Під Бахмутом ЗСУ змусили відступити в тил "газпромівську" ПВК "Поток": що відомо
Противник продовжує зосереджувати основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. Ведуться важкі бої за міста Бахмут та Мар’їнка. Протягом минулої доби ворог здійснив близько 55 атак.
За інформацією Генштабу ЗСУ, на Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають бої у місті Бахмут. Окупанти обстрілювали місто запалювальними та фосфорними боєприпасами. Протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населених пунктів Хромове, Іванівське, Часів Яр та Ступочки.
За інформацією Командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, в Бахмуті окупанти збільшили інтенсивність обстрілів з важкого озброєння, почали використовувати більш удосконалену техніку та проводять перегрупування військ.
Незважаючи на це, українські воїни знищують не лише найманців ПВК «Вагнер» в районі Бахмута, а й фактично розбили ще одну російську приватну військову компанію. Йдеться про ПВК «Поток», яка нібито мала прикривати бойовиків Євгена Пригожина на Бахмутському напрямку, але втекла в тили.
Нагадаю заяву ватажка «вагнерівців» Пригожина про те, що саме у цьому районі українські військові фактично розбили «газпромівську» ПВК «Поток». Завдяки успішним атакам Збройних сил України найманці «Потоку» втекли у тили і забули про своїх «поплічників». Це своєю чергою дозволило нашим воїнам зберегти контроль над трасою.
Щодо тиску окупантів в районі Іванівського, то це намагання ворога взяти під контроль трасу Бахмут – Костянтинівка, де так само ЗСУ міцно тримають позиції. Запеклий характер боїв у самому місті. Запеклий характер боїв в районі вулиць Чайковського, Ювілейна та Польова. Наразі ЗСУ контролюють західні райони міста, які є суцільною лінією оборони, тому просування противника фактично призупинено. Треба говорити реальні речі, ситуація складна.
Варто зазначити, що заяви так званих «воєнкорів» РФ щодо прориву української оборони в районі Хромового не відповідають дійсності.
Але менше з тим, траса Бахмут – Хромове – Часів Яр перебуває під вогневим контролем противника, ситуація досить складна.
Варто зауважити, що захоплення Бахмуту має не тільки військову та політичну мету, але й економічну. Так російські загарбники намагаються вирішити проблему постачання води на окуповану частину Донеччини.
Справа утім, що взяття Бахмуту дає можливість контролю над водозабором. Тобто, крім військових та політичних завдань вирішується й економічне – безперебійне постачання питної та технічної води на окуповані території Донецької області.
Водночас основним фактором, на мою думку, в цьому питанні є політична складова. І ось це найголовніше. Російським окупантам потрібні якісь перемоги більш вагомі, ніж узяття населеного пункту Сакко і Ванцетті, в якому до війни проживало троє цивільних.
Нагадаю, запеклі бої за Бахмут не припиняються з серпня 2022 року. За цей час російські окупанти майже повністю знищили місто, перетворивши його на суцільні руїни. Незважаючи на такі надскладні умови, українські військові продовжують героїчно тримати оборону міста.
За інформацією Генштабу ЗСУ, на Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають бої у місті Бахмут. Окупанти обстрілювали місто запалювальними та фосфорними боєприпасами. Протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населених пунктів Хромове, Іванівське, Часів Яр та Ступочки.
За інформацією Командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, в Бахмуті окупанти збільшили інтенсивність обстрілів з важкого озброєння, почали використовувати більш удосконалену техніку та проводять перегрупування військ.
Незважаючи на це, українські воїни знищують не лише найманців ПВК «Вагнер» в районі Бахмута, а й фактично розбили ще одну російську приватну військову компанію. Йдеться про ПВК «Поток», яка нібито мала прикривати бойовиків Євгена Пригожина на Бахмутському напрямку, але втекла в тили.
Нагадаю заяву ватажка «вагнерівців» Пригожина про те, що саме у цьому районі українські військові фактично розбили «газпромівську» ПВК «Поток». Завдяки успішним атакам Збройних сил України найманці «Потоку» втекли у тили і забули про своїх «поплічників». Це своєю чергою дозволило нашим воїнам зберегти контроль над трасою.
Щодо тиску окупантів в районі Іванівського, то це намагання ворога взяти під контроль трасу Бахмут – Костянтинівка, де так само ЗСУ міцно тримають позиції. Запеклий характер боїв у самому місті. Запеклий характер боїв в районі вулиць Чайковського, Ювілейна та Польова. Наразі ЗСУ контролюють західні райони міста, які є суцільною лінією оборони, тому просування противника фактично призупинено. Треба говорити реальні речі, ситуація складна.
Варто зазначити, що заяви так званих «воєнкорів» РФ щодо прориву української оборони в районі Хромового не відповідають дійсності.
Але менше з тим, траса Бахмут – Хромове – Часів Яр перебуває під вогневим контролем противника, ситуація досить складна.
Варто зауважити, що захоплення Бахмуту має не тільки військову та політичну мету, але й економічну. Так російські загарбники намагаються вирішити проблему постачання води на окуповану частину Донеччини.
Справа утім, що взяття Бахмуту дає можливість контролю над водозабором. Тобто, крім військових та політичних завдань вирішується й економічне – безперебійне постачання питної та технічної води на окуповані території Донецької області.
Водночас основним фактором, на мою думку, в цьому питанні є політична складова. І ось це найголовніше. Російським окупантам потрібні якісь перемоги більш вагомі, ніж узяття населеного пункту Сакко і Ванцетті, в якому до війни проживало троє цивільних.
Нагадаю, запеклі бої за Бахмут не припиняються з серпня 2022 року. За цей час російські окупанти майже повністю знищили місто, перетворивши його на суцільні руїни. Незважаючи на такі надскладні умови, українські військові продовжують героїчно тримати оборону міста.
Нет комментариев