Як вибух на Кримському мосту вплине на контрнаступ ЗСУ
В ніч проти 17 липня на Кримському мосту пролунало кілька вибухів. Також стало відомо про загиблих і постраждалих.
Невдовзі після вибуху представник військової розвідки Андрій Юсов зазначив, що «весь світ бачить багатокілометрові затори і порушення мостових конструкцій. Можна лише процитувати слова керівника ГУР МОУ Кирила Буданова про те, що „Кримський міст — конструкція там зайва“.
Своєю чергою речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко заявив, що Кримський міст, як важливий транспортний і логістичний коридор російських військ, є цілком законною ціллю для українських захисників. Але деталі операції будуть розкриті лише після перемоги України у війні проти Росії.
За словами Артема Дехтяренка, Служба безпеки України обов'язково розкриє всі деталі операції, яка призвела до вибуху на Кримському мосту в ніч проти 17 липня. Але це відбудеться не зараз, не за гарячими слідами, а після завершення війни. „Поки ж ми із цікавістю спостерігаємо, як один із символів путінського режиму вкотре не витримав воєнного навантаження“, — підкреслив речник Служби безпеки України.
Втім, практично одразу з'явилася ще одна версія — речниця ОК „Південь“ Наталя Гуменюк заявила, що за вибухом на Кримському мосту може стояти Росія. А безпосереднім приводом для цієї провокації нібито є завершення „зернової угоди“, яку країна-агресор не планує продовжувати. Версія ця є цілком реалістичною, хоча в Кремлі, коментуючи припинення дії „зернової угоди“, акцентували увагу на інших речах, зокрема, на своєму бажанні повернути „Россельхозбанк“ до фінансової системи SWIFT.
Втім, поява трьох різних версій щодо вибуху на Кримському мосту свідчить про неузгодженість заяв офіційних структур української сторони.
В умовах війни такі взаємовиключні заяви щонайменше дають російській стороні можливість для активних інформаційно-психологічних операцій.
Звісна річ, пропагандистський фактор цієї історії Росія використає на повну. Недаремно однією з перших новин про вибух було повідомлення про загиблу сім'ю й поранену дитину. Тут чітко просліджується бажання Росії вдарити по темі, яка зазвичай била по самій Росії — жертвах серед мирного населення.
Якщо ж говорити не про пропагандистсько-символічну складову, а про практично-прагматичний аспект, то навряд чи цей вибух стане надто серйозною проблемою для російських окупантів. Мовиться про те, що для повного припинення роботи цієї транспортної артерії удари по мосту мають завдаватися щотижня, до того ж, значно потужнішою зброєю, зокрема ракетами типу Storm Shadow/SCALP, бойова потужність яких на порядок вища за можливості безпілотників.
Втім, якщо вважати сьогоднішній інцидент лише пристрілкою та демонстрацією сили, то тут Україна отримала серйозний успіх. Ключовий інфраструктурний об'єкт окупантів знову опинився під ударом, і російські війська не змогли захистити його.
Реалістичність цього варіанту є досить високою. Це означає, що Сили оборони України перейшли безпосередньо до реалізації військового плану деокупації Кримського півострова.
Про це свідчать наступні чинники:
повітряна атака на місця дислокації кораблів Чорноморського флоту в Севастополі, яка сталася вчора, 16 липня;
заява головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про те, що попри тиск країн Заходу, його ніщо не зупинить у планах звільнення Криму військовим шляхом.
Крім того, Кримський міст є важливою логістичною артерією російських окупаційних військ, які воюють проти Сил оборони України на південному фронті. Стосовно російської провокації, то цей варіант я також не став би відкидати, оскільки на момент удару по Кримському мосту був останній день дії чинної „зернової угоди“.
Таким чином, Росія може піднімати ставки, вимагаючи для себе преференцій. Серед цих преференцій може бути, зокрема, підключення „Россельхозбанка“ до системи SWIFT, про що йшлося днями.
Для повного припинення руху Кримським мостом удари по ньому мають завдаватися щотижня і потужнішою зброєю. Наразі ж це має вигляд радше як демонстрація сил і можливостей ЗСУ.
Зараз варто говорити про часткову паралізацію роботи Кримського мосту.
Для того ж, аби повністю зупинити роботу цієї транспортної артерії з точки зору постачання окупантам на південний фронт зброї і боєприпасів, такі удари мають завдаватися по Кримському мосту щотижня.
Поки що цей вибух має вигляд не стільки як перемога у практичному плані, скільки як демонстрація сил і можливостей Сил оборони України.
Крім того, удари по цьому об'єкту транспортної інфраструктури мають завдаватися іншою зброєю. До прикладу — бойова частина ракети Storm Shadow становить 350 кілограмів, водночас морські безпілотники можуть брати навантаження значно менше.
Ще 13 квітня поточного року про передавання Україні морських безпілотників повідомляли Сполучені Штати. В пакеті оборонної допомоги від Пентагону були зазначені „безпілотні плавзасоби для берегової охорони“. З відкритих джерел відомо, що Сполучені Штати використовують кілька типів надводних апаратів на озброєнні своєї берегової охорони і ВМС. Це, до прикладу, Sea Hunter, Sea Hawk, Fleet, Saildrone Explorer і Ranger. Але всі вони є доволі масивним і не використовуються як дрони-камікадзе.
Наразі в Україні планують створити флот морських безпілотників, збір коштів на які в межах благодійної платформи United24 анонсував 5 листопада 2022 року президент Зеленський. Нещодавно ЗМІ повідомляли про створення інноваційного українського підводного дрона або безпілотної торпеди Toloka TLK-150.
29 квітня в окупованому Севастополі пролунали вибухи, внаслідок чого в Козачій бухті на нафтобазі спалахнула масштабна пожежа. Ця нафтобаза розташована за 15 кілометрів від центру Севастополя, на північний захід мису Фіолент. Примітно, що за два кілометри від нафтобази — аеродром Севастополя. За інформацією місцевих джерел, ця нафтобаза використовувалася не цивільними інфраструктурами окупованого міста, а виключно військовим складником російської окупаційної армії. Мовиться про авіаз’єднання країни-агресора та Чорноморський флот РФ.
На території нафтобази було розташовано близько 20 ємностей, що свідчить про чималі розміри й функціонал для армії РФ. Тому ступінь ураження та його наслідки є досить серйозними для російських військ.
Зазначу, що завдаванняя ударів із використанням безпілотних літальних апаратів по нафтобазі в Козачій бухті — це вже не перший схожий випадок, адже до цього вже були аналогічні ситуації протягом минулого року.
Варто звернути увагу, що удари по військових базах окупантів із використанням БпЛА відбуваються на тлі заяв наших стратегічних партнерів про те, що наша українська сторона має повне юридичне право щодо завдавання превентивних ударів по місцях накопичення важкої бронетехніки, логістики і складах зберігання окупаційної ворожої техніки та особового складу навіть на території РФ. А тут йдеться про окупований Крим, який наші стратегічні партнери вважають невід’ємною частиною української території. Відповідно, українська сторона має всі юридичні й військові підстави для завдавання в подальшому таких ударів.
24 липня були атакований склад боєприпасів у Джанкойському районі. Крім того, за тиждень до цього детонував склад боєприпасів у Жовтневому і повідомлялося про пошкоджену нафтобазу.
Важливо розуміти, що для порушення логістики ворога потрібно завдавати саме системних ударів. Основна пропускна спроможність — це залізниця. Паралізація залізничного сполучення значною мірою вплине на логістичне забезпечення окупаційної армії не лише в Криму, а й на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Тобто на нейтралізації можливості логістики окупаційної армії залізничним шляхом мають бути зосереджені всі зусилля Збройних сил та українських спецслужб.
Однак системних ударів для порушення ворожої логістики варто завдавати не лише по залізничній частині Керченської переправи. Удари мають бути комбіновані, зокремаі варто атакувати Чонгарський міст та інші сполучення з материковою частиною України. А також не забувати про Джанкойську станцію.
Джанкой — це вузловий транспортний хаб окупантів, де є залізниця і зручне шляхосполучення. Джанкой — це основна військова база російських окупантів на території окупованого Криму.
Наразі Джанкойський аеродром окупаційні війська перетворили на свою військову авіабазу. На сьогоднішній день там базується 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу армії РФ, а також росіяни розташували свої гелікоптери Мі-8, Мі-35М, Мі-28, Ка-52 разом із літаками, що завдають ударів по позиціях ЗСУ в Херсонській і Запорізькій областях.
Варто також підкреслити, що в районі Джанкоя розташована велика кількість складів з БК, але під їхнє зберігання ворог використовує приміщення, яке зовсім не підходить своїм функціоналом, зокрема — це свиноферми, які створюють серйозні ризики для цивільного населення.
Нагадаю, саме системні удари по Антонівському мосту і греблі Каховської ГЕС призвели до так званого жесту доброї волі з Херсонщини. Тобто якщо ми хочемо повторити позитивний херсонський досвід, то потрібно повторити ті ключові моменти, які створили передумови для деокупації. Тоді це матиме ефект.
В України є достатньо засобів для завдавання системних ударів по цій інфраструктурі. Йдеться і про крилаті ракети Storm Shadow, SCALP, зенітні ракети С-200, модернізовані під завдавання ударів по наземних цілях.
С-200 — це розробка 1950-1960-х років, призначена для знищення висотних цілей на значних дистанціях. Одна з версій С-200 може знищувати об'єкти на відстані до 250 кілометрів. Щоб переробити цю ракету для ударів по наземних цілях, необхідно було змінити систему навігації, розробити мобільну пускову установку, яка зможе заряджати її паливом. Також були питання щодо бойової частини: ракета важить 7,1 тонни ваги, але бойова частина становить лише 220 кілограмів, з яких 90 — саме вибухові елементи. Якщо інформація російської сторони щодо завдавання ударів по їх тиловій інфранструктурі з використанням модифікованах українських ракет С-200 відповідає дійсності, то українські зброярі створили засіб ураження, який не поступається ATACMS.
Плюс, у окупантів періодично з’являються повідомлення про завдавання ударів із використанням оперативно-тактичного комплексу »Грім-2" (вітчизняна розробка, дальність ураження якої становить до 300 кілометрів).
Утім, ще раз наголошую: удари мають бути системними. По-перше, коли такі удари завдаються раз «на пів року», це має вигляд виключно інформаційного складника. Якщо ми маємо на меті погіршити логістику ворога та перейти до безпосередньої деокупації Криму, то «бавовна» на півострові має бути щотижня.
По-друге, частота важлива в тому сенсі, що відновлення пошкодженої ділянки чи то автомобільного мосту, чи то залізничного займало в середньому 7-10 днів. Варто зробити цей ремонт максимально тривалим.
Наразі противник намагається налагодити логістику двома великими десантними кораблями під прикриттям начебто перевезення цивільних. Це певною мірою розв’язує для них питання, але це не ті можливості, які задовольняють окупаційну армію та окупаційну адміністрацію. Кожен десантний корабель може здійснити 4-5 рейсів щодня. Однак кількість вантажу на ньому обмежена. Особливо враховуючи те, що окрім військових, вони дійсно перевозять цивільних для прикриття.
Ще один момент — удари мають бути не лише системними (в першу чергу, по залізничній інфраструктурі, мостах і залізничних вузлах), а й мають бути комбінованими — одночасно по декількох цілях. Така тактика — завдавання ударів по логістичному складнику — в класифікації НАТО вважається першим етапом каскадного характеру планування операцій з контрнаступу.
Зранку 22 червня російські пропагандисти заявили про атаку на Чонгарський міст поблизу тимчасово окупованого півострова. Це унеможливило сполучення Херсонщини та Криму — окупанти змушені використовувати складніші маршрути для логістичних цілей. А от Збройним силам України блокування логістичного складника окупаційної армії лише на користь, але експерти не радять розслаблятися.
Звичайно, що підрив мосту — це добре, адже цей напрямок вважався найкоротшим. Через Армянськ — більша відстань. Завдавання удару по Чонгарському мосту має певні ознаки блокування логістичного складника окупаційної армії. Самі окупанти визнають той факт, що будуть великі труднощі в забезпеченні окупаційних військ у Запорізькій і Херсонській областях.
На каналах пропагандистів одразу з’явилася інформація, що сполучення з Кримом нині відбувається резервним маршрутом через Армянськ. Це ускладнить примусові процеси евакуації і головне — у росіян буде снарядовий голод.
Російські війська, які зосереджені в Херсонській області, логістично досить сильно залежать від постачання з окупованого Криму. Якщо буде взято під контроль логістичні складові Чонгара і в районі Армянська, не виключаю повторення жесту доброї волі.
Нагадаю, що 2022 року вже був удар по Чонгарському мосту. Ще тоді було зрозуміло, що для ЗСУ один з основних моментів ведення війни — завдавання ударів по логістиці ворога.
Наразі стоїть питання, що ми можемо тримати під вогневим контролем не лише лівий берег Дніпра. Удар по мосту зараз унеможливить перекидання техніки на Запорізький напрямок, а в районі Оріхова унеможливить перекидання особового складу. Звертаю увагу, що відновити пошкодження росіяни можуть за тиждень, а це не вигідно для української армії.
Утім, якщо будуть завдані удари не лише по цьому мосту, а і по Кримському, росіяни опиняться в пастці. Блокування Чонгарського моста залежатиме від інтенсивного завдавання ударів. Якщо ми будемо бити через 2–3 дні, то він припинить своє існування. Все залежатиме від ефективності ударів.
Якщо логістичні шляхи з Кримом припинять працювати на російську армію, їм доведеться воювати тим складом і з тією технікою, яку вони мають на лівобережжі Дніпра. Але основне — відсутність постійного постачання насамперед паливно-мастильних матеріалів боєкомплекту призведе до снарядного голоду, не буде чим відповідати на вогонь ЗСУ. Це ускладнить позиції окупантів у моменті протидії контрнаступу ЗСУ.
Нагадаю, Рада національної безпеки та оборони розробляє концепцію з деокупації українського Криму. Вона складається із 12 кроків. Зокрема, серед них — знищення Кримського мосту, який з’єднує півострів із материкою Росією, програма «Детоксикація», створення документальної бази фактів російських злочинів проти українців, які чинили спротив окупації та інше.
Невдовзі після вибуху представник військової розвідки Андрій Юсов зазначив, що «весь світ бачить багатокілометрові затори і порушення мостових конструкцій. Можна лише процитувати слова керівника ГУР МОУ Кирила Буданова про те, що „Кримський міст — конструкція там зайва“.
Своєю чергою речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко заявив, що Кримський міст, як важливий транспортний і логістичний коридор російських військ, є цілком законною ціллю для українських захисників. Але деталі операції будуть розкриті лише після перемоги України у війні проти Росії.
За словами Артема Дехтяренка, Служба безпеки України обов'язково розкриє всі деталі операції, яка призвела до вибуху на Кримському мосту в ніч проти 17 липня. Але це відбудеться не зараз, не за гарячими слідами, а після завершення війни. „Поки ж ми із цікавістю спостерігаємо, як один із символів путінського режиму вкотре не витримав воєнного навантаження“, — підкреслив речник Служби безпеки України.
Втім, практично одразу з'явилася ще одна версія — речниця ОК „Південь“ Наталя Гуменюк заявила, що за вибухом на Кримському мосту може стояти Росія. А безпосереднім приводом для цієї провокації нібито є завершення „зернової угоди“, яку країна-агресор не планує продовжувати. Версія ця є цілком реалістичною, хоча в Кремлі, коментуючи припинення дії „зернової угоди“, акцентували увагу на інших речах, зокрема, на своєму бажанні повернути „Россельхозбанк“ до фінансової системи SWIFT.
Втім, поява трьох різних версій щодо вибуху на Кримському мосту свідчить про неузгодженість заяв офіційних структур української сторони.
В умовах війни такі взаємовиключні заяви щонайменше дають російській стороні можливість для активних інформаційно-психологічних операцій.
Звісна річ, пропагандистський фактор цієї історії Росія використає на повну. Недаремно однією з перших новин про вибух було повідомлення про загиблу сім'ю й поранену дитину. Тут чітко просліджується бажання Росії вдарити по темі, яка зазвичай била по самій Росії — жертвах серед мирного населення.
Якщо ж говорити не про пропагандистсько-символічну складову, а про практично-прагматичний аспект, то навряд чи цей вибух стане надто серйозною проблемою для російських окупантів. Мовиться про те, що для повного припинення роботи цієї транспортної артерії удари по мосту мають завдаватися щотижня, до того ж, значно потужнішою зброєю, зокрема ракетами типу Storm Shadow/SCALP, бойова потужність яких на порядок вища за можливості безпілотників.
Втім, якщо вважати сьогоднішній інцидент лише пристрілкою та демонстрацією сили, то тут Україна отримала серйозний успіх. Ключовий інфраструктурний об'єкт окупантів знову опинився під ударом, і російські війська не змогли захистити його.
Реалістичність цього варіанту є досить високою. Це означає, що Сили оборони України перейшли безпосередньо до реалізації військового плану деокупації Кримського півострова.
Про це свідчать наступні чинники:
повітряна атака на місця дислокації кораблів Чорноморського флоту в Севастополі, яка сталася вчора, 16 липня;
заява головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про те, що попри тиск країн Заходу, його ніщо не зупинить у планах звільнення Криму військовим шляхом.
Крім того, Кримський міст є важливою логістичною артерією російських окупаційних військ, які воюють проти Сил оборони України на південному фронті. Стосовно російської провокації, то цей варіант я також не став би відкидати, оскільки на момент удару по Кримському мосту був останній день дії чинної „зернової угоди“.
Таким чином, Росія може піднімати ставки, вимагаючи для себе преференцій. Серед цих преференцій може бути, зокрема, підключення „Россельхозбанка“ до системи SWIFT, про що йшлося днями.
Для повного припинення руху Кримським мостом удари по ньому мають завдаватися щотижня і потужнішою зброєю. Наразі ж це має вигляд радше як демонстрація сил і можливостей ЗСУ.
Зараз варто говорити про часткову паралізацію роботи Кримського мосту.
Для того ж, аби повністю зупинити роботу цієї транспортної артерії з точки зору постачання окупантам на південний фронт зброї і боєприпасів, такі удари мають завдаватися по Кримському мосту щотижня.
Поки що цей вибух має вигляд не стільки як перемога у практичному плані, скільки як демонстрація сил і можливостей Сил оборони України.
Крім того, удари по цьому об'єкту транспортної інфраструктури мають завдаватися іншою зброєю. До прикладу — бойова частина ракети Storm Shadow становить 350 кілограмів, водночас морські безпілотники можуть брати навантаження значно менше.
Ще 13 квітня поточного року про передавання Україні морських безпілотників повідомляли Сполучені Штати. В пакеті оборонної допомоги від Пентагону були зазначені „безпілотні плавзасоби для берегової охорони“. З відкритих джерел відомо, що Сполучені Штати використовують кілька типів надводних апаратів на озброєнні своєї берегової охорони і ВМС. Це, до прикладу, Sea Hunter, Sea Hawk, Fleet, Saildrone Explorer і Ranger. Але всі вони є доволі масивним і не використовуються як дрони-камікадзе.
Наразі в Україні планують створити флот морських безпілотників, збір коштів на які в межах благодійної платформи United24 анонсував 5 листопада 2022 року президент Зеленський. Нещодавно ЗМІ повідомляли про створення інноваційного українського підводного дрона або безпілотної торпеди Toloka TLK-150.
29 квітня в окупованому Севастополі пролунали вибухи, внаслідок чого в Козачій бухті на нафтобазі спалахнула масштабна пожежа. Ця нафтобаза розташована за 15 кілометрів від центру Севастополя, на північний захід мису Фіолент. Примітно, що за два кілометри від нафтобази — аеродром Севастополя. За інформацією місцевих джерел, ця нафтобаза використовувалася не цивільними інфраструктурами окупованого міста, а виключно військовим складником російської окупаційної армії. Мовиться про авіаз’єднання країни-агресора та Чорноморський флот РФ.
На території нафтобази було розташовано близько 20 ємностей, що свідчить про чималі розміри й функціонал для армії РФ. Тому ступінь ураження та його наслідки є досить серйозними для російських військ.
Зазначу, що завдаванняя ударів із використанням безпілотних літальних апаратів по нафтобазі в Козачій бухті — це вже не перший схожий випадок, адже до цього вже були аналогічні ситуації протягом минулого року.
Варто звернути увагу, що удари по військових базах окупантів із використанням БпЛА відбуваються на тлі заяв наших стратегічних партнерів про те, що наша українська сторона має повне юридичне право щодо завдавання превентивних ударів по місцях накопичення важкої бронетехніки, логістики і складах зберігання окупаційної ворожої техніки та особового складу навіть на території РФ. А тут йдеться про окупований Крим, який наші стратегічні партнери вважають невід’ємною частиною української території. Відповідно, українська сторона має всі юридичні й військові підстави для завдавання в подальшому таких ударів.
24 липня були атакований склад боєприпасів у Джанкойському районі. Крім того, за тиждень до цього детонував склад боєприпасів у Жовтневому і повідомлялося про пошкоджену нафтобазу.
Важливо розуміти, що для порушення логістики ворога потрібно завдавати саме системних ударів. Основна пропускна спроможність — це залізниця. Паралізація залізничного сполучення значною мірою вплине на логістичне забезпечення окупаційної армії не лише в Криму, а й на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Тобто на нейтралізації можливості логістики окупаційної армії залізничним шляхом мають бути зосереджені всі зусилля Збройних сил та українських спецслужб.
Однак системних ударів для порушення ворожої логістики варто завдавати не лише по залізничній частині Керченської переправи. Удари мають бути комбіновані, зокремаі варто атакувати Чонгарський міст та інші сполучення з материковою частиною України. А також не забувати про Джанкойську станцію.
Джанкой — це вузловий транспортний хаб окупантів, де є залізниця і зручне шляхосполучення. Джанкой — це основна військова база російських окупантів на території окупованого Криму.
Наразі Джанкойський аеродром окупаційні війська перетворили на свою військову авіабазу. На сьогоднішній день там базується 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу армії РФ, а також росіяни розташували свої гелікоптери Мі-8, Мі-35М, Мі-28, Ка-52 разом із літаками, що завдають ударів по позиціях ЗСУ в Херсонській і Запорізькій областях.
Варто також підкреслити, що в районі Джанкоя розташована велика кількість складів з БК, але під їхнє зберігання ворог використовує приміщення, яке зовсім не підходить своїм функціоналом, зокрема — це свиноферми, які створюють серйозні ризики для цивільного населення.
Нагадаю, саме системні удари по Антонівському мосту і греблі Каховської ГЕС призвели до так званого жесту доброї волі з Херсонщини. Тобто якщо ми хочемо повторити позитивний херсонський досвід, то потрібно повторити ті ключові моменти, які створили передумови для деокупації. Тоді це матиме ефект.
В України є достатньо засобів для завдавання системних ударів по цій інфраструктурі. Йдеться і про крилаті ракети Storm Shadow, SCALP, зенітні ракети С-200, модернізовані під завдавання ударів по наземних цілях.
С-200 — це розробка 1950-1960-х років, призначена для знищення висотних цілей на значних дистанціях. Одна з версій С-200 може знищувати об'єкти на відстані до 250 кілометрів. Щоб переробити цю ракету для ударів по наземних цілях, необхідно було змінити систему навігації, розробити мобільну пускову установку, яка зможе заряджати її паливом. Також були питання щодо бойової частини: ракета важить 7,1 тонни ваги, але бойова частина становить лише 220 кілограмів, з яких 90 — саме вибухові елементи. Якщо інформація російської сторони щодо завдавання ударів по їх тиловій інфранструктурі з використанням модифікованах українських ракет С-200 відповідає дійсності, то українські зброярі створили засіб ураження, який не поступається ATACMS.
Плюс, у окупантів періодично з’являються повідомлення про завдавання ударів із використанням оперативно-тактичного комплексу »Грім-2" (вітчизняна розробка, дальність ураження якої становить до 300 кілометрів).
Утім, ще раз наголошую: удари мають бути системними. По-перше, коли такі удари завдаються раз «на пів року», це має вигляд виключно інформаційного складника. Якщо ми маємо на меті погіршити логістику ворога та перейти до безпосередньої деокупації Криму, то «бавовна» на півострові має бути щотижня.
По-друге, частота важлива в тому сенсі, що відновлення пошкодженої ділянки чи то автомобільного мосту, чи то залізничного займало в середньому 7-10 днів. Варто зробити цей ремонт максимально тривалим.
Наразі противник намагається налагодити логістику двома великими десантними кораблями під прикриттям начебто перевезення цивільних. Це певною мірою розв’язує для них питання, але це не ті можливості, які задовольняють окупаційну армію та окупаційну адміністрацію. Кожен десантний корабель може здійснити 4-5 рейсів щодня. Однак кількість вантажу на ньому обмежена. Особливо враховуючи те, що окрім військових, вони дійсно перевозять цивільних для прикриття.
Ще один момент — удари мають бути не лише системними (в першу чергу, по залізничній інфраструктурі, мостах і залізничних вузлах), а й мають бути комбінованими — одночасно по декількох цілях. Така тактика — завдавання ударів по логістичному складнику — в класифікації НАТО вважається першим етапом каскадного характеру планування операцій з контрнаступу.
Зранку 22 червня російські пропагандисти заявили про атаку на Чонгарський міст поблизу тимчасово окупованого півострова. Це унеможливило сполучення Херсонщини та Криму — окупанти змушені використовувати складніші маршрути для логістичних цілей. А от Збройним силам України блокування логістичного складника окупаційної армії лише на користь, але експерти не радять розслаблятися.
Звичайно, що підрив мосту — це добре, адже цей напрямок вважався найкоротшим. Через Армянськ — більша відстань. Завдавання удару по Чонгарському мосту має певні ознаки блокування логістичного складника окупаційної армії. Самі окупанти визнають той факт, що будуть великі труднощі в забезпеченні окупаційних військ у Запорізькій і Херсонській областях.
На каналах пропагандистів одразу з’явилася інформація, що сполучення з Кримом нині відбувається резервним маршрутом через Армянськ. Це ускладнить примусові процеси евакуації і головне — у росіян буде снарядовий голод.
Російські війська, які зосереджені в Херсонській області, логістично досить сильно залежать від постачання з окупованого Криму. Якщо буде взято під контроль логістичні складові Чонгара і в районі Армянська, не виключаю повторення жесту доброї волі.
Нагадаю, що 2022 року вже був удар по Чонгарському мосту. Ще тоді було зрозуміло, що для ЗСУ один з основних моментів ведення війни — завдавання ударів по логістиці ворога.
Наразі стоїть питання, що ми можемо тримати під вогневим контролем не лише лівий берег Дніпра. Удар по мосту зараз унеможливить перекидання техніки на Запорізький напрямок, а в районі Оріхова унеможливить перекидання особового складу. Звертаю увагу, що відновити пошкодження росіяни можуть за тиждень, а це не вигідно для української армії.
Утім, якщо будуть завдані удари не лише по цьому мосту, а і по Кримському, росіяни опиняться в пастці. Блокування Чонгарського моста залежатиме від інтенсивного завдавання ударів. Якщо ми будемо бити через 2–3 дні, то він припинить своє існування. Все залежатиме від ефективності ударів.
Якщо логістичні шляхи з Кримом припинять працювати на російську армію, їм доведеться воювати тим складом і з тією технікою, яку вони мають на лівобережжі Дніпра. Але основне — відсутність постійного постачання насамперед паливно-мастильних матеріалів боєкомплекту призведе до снарядного голоду, не буде чим відповідати на вогонь ЗСУ. Це ускладнить позиції окупантів у моменті протидії контрнаступу ЗСУ.
Нагадаю, Рада національної безпеки та оборони розробляє концепцію з деокупації українського Криму. Вона складається із 12 кроків. Зокрема, серед них — знищення Кримського мосту, який з’єднує півострів із материкою Росією, програма «Детоксикація», створення документальної бази фактів російських злочинів проти українців, які чинили спротив окупації та інше.
Нет комментариев