Відпустка для одруження

Час від часу з європейських новин можна дізнатись про страйки робітників. Метою цих страйків є збільшення оплати, покращення умов під час роботи.

Я працюю в госпіталі, в якому мої колеги і я теж також іноді страйкуємо. Страйки іноді приносять бажаний результат, іноді тільки частковий, а іноді зовсім нічого не приносить. Під час страйку профспілковий комітет домовляється з роботодавцями про мінімальні послуги, щоб госпіталь продовжував працювати. У такому випадку страйк має м'які форми і помітний тільки галасом, звуками свистків, ходінням групи працівників з плакатами по госпітальних коридорах. Пацієнти та їхні родичі, як правило, аплодуванням у долоні підтримують вимоги страйкуючих. Госпіталь у ці дні може виглядати трохи брудним, з пасмами пилюки на підлозі.

Розказували мені коліжанки, що у попередні роки у госпітальних коридорах навіть розкидували картопельне лушпиння, яке чи то хто взяв у госпітальній кухні чи то приніс з дому. Страйкуючі під час ходи підходять до кабінетів начальства і хвилин п'ять кричать і стукають по підвіконням особливо ретельно.

Ще мої коліжанки розповідали, що у попередні роки вони перекривали рух автомобілів біля госпіталю, пропускаючи тільки швидкі. Тоді начальство досить швидко відреагувало на вимоги, задовільнивши частину з них.

Коли страйки проводять робітники фабрик чи водії вантажівок, вони значно потужніші і більш жорстокі: перекриваються шляхи, паляться шини, контейнери для сміття. Якщо хтось з водіїв вантажівок вирішує порушити страйк, то члени загонів від профспілок, які слідкують за дотриманням страйку, можуть порізати колеса, побити машину і водія також.

Під час проведення страйку, справжнього страйку, робітники не отримують зарплату, їхній стаж переривається, найбільш активних начальство може звільнити. Тільки солідарність товаришів примушує начальство дати задній хід.

Справжній страйк — важка справа. Кожна родина має оплачувати рахунки, більшість має іпотеки на житло, автомобілі, мають дітей. Тільки дуже погані умови праці призводять до рішення провести страйк. Після страйку умови праці покращуються не завжди в усьому секторі, а тільки у тих установах, які страйкували. Наприклад, у нашому госпіталі є привілеї, яких немає у інших медичних закладах нашого князівства.

Недавно я переїхала до нового житла. На переїзд мені дали на роботі два вільних дня. Ці два дні мені дуже були потрібні, і я їх гарно використала. Кількість вільних днів для переїзду залежить від того, де саме розташований твій новий дім.

Якщо в Іспанії хтось одружується, то він має право на п'ятнадцятиденну відпустку. Коли хтось з близьких родичів потрапляє до лікарні, в залежності від діагнозу, робітнику надають до п'яти днів на догляд за хворим.

Даються вільні дні і на похорон членів родини. Якщо похорон далеко, даються додаткові дні.

На різдвяні свята робітники мають право на два вихідних. Ті ж, хто працює на Різдво і Новий рік, отримують за ці дні подвійну зарплату. В Іспанії зберігається традиція, коли працівникам у приватних фірмах дарують на Різдво кошики з різними делікатесами і алкогольними напоями. Мій чоловік теж приносив мені такі додому.

На великі свята робітникам дозволять кілька днів йти з роботи на годину раніше.
Роки стажу теж дають свої плюси. За певну кількість пропрацьованих років робітник має право на один додатковий вихідний. Наприклад, коли маєш вісімнадцять років стажу, маєш чотири додаткових вихідних на рік.

Страйки моїх колег у попередні роки дозволяють членам мого колективу мати чотири дні на рік, щоб піти до лікаря. Ці дні можна також брати погодинно.У випадку візиту до лікаря треба принести довідку з печаткою.

В Іспанії всі працюючі мають право на кілька додаткових зарплат. Наша фірма нам платить три рази: перед Різдвом, влітку, і перед відпусткою.

Відпуска в Іспанії тридцять днів.

У державних службовців додаткових пільг і вихідних днів є ще більше: державні службовці в усіх країнах світу, напевно, ніколи не забувають про власні інтереси. Державна служба для багатьох іспанців є великою метою.( До державних службовців належать не тільки ті, хто працює в «білих домах» так би мовити. До цієї категорії відносяться вчителі, медики, поштовики, пожежники, всі працівники госпіталів, працівники в'язниць.) Для її досягнення іспанці іноді десятиліттями здають складні екзамени. Хоч зарплата державних службовців не є дуже високою, вона є стабільною і комфортною.

Написала все це, щоб показати, чого саме добились робітники разом із профспілками для свого добробуту. Хочу, правда, додати, що час від часу в іспанських новинах з'являється інформація про те, як профспілкові лідери використовують своє становище для власного збагачення і добробуту. На жаль, бачу іноді таке і на близькій відстані.

Останніми роками, напевно у зв'язку з погіршенням загальної економічної ситуації в світі, приватні і державні фірми хочуть збільшити обсяг роботи працівникам і скоротити пільги. Тому, думаю, вага профспілок, у осяжному майбутньому, зменшуватись не буде.