Бразилія відмовилася гарантувати Путіну, що його не заарештують на саміті G20


Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що запросить Володимира Путіна на зустріч Великої двадцятки, але не гарантує, що російського президента там не заарештують:
«Поїде Путін чи ні, його запросять на G20 до Бразилії. Це його справа, він має враховувати наслідки. Це не мені вирішувати», — сказав Лула да Сілва, додавши, що рішення про те, чи заарештовувати Путіна, чи ні, прийматиме суд, а не сам Сілва як президент республіки.

У вересні 2023 року Лула да Сілва спочатку пообіцяв, що Путіна не заарештують у разі його візиту до країни, а вже наступного дня відмовився від своїх слів:
«Я вважаю, що Путін може спокійно приїхати до Бразилії. Що я можу сказати — то це те, що, якщо я буду президентом, його нізащо не заарештують», — заявив Сілва 10 вересня.
Наступного дня Сілва сказав журналістам, що не йому вирішувати, чи заарештовувати російського президента: «Якщо Путін захоче приєднатися до саміту, це вирішуватиме судова система, а не мій уряд».

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна, а також омбудсмена РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у депортації дітей із окупованих територій України до Росії. Після цього Путін не поїхав на саміт БРІКС до ПАР, яка, як і Бразилія, ратифікувала Римський статут, а отже, має виконувати рішення МКС.

На початку жовтня Римський статут ратифікувала Вірменія, приєднавшись таким чином до 123 країн світу, які будуть зобов'язані заарештувати Путіна, якщо він прибуде на їхню територію.

Путін заявив про готовність нормалізувати відносини з європейськими країнами НАТО.

Росія «шкодує» через різке погіршення відносин з ключовими європейськими членами НАТО і «сподівається» на їхню нормалізацію заради взаємної «вигоди». Про це у понеділок на церемонії вручення вірчих грамот у Кремлі заявив Путін.

За його словами, «невигідним» є «заморожений стан» відносин з Німеччиною — колись найбільшим клієнтом «Газпрому» і головним торговим партнером Росії в ЄС, оборот з яким після початку війни та введення санкцій скоротився утричі.

«Окрім політичних і економічних зв'язків призупинено контакти, що так успішно розвивалися раніше, в науково-освітній і культурно-гуманітарній областях, зв'язки по лінії громадянських громад», — перерахував Путін. Він додав, що російсько-німецькі відносини «важливі не лише для двох країн, а й для всієї Європи».

З Великобританією, яка «стала головним у Європі апологетом санкцій проти Росії та військової допомоги Україні, нещодавно вдавалося вибудовувати взаємодію», — заявив Путін.
Це відбувалося навіть за часів СРСР, оскільки, за словами диктатора, було розуміння «особливої відповідальності за підтримку глобального миру, стабільності та безпеки».

«Але нинішній стан справ у діалозі із Лондоном загальновідомий. Сподіватимемося, що ситуація все-таки на користь наших двох країн і народів змінюватиметься на краще», — сказав Путін.

«Жаль викликає і розвал відносин зі Швецією. Повністю відсутні політичні контакти, згорнута торговельно-економічна взаємодія, культурні та гуманітарні зв'язки», — нарік Путін.

Він додав, що політика неучасті Швеції у військових блоках, що проводилася понад 200 років, «приносила шведській стороні безперечні дивіденди, а нинішня ситуація у двосторонніх справах не відповідає справжнім інтересам ні наших країн, ні регіону, ні Європи в цілому».

Раніше Путін звинувачував Захід у намірі пограбувати Росію, а також стверджував, що всі конфлікти у світі, включаючи ізраїльсько-палестинський, створюються західними країнами, щоб нашкодити РФ.

У жовтні 2022 року Путін називав європейські країни «васалами без права голосу», а через півроку звинувачував їх у легалізації педофілії. У листопаді 2023 року Путін заявив, що «насправді» західним елітам «потрібно розчленувати Росію».

Ну і вишенька на торті: Росія допустила переговори з Україною в західній країні.

Високопоставлене джерело в Росії повідомило «Известиям», що країна готова до переговорів з Україною, включаючи можливість проведення переговорів на території західної країни. Раніше глава Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловив готовність своєї країни виступити посередником між Москвою та Києвом для врегулювання конфлікту.

Як зазначав Сійярто, він обговорював це питання з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим та головою офісу президента України Андрієм Єрмаком.

Однак у Міністерстві закордонних справ Росії наголосили, що на даний момент Україна та її західні партнери не виявляють готовності до діалогу з Росією. В експертній спільноті передбачається, що, можливо, роль посередника може бути передана країні, яка не є членом НАТО.

05.12.1994 був підписаний Будапештський меморандум.
Україна передала Росії третій у світі за потужністю ядерний арсенал – після США та РФ.
В цей день 1998 року Україна і США підписали угоду про ліквідацію 44 українських важких бомбардувальників і 1068 крилатих ракет Х-55.
Що тепер влада готова віддати заради «миру»?
Території та людей.
Більше нічого.

Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.


Нет комментариев