Метання і "страждання" Путіна

У величезному багатогодинному та сумбурному інтерв'ю президента Росії Путіна американському та антиукраїнському журналісту, затятому прихильнику Трампа Карлсону, можна все ж таки виділити основний зміст, якийсь каркас заради якого і зроблено було це інтерв'ю.

1. Путін намагався прорвати інформаційну блокаду, яку сам нав'язав світові та намагався змінити негативні уявлення Заходу, навіть не скільки до Росії, яка віроломно напала на Україну, а про нього особисто. Путін дві години безперестанку захищав то своє право, то необхідність нападу Росії на Україну. В хід йшло все – від історичної фальсифікації до відкритої ненависті до України.

2. Під час свого монологу-інтерв'ю Путін постійно намагався передати Заходу через голову України та за рахунок України, пропозицію зупинення війни та мирний договір із Заходом, який він часто плутав з капітуляцією України.

3. При цьому було добре видно як Путін, звертаючись до Заходу, постійно кидався з однієї крайності в іншу. Путін то поважав Захід і майже не приховував своєї ностальгії ха тими часами, коли провідні західні політики приймали його як рівного і навіть прийняли в сімку наймогутніших держав світу, то він зривався і намагався загрожувати «західному Заходу», якщо він не піде на зустріч Кремлю. Найчастіше це було схоже на «комплекс покинутої дружини» або стратегію «зеленого винограду». Добре було видно, що він заздрить Заходу, боїться Захід, ображений на Захід, який відкинув його після нападу на Україну. Для Путіна досі так не стало зрозумілим, чому Захід став на бік України, а не підтримав агресію Росії.
І Трамп його почув.