Путінські "зоряні війни": США заявили про плани Росії розмістити ЯЗ у космосі
Розміщення ядерної та іншої зброї масового ураження в космосі заборонено міжнародним Договором, підписаним у 1963 році СРСР, США та Великобританією. Наразі учасниками Договору є понад 130 держав.
Після вторгнення Росії в Україну тоді ще глава «Роскосмосу» Дмитро Рогозін заявив, що застосування протисупутникової зброї може стати приводом для початку третьої світової війни: «Треба мати на увазі, що руйнація чужого космічного апарату — це casus belli, абсолютно».
Сама Росія випробувала протисупутникову зброю 15 листопада 2021 року, знищивши ракетою недіючий радянський космічний апарат «Космос 1408» із серії «Целіна-Д», який перебував на орбіті з 1980-х. За деякими даними, для цього використовувалася система космічного нападу «Нудоль», яка розробляється вже понад 10 років.
У Держдепі США назвали удар по апарату «безрозсудним», зазначивши, що в результаті утворилося 1,5 тис. фрагментів відслідковуваного космічного сміття та сотні тисяч дрібніших уламків, які «загрожують супутникам та іншим космічним об'єктам, життєво важливим для безпеки, економічних та наукових інтересів усіх країн».
У квітні 2022 року США відмовилися від випробувань протисупутникових ракет прямого перехоплення і виступили за закріплення цього підходу як міжнародну норму. При цьому, як писав The Wall Street Journal, у березні 2023 Пентагон почав готувати свої військово-космічні сили до майбутнього конфлікту у космосі з Росією та Китаєм. Джерела видання стверджували, що рішення було ухвалено, оскільки ці країни почали розвивати лазерні озброєння, здатні виводити з ладу космічні об'єкти, а також порушувати військовий та цивільний зв'язок.
У вересні США запустили угруповання супутників Silent Barker для відстеження космічних загроз Росії та Китаю.
«Зоряні війни» Рейгана свого часу призвели до тотального виснаження ресурсів СРСР, спрямованих на гонку озброєнь зі США і НАТО. Незабаром розвалився і Радянський Союз.
Путінська Росія, зважаючи на все, вирішила повторити цей "славний шлях".
Побажаємо «дорогим росіянам» усіляких успіхів.
Німеччина витратить на оборону 2% ВВП уперше з часів холодної війни.
Цього року військові витрати у 18 із 31 країни НАТО становитимуть не менше 2% ВВП, повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Ціль ця була визначена альянсом у 2014 році, коли Росія анексувала Крим та розв'язала війну на сході України. Тоді лише у трьох країнах НАТО, включаючи США, витрати на оборону відповідали цьому рівню. Минулого року таких було 11 з 30, хоча зростання витрат на озброєння в європейських країнах та Канаді і склало безпрецедентні 11%.
Цього року члени альянсу з Європи витратять на оборону $360 млрд, ця сума вперше досягне 2% їхнього сукупного ВВП, повідомив Столтенберг. Десятиліття тому показник становив $235 млрд (1,47%).
Німеччина, яка посідає 2-е місце за обсягами військової допомоги Україні, має намір збільшити вкладення в оборону та безпеку. Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв минулого року створити для цього спеціальний фонд на 100 млрд євро. Щоправда, бюрократична машина за 30 років миру розучилася швидко оформляти держконтракти з військовими підрядниками, тому виробництво не зростає такими темпами, як хотіли б у Берліні та Києві.
Нинішнього року Німеччина вперше з часів холодної війни витратить на оборону 2% ВВП. Як повідомило агентство DPA, ця сума становитиме 68,58 млрд євро, або 2,01% ВВП. Минулого року показник становив 1,57%.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що новий підхід Берліна ґрунтується на власних оцінках і не пов'язаний з критикою Дональда Трампа. Той ще під час перебування президентом США дорікав європейцям за недостатні військові витрати, а днями заявив, що навіть не заперечував би проти нападу Росії на такі країни.
"Думаю, краще нам не виглядати, як кролики перед удавом, перед можливим кандидатом у президенти від республіканців", — сказав Пісторіус.
Остання західна компанія залишила російський автопром.
Німецький автомобілебудівний концерн Daimler Truck продав свої 15% акцій у найбільшому російському виробнику вантажівок КамАЗ.
Daimler Truck, що входить до Mercedes-Benz Group, стала акціонером КамАЗа у 2008 році, але перестав брати участь у діяльності заводу після початку повномасштабної війни в Україні.
Найбільші світові автоконцерни повністю вийшли із російських активів ще навесні 2022 року.
Таким чином, Daimler став останнім із них після того, як завод корейської Hyundai у Санкт-Петербурзі було придбано російською компанією «Арт-фінанс» у січні 2024 року.
«Дорогі росіяни», навіщо вам автомобілі, якщо у вас доріг немає?
Після вторгнення Росії в Україну тоді ще глава «Роскосмосу» Дмитро Рогозін заявив, що застосування протисупутникової зброї може стати приводом для початку третьої світової війни: «Треба мати на увазі, що руйнація чужого космічного апарату — це casus belli, абсолютно».
Сама Росія випробувала протисупутникову зброю 15 листопада 2021 року, знищивши ракетою недіючий радянський космічний апарат «Космос 1408» із серії «Целіна-Д», який перебував на орбіті з 1980-х. За деякими даними, для цього використовувалася система космічного нападу «Нудоль», яка розробляється вже понад 10 років.
У Держдепі США назвали удар по апарату «безрозсудним», зазначивши, що в результаті утворилося 1,5 тис. фрагментів відслідковуваного космічного сміття та сотні тисяч дрібніших уламків, які «загрожують супутникам та іншим космічним об'єктам, життєво важливим для безпеки, економічних та наукових інтересів усіх країн».
У квітні 2022 року США відмовилися від випробувань протисупутникових ракет прямого перехоплення і виступили за закріплення цього підходу як міжнародну норму. При цьому, як писав The Wall Street Journal, у березні 2023 Пентагон почав готувати свої військово-космічні сили до майбутнього конфлікту у космосі з Росією та Китаєм. Джерела видання стверджували, що рішення було ухвалено, оскільки ці країни почали розвивати лазерні озброєння, здатні виводити з ладу космічні об'єкти, а також порушувати військовий та цивільний зв'язок.
У вересні США запустили угруповання супутників Silent Barker для відстеження космічних загроз Росії та Китаю.
«Зоряні війни» Рейгана свого часу призвели до тотального виснаження ресурсів СРСР, спрямованих на гонку озброєнь зі США і НАТО. Незабаром розвалився і Радянський Союз.
Путінська Росія, зважаючи на все, вирішила повторити цей "славний шлях".
Побажаємо «дорогим росіянам» усіляких успіхів.
Німеччина витратить на оборону 2% ВВП уперше з часів холодної війни.
Цього року військові витрати у 18 із 31 країни НАТО становитимуть не менше 2% ВВП, повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Ціль ця була визначена альянсом у 2014 році, коли Росія анексувала Крим та розв'язала війну на сході України. Тоді лише у трьох країнах НАТО, включаючи США, витрати на оборону відповідали цьому рівню. Минулого року таких було 11 з 30, хоча зростання витрат на озброєння в європейських країнах та Канаді і склало безпрецедентні 11%.
Цього року члени альянсу з Європи витратять на оборону $360 млрд, ця сума вперше досягне 2% їхнього сукупного ВВП, повідомив Столтенберг. Десятиліття тому показник становив $235 млрд (1,47%).
Німеччина, яка посідає 2-е місце за обсягами військової допомоги Україні, має намір збільшити вкладення в оборону та безпеку. Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв минулого року створити для цього спеціальний фонд на 100 млрд євро. Щоправда, бюрократична машина за 30 років миру розучилася швидко оформляти держконтракти з військовими підрядниками, тому виробництво не зростає такими темпами, як хотіли б у Берліні та Києві.
Нинішнього року Німеччина вперше з часів холодної війни витратить на оборону 2% ВВП. Як повідомило агентство DPA, ця сума становитиме 68,58 млрд євро, або 2,01% ВВП. Минулого року показник становив 1,57%.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що новий підхід Берліна ґрунтується на власних оцінках і не пов'язаний з критикою Дональда Трампа. Той ще під час перебування президентом США дорікав європейцям за недостатні військові витрати, а днями заявив, що навіть не заперечував би проти нападу Росії на такі країни.
"Думаю, краще нам не виглядати, як кролики перед удавом, перед можливим кандидатом у президенти від республіканців", — сказав Пісторіус.
Остання західна компанія залишила російський автопром.
Німецький автомобілебудівний концерн Daimler Truck продав свої 15% акцій у найбільшому російському виробнику вантажівок КамАЗ.
Daimler Truck, що входить до Mercedes-Benz Group, стала акціонером КамАЗа у 2008 році, але перестав брати участь у діяльності заводу після початку повномасштабної війни в Україні.
Найбільші світові автоконцерни повністю вийшли із російських активів ще навесні 2022 року.
Таким чином, Daimler став останнім із них після того, як завод корейської Hyundai у Санкт-Петербурзі було придбано російською компанією «Арт-фінанс» у січні 2024 року.
«Дорогі росіяни», навіщо вам автомобілі, якщо у вас доріг немає?
Нет комментариев