Останні ракетні обстріли України мають багатовекторний характер


Днями Росія вдарила балістичними ракетами по Києву: уламки впали у Печерському, Солом'янському, Голосіївському та Дарницькому районах.

Внаслідок повітряної атаки РФ на столицю 25 березня відомо про десятьох постраждалих, тривають рятувальні роботи і фіксація чергового злочину агресора.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, до відбиття повітряного нападу залучались зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил та Сухопутних військ, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Варто зауважити, що країна-окупант під час останнього обстрілу, крім іншого, завдала ударів по Києву двома  ракетами ЗМ22 «Циркон». Це вже друге використання цієї ракети для завдання ударів по Києву. 

Крім того,  росіяни атакували Одеську та Миколаївську області ударними БпЛА та протирадіолокаційною ракетою, поцілили в енергетичні об’єкти та житловий будинок, 11 людей поранено.

Зазначу, що за останні тижні Україна пережила низку потужних ракетних атак з боку РФ.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські терористи  використовують комплекси ППО С-300 і С-400, балістичні ракети "Іскандер", «Кинджал» і «Калібр».

Старт
Останні удари ракет і дронів є фактично стартом кампанії масованих ракетних атак по Україні. Інтенсивність ракетних ударів армії РФ із використанням БпЛА та крилатих ракет різного типу базування за останній місяць збільшилася у рази. Тактика терору проти цивільних продовжиться, і насамперед буде пошкоджено енергоінфраструктуру.

Небезпеку для України становлять комбіновані атаки з використанням дронів-камікадзе. БпЛА перед ракетною атакою запускають із різних напрямків одночасно для виявлення систем ППО.

Йдеться про тактику завдання комплексних ударів, так звану «зіркову атаку», з використанням БпЛА та різноманітних видів високоточної зброї – «Кинджалів», «Калібрів», "Іскандерів" тощо.

Першою і найочевиднішою причиною російського терору під час холодів була спроба знищення критичної та енергетичної інфраструктури України, аби дестабілізувати ситуацію всередині країни.

Таким чином ворог намагався не лише ослабити економічну ситуацію в нашій державі, а й завдати психологічного тиску на українців.

Саме тому географія завдання ударів – вся територія України. Це демонстрація того, що, на думку окупантів,  сховатися цивільному населенню від терору ніде. Крім того, використовуються ракети Х-22 з радіусом відхилення  від цілі у кількасот метрів. Тобто ні про яку точність завдання ударів не йдеться – ціллю може стати будь-який цивільний об'єкт.

При цьому, на відміну від «Кинджалів» і «Калібрів», які несуть 500 кг вибухівки,  бойова частина цієї ракети – до 1000 кг. Адже створювалася вона для знищення авіаносних з'єднань країн НАТО. Додайте до цього балістичну траєкторію, яка унеможливлює своєчасне виявлення і знешкодження, і ми отримаємо відвертий терористичний акт.

Втім, хаос та паніка – не єдина і не головна мета російського ракетного терору.
Серед цілей цих атак – виявлення місць розташування наших систем ППО і їхнє знищення.

Якщо масовані ракетні удари по столиці України в очах Кремля виправдані як стратегічно, так і політично, а решта міст на захід від Дніпра обстрілюються по принципу «ми вас всюди дістанемо», то Харків є відносно легкою здобиччю для російських терористів.

Для терору проти цивільного населення Харкова ворог використовує ракети С-300 з дальністю ураження до 350 км і балістичною траєкторією, що знижує шанси на збиття українськими системами ППО.

РФ має великі запаси цих ракет – до 2500, а строк їхнього зберігання – до 30 років. Наразі строк зберігання стає критичним. Тому росіяни стоять перед вибором: або утилізувати ракети, витрачаючи на це кошти з бюджету, або застосовувати для ураження прифронтових міст. Тому, власне, окупанти і б'ють ними по Херсону, Харкову і Запоріжжю.

З цих же причин саме Харків частіше за інші міста стає ціллю для так званих «дзеркальних відповідей» на удари по прифронтових районах РФ, зокрема Бєлгородської області. Опосередкованим підтвердженням цьому є й показова жорстокість росіян у виборі об'єктів терору – житлових масивів, пологових будинків і ТРЦ.

Армія РФ продовжує тероризувати  і південь України. Одеса є для ворога дуже болючим місцем і в розрізі намагання дестабілізації ситуації у цьому регіоні.  Москва  намагається тиснути на регіон – це системно простежується по всіх атаках, які були зосереджені на Одещину протягом останніх тижнів.

Портова інфраструктура. Не маючи можливості проведення наземного характеру операції чи то десантної операції на Чорноморському узбережжі, росіяни вирішили йти шляхом блокування портової інфраструктури.

Окупанти намагаються зменшити до мінімуму експортно-імпортні позиції України. Насамперед завдяки блокуванню «зернового коридору». Наголошую, що весь терор стосовно Одеси має на меті блокування порту.

Зміна тактики та плани
Останнім часом окупанти змінили тактику і стратегію завдання ракетних ударів не тільки по Одесі, але й по Миколаєву. Тепер вони частіше використовують саме балістичні ракети. Тому врятувати міста можуть лише розгортання систем ППО, які протидіють таким типам ракет.

Наразі в української сторони досить обмежена кількість таких видів систем ППО. Але варто говорити про те, що заяви президента Франції Макрона свідчать про можливість участі французької сторони в момент ескалація ситуації з боку РФ якраз в Одеській чи Миколаївській області. На моє переконання, українській стороні треба порушувати питання передачі французьких систем зенітно-ракетних комплексів, які можуть захистити місто Миколаїв від ударів російськими балістичними ракетами. Адже це основна небезпека.

Російські військові навмисно обстрілюють як портову інфраструктуру Миколаєва і Одеси, так і житлові будинки. Росіяни вважають, що таким чином вони змусять Україну сісти за стіл перемовин або натиснути на країни Заходу – наших стратегічних партнерів з метою перетягнути на російський так званий план врегулювання ситуації.

Керівництво РФ не відмовилося від планів загарбання цих двох південних областей і створення коридору до сепаратистського регіону Молдови – Придністровʼя.

Щодо обстрілів Харкова, то окупанти намагаються втілити в життя так звані «червоні лінії», тобто «санітарну зону». Раніше про це говорив російський диктатор Володимир Путін.

Обстріли Харкова як відплатні акції за обстріли Бєлгорода, але тут знову запитання: тоді якщо ми говоримо, що російські добровольчі загони – це автономні сили, то ми мали б і акцентувати, що обстріл Бєлгорода – це виключно внутрішні проблеми самої Російської Федерації, якщо ГУР наполягало на тому, що РДК це виключно російське формування.

Нагадаю, 22 березня у Харкові та області пролунали вибухи. Росія завдала удару по критичній інфраструктурі міста. Терехов заявив, що в Харкові пролунало близько 15 вибухів, внаслідок чого виникли проблеми зі світлом.

Підсумок
Підсумовуючи причини та наслідки останніх ракетних атак з боку РФ, можу констатувати: розраховувати на те, що дана тенденція буде мати сезонний характер, не варто. На відміну від минулого року, сьогодні у росіян немає проблем із запасами ракет і дронів-камікадзе.

РФ вичерпала значний запас ракетного озброєння, але, на жаль, змогла налагодити їх виробництво.

Налагодивши виробництво боєприпасів за рахунок компонентів, які постачають, у тому числі з країн Заходу, у РФ щомісячно випускають від 40 до 80 крилатих і балістичних ракет, а це означає, що ми пережили далеко не останні масовані атаки з боку держави-терориста.

Росія тероризуватиме Україну ракетами, допоки в неї вистачатиме ресурсу, тож Україні важливо продовжувати укріплювати ППО.
  • ?

Нет комментариев