Після Харківщини, ймовірніше за все, буде Сумщина
Армія ворога жваво відкриває локальні фронти у прикордонні. Поки всі тут загрузли у обсмаковуванні Євробачення.
Після Харківщини, ймовірніше за все, буде Сумщина. І тут не потрібно навіть чекати повідомлень від розвідки, адже і раніше була інформація про проникнення російських ДРГ у регіоні.
Питання не в «ударних кулаках» чи скупченні особового складу ворога, яку військові експерти категорично не бачать. І не лише у звʼязуванні сил ЗСУ, яке втомлене в боях на донецькому та запорізькому напрямках.
Росія намагається тактикою мʼясного вигризання українських територій та малих порізів розтягнути порубіжжя, перетворивши його на фронт. На це Росія могла піти лише розуміючи, що настав час.
Головне — досягти базового психологічного ефекту в умовах українського мобілізаційного пробуксовування, збройного голоду та емоційно скаліченого цивільного населення. Час обраний Росією вдало.
Основна ціль — сформувати у масовій свідомості українців, що наша держава у війні на виснаження у тривалому протистоянні начебто приречена, бо Росія може ініціативно навʼязувати нові сценарії поведінки, враховує свої помилки, проводить ядерні навчання, збільшує до 6% ВВП військовий бюджет, перебудовує економіку з обходом санкцій, готова і далі масштабно нехтувати життями своїх громадян для безумовного досягнення навіть малих цілей, накопичення яких може сформувати пропагандистську радість для росіян.
Асиметрична маневрова війна була нашою фішкою стратегування війни у 2022-2023 роках. Тепер росіяни переймають наш досвід та перетворюють його в свій опосередкований з воєнної точки зору, але значний з психологічної точки зору успіх.
Потрібні нові стратегічні та тактичні ініціативи, бо так і до білоруського кордону тактика мобільно-локальних дій може дійти. І так, потрібно говорити про замінування, оборонні укріплення, якість територіальної оборони та бойове забезпечення периметра кордону.
Казки про те, що там все на глухо «замуровано» і «забетоновано» — залиште для марафоно-залежних. Росіяни будуть враховувати і це при розгортанні своїх дій.
Після Харківщини, ймовірніше за все, буде Сумщина. І тут не потрібно навіть чекати повідомлень від розвідки, адже і раніше була інформація про проникнення російських ДРГ у регіоні.
Питання не в «ударних кулаках» чи скупченні особового складу ворога, яку військові експерти категорично не бачать. І не лише у звʼязуванні сил ЗСУ, яке втомлене в боях на донецькому та запорізькому напрямках.
Росія намагається тактикою мʼясного вигризання українських територій та малих порізів розтягнути порубіжжя, перетворивши його на фронт. На це Росія могла піти лише розуміючи, що настав час.
Головне — досягти базового психологічного ефекту в умовах українського мобілізаційного пробуксовування, збройного голоду та емоційно скаліченого цивільного населення. Час обраний Росією вдало.
Основна ціль — сформувати у масовій свідомості українців, що наша держава у війні на виснаження у тривалому протистоянні начебто приречена, бо Росія може ініціативно навʼязувати нові сценарії поведінки, враховує свої помилки, проводить ядерні навчання, збільшує до 6% ВВП військовий бюджет, перебудовує економіку з обходом санкцій, готова і далі масштабно нехтувати життями своїх громадян для безумовного досягнення навіть малих цілей, накопичення яких може сформувати пропагандистську радість для росіян.
Асиметрична маневрова війна була нашою фішкою стратегування війни у 2022-2023 роках. Тепер росіяни переймають наш досвід та перетворюють його в свій опосередкований з воєнної точки зору, але значний з психологічної точки зору успіх.
Потрібні нові стратегічні та тактичні ініціативи, бо так і до білоруського кордону тактика мобільно-локальних дій може дійти. І так, потрібно говорити про замінування, оборонні укріплення, якість територіальної оборони та бойове забезпечення периметра кордону.
Казки про те, що там все на глухо «замуровано» і «забетоновано» — залиште для марафоно-залежних. Росіяни будуть враховувати і це при розгортанні своїх дій.
Нет комментариев