Як рф поповнює свій "обмінний фонд" цивільними бранцями
Днями завершився 53-й обмін полоненими між Україною та росією, в рамках якого було повернуто 90 українських військовослужбовців, а також 10 цивільних громадян України.
Коментуючи повернення з російського полону 10 цивільних громадян України омбудсмен Дмитро Лубінець пояснив, що йдеться не про обмін, як у випадку військовополонених, а саме про повернення.
«Міняти ми їх не можемо, якихось додаткових впливів на російську федерацію в нас напряму немає. У нас немає навіть юридичної бази, на підставі якої нам можна проводити цей процес», — додав він.
Варто зауважити, що 29 травня в офісі уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця спростували заяви Уповноваженої з прав людини в росії Тетяни Москалькової про те, що нібито «обміни полоненими з Україною призупинені через надумані вимоги української сторони», не відповідають дійсності. Москалькова заявила, що «обмін військовополоненими між росією та Україною призупинено на кілька місяців». При цьому вона звинуватила Київ у «неправдивих вимогах».
За оцінкою Лубінця, у російському полоні наразі перебувають приблизно 14 тисяч цивільних українців, і це – кричущий масштабний злочин з боку путінської росії.
Варто зауважити, що якщо список нараховує 14 тисяч цивільних українців, то процес їх повернення може розтягнутися на роки – терористи раз на півроку віддаватимуть орієнтовно по 10 осіб. Цей процес взагалі може затягнутися до нескінченності. Причому росія буде постійно поповнювати список на обмін новими персонажами в особі цивільних осіб, як вона це вже робила до цього.
Нагадаю, 13 грудня 2017 року аналітичний відділ ГІ «Права Справа» отримав інформацію, що в окупованому Луганську відбулася нарада за участі тодішнього ватажка бойовиків т.зв. «ЛНР» Плотницького, на якій порушувалося питання збільшення кількості українських бранців за рахунок проукраїнські налаштованих місцевих мешканців.
28 грудня 2017 року аналітичний відділ ГІ «Права Справа» проінформував спеціальні служби України про те, що в окупованому Луганську відбулася аналогічна нарада у «міністерстві державної безпеки ЛНР». Тоді повідомлялося, що впродовж останніх тижнів суттєво зросла кількість випадків незаконних затримань співробітниками т.зв. «спеціальних служб» самопроголошених «республік» місцевих мешканців за обвинуваченням у співпраці з українськими спецслужбами та ЗСУ. Називалася і кількість затриманих цивільних осіб співробітниками «МДБ ЛНР» – від 13-ти до 15-ти місцевих мешканців.
Примітно, що 30 грудня 2017 року офіційні представники силових структур так званої «ЛНР» змушені були підтвердити факт проведення наради. Самопроголошений в.о. «начальника управління «народної міліції ЛНР»» М. Філіпоненко повідомив, що на поточному тижні було проведено координаційну нараду з керівниками силових структур, під час якої обговорювалися питання протидії підривній діяльності українських спецслужб на території «республіки», з постановкою завдань з її нейтралізації.
«На засіданні обговорювалися питання протидії підривній діяльності українських спецслужб на території республіки, з постановкою завдань по її нейтралізації, а також питання протидії тероризму і диверсійної діяльності противника. У підсумку розроблений ряд пропозицій щодо вирішення даних питань», — йшлося у повідомленні.
Про перші підсумки «практичної діяльності» силових структур бойовиків у питаннях «протидії терроризму» можна було судити з повідомлень прес-служби «МДБ ЛНР» про затримання в окупованому Луганську співробітників гуманітарної організації ACF (Рух проти голоду). Співробітниками «МДБ ЛНР» було висунуто звинувачення затриманим цивільним особам у начебто співпраці з українськими спецслужбами.
Опісля, спецслужби бойовиків хапали вже усіх підряд і звинувачували в роботі на українські спецслужби, а потім оголошували вирок- 12 років ув’язнення. Таким чином, російські спеціальні служби, які фактично керували цими процесами, регулярно поповнювали списки полонених цивільними особами. І в Луганську, і в Донецьку відбувалися хвилі масових арештів. Це арешти фанатів футбольного клубу «Зоря», в Донецьку — підлітків від 16 до 18 років.
За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ «Права Справа», наразі на окупованих територіях України ідуть масові облави. Там поновлені традиції 30-х років минулого століття, коли люди пишуть анонімки, трудові колективи намагаються вираховувати у своїх лавах «зрадників».
Зауважу, що захоплення і утримання росією в полоні цивільних заручників є доказом того, що російська війна проти України є геноцидною.
Коментуючи визволення цивільних осіб з російського полону представник ГУР МОУ Андрій Юсов зауважив, що цивільні люди не мали б опинитися у жодному полоні і їх права не мали б бути обмежені.
За словами представника української розвідки, сам факт, що українська сторона сьогодні говорить про тисячі цивільних українців у російській неволі, це кричущий масштабний воєнний злочин з боку путінської росії.
Щодо умов утримання цивільних осіб, яких росія бере у заручники, то за інформацією української розвідки, в багатьох випадках цивільних бранців утримують поза межами правової системи. Своєю чергою міжнародні інституції, на жаль, не мають можливості перевірити умови утримання цивільних українських громадян.
Загалом з моменту повномасштабної війни Україна з російського полону повернула 3 310 своїх громадян. Переважно це військові, але є і цивільні бранці.
Нагадаю, 28 червня українська сторона визволила з російського полону 10 цивільних українських громадян. Серед них: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, Олена Пех та Валерій Матюшенко, які були в полоні ще з 2017–2018 років, священники Української греко-католицької церкви Богдан Гелета та Іван Левицький та пʼятеро цивільних, які були захоплені на території Білорусі та позбавлені свободи: Микола Швець, Наталія Захаренко, Павло Купрієнко, Людмила Гончаренко та Катерина Брюханова.
За інформацією ГУР, пʼятеро цивільних, які були захоплені на території Білорусі були затримані й утримувались незаконно. Утім, внаслідок складної та системної роботи — переговорної, дипломатичної, в результаті двостороннього діалогу, це питання вдалося вирішити.
25 червня ввечері президент Володимир Зеленський повідомив про черговий обмін полоненими з рф за сприяння ОАЕ. Додому повернулися 90 захисників. А ввечері 28 червня з російського полону вдалося повернути ще десятеро цивільних українців, серед них — двоє священників. Це вдалося здійснити за посередництва Ватикану.
Коментуючи повернення з російського полону 10 цивільних громадян України омбудсмен Дмитро Лубінець пояснив, що йдеться не про обмін, як у випадку військовополонених, а саме про повернення.
«Міняти ми їх не можемо, якихось додаткових впливів на російську федерацію в нас напряму немає. У нас немає навіть юридичної бази, на підставі якої нам можна проводити цей процес», — додав він.
Варто зауважити, що 29 травня в офісі уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця спростували заяви Уповноваженої з прав людини в росії Тетяни Москалькової про те, що нібито «обміни полоненими з Україною призупинені через надумані вимоги української сторони», не відповідають дійсності. Москалькова заявила, що «обмін військовополоненими між росією та Україною призупинено на кілька місяців». При цьому вона звинуватила Київ у «неправдивих вимогах».
За оцінкою Лубінця, у російському полоні наразі перебувають приблизно 14 тисяч цивільних українців, і це – кричущий масштабний злочин з боку путінської росії.
Варто зауважити, що якщо список нараховує 14 тисяч цивільних українців, то процес їх повернення може розтягнутися на роки – терористи раз на півроку віддаватимуть орієнтовно по 10 осіб. Цей процес взагалі може затягнутися до нескінченності. Причому росія буде постійно поповнювати список на обмін новими персонажами в особі цивільних осіб, як вона це вже робила до цього.
Нагадаю, 13 грудня 2017 року аналітичний відділ ГІ «Права Справа» отримав інформацію, що в окупованому Луганську відбулася нарада за участі тодішнього ватажка бойовиків т.зв. «ЛНР» Плотницького, на якій порушувалося питання збільшення кількості українських бранців за рахунок проукраїнські налаштованих місцевих мешканців.
28 грудня 2017 року аналітичний відділ ГІ «Права Справа» проінформував спеціальні служби України про те, що в окупованому Луганську відбулася аналогічна нарада у «міністерстві державної безпеки ЛНР». Тоді повідомлялося, що впродовж останніх тижнів суттєво зросла кількість випадків незаконних затримань співробітниками т.зв. «спеціальних служб» самопроголошених «республік» місцевих мешканців за обвинуваченням у співпраці з українськими спецслужбами та ЗСУ. Називалася і кількість затриманих цивільних осіб співробітниками «МДБ ЛНР» – від 13-ти до 15-ти місцевих мешканців.
Примітно, що 30 грудня 2017 року офіційні представники силових структур так званої «ЛНР» змушені були підтвердити факт проведення наради. Самопроголошений в.о. «начальника управління «народної міліції ЛНР»» М. Філіпоненко повідомив, що на поточному тижні було проведено координаційну нараду з керівниками силових структур, під час якої обговорювалися питання протидії підривній діяльності українських спецслужб на території «республіки», з постановкою завдань з її нейтралізації.
«На засіданні обговорювалися питання протидії підривній діяльності українських спецслужб на території республіки, з постановкою завдань по її нейтралізації, а також питання протидії тероризму і диверсійної діяльності противника. У підсумку розроблений ряд пропозицій щодо вирішення даних питань», — йшлося у повідомленні.
Про перші підсумки «практичної діяльності» силових структур бойовиків у питаннях «протидії терроризму» можна було судити з повідомлень прес-служби «МДБ ЛНР» про затримання в окупованому Луганську співробітників гуманітарної організації ACF (Рух проти голоду). Співробітниками «МДБ ЛНР» було висунуто звинувачення затриманим цивільним особам у начебто співпраці з українськими спецслужбами.
Опісля, спецслужби бойовиків хапали вже усіх підряд і звинувачували в роботі на українські спецслужби, а потім оголошували вирок- 12 років ув’язнення. Таким чином, російські спеціальні служби, які фактично керували цими процесами, регулярно поповнювали списки полонених цивільними особами. І в Луганську, і в Донецьку відбувалися хвилі масових арештів. Це арешти фанатів футбольного клубу «Зоря», в Донецьку — підлітків від 16 до 18 років.
За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ «Права Справа», наразі на окупованих територіях України ідуть масові облави. Там поновлені традиції 30-х років минулого століття, коли люди пишуть анонімки, трудові колективи намагаються вираховувати у своїх лавах «зрадників».
Зауважу, що захоплення і утримання росією в полоні цивільних заручників є доказом того, що російська війна проти України є геноцидною.
Коментуючи визволення цивільних осіб з російського полону представник ГУР МОУ Андрій Юсов зауважив, що цивільні люди не мали б опинитися у жодному полоні і їх права не мали б бути обмежені.
За словами представника української розвідки, сам факт, що українська сторона сьогодні говорить про тисячі цивільних українців у російській неволі, це кричущий масштабний воєнний злочин з боку путінської росії.
Щодо умов утримання цивільних осіб, яких росія бере у заручники, то за інформацією української розвідки, в багатьох випадках цивільних бранців утримують поза межами правової системи. Своєю чергою міжнародні інституції, на жаль, не мають можливості перевірити умови утримання цивільних українських громадян.
Загалом з моменту повномасштабної війни Україна з російського полону повернула 3 310 своїх громадян. Переважно це військові, але є і цивільні бранці.
Нагадаю, 28 червня українська сторона визволила з російського полону 10 цивільних українських громадян. Серед них: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, Олена Пех та Валерій Матюшенко, які були в полоні ще з 2017–2018 років, священники Української греко-католицької церкви Богдан Гелета та Іван Левицький та пʼятеро цивільних, які були захоплені на території Білорусі та позбавлені свободи: Микола Швець, Наталія Захаренко, Павло Купрієнко, Людмила Гончаренко та Катерина Брюханова.
За інформацією ГУР, пʼятеро цивільних, які були захоплені на території Білорусі були затримані й утримувались незаконно. Утім, внаслідок складної та системної роботи — переговорної, дипломатичної, в результаті двостороннього діалогу, це питання вдалося вирішити.
25 червня ввечері президент Володимир Зеленський повідомив про черговий обмін полоненими з рф за сприяння ОАЕ. Додому повернулися 90 захисників. А ввечері 28 червня з російського полону вдалося повернути ще десятеро цивільних українців, серед них — двоє священників. Це вдалося здійснити за посередництва Ватикану.
Нет комментариев