Ситуація нині стала дзеркальною до того, на що розраховував Путін від осені 2022 і до цього серпня
Лукашенко телеканалу «Россия»: «Вся граница — 1,2 тыс. км. Сейчас фронт, СВО — 1 тыс. км. Мы готовы 1,2 тыс. км закрыть? Нет. И Курск это показал. Что это надо объявлять мобилизацию, чего хочет Запад от нас и прежде всего от России, чтобы изнутри взбудоражить общество. Поэтому мы к этому не готовы, мы этого не хотим. Давайте сядем за стол переговоров и закончим эту драчку. Она ни украинцам, ни россиянам, ни белорусам не нужна.… Она нужна Западу. Дословно: „Пусть бьют друг друга — украинцы, русские — пускай в этом котле все подохнут“
Знов Лукашенко працює ретранслятором Путіна. Знов Путін хотів би переговорів. Але якщо попросить сам — то буде лохом, а якщо отак „тонко“ натякне і про переговори проситимуть його — тоді лохи Захід і Україна. Це в них буде позиція прохача, слабшого, того, хто готовий до більших поступок.
Одночасно Росія ще й вперше за всю війну сама ініціювала обмін полоненими (на тлі масового захоплення в полон росіян — строковиків, контрактників, тіктокерів, вертухаїв — на Курщині). Отже, навіть за демонстративного падіння інтересу до „СВО“ (це вже цікавить лиш одного росіянина з 5-х) кадри з лавами, колонами й штабелями полонених справили достатнє враження.
Плюс якісно відпрацьовують вглиб Росії спецпідрозділи СБУ та ГУР: для росіян практично до Уралу війна вже не „десь там“, а в них вдома. Вони слухають вибухи, дослухаються до скрекотання дронів, виглядають заграву пожеж і вибухів, проводжають очима до землі літаки з димними хвостами. Їм страшно. Отепер їм страшно, а не радісно, що вони знов на когось напали і вбивають.
Звісно, ніяким заколотом і скиданням Путіна це не обернеться — це ж росіяни. Але очевидно, що під цю справу з Путіна почали тягнути набагато більше грошей і повноважень спецслужби.
Ймовірно, прямо зараз десь триває підкилимний торг Бортнікова та колег з царем. І це на додачу до традиційної чималої данини тіктокерам Кадир-Юрту, котрі від початку Великої війни і санкційного тиску ще й підгрібають під себе чимдалі більше столичних бізнесів і майна.
Ймовірно, торг дійсно максимально неприємний для Путіна, якщо він аж отак зарядив Лукашенка.
І навряд чи Путін не розуміє: захоплення ЗСУ більших територій Курщини чи й Білгородщини, утримання ЗСУ цих територій протягом місяців — чи не захоплення і неспроможність утримати, це мало на що вплине в глобальному плані. Вирішальним став факт, що росіяни не подужали випнути ЗСУ з Курської області протягом доби.
Прецедент зафіксовано в будь-якому випадку. Різний розвиток подій вплине на конкретні пункти глобального торгу, але не на сам торг, до якого обставини примушують Путіна.
До негативних чинників в плані глобальної позиції РФ, крім масового полону і втрати контролю над територіями, додалась ще й демонстрація відсутності в Кремля „червоних ліній“. Отже, за наявних умов Росія виходитиме на переговори вже з мінімум тричі ослабленими позиціями. І ймовірно, що такого буде більше. Зокрема, бо в США вибори.
Можливо, Путін заметушився, бо очікує, що затягування з переговорами послаблюватиме стартові позиції торгу РФ з кожним тижнем. Тобто, ситуація стала дзеркальною до того, на що розраховував Путін від осені 2022 і до цього серпня.
Знов Лукашенко працює ретранслятором Путіна. Знов Путін хотів би переговорів. Але якщо попросить сам — то буде лохом, а якщо отак „тонко“ натякне і про переговори проситимуть його — тоді лохи Захід і Україна. Це в них буде позиція прохача, слабшого, того, хто готовий до більших поступок.
Одночасно Росія ще й вперше за всю війну сама ініціювала обмін полоненими (на тлі масового захоплення в полон росіян — строковиків, контрактників, тіктокерів, вертухаїв — на Курщині). Отже, навіть за демонстративного падіння інтересу до „СВО“ (це вже цікавить лиш одного росіянина з 5-х) кадри з лавами, колонами й штабелями полонених справили достатнє враження.
Плюс якісно відпрацьовують вглиб Росії спецпідрозділи СБУ та ГУР: для росіян практично до Уралу війна вже не „десь там“, а в них вдома. Вони слухають вибухи, дослухаються до скрекотання дронів, виглядають заграву пожеж і вибухів, проводжають очима до землі літаки з димними хвостами. Їм страшно. Отепер їм страшно, а не радісно, що вони знов на когось напали і вбивають.
Звісно, ніяким заколотом і скиданням Путіна це не обернеться — це ж росіяни. Але очевидно, що під цю справу з Путіна почали тягнути набагато більше грошей і повноважень спецслужби.
Ймовірно, прямо зараз десь триває підкилимний торг Бортнікова та колег з царем. І це на додачу до традиційної чималої данини тіктокерам Кадир-Юрту, котрі від початку Великої війни і санкційного тиску ще й підгрібають під себе чимдалі більше столичних бізнесів і майна.
Ймовірно, торг дійсно максимально неприємний для Путіна, якщо він аж отак зарядив Лукашенка.
І навряд чи Путін не розуміє: захоплення ЗСУ більших територій Курщини чи й Білгородщини, утримання ЗСУ цих територій протягом місяців — чи не захоплення і неспроможність утримати, це мало на що вплине в глобальному плані. Вирішальним став факт, що росіяни не подужали випнути ЗСУ з Курської області протягом доби.
Прецедент зафіксовано в будь-якому випадку. Різний розвиток подій вплине на конкретні пункти глобального торгу, але не на сам торг, до якого обставини примушують Путіна.
До негативних чинників в плані глобальної позиції РФ, крім масового полону і втрати контролю над територіями, додалась ще й демонстрація відсутності в Кремля „червоних ліній“. Отже, за наявних умов Росія виходитиме на переговори вже з мінімум тричі ослабленими позиціями. І ймовірно, що такого буде більше. Зокрема, бо в США вибори.
Можливо, Путін заметушився, бо очікує, що затягування з переговорами послаблюватиме стартові позиції торгу РФ з кожним тижнем. Тобто, ситуація стала дзеркальною до того, на що розраховував Путін від осені 2022 і до цього серпня.
Нет комментариев