Патрушев доручив чиновникам за два тижні зупинити зростання цін на продукти: "Ціни, стій! Раз, два!".
Путіноміка на марші. Профільним відомствам протягом двох тижнів слід вжити вичерпних заходів для збереження стабільності на російському продовольчому ринку.
Як повідомляє «Интерфакс», таке доручення дав віце-прем'єр, екс-глава Мінсільгоспу Дмитро Патрушев за підсумками наради, де обговорювали ціни на продукти харчування.
Патрушев доручив урядовцям «щодня» моніторити ринок, а також нагадав, що ще у вересні було ухвалено рішення, щоб не допускати стрибків цін:
"Збирання врожаю завершується і загалом можна забезпечити всіма необхідними продуктами харчування громадян".
За даними Росстату, на 28 жовтня продовольча інфляція в Росії досягла 9%, а ціни на окремі товари підскочили на десятки відсотків. Від початку року на 25,7% подорожчало вершкове масло, на 54,7% злетіла вартість картоплі. Щоб не допустити кризи з маслом, російська влада почала імпортувати його з Туреччини. Мінсільгосп запропонував обнулити мита на імпортне масло.
Крім того, за даними Росстату, на 12,7% з початку року подорожчала сметана, на 12,4% — молоко. Ціни на баранину підскочили на 21,6%, а на яловичину — на 10,5%. На 11,4% став дорожчим хліб, майже на 12% — яблука. Наприкінці року на 10-20% можуть знову подорожчати яйця — виробники вже повідомили роздрібні мережі про підвищення цін.
Загальний рівень інфляції в ресурсній федерації на кінець жовтня Росстат оцінив у 8,6%, проте тижневі дані свідчать про різке прискорення зростання цін, зазначають аналітики MMI.
За останні звітні сім днів (22-28 жовтня) індекс споживчих цін додав 0,27%, що стало "абсолютним рекордом за багато років". Товари дорожчають фронтально: зі 107 позицій, які відстежує Росстат, у плюсі 84:
"Це ще один абсолютний рекорд останніх років", — пише ММІ.
Набіулліна закликала готуватися до дорогих кредитів надовго.
Через розгін інфляції російській економіці потрібна «більша жорсткість» грошово-кредитної політики, заявила в четвер, виступаючи в Держдумі, глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.
Минулого тижня Центробанк восьмий раз поспіль підвищив ключову ставку — до 21% річних, рекордного рівня з 2003 року. Він також попередив, що вже на грудневому засіданні може зробити крок вгору — до 23%.
Рішення Центробанку підняти ключову ставку до 21% — рекордного рівня з 2003 року, — за словами Набіулліної, стало «неминучою реакцією» на те, що «відбувається в економіці».
Темпи зростання цін цього року перевищать минулорічні, підкреслила вона: 8-8,5%, згідно з останнім прогнозом ЦБ. При цьому місячна інфляція в жовтні в перерахунку на рік перевищує 10%, а зі 107 товарів у споживчому кошику Росстату дорожчають 84.
"Якщо не реагувати — зростання інфляції продовжиться, і інфляція у 2025 році буде вищою, ніж у цьому", — сказала Набіулліна, додавши, що інфляція «з'їдає» доходи громадян і створює витрати для бізнесу, цитати за Reuters.
На засіданні минулої п'ятниці ЦБ попередив, що вже в грудні може підняти ставку до 23%. А 2025 року не виключає і 25% — такий рівень закладено в його ризиковий прогноз, опублікований в Основних напрямах грошово-кредитної політики.
Високі ставки збережуться в Росії надовго. За рівнем ставки ЦБ Росія вже обігнала Замбію (13,5%), Гамбію (17%), Пакистан (17,5%) і Анголу (19,5%), а за величиною реальної ставки (ключова ставка мінус інфляція) стала світовим рекордсменом.
Слідом за ЦБ ставки підвищують банки, і наприкінці жовтня середня вартість іпотеки в топ-20 кредитних організацій перевищила 25% річних, а повна вартість споживчих позик наблизилася до 30%.
За словами Набіулліної, ЦБ не бачить масових банкрутств компаній через дорогі кредити, а зниження ставки не допоможе наростити виробництво:
"Дефіцит кадрів, а не ціна кредитів — це найбільша проблема зараз для зростання економіки".
Тим часом уряд попередили про банкрутство всієї вугільної промисловості ресурсної федерації:
"Галузь починає пікірувати".
Російська вугільна промисловість — одна з найбільших сировинних галузей економіки, що включає понад 30 мономіст і сотні тисяч зайнятих, — перебуває на межі банкрутства. Таку оцінку дав АЦ ПЕК — державний аналітичний центр при Міністерстві енергетики ресурсної федерації.
Як зазначають аналітики, вугільна галузь у 2024 році стала збитковою: її втрати до оподаткування оцінюють у 34 млрд рублів, хоча роком раніше вугільники отримали прибуток у 357 млрд.
Втративши західні ринки і зіткнувшись із різким падінням попиту в «дружніх» країнах, вугільні компанії дістали додатковий удар від рідного уряду, який запровадив для галузі додаткові податки та різко підвищив тарифи на перевезення мережею РЖД. Загалом за 2022-24 рр. вилучення у вугільників становили 500 млрд рублів, оцінюють в АЦ ПЕК.
На тлі фінансових проблем компанії почали скорочувати видобуток вугілля. За даними Росстату, у липні він упав на 6,7% у річному вираженні, до 31,5 млн тонн — найнижчого рівня з пандемії-2020. Щодо піків, показаних у грудні 2022 року, вугільні компанії втратили близько 12 млн тонн щомісячного видобутку, або 27%.
Очевидно, що вугільна галузь починає пікірувати. Зниження експортних цін на російське вугілля на тлі посилення санкційного тиску і затоварення складів споживачів у Китаї та Індії призвело до скорочення експортної виручки російських експортерів вугілля більш ніж на 400 млрд рублів за останні два роки.
Ключовою проблемою для вугільної галузі стали західні санкції, зазначає Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки. На відміну від нафти і газу, які Євросоюз продовжує закуповувати, нехай і в невеликих обсягах, вугілля потрапило під тотальне ембарго, а країни Азії, які купували російське вугілля минулого року, різко знизили попит.
Сукупний вугільний експорт із Росії в січні-липні просів на 11,4%, до 112,6 млн тонн. Постачання до Китаю в першій половині 2024 року просіло на 8%, і їхнього зростання не передбачається, скаржився у вересні глава Міненерго РФ Сергій Цивільов.
Річ у тім, що Пекін запровадив мита на російське вугілля, пояснював міністр. Водночас інші постачальники — Індонезія та Австралія — під них не потрапили, оскільки входять до зони вільної торгівлі з КНР.
Еліти Путіна втратили віру в майбутнє Росії: "Незрозуміло, як жити".
Триваюча третій рік війна проти України, яка зробила Росію світовим ізгоєм і рекордсменом за кількістю запроваджених санкцій, принесла країні втрати у 600+ тисяч убитих і поранених, породила страх майбутнього в умах російських еліт. Хоча чиновники і найбагатші бізнесмени втомилися від війни, її можливе закінчення також лякає їх, розповіли джерела, близькі до уряду та адміністрації Путіна.
"Незрозуміло, як жити після СВО, — пояснює один зі співрозмовників, близький до АП. — Які цілі будуть у країни? Зараз усе зрозуміло: ми воюємо і більшість рішень ухвалюють, виходячи з цього. Після СВО доведеться думати про майбутнє, цілі та стратегії. І це справді лякає".
Невизначеність майбутнього бачить і великий бізнес, який втратив західні ринки через санкції, а разом із ними — доходи та можливість інвестувати: "Дружні держави, такі як Китай чи Туреччина, все ж таки частково дотримуються західних обмежень, і, скоріш за все, навіть після закінчення війни все це не скасується".
Після вторгнення в Україну горизонт планування у бізнесу став коротким, але було зрозуміло, що робити: західні компанії пішли з Росії, залишивши ніші, які можна було зайняти: "Але тепер нічого старого не залишилося, а нового не з'являється, і все починає стагнювати".
Грандіозні економічні проєкти, які анонсував Путін, обіцяючи країні та економіці «суверенне» майбутнє, залишилися на папері.
Авіазаводи за два роки так і не змогли налагодити випуск цивільних літаків, судноверфі через відсутність західних технологій не можуть запустити виробництво танкерів, а програми імпортозаміщення в промисловості закінчилися нічим.
Як показало вересневе опитування РАН, кожне друге підприємство не змогло знайти аналогів імпортній техніці в Росії, а кожне третє — навіть у «дружніх» країнах.
Ілюзія економічного зростання, яку створили трильйонні вливання в оборонні заводи і цілодобовий випуск танків і бомб, також сходить нанівець: за прогнозом МВФ, темпи зростання російського ВВП з 2025 року сповільняться втричі, до 1,3%, а російський ЦБ і зовсім не відкидає переходу до стагнації (лише 0,5% зростання). Резерви економіки «практично вичерпані», говорила в липні глава Центробанку Ельвіра Набіулліна.
Але Кремль вважає інакше і вимагає більше грошей для бюджету, який уже витрачає кожну третю гривню на війну. У 2022-2024 рр. уряд уже підвищував ПВКК на нафту і газ, запроваджував для великого бізнесу «податок на надприбуток» і курсові мита.
У 2025 році стартує найбільша за десятиліття податкова реформа: підвищується податок на прибуток, запроваджується диференційована шкала ПДФО, а крім того, зростають мита й акцизи, зокрема й на пальне. За розрахунками Мінфіну ресурсної федерації, це принесе до бюджету 3,6 трлн рублів наступного року і майже 15 трлн — за 6 років.
Але і цих грошей, найімовірніше, не вистачить, вважає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку: "Якщо не у 2025-му, то найближчими роками знову постане питання про те, де взяти додаткові доходи".
Хоч як парадоксально, але закінчення війни може виявитися для путіноміки не менш болючим, ніж сама війна, вважає Олена Рибакова, старший науковий співробітник Peterson Institute for International Economics:«Витрати на оборону сягають 6% ВВП, а якщо вони зупиняться, то постане питання — що робити із заводами та людьми, які на них працевлаштовані?»
Тим часом збиток «Газпрому» за російськими стандартами звітності за 9 місяців 2024 року склав 309 мільярдів рублів.
Безславний кінець «національного надбання» «енергетичної наддержави».
Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Як повідомляє «Интерфакс», таке доручення дав віце-прем'єр, екс-глава Мінсільгоспу Дмитро Патрушев за підсумками наради, де обговорювали ціни на продукти харчування.
Патрушев доручив урядовцям «щодня» моніторити ринок, а також нагадав, що ще у вересні було ухвалено рішення, щоб не допускати стрибків цін:
"Збирання врожаю завершується і загалом можна забезпечити всіма необхідними продуктами харчування громадян".
За даними Росстату, на 28 жовтня продовольча інфляція в Росії досягла 9%, а ціни на окремі товари підскочили на десятки відсотків. Від початку року на 25,7% подорожчало вершкове масло, на 54,7% злетіла вартість картоплі. Щоб не допустити кризи з маслом, російська влада почала імпортувати його з Туреччини. Мінсільгосп запропонував обнулити мита на імпортне масло.
Крім того, за даними Росстату, на 12,7% з початку року подорожчала сметана, на 12,4% — молоко. Ціни на баранину підскочили на 21,6%, а на яловичину — на 10,5%. На 11,4% став дорожчим хліб, майже на 12% — яблука. Наприкінці року на 10-20% можуть знову подорожчати яйця — виробники вже повідомили роздрібні мережі про підвищення цін.
Загальний рівень інфляції в ресурсній федерації на кінець жовтня Росстат оцінив у 8,6%, проте тижневі дані свідчать про різке прискорення зростання цін, зазначають аналітики MMI.
За останні звітні сім днів (22-28 жовтня) індекс споживчих цін додав 0,27%, що стало "абсолютним рекордом за багато років". Товари дорожчають фронтально: зі 107 позицій, які відстежує Росстат, у плюсі 84:
"Це ще один абсолютний рекорд останніх років", — пише ММІ.
Набіулліна закликала готуватися до дорогих кредитів надовго.
Через розгін інфляції російській економіці потрібна «більша жорсткість» грошово-кредитної політики, заявила в четвер, виступаючи в Держдумі, глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.
Минулого тижня Центробанк восьмий раз поспіль підвищив ключову ставку — до 21% річних, рекордного рівня з 2003 року. Він також попередив, що вже на грудневому засіданні може зробити крок вгору — до 23%.
Рішення Центробанку підняти ключову ставку до 21% — рекордного рівня з 2003 року, — за словами Набіулліної, стало «неминучою реакцією» на те, що «відбувається в економіці».
Темпи зростання цін цього року перевищать минулорічні, підкреслила вона: 8-8,5%, згідно з останнім прогнозом ЦБ. При цьому місячна інфляція в жовтні в перерахунку на рік перевищує 10%, а зі 107 товарів у споживчому кошику Росстату дорожчають 84.
"Якщо не реагувати — зростання інфляції продовжиться, і інфляція у 2025 році буде вищою, ніж у цьому", — сказала Набіулліна, додавши, що інфляція «з'їдає» доходи громадян і створює витрати для бізнесу, цитати за Reuters.
На засіданні минулої п'ятниці ЦБ попередив, що вже в грудні може підняти ставку до 23%. А 2025 року не виключає і 25% — такий рівень закладено в його ризиковий прогноз, опублікований в Основних напрямах грошово-кредитної політики.
Високі ставки збережуться в Росії надовго. За рівнем ставки ЦБ Росія вже обігнала Замбію (13,5%), Гамбію (17%), Пакистан (17,5%) і Анголу (19,5%), а за величиною реальної ставки (ключова ставка мінус інфляція) стала світовим рекордсменом.
Слідом за ЦБ ставки підвищують банки, і наприкінці жовтня середня вартість іпотеки в топ-20 кредитних організацій перевищила 25% річних, а повна вартість споживчих позик наблизилася до 30%.
За словами Набіулліної, ЦБ не бачить масових банкрутств компаній через дорогі кредити, а зниження ставки не допоможе наростити виробництво:
"Дефіцит кадрів, а не ціна кредитів — це найбільша проблема зараз для зростання економіки".
Тим часом уряд попередили про банкрутство всієї вугільної промисловості ресурсної федерації:
"Галузь починає пікірувати".
Російська вугільна промисловість — одна з найбільших сировинних галузей економіки, що включає понад 30 мономіст і сотні тисяч зайнятих, — перебуває на межі банкрутства. Таку оцінку дав АЦ ПЕК — державний аналітичний центр при Міністерстві енергетики ресурсної федерації.
Як зазначають аналітики, вугільна галузь у 2024 році стала збитковою: її втрати до оподаткування оцінюють у 34 млрд рублів, хоча роком раніше вугільники отримали прибуток у 357 млрд.
Втративши західні ринки і зіткнувшись із різким падінням попиту в «дружніх» країнах, вугільні компанії дістали додатковий удар від рідного уряду, який запровадив для галузі додаткові податки та різко підвищив тарифи на перевезення мережею РЖД. Загалом за 2022-24 рр. вилучення у вугільників становили 500 млрд рублів, оцінюють в АЦ ПЕК.
На тлі фінансових проблем компанії почали скорочувати видобуток вугілля. За даними Росстату, у липні він упав на 6,7% у річному вираженні, до 31,5 млн тонн — найнижчого рівня з пандемії-2020. Щодо піків, показаних у грудні 2022 року, вугільні компанії втратили близько 12 млн тонн щомісячного видобутку, або 27%.
Очевидно, що вугільна галузь починає пікірувати. Зниження експортних цін на російське вугілля на тлі посилення санкційного тиску і затоварення складів споживачів у Китаї та Індії призвело до скорочення експортної виручки російських експортерів вугілля більш ніж на 400 млрд рублів за останні два роки.
Ключовою проблемою для вугільної галузі стали західні санкції, зазначає Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки. На відміну від нафти і газу, які Євросоюз продовжує закуповувати, нехай і в невеликих обсягах, вугілля потрапило під тотальне ембарго, а країни Азії, які купували російське вугілля минулого року, різко знизили попит.
Сукупний вугільний експорт із Росії в січні-липні просів на 11,4%, до 112,6 млн тонн. Постачання до Китаю в першій половині 2024 року просіло на 8%, і їхнього зростання не передбачається, скаржився у вересні глава Міненерго РФ Сергій Цивільов.
Річ у тім, що Пекін запровадив мита на російське вугілля, пояснював міністр. Водночас інші постачальники — Індонезія та Австралія — під них не потрапили, оскільки входять до зони вільної торгівлі з КНР.
Еліти Путіна втратили віру в майбутнє Росії: "Незрозуміло, як жити".
Триваюча третій рік війна проти України, яка зробила Росію світовим ізгоєм і рекордсменом за кількістю запроваджених санкцій, принесла країні втрати у 600+ тисяч убитих і поранених, породила страх майбутнього в умах російських еліт. Хоча чиновники і найбагатші бізнесмени втомилися від війни, її можливе закінчення також лякає їх, розповіли джерела, близькі до уряду та адміністрації Путіна.
"Незрозуміло, як жити після СВО, — пояснює один зі співрозмовників, близький до АП. — Які цілі будуть у країни? Зараз усе зрозуміло: ми воюємо і більшість рішень ухвалюють, виходячи з цього. Після СВО доведеться думати про майбутнє, цілі та стратегії. І це справді лякає".
Невизначеність майбутнього бачить і великий бізнес, який втратив західні ринки через санкції, а разом із ними — доходи та можливість інвестувати: "Дружні держави, такі як Китай чи Туреччина, все ж таки частково дотримуються західних обмежень, і, скоріш за все, навіть після закінчення війни все це не скасується".
Після вторгнення в Україну горизонт планування у бізнесу став коротким, але було зрозуміло, що робити: західні компанії пішли з Росії, залишивши ніші, які можна було зайняти: "Але тепер нічого старого не залишилося, а нового не з'являється, і все починає стагнювати".
Грандіозні економічні проєкти, які анонсував Путін, обіцяючи країні та економіці «суверенне» майбутнє, залишилися на папері.
Авіазаводи за два роки так і не змогли налагодити випуск цивільних літаків, судноверфі через відсутність західних технологій не можуть запустити виробництво танкерів, а програми імпортозаміщення в промисловості закінчилися нічим.
Як показало вересневе опитування РАН, кожне друге підприємство не змогло знайти аналогів імпортній техніці в Росії, а кожне третє — навіть у «дружніх» країнах.
Ілюзія економічного зростання, яку створили трильйонні вливання в оборонні заводи і цілодобовий випуск танків і бомб, також сходить нанівець: за прогнозом МВФ, темпи зростання російського ВВП з 2025 року сповільняться втричі, до 1,3%, а російський ЦБ і зовсім не відкидає переходу до стагнації (лише 0,5% зростання). Резерви економіки «практично вичерпані», говорила в липні глава Центробанку Ельвіра Набіулліна.
Але Кремль вважає інакше і вимагає більше грошей для бюджету, який уже витрачає кожну третю гривню на війну. У 2022-2024 рр. уряд уже підвищував ПВКК на нафту і газ, запроваджував для великого бізнесу «податок на надприбуток» і курсові мита.
У 2025 році стартує найбільша за десятиліття податкова реформа: підвищується податок на прибуток, запроваджується диференційована шкала ПДФО, а крім того, зростають мита й акцизи, зокрема й на пальне. За розрахунками Мінфіну ресурсної федерації, це принесе до бюджету 3,6 трлн рублів наступного року і майже 15 трлн — за 6 років.
Але і цих грошей, найімовірніше, не вистачить, вважає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку: "Якщо не у 2025-му, то найближчими роками знову постане питання про те, де взяти додаткові доходи".
Хоч як парадоксально, але закінчення війни може виявитися для путіноміки не менш болючим, ніж сама війна, вважає Олена Рибакова, старший науковий співробітник Peterson Institute for International Economics:«Витрати на оборону сягають 6% ВВП, а якщо вони зупиняться, то постане питання — що робити із заводами та людьми, які на них працевлаштовані?»
Тим часом збиток «Газпрому» за російськими стандартами звітності за 9 місяців 2024 року склав 309 мільярдів рублів.
Безславний кінець «національного надбання» «енергетичної наддержави».
Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Нет комментариев