Крокодил не ловиться, не росте кокос, і ракети криворукі без України робити не вміють
Путін неодноразово хвалився міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР) «Сармат», аналогів якої у світі нібито немає, і кілька років обіцяв ось-ось поставити її на бойове чергування.
Путінські пропагандисти погрожували за допомогою «Сармата» стерти з лиця землі Велику Британію і Страсбург, де розташований Європарламент.
Однак ціла серія випробувань провалилася: у Росії немає необхідних компетенцій для такого типу ракет, якими ще з радянських часів займалися українські конструкторські бюро, кажуть експерти.
РС-28 «Сармат» — стратегічний комплекс п'ятого покоління з важкою міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР) з рідинним двигуном; призначений для заміни радянських ракет Р-36 «Воєвода», які в різних модифікаціях випускали з 1970-х рр.
Ракети з двигуном на рідкому паливі розробляли під керівництвом КБ «Південне» в Дніпропетровську (нині КБ «Південне» в Дніпрі).
"Історично склалося так, що багато заводів і фахівці з виробництва МБР базувалися в Україні", — розповів Тімоті Райт, експерт з ракет з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
У росіян же, за його словами, немає досвіду роботи з рідинними двигунами, і вибір такого для «Сармата» Райт назвав «дуже дивним»:
"Це те, що раніше для них робили українці. У цьому одна з причин того, чому в них багато проблем із новою ракетою".
Українські ракетні фахівці продовжували співпрацювати з Росією, обслуговуючи і продовжуючи строки бойового чергування комплексів Р-36 «Воєвода», до 2014 року, коли за наказом Путіна було анексовано Крим і Росія розв'язала війну на сході України.
Після цього всі контакти між країнами у військовій сфері було припинено.
Роботи з розроблення ракети на зміну «Воєводі» були ще 2013 року доручені Державному ракетному центру ім. Макеєва. Макеєва, після 2014 року до нього ж перейшли функції з підтримки ракет Р-36, у яких теж рідинний двигун, у бойовому стані:
"Але це було тимчасове рішення. Запуски припинилися, а ракети і боєголовки просто проходили щорічну перевірку", — писав 2023 року для Фонду Карнегі експерт із російських стратегічних озброєнь Максим Старчак.
Велике питання, чи є у Росії фахівці з необхідними знаннями для розроблення «Сармата», вважає Фабіан Хоффман, експерт з ракет з Ядерного проекту в Осло:
"Усі, хто створював попередню ракету, пішли на пенсію або померли. Деякі ще є в Україні, яка відігравала важливу роль у радянській, а потім і російській програмі МБР. Тож це серйозна проблема".
Розробка «Сармата» йшла з постійними затримками. Попередні випробування мали бути проведені у 2015 році, але відбулися лише через два роки.
Ракету мали поставити на озброєння у 2018 році, але цей термін постійно відсували.
Про те, що перший полк, озброєний «Сарматами», заступить на бойове чергування наприкінці 2022 року, Путін говорив ще у квітні 2021 року в посланні Федеральним зборам.
Коли цей термін настав, тодішній глава Міноборони Сергій Шойгу повідомив про початок розгортання МБР, але в червні 2023 року Путін раптом знову анонсував надходження «Сарматів» на бойове чергування «найближчим часом».
Про те, що це сталося, глава «Роскосмосу» Юрій Борисов розповів у вересні 2023 року, але майже за пів року, наприкінці лютого 2024 року, Путін, звертаючись до Федеральних зборів, пообіцяв «скоро» продемонструвати їх «у районах базування на бойовому чергуванні», зазначивши, що до військ «поставлено перші серійні ракети „Сармат“».
Відтоді значущих повідомлень про ці ракети не було.
Шістьма роками раніше, також у посланні Федеральним зборам 2018 року, Путін говорив, що цей комплекс здатний долати всі сучасні засоби ППО, «аналогів йому у світі немає і ще довго не буде».
Міноборони ресурсної федерації стверджувало, що «Сармат» — найпотужніша ракета з найбільшою у світі дальністю ураження цілей, що володіє «унікальними характеристиками», які дають змогу «гарантовано долати» будь-які наявні та перспективні системи протиракетної оборони.
Нацлідеру підспівували пропагандисти та підлеглі. Ще на початку війни в Україні телеведучий і гендиректор агентства «Россия сегодня» Дмитро Кисельов продемонстрував у своїй програмі імітацію того, як Велику Британію нібито знищать «найпотужнішою у світі» ядерною ракетою «Сармат».
"Це всього лише один пуск, Борисе, — сказав Кисельов, звертаючись до тодішнього прем'єр-міністра Бориса Джонсона. — А Англії немає".
У 2024 році спікер Держдуми В'ячеслав Володін написав, що підлітний час «Сармата» до Страсбурга становить 3 хвилини 20 секунд, — у відповідь на ухвалення Європарламентом резолюції із закликом завдавати ударів по російській території далекобійними західними ракетами.
Але стирати з лиця землі Англію і Францію Росії, схоже, просто нічим. Єдине успішне випробування «Сармата» було проведене у квітні 2022 року в присутності Путіна, а чотири інших закінчилися провалом, писали у вересні 2024 року аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Їхній звіт був написаний після того, як супутникові знімки вказали на черговий невдалий запуск ракети з космодрому «Плесецьк» в Архангельській області.
На одному зі знімків видно великі руйнування і вирву на місці пускової шахти «Ювілейна», звідки раніше проводили випробувальні пуски «Сармата», а також чотири пожежні машини, які гасять загоряння поблизу зруйнованої шахти, зазначав ISW.
Експерти інституту зазначили:
"Росія продовжує зазнавати складнощів з розробкою нових ракетних технологій, перебуваючи під тиском міжнародних санкцій і високих вимог до військово-промислового комплексу в умовах війни з Україною".
Загалом, МБР у них теж немає, одні голимі понти дешевих фраєрів, які все просрали.
Нічого немає і вже не буде.
Не краще у Путіна йдуть справи і з «мирним космосом»:
кількість космічних пусків у Росії впала до рівнів першої половини 1960-х.
Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку, де колись була піонером і лідером. За підсумками 2024 року «Роскосмос» здійснив лише 17 космічних пусків — на 2 менше, ніж у 2023-му, і на 4 менше за показник 2022-го.
Від США, які запустили на орбіту 145 апаратів, Росія відстала більш ніж у 8 разів, а від Китаю (68 пусків) — учетверо, випливає з даних порталу #Payloadspace.
План «Роскосмосу» щодо 40 космічних пусків за рік виявився виконаним менше ніж наполовину, а підсумковий річний результат став практично найгіршим у сучасній історії країни: менше пусків (16 за рік) здійснювали лише під час пандемії та локдаунів 2020-21 рр.
Згідно з історичною статистикою, кількість космічних пусків з російських космодромів торік опустилася до рівня першої половини 1960-х рр. — епохи Юрія Гагаріна, коли СРСР першим відправив у космос людину.
Ще чверть століття тому Росія посідала лідируючі позиції із запусків на орбіту: «Роскосмос» здійснював понад 30 запусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи і 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік).
Відтоді США наростили кількість пусків у 5,2 раза, а Китай — майже в 14 разів. У результаті, Росія відкотилася на третє місце серед космічних держав і ледь випереджає Нову Зеландію, яка минулого року провела 13 пусків.
Нову Зеландію, Карл, із трьома мільйонами населення!
Порівняно з піком могутності радянської космонавтики наприкінці 1970-х, коли СРСР учетверо випереджав США за кількістю пусків, їхня кількість скоротилася майже в 6 разів.
Опинившись під санкціями через війну з Україною, «Роскосмос» втратив майже всіх іноземних замовників, а масові розриви контрактів завдали йому втрат на 180 млрд рублів, скаржився торік заступник голови держкорпорації Андрій Єльчанінов. Накопиченим підсумком за 2020-23 рр… «Роскосмос» отримав понад 100 млрд рублів чистого збитку, а минулого року почав розпродавати активи, щоб наповнити свій бюджет.
Фінансування космічних програм із федерального бюджету 2025 року збільшиться — з 285 до 317 млрд рублів, проте їхня частка у витратах скарбниці знижуватиметься: якщо в довоєнному 2021 році на ці цілі витрачали 0,95% бюджету, то поточного — вже 0,77%, а до 2027 року заплановано скорочення до 0,63%.
Найамбітніші та найдорожчі проєкти — надважка ракета, необхідна, зокрема, для далеких польотів у космос, і будівництво місячної бази — фактично призупинено без чітких планів на реалізацію, а найбільший проєкт — перша за півстоліття місія на Місяць — закінчилася фіаско.
В умовах технологічної ізоляції Росія приречена на вічне відставання від космічних лідерів.
Сподіватися на Китай, який Кремль називає стратегічним партнером, у космосі не слід, вважає російський експерт:
"Китай не хоче кооперуватися, він буде все сам робити. Та й нічого Росії йому запропонувати".
Ще один підсумок путінізму.
Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
На ілюстрації: наслідки невдалої спроби запуску «Сармата».
Путінські пропагандисти погрожували за допомогою «Сармата» стерти з лиця землі Велику Британію і Страсбург, де розташований Європарламент.
Однак ціла серія випробувань провалилася: у Росії немає необхідних компетенцій для такого типу ракет, якими ще з радянських часів займалися українські конструкторські бюро, кажуть експерти.
РС-28 «Сармат» — стратегічний комплекс п'ятого покоління з важкою міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР) з рідинним двигуном; призначений для заміни радянських ракет Р-36 «Воєвода», які в різних модифікаціях випускали з 1970-х рр.
Ракети з двигуном на рідкому паливі розробляли під керівництвом КБ «Південне» в Дніпропетровську (нині КБ «Південне» в Дніпрі).
"Історично склалося так, що багато заводів і фахівці з виробництва МБР базувалися в Україні", — розповів Тімоті Райт, експерт з ракет з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
У росіян же, за його словами, немає досвіду роботи з рідинними двигунами, і вибір такого для «Сармата» Райт назвав «дуже дивним»:
"Це те, що раніше для них робили українці. У цьому одна з причин того, чому в них багато проблем із новою ракетою".
Українські ракетні фахівці продовжували співпрацювати з Росією, обслуговуючи і продовжуючи строки бойового чергування комплексів Р-36 «Воєвода», до 2014 року, коли за наказом Путіна було анексовано Крим і Росія розв'язала війну на сході України.
Після цього всі контакти між країнами у військовій сфері було припинено.
Роботи з розроблення ракети на зміну «Воєводі» були ще 2013 року доручені Державному ракетному центру ім. Макеєва. Макеєва, після 2014 року до нього ж перейшли функції з підтримки ракет Р-36, у яких теж рідинний двигун, у бойовому стані:
"Але це було тимчасове рішення. Запуски припинилися, а ракети і боєголовки просто проходили щорічну перевірку", — писав 2023 року для Фонду Карнегі експерт із російських стратегічних озброєнь Максим Старчак.
Велике питання, чи є у Росії фахівці з необхідними знаннями для розроблення «Сармата», вважає Фабіан Хоффман, експерт з ракет з Ядерного проекту в Осло:
"Усі, хто створював попередню ракету, пішли на пенсію або померли. Деякі ще є в Україні, яка відігравала важливу роль у радянській, а потім і російській програмі МБР. Тож це серйозна проблема".
Розробка «Сармата» йшла з постійними затримками. Попередні випробування мали бути проведені у 2015 році, але відбулися лише через два роки.
Ракету мали поставити на озброєння у 2018 році, але цей термін постійно відсували.
Про те, що перший полк, озброєний «Сарматами», заступить на бойове чергування наприкінці 2022 року, Путін говорив ще у квітні 2021 року в посланні Федеральним зборам.
Коли цей термін настав, тодішній глава Міноборони Сергій Шойгу повідомив про початок розгортання МБР, але в червні 2023 року Путін раптом знову анонсував надходження «Сарматів» на бойове чергування «найближчим часом».
Про те, що це сталося, глава «Роскосмосу» Юрій Борисов розповів у вересні 2023 року, але майже за пів року, наприкінці лютого 2024 року, Путін, звертаючись до Федеральних зборів, пообіцяв «скоро» продемонструвати їх «у районах базування на бойовому чергуванні», зазначивши, що до військ «поставлено перші серійні ракети „Сармат“».
Відтоді значущих повідомлень про ці ракети не було.
Шістьма роками раніше, також у посланні Федеральним зборам 2018 року, Путін говорив, що цей комплекс здатний долати всі сучасні засоби ППО, «аналогів йому у світі немає і ще довго не буде».
Міноборони ресурсної федерації стверджувало, що «Сармат» — найпотужніша ракета з найбільшою у світі дальністю ураження цілей, що володіє «унікальними характеристиками», які дають змогу «гарантовано долати» будь-які наявні та перспективні системи протиракетної оборони.
Нацлідеру підспівували пропагандисти та підлеглі. Ще на початку війни в Україні телеведучий і гендиректор агентства «Россия сегодня» Дмитро Кисельов продемонстрував у своїй програмі імітацію того, як Велику Британію нібито знищать «найпотужнішою у світі» ядерною ракетою «Сармат».
"Це всього лише один пуск, Борисе, — сказав Кисельов, звертаючись до тодішнього прем'єр-міністра Бориса Джонсона. — А Англії немає".
У 2024 році спікер Держдуми В'ячеслав Володін написав, що підлітний час «Сармата» до Страсбурга становить 3 хвилини 20 секунд, — у відповідь на ухвалення Європарламентом резолюції із закликом завдавати ударів по російській території далекобійними західними ракетами.
Але стирати з лиця землі Англію і Францію Росії, схоже, просто нічим. Єдине успішне випробування «Сармата» було проведене у квітні 2022 року в присутності Путіна, а чотири інших закінчилися провалом, писали у вересні 2024 року аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Їхній звіт був написаний після того, як супутникові знімки вказали на черговий невдалий запуск ракети з космодрому «Плесецьк» в Архангельській області.
На одному зі знімків видно великі руйнування і вирву на місці пускової шахти «Ювілейна», звідки раніше проводили випробувальні пуски «Сармата», а також чотири пожежні машини, які гасять загоряння поблизу зруйнованої шахти, зазначав ISW.
Експерти інституту зазначили:
"Росія продовжує зазнавати складнощів з розробкою нових ракетних технологій, перебуваючи під тиском міжнародних санкцій і високих вимог до військово-промислового комплексу в умовах війни з Україною".
Загалом, МБР у них теж немає, одні голимі понти дешевих фраєрів, які все просрали.
Нічого немає і вже не буде.
Не краще у Путіна йдуть справи і з «мирним космосом»:
кількість космічних пусків у Росії впала до рівнів першої половини 1960-х.
Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку, де колись була піонером і лідером. За підсумками 2024 року «Роскосмос» здійснив лише 17 космічних пусків — на 2 менше, ніж у 2023-му, і на 4 менше за показник 2022-го.
Від США, які запустили на орбіту 145 апаратів, Росія відстала більш ніж у 8 разів, а від Китаю (68 пусків) — учетверо, випливає з даних порталу #Payloadspace.
План «Роскосмосу» щодо 40 космічних пусків за рік виявився виконаним менше ніж наполовину, а підсумковий річний результат став практично найгіршим у сучасній історії країни: менше пусків (16 за рік) здійснювали лише під час пандемії та локдаунів 2020-21 рр.
Згідно з історичною статистикою, кількість космічних пусків з російських космодромів торік опустилася до рівня першої половини 1960-х рр. — епохи Юрія Гагаріна, коли СРСР першим відправив у космос людину.
Ще чверть століття тому Росія посідала лідируючі позиції із запусків на орбіту: «Роскосмос» здійснював понад 30 запусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи і 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік).
Відтоді США наростили кількість пусків у 5,2 раза, а Китай — майже в 14 разів. У результаті, Росія відкотилася на третє місце серед космічних держав і ледь випереджає Нову Зеландію, яка минулого року провела 13 пусків.
Нову Зеландію, Карл, із трьома мільйонами населення!
Порівняно з піком могутності радянської космонавтики наприкінці 1970-х, коли СРСР учетверо випереджав США за кількістю пусків, їхня кількість скоротилася майже в 6 разів.
Опинившись під санкціями через війну з Україною, «Роскосмос» втратив майже всіх іноземних замовників, а масові розриви контрактів завдали йому втрат на 180 млрд рублів, скаржився торік заступник голови держкорпорації Андрій Єльчанінов. Накопиченим підсумком за 2020-23 рр… «Роскосмос» отримав понад 100 млрд рублів чистого збитку, а минулого року почав розпродавати активи, щоб наповнити свій бюджет.
Фінансування космічних програм із федерального бюджету 2025 року збільшиться — з 285 до 317 млрд рублів, проте їхня частка у витратах скарбниці знижуватиметься: якщо в довоєнному 2021 році на ці цілі витрачали 0,95% бюджету, то поточного — вже 0,77%, а до 2027 року заплановано скорочення до 0,63%.
Найамбітніші та найдорожчі проєкти — надважка ракета, необхідна, зокрема, для далеких польотів у космос, і будівництво місячної бази — фактично призупинено без чітких планів на реалізацію, а найбільший проєкт — перша за півстоліття місія на Місяць — закінчилася фіаско.
В умовах технологічної ізоляції Росія приречена на вічне відставання від космічних лідерів.
Сподіватися на Китай, який Кремль називає стратегічним партнером, у космосі не слід, вважає російський експерт:
"Китай не хоче кооперуватися, він буде все сам робити. Та й нічого Росії йому запропонувати".
Ще один підсумок путінізму.
Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
На ілюстрації: наслідки невдалої спроби запуску «Сармата».
Нет комментариев