Десять днів, які потрясли глобальний фінансовий світ
Десять торговельних днів після того, як президент США Дональд Трамп наклав мита на імпорт автомобілів, були найсудомнішими з часів паніки 2020 року через пандемію: ціни акцій, облігацій, нафти, золота і навіть долара сильно коливалися.
Розпродаж держбондів США — ключового захисного активу на світових ринках — став наймасштабнішим за десятиліття.
Обвал на ринках почався після дати, яку Трамп пафосно назвав «Днем визволення». Американський президент 2 квітня звів навколо американської економіки найвищу за сто років стіну з мит, запровадивши 10-відсоткові «килимові» імпортні тарифи та ще вищі мита щодо окремих торгових партерів.
За наступний тиждень ситуація переросла у відкритий економічний конфлікт з Китаєм, чий експорт з підвищення американських мит до 145% практично опинився під торговим ембарго США.
Індекс світових акцій MSCI зіткнувся із сукупним зниженням ринкової вартості акцій, що входять до нього, на понад $5 трильйонів внаслідок різких коливань, які сталися після 2 квітня. Це засвідчило, що інвестори не були готовими до агресивності тарифів Трампа, і що його непередбачуваність та різкі розвороти рішень являють собою ризики для позиції США як центру фінансового світу.
"Ми зіткнулися з падінням довіри і ми не знаємо, якими будуть наслідки другого порядку від падіння ринку", — сказав Джофф Вілсон, менеджер фонду в Австралії.
Спочатку в епіцентрі розпродажів перебували ринки і сектори, чутливі до очікувань щодо економічного зростання — банки, промислові метали та акції таких фірм, як Apple, чиї ланцюжки поставок зав'язані на Китай.
Потім вранці 4 квітня — у державний вихідний з нагоди дня поминання покійних у Китаї, Пекін наклав відповідні 34-відсоткові тарифи на імпорт зі США.
Нафта впала до мінімуму чотирьох років, а основний індекс світових акцій пробив значення, що вказує на корекцію — просідання на 10% або більше від піку.
Навіть золото, основний захисний актив у періоди потрясінь, стало падати — зловісний знак, оскільки інвестори, які стикалися з маржинальними вимогами, були змушені продавати найбезпечніші активи, щоб покрити збитки.
"Природно, я не міг уявити навіть у найсміливіших фантазіях, що рівень мит може підскочити до 125%. По суті, торгівля між двома найбільшими у світі економіками зупиниться", — сказав Вон Кок Хої з APS Asset Management.
На попередніх вихідних залишалася надії на те, що Трамп поступиться і скасує тарифи до їхнього набуття чинності.
Ф'ючерси на Nasdaq 100 впали більш ніж на 5%, а торги ф'ючерсами на Nikkei були автоматично припинені після спаду на 8%, потім індекс продовжив просідання.
Індекс волатильності CBOE підскочив вище за 60 — рівень, який зазвичай спостерігається під час потрясінь, як-от пандемія 2020 року або фінансова криза 2008 року.
Індекс S&P 500 закінчив день на 17% нижче за рекордний пік, досягнутий лише сімома тижнями раніше. За словами Крістофера Форбса з CMC Markets, обсяги торгів у п'ятницю і понеділок були максимальними в історії.
Протягом кількох місяців очікувалося, що валютні ринки, будучи інструментом світової торгівлі, опиняться на передовій корекції цін через запровадження мит. Натомість шок прийшов з боку облігацій. Незабаром після того, як тарифи набули чинності, у держбондах США в середу відбувся масштабний розпродаж.
Прибутковість 10-річних держбондів США підскочила майже на 20 базисних пунктів за дві години, що трейдери сприйняли як сигнал або вимушених продажів десь на ринку, або, що ще тривожніше, втрати американськими облігаціями статусу захисного активу.
За кілька годин на ринках знову відбулися різкі коливання: Трамп несподівано оголосив про припинення дії масштабних додаткових мит, але зберіг «килимові» тарифи на імпорт у 10% і знову підвищив мита щодо Китаю.
За словами Мартіна Веттона з Westpac, коливання на ринку облігацій у середу були безпрецедентними:
"Дивно і вкрай тривожно те, що ці гроші не кинулися до фінансування в доларах, купівлі державних облігацій і долара як захисних активів".
На основі останніх даних найбільшими іноземними утримувачами державного боргу США (держбондів) є такі країни (станом на січень 2025 року, суми в мільярдах доларів США):
Японія — 1079,3
Китай — 761,0
Велика Британія — близько 693,0
Люксембург — 402,0
Кайманові острови — близько 323,8.
Японія — один з найбільших власників американських державних облігацій (Treasury bonds). Якщо Японія почала їх продавати, це сигналізує про зниження довіри до американського боргу або намагання чинити тиск на США в умовах торговельних суперечок.
Продаж облігацій зазвичай призводить до зростання прибутковості (yields) цих облігацій, що збільшує вартість запозичень для США і може призвести до дефолту.
Відповідь Китаю на мита Трампа.
Пекін повідомив у п'ятницю про підвищення з суботи мит на американські товари до 125%. Акції впали, долар просів до мінімуму за 10 років до безпечного швейцарського франка, і пішли розмови про початок кінця домінування США на світових фінансових ринках.
Митні дані в понеділок показали зростання експорту з КНР у березні: експорт зріс на 12,4%; імпорт скоротився на 4,3%.
Профіцит торгового балансу Китаю в березні становив $102,6 мільярда, перевищивши прогноз у $77 мільярдів.
Як і слід було очікувати, у відповідь на мита Трампа Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів.
Китай призупинив експорт рідкісноземельних мінералів і магнітів після підвищення президентом США Дональдом Трампом мит на китайський імпорт до 145%, повідомляє The New York Times (NYT).
За даними видання, поставки було зупинено в усіх китайських портах, поки Пекін розробляє нову систему регулювання, яка може перекрити продаж компонентів окремим компаніям, зокрема американським військовим підрядникам.
Від китайських поставок критично залежать автомобільна та аерокосмічна промисловості, компанії з виробництва напівпровідників і військові підрядники по всьому світу.
Зокрема, магніти використовуються для складання безлічі видів техніки — від автомобілів і безпілотників до роботів і ракет. На початку квітня Трамп оголосив про введення торгових мит щодо 211 країн і територій.
Пізніше їх введення було відкладено на 90 днів, однак для Китаю тарифи збереглися. Їхній розмір спочатку становив 20%, але потім у кілька етапів був підвищений до 145%.
Пекін ввів відповідні мита, встановивши їх на рівні 125%.
Також 4 квітня уряд КНР запровадив режим експортного контролю щодо семи рідкісноземельних елементів (самарій, гадоліній, тербій, диспрозій, лютецій, скандій, ітрій).
Не йдеться про пряму заборону, однак рішення передбачає, що китайська влада ретельно контролюватиме будь-які поставки цих металів за кордон, зокрема оцінюватиме, хто і навіщо їх купує.
До цього Пекін вводив аналогічні обмеження щодо інших критично важливих ресурсів — галію, германію, графіту і сурми. Як писав Bloomberg, це може дестабілізувати світові поставки ключових мінералів для виробництва високотехнологічних товарів.
Китай є світовим лідером з виробництва рідкоземельних металів. Згідно з оцінкою Геологічної служби США, на країну припадає майже 70% світового виробництва. При цьому США залежать від китайських поставок.
На цьому тлі Трамп домагається угоди з Україною щодо доступу американських компаній до запасів рідкісноземельних металів у країні. Росія пропонує США почати їх спільний видобуток не тільки на російській території, а й на окупованих землях України.
Китай перевів чиновників у режим «воєнного стану» і став боротися з Трампом, як із ковідом.
Керівництво КНР намагалося налагодити відносини з Дональдом Трампом, щоб не допустити повномасштабної торгової війни. Але коли це не вдалося, у Пекіні перейшли в режим ухвалення рішень, що застосовувався в боротьбі з пандемією ковіду. Водночас там намагаються умовити інші провідні країни виступити єдиним фронтом проти Вашингтона.
Співробітників Міністерств закордонних справ і торгівлі фактично перевели «на воєнний стан», наказавши скасувати відпустки і цілодобово тримати мобільні телефони увімкненими, розповіли Reuters двоє людей, які знають про це. За їхніми словами, також було посилено відділи у відомствах, які займаються пов'язаними зі США питаннями, зокрема залучено чиновників, які працювали на американському напрямі під час першого терміну Трампа.
Провідну роль у швидкій підготовці відповіді на мита США відіграє пропаганда: представники міністерств і відомств КНР постять у соцмережі кліпи зі словами Мао Цзедуна "ми ніколи не здамося", сказаними 1953 року, коли війська Китаю і США протистояли одне одному в Корейській війні.
Китай надіслав офіційні листи іншим країнам, які потрапили під приціл Вашингтона, з викладом своєї позиції, критикою політики США і закликом до згуртованості, розповіли Reuters чотири знайомі з їхнім змістом людини. До урядів деяких країн «великої двадцятки» Пекін звернувся з пропозицією підготувати спільну декларацію на підтримку багатосторонньої торговельної системи, повідомив агентству дипломат ЄС.
За його словами, ця пропозиція не зустріла значущого відгуку, оскільки в ній зачіпаються питання китайської політики, що викликають критику багатьох країн, не тільки США. Протягом довгих років китайська влада субсидувала промисловість, лідер КНР Сі Цзіньпін наполягав на необхідності прискореного розвитку виробництва, зокрема й останніми роками, коли країні, яка вже давно стала «світовою фабрикою», треба було робити наголос на розвитку внутрішнього споживання, послуг і високих технологій.
У результаті в багатьох галузях, включно з автомобілебудуванням, чорною металургією, випуском сонячних панелей тощо, сформувалися значні надлишкові потужності. Китайська економіка, що сповільнюється, не в силах «перетравити» кількість виробленої продукції, стала завалювати дешевим експортом інші країни, а ті — звинувачувати Китай у недобросовісній конкуренції.
Профіцит Китаю в торгівлі з рештою світу сягнув майже $1 трлн, становивши 2024 року $992,2 млрд, зокрема в торгівлі зі США — рекордні $295,4 млрд.
Трамп у кілька етапів ввів проти Китаю безпрецедентні мита. Початкові 10% були швидко подвоєні. Потім, 2 квітня, оголошуючи тотальні тарифи на весь імпорт, він встановив додаткову ставку 34%, підвищивши її потім до 84%, 125% і 145%, оскільки Китай став швидко відповідати своїми митами.
Пекін, у підсумку, довів їх до 125% і оголосив, що якщо США продовжать підвищувати ставки, Китай більше "не звертатиме на це уваги".
Спираючись на уроки, витягнуті із взаємодії з Трампом під час його першого терміну, Китай розробив план заходів у відповідь, що містить мита, обмеження щодо приблизно 60 американських компаній і продажу США рідкісноземельних металів.
Ці зусилля стали результатом підготовки чиновників, яка тривала багато тижнів і яким доручили вивчити політику Трампа та запропонувати контрзаходи, які можна було б поступово розширювати, розповіли Reuters двоє людей, обізнаних із ситуацією.
Сі вибрав варіант рішучої протидії і підготував всеосяжні мита до того, як оголошені Трампом тарифи набули чинності. Своє оголошення Сі зробив незадовго до відкриття Волл-стріт 4 квітня, коли в Китаї було державне свято. Це зробило додатковий внесок в обвал на американському фондовому ринку, що почався днем раніше.
Китайський чиновник порівняв надзвичайно швидку реакцію з процесом ухвалення рішень під час пандемії COVID_19, коли заходи ухвалювали без звичного тривалого узгодження з відповідними відомствами.
«Китай може потопити весь американський флот авіаносців за 20 хвилин», – глава Пентагону.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що китайські гіперзвукові ракети можуть знищити всі американські авіаносці всього за 20 хвилин:
"Поки що вся наша платформа проєктування сили — це авіаносці і можливість стратегічно проєктувати силу по всьому світу", — сказав Гегсет.
"15 гіперзвукових ракет Китаю можуть знищити 10 авіаносців за перші 20 хвилин конфлікту", — додав Гегсет.
Він зазначив, що США "програють Китаю в кожній військовій грі", яку проводить Пентагон:
"Китай створює армію, спеціально призначену для знищення США", — висловив упевненість Гегсет.
Глава Пентагону переклав відповідальність за такий стан речей на бюрократію в країні й повільні темпи купівлі зброї на тлі зростаючої переваги Китаю.
Для розуміння того, що таке Китай: чи зможуть китайські музиканти витіснити на світовій арені інших?
"Покоління за поколінням там з'являються видатні музиканти. Років сім-вісім тому в Китаї вже було під 70 мільйонів піаністів".
Дві України одних тільки піаністів.
Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Позначення на карті.
Синій колір — країна, де США є найбільшим торговим партнером.
Червоний колір — країна, де Китай є найбільшим торговим партнером.
США проти Китаю
У 2000 році загальний обсяг торгівлі США склав $2,0 трлн — більш ніж учетверо більше, ніж у Китаю ($474 млрд).
Із 2000 до 2024 року:
Торгівля США зросла на 167% (у середньому на 4,2% на рік);
Торгівля Китаю зросла на 1 200% (у середньому на 11,3% на рік), перевершивши США у 2012 році.
До 2024 року:
Загальна торгівля США досягла $5,3 трлн;
Загальна торгівля Китаю — $6,2 трлн.
Розпродаж держбондів США — ключового захисного активу на світових ринках — став наймасштабнішим за десятиліття.
Обвал на ринках почався після дати, яку Трамп пафосно назвав «Днем визволення». Американський президент 2 квітня звів навколо американської економіки найвищу за сто років стіну з мит, запровадивши 10-відсоткові «килимові» імпортні тарифи та ще вищі мита щодо окремих торгових партерів.
За наступний тиждень ситуація переросла у відкритий економічний конфлікт з Китаєм, чий експорт з підвищення американських мит до 145% практично опинився під торговим ембарго США.
Індекс світових акцій MSCI зіткнувся із сукупним зниженням ринкової вартості акцій, що входять до нього, на понад $5 трильйонів внаслідок різких коливань, які сталися після 2 квітня. Це засвідчило, що інвестори не були готовими до агресивності тарифів Трампа, і що його непередбачуваність та різкі розвороти рішень являють собою ризики для позиції США як центру фінансового світу.
"Ми зіткнулися з падінням довіри і ми не знаємо, якими будуть наслідки другого порядку від падіння ринку", — сказав Джофф Вілсон, менеджер фонду в Австралії.
Спочатку в епіцентрі розпродажів перебували ринки і сектори, чутливі до очікувань щодо економічного зростання — банки, промислові метали та акції таких фірм, як Apple, чиї ланцюжки поставок зав'язані на Китай.
Потім вранці 4 квітня — у державний вихідний з нагоди дня поминання покійних у Китаї, Пекін наклав відповідні 34-відсоткові тарифи на імпорт зі США.
Нафта впала до мінімуму чотирьох років, а основний індекс світових акцій пробив значення, що вказує на корекцію — просідання на 10% або більше від піку.
Навіть золото, основний захисний актив у періоди потрясінь, стало падати — зловісний знак, оскільки інвестори, які стикалися з маржинальними вимогами, були змушені продавати найбезпечніші активи, щоб покрити збитки.
"Природно, я не міг уявити навіть у найсміливіших фантазіях, що рівень мит може підскочити до 125%. По суті, торгівля між двома найбільшими у світі економіками зупиниться", — сказав Вон Кок Хої з APS Asset Management.
На попередніх вихідних залишалася надії на те, що Трамп поступиться і скасує тарифи до їхнього набуття чинності.
Ф'ючерси на Nasdaq 100 впали більш ніж на 5%, а торги ф'ючерсами на Nikkei були автоматично припинені після спаду на 8%, потім індекс продовжив просідання.
Індекс волатильності CBOE підскочив вище за 60 — рівень, який зазвичай спостерігається під час потрясінь, як-от пандемія 2020 року або фінансова криза 2008 року.
Індекс S&P 500 закінчив день на 17% нижче за рекордний пік, досягнутий лише сімома тижнями раніше. За словами Крістофера Форбса з CMC Markets, обсяги торгів у п'ятницю і понеділок були максимальними в історії.
Протягом кількох місяців очікувалося, що валютні ринки, будучи інструментом світової торгівлі, опиняться на передовій корекції цін через запровадження мит. Натомість шок прийшов з боку облігацій. Незабаром після того, як тарифи набули чинності, у держбондах США в середу відбувся масштабний розпродаж.
Прибутковість 10-річних держбондів США підскочила майже на 20 базисних пунктів за дві години, що трейдери сприйняли як сигнал або вимушених продажів десь на ринку, або, що ще тривожніше, втрати американськими облігаціями статусу захисного активу.
За кілька годин на ринках знову відбулися різкі коливання: Трамп несподівано оголосив про припинення дії масштабних додаткових мит, але зберіг «килимові» тарифи на імпорт у 10% і знову підвищив мита щодо Китаю.
За словами Мартіна Веттона з Westpac, коливання на ринку облігацій у середу були безпрецедентними:
"Дивно і вкрай тривожно те, що ці гроші не кинулися до фінансування в доларах, купівлі державних облігацій і долара як захисних активів".
На основі останніх даних найбільшими іноземними утримувачами державного боргу США (держбондів) є такі країни (станом на січень 2025 року, суми в мільярдах доларів США):
Японія — 1079,3
Китай — 761,0
Велика Британія — близько 693,0
Люксембург — 402,0
Кайманові острови — близько 323,8.
Японія — один з найбільших власників американських державних облігацій (Treasury bonds). Якщо Японія почала їх продавати, це сигналізує про зниження довіри до американського боргу або намагання чинити тиск на США в умовах торговельних суперечок.
Продаж облігацій зазвичай призводить до зростання прибутковості (yields) цих облігацій, що збільшує вартість запозичень для США і може призвести до дефолту.
Відповідь Китаю на мита Трампа.
Пекін повідомив у п'ятницю про підвищення з суботи мит на американські товари до 125%. Акції впали, долар просів до мінімуму за 10 років до безпечного швейцарського франка, і пішли розмови про початок кінця домінування США на світових фінансових ринках.
Митні дані в понеділок показали зростання експорту з КНР у березні: експорт зріс на 12,4%; імпорт скоротився на 4,3%.
Профіцит торгового балансу Китаю в березні становив $102,6 мільярда, перевищивши прогноз у $77 мільярдів.
Як і слід було очікувати, у відповідь на мита Трампа Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів.
Китай призупинив експорт рідкісноземельних мінералів і магнітів після підвищення президентом США Дональдом Трампом мит на китайський імпорт до 145%, повідомляє The New York Times (NYT).
За даними видання, поставки було зупинено в усіх китайських портах, поки Пекін розробляє нову систему регулювання, яка може перекрити продаж компонентів окремим компаніям, зокрема американським військовим підрядникам.
Від китайських поставок критично залежать автомобільна та аерокосмічна промисловості, компанії з виробництва напівпровідників і військові підрядники по всьому світу.
Зокрема, магніти використовуються для складання безлічі видів техніки — від автомобілів і безпілотників до роботів і ракет. На початку квітня Трамп оголосив про введення торгових мит щодо 211 країн і територій.
Пізніше їх введення було відкладено на 90 днів, однак для Китаю тарифи збереглися. Їхній розмір спочатку становив 20%, але потім у кілька етапів був підвищений до 145%.
Пекін ввів відповідні мита, встановивши їх на рівні 125%.
Також 4 квітня уряд КНР запровадив режим експортного контролю щодо семи рідкісноземельних елементів (самарій, гадоліній, тербій, диспрозій, лютецій, скандій, ітрій).
Не йдеться про пряму заборону, однак рішення передбачає, що китайська влада ретельно контролюватиме будь-які поставки цих металів за кордон, зокрема оцінюватиме, хто і навіщо їх купує.
До цього Пекін вводив аналогічні обмеження щодо інших критично важливих ресурсів — галію, германію, графіту і сурми. Як писав Bloomberg, це може дестабілізувати світові поставки ключових мінералів для виробництва високотехнологічних товарів.
Китай є світовим лідером з виробництва рідкоземельних металів. Згідно з оцінкою Геологічної служби США, на країну припадає майже 70% світового виробництва. При цьому США залежать від китайських поставок.
На цьому тлі Трамп домагається угоди з Україною щодо доступу американських компаній до запасів рідкісноземельних металів у країні. Росія пропонує США почати їх спільний видобуток не тільки на російській території, а й на окупованих землях України.
Китай перевів чиновників у режим «воєнного стану» і став боротися з Трампом, як із ковідом.
Керівництво КНР намагалося налагодити відносини з Дональдом Трампом, щоб не допустити повномасштабної торгової війни. Але коли це не вдалося, у Пекіні перейшли в режим ухвалення рішень, що застосовувався в боротьбі з пандемією ковіду. Водночас там намагаються умовити інші провідні країни виступити єдиним фронтом проти Вашингтона.
Співробітників Міністерств закордонних справ і торгівлі фактично перевели «на воєнний стан», наказавши скасувати відпустки і цілодобово тримати мобільні телефони увімкненими, розповіли Reuters двоє людей, які знають про це. За їхніми словами, також було посилено відділи у відомствах, які займаються пов'язаними зі США питаннями, зокрема залучено чиновників, які працювали на американському напрямі під час першого терміну Трампа.
Провідну роль у швидкій підготовці відповіді на мита США відіграє пропаганда: представники міністерств і відомств КНР постять у соцмережі кліпи зі словами Мао Цзедуна "ми ніколи не здамося", сказаними 1953 року, коли війська Китаю і США протистояли одне одному в Корейській війні.
Китай надіслав офіційні листи іншим країнам, які потрапили під приціл Вашингтона, з викладом своєї позиції, критикою політики США і закликом до згуртованості, розповіли Reuters чотири знайомі з їхнім змістом людини. До урядів деяких країн «великої двадцятки» Пекін звернувся з пропозицією підготувати спільну декларацію на підтримку багатосторонньої торговельної системи, повідомив агентству дипломат ЄС.
За його словами, ця пропозиція не зустріла значущого відгуку, оскільки в ній зачіпаються питання китайської політики, що викликають критику багатьох країн, не тільки США. Протягом довгих років китайська влада субсидувала промисловість, лідер КНР Сі Цзіньпін наполягав на необхідності прискореного розвитку виробництва, зокрема й останніми роками, коли країні, яка вже давно стала «світовою фабрикою», треба було робити наголос на розвитку внутрішнього споживання, послуг і високих технологій.
У результаті в багатьох галузях, включно з автомобілебудуванням, чорною металургією, випуском сонячних панелей тощо, сформувалися значні надлишкові потужності. Китайська економіка, що сповільнюється, не в силах «перетравити» кількість виробленої продукції, стала завалювати дешевим експортом інші країни, а ті — звинувачувати Китай у недобросовісній конкуренції.
Профіцит Китаю в торгівлі з рештою світу сягнув майже $1 трлн, становивши 2024 року $992,2 млрд, зокрема в торгівлі зі США — рекордні $295,4 млрд.
Трамп у кілька етапів ввів проти Китаю безпрецедентні мита. Початкові 10% були швидко подвоєні. Потім, 2 квітня, оголошуючи тотальні тарифи на весь імпорт, він встановив додаткову ставку 34%, підвищивши її потім до 84%, 125% і 145%, оскільки Китай став швидко відповідати своїми митами.
Пекін, у підсумку, довів їх до 125% і оголосив, що якщо США продовжать підвищувати ставки, Китай більше "не звертатиме на це уваги".
Спираючись на уроки, витягнуті із взаємодії з Трампом під час його першого терміну, Китай розробив план заходів у відповідь, що містить мита, обмеження щодо приблизно 60 американських компаній і продажу США рідкісноземельних металів.
Ці зусилля стали результатом підготовки чиновників, яка тривала багато тижнів і яким доручили вивчити політику Трампа та запропонувати контрзаходи, які можна було б поступово розширювати, розповіли Reuters двоє людей, обізнаних із ситуацією.
Сі вибрав варіант рішучої протидії і підготував всеосяжні мита до того, як оголошені Трампом тарифи набули чинності. Своє оголошення Сі зробив незадовго до відкриття Волл-стріт 4 квітня, коли в Китаї було державне свято. Це зробило додатковий внесок в обвал на американському фондовому ринку, що почався днем раніше.
Китайський чиновник порівняв надзвичайно швидку реакцію з процесом ухвалення рішень під час пандемії COVID_19, коли заходи ухвалювали без звичного тривалого узгодження з відповідними відомствами.
«Китай може потопити весь американський флот авіаносців за 20 хвилин», – глава Пентагону.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що китайські гіперзвукові ракети можуть знищити всі американські авіаносці всього за 20 хвилин:
"Поки що вся наша платформа проєктування сили — це авіаносці і можливість стратегічно проєктувати силу по всьому світу", — сказав Гегсет.
"15 гіперзвукових ракет Китаю можуть знищити 10 авіаносців за перші 20 хвилин конфлікту", — додав Гегсет.
Він зазначив, що США "програють Китаю в кожній військовій грі", яку проводить Пентагон:
"Китай створює армію, спеціально призначену для знищення США", — висловив упевненість Гегсет.
Глава Пентагону переклав відповідальність за такий стан речей на бюрократію в країні й повільні темпи купівлі зброї на тлі зростаючої переваги Китаю.
Для розуміння того, що таке Китай: чи зможуть китайські музиканти витіснити на світовій арені інших?
"Покоління за поколінням там з'являються видатні музиканти. Років сім-вісім тому в Китаї вже було під 70 мільйонів піаністів".
Дві України одних тільки піаністів.
Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Позначення на карті.
Синій колір — країна, де США є найбільшим торговим партнером.
Червоний колір — країна, де Китай є найбільшим торговим партнером.
США проти Китаю
У 2000 році загальний обсяг торгівлі США склав $2,0 трлн — більш ніж учетверо більше, ніж у Китаю ($474 млрд).
Із 2000 до 2024 року:
Торгівля США зросла на 167% (у середньому на 4,2% на рік);
Торгівля Китаю зросла на 1 200% (у середньому на 11,3% на рік), перевершивши США у 2012 році.
До 2024 року:
Загальна торгівля США досягла $5,3 трлн;
Загальна торгівля Китаю — $6,2 трлн.
Нет комментариев