ШІ, бабло та Зеленські

Головний тренд квітня — італійський брейнрот. Bombardiro Crocodilo, акула Tralalero Tralala та інші вигадані персонажі захопили інтернет. Вони згенеровані Штучним Інтелектом (ШІ).

Ними тепер може користуватися кожен. Робить це і російська пропаганда. Дослідники виявили мережу з більш ніж сотнею сайтів, які заповнюють інтернет мільйоном фейків, тим самим обманюючи ШІ.
У третині всіх відповідей ChatGPT, Gemini або Grok повторюють російську пропаганду.

Найгучніші фейки зазвичай відпрацьовують нарратив про багатомільйонні покупки Зеленського та його дружини в різних країнах світу, готелі на гірськолижних курортах, Mercedes Гітлера.

Це робиться так: вигадується ЗМІ, викуповується доменне ім'я, або робиться сайт, найчастіше за допомогою ШІ, маскується під нормальне ЗМІ.

Розміщується нібито розслідування, інтерв'ю з якимись людьми, з акторами або діпфейками, створеними за допомогою ШІ, які розповідають, як вони знають, що покупки відбувалися, злиті документи показуються.

Якщо сайт свою функцію виконав, якщо відбувається вірусний ефект, — це те, чого домагається путінська пропаганда.
Згодом на сайті нічого не публікується, він за деякий час стає недоступним, бо перестають платити за продовження хостингу та доменного імені.

Путін так і не зміг перекупити для себе сім'ю Зеленських. Ані за мільйони, ані за мільярди, ані за трильйони доларів, звісно.
Такий облом для вербувальника, який був упевнений, що купити можна всіх, включно з кількома колишніми канцлерами ФРН.
Не змогли впоратися з цим ні Трамп, ні Віткофф.
Одна надія на ШІ залишилася.

Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.



Основні висновки з представленої діаграми.

У 2023 році Ізраїль витратив $28,3 млрд на дослідження та розробки (R&D), щоб досягти 6,3% ВВП, що більш ніж удвічі перевищує середній показник ОЕСР.
Ізраїль відрізняється на глобальному рівні: він не лише лідер за інтенсивністю досліджень та розробок, але й найбільшою кількістю високотехнологічних стартапів на душу населення.

Також серед країн з найвищими показниками відношення R&D до ВВП — Південна Корея, Тайвань та Швеція.
Південна Корея посідає наступне місце з інтенсивністю R&D на рівні 5% ВВП, що забезпечується переважно за рахунок фінансування приватним сектором.

У Тайвані корпоративні інвестиції в R&D зросли на 3,7% у 2023 році, що є уповільненням порівняно із середньорічним показником у 8,8% за попередні п'ять років — в основному за рахунок напівпровідникового сектору.

Інтенсивність R&D країн ОЕСР
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — це унікальний форум, де уряди 37 демократичних країн з ринковою економікою співпрацюють над розробкою стандартів політики для сприяння сталому економічному зростанню.
Починаючи з 2020 року, країни ОЕСР витрачають в середньому 2,7% свого ВВП на наукові дослідження та розробки (R&D).

Тим часом, США витратили 3,4% ВВП на R&D, що склало $823,4 мільярда, що в абсолютному вираженні є найвищим показником у світі.

Починаючи з 2000 років Китай у 18 разів збільшив вкладення в R&D і досяг $723 мільярди до 2023 року або 2,6% ВВП.

Що стосується України — запитайте у Ізраїля.
Україна — сировинна країна, взята під крило США.



Шаббатне про слона і моську.

Поки «доблесні російські війська» вторгалися і займалися мародерством у сусідні європейські держави, імітуючи розширення кордонів, на іншому краю ресурсної федерації активно відбувається прямо протилежне явище.

Якщо придивитися до карти РФ на схід від озера Байкал, то щільність населення там різко падає.
Багато дрібних населених пунктів залишилися тільки точками на картах, насправді там уже ніхто не живе, а життя розтягнулося пунктиром уздовж двох залізниць, що йдуть до східного узбережжя.

Ці райони стають дедалі менш придатними для нормального життя, бо на місці немає комплексу умов, званих цивілізацією.

Насамперед це стосується шляхів сполучення з центральними областями РФ. Наприклад, комусь потрібна кваліфікована медична допомога вузького спеціаліста, це означає, що треба летіти. Те ж саме стосується освіти та інших сфер життя.

У результаті багато хто намагається покинути ці місця і перебратися ближче до цивілізації, а тому демографічна картина в цих і так малозаселених місцях має обвальний характер.

Але ті, хто залишився, поступово переорієнтуються на отримання відсутніх послуг у південного сусіда. Виявляється, Китай збудував щільну мережу чудових автомобільних і залізних доріг уздовж усього кордону з РФ.

Живучи в приблизно однакових кліматичних умовах, китайці змогли створити цілком сучасні міста, підприємства та іншу інфраструктуру, яка різко обривається на кордоні.

У пошуках товарів або послуг, яких бракує, і якими їх не може забезпечити «рідний» уряд, росіяни вже потихеньку призвичаїлися їздити до Китаю по медичну допомогу і навіть на китайські курорти, бо вартість залізничних і авіаційних переїздів там у рази нижча.

Мало того, долетіти до Москви з Китаю дешевше, ніж із найближчого російського аеропорту, а комфорт китайських авіаліній не можна порівняти з російським. Росіяни поступово переходять на мову мандарин, уже повністю споживають китайську продукцію, а дітей відсилають вчитися в китайські університети.

З підписанням концесійних договорів економічна експансія Китаю стане очевидною всім, і за короткий проміжок часу туди підтягнеться китайська інфраструктура, яку вже ніколи звідти не приберешь.

Мало того, це стане наочним прикладом того, як можна влаштовувати життя в цих суворих умовах, а не красти.
Ось тоді місцеве населення саме передушить тих, хто буде щось розповідати про «русский мир» та іншу лабуду. Просте порівняння того, як було і як стало, цілком покаже, куди слід рухатися.

Нагадаємо, йдеться про вузьку смужку життя вздовж китайського кордону. Щойно тут буде подолано Рубікон, усе Забайкалля безповоротно відвалиться від Росії.

Причому, для більш північних районів Східного Сибіру актуальна транспортна схема Південь-Північ.
Хто володітиме Півднем, а фактично це поступово починає робити Китай, той володітиме рештою землі аж до Льодовитого океану.
До речі, Китай вже активно будує судна криголамного класу при тому, що поки що в нього немає морів, які замерзають.
Неминучість втрати ресурсною федерацією всього, що розташоване за Байкалом, очевидна.

Нещодавно російське керівництво заявило про затверджені плани освоєння Курил і Сахаліну спільно з Японією. Можливо, хтось у Росії це може трактувати якось по-своєму, але РФ за всі роки незалежності нічого там освоїти не змогла і вже не зможе.

Освоювати будуть японці — щось будувати, приводити до ладу інфраструктуру і налагоджувати життя за своїми захмарними стандартами.
Що там «спільно» робитиме Росія — незрозуміло взагалі. Якщо у японського унітазу до 40 програмованих функцій, включно з підігрівом і генерацією звуків, то росіяни у своїй більшості використовують сортир з діркою в підлозі і страшним смородом.
Що вони з японцями будуть спільно освоювати?

Сунь Цзи — відомий китайський полководець — написав трактат «Мистецтво війни», де вказав на те, як слід уникати прямого зіткнення, а якщо воно вже неминуче, то в який момент його розпочинати, рекомендував домагатися цілей не воєнним шляхом, точніше, без застосування сили, можливо, її демонстрацією, але не більше.

Звідси з'явилася мудрість, близька як японцям, так і китайцям про те, що якщо довго сидіти на березі річки, то можна побачити, як пропливає труп свого ворога.

Схоже на те, що в Пекіні й Токіо побачили, як цей самий труп, що роздувся від власної гордині, вже пливе, погойдуючись на хвилях часу.
Вони були терплячі й витримані, а тому можуть отримати без єдиного пострілу на Півночі набагато більше того, що збирається отримати їхній збожеволілий сусід на Заході.

У будь-якому разі, занедбані століттями території ресурсної федерації в підсумку опиняться в більш господарських руках.