Національна ідея
Мало хто, на жаль, замислюється над тим, що ця війна визначатиме на роки, десятиліття і, певно, й століття Українську національну Ідею, український національний міф, які формують і визначатимуть українську політичну націю.
Національна ідея у філософії — систематизоване узагальнення національної самосвідомості.
Національна ідея визначає сенс існування того чи іншого народу, етносу та/або нації. Вона виражається за допомогою філософського осмислення та/або художніх творів.
Національна ідея покликана дати відповідь на низку питань, що характеризують народ. Зокрема, питання історії та виникнення нації, а також питання про історичну місію та про сенс існування.
Часто національна ідея має релігійний аспект, тому що релігія є одним із потужних чинників, які сприяють об'єднанню народу.
Ідея нації є не те, що вона сама думає про себе в часі, але те, що Бог думає про неї у вічності.
На думку ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова:
"Ті моральні ідеї хороші, які йдуть на користь у конкурентній боротьбі за існування. Добра поведінка це така, яка йде на користь роду, зла — на шкоду йому. Ця ідея непримиренна, безкомпромісна, груба, фанатична, аморальна. Вона керується тільки тим, що в інтересах виду (англ. species). Цими ознаками вирізняється кожна велика національна ідея, і це, а не щось інше, дає їй таку вибухову силу в історії".
Ідеологічну доктрину Дмитра Донцова, сформульовану ним 1926 року в праці «Націоналізм», було прийнято на ідеологічне озброєння Організацією Українських Націоналістів (ОУН) на її установчому з'їзді 1929 року.
Відтоді минуло майже сто років, українська нація не просто вижила, переживши дві світові війни, більшовицький голодомор, а й створила власну країну і через три Майдани визначила вектор свого розвитку, закріпивши його в Конституції: геть від Московії та повернення в Європу.
Путінські ідеологи сучасного російського нацизму не просто так заперечують існування українського народу, декларуючи його частиною російського, відмовляючи нам і нашій історії, корінні, культурі, і своєму шляху в розвитку.
Така природа всякого нацизму, і росіяни нічого нового тут не придумали. Вони так бачать свою історичну місію: поневолювати навколишні народи, знищувати їхню самосвідомість і культуру.
Саме в такому стані Московія перебуває століття, з моменту того, як була заснована Києвом.
Ця війна геть-чисто розбиває московський імперський міф і дає шанс на виживання не тільки нам, а й усім поневоленим століттями народам.
Щойно влада на Московії ослабне, на ресурсну федерацію чекає неминучий розпад.
Див. мою замітку 2015 року.
Нам своє потрібно робити. Завдання української тверезомислячої частини суспільства займатися пропагандою і просуванням української національної ідеї щодня.
Вона має буквально звучати з кожної праски.
Так переможемо.
Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Національна ідея у філософії — систематизоване узагальнення національної самосвідомості.
Національна ідея визначає сенс існування того чи іншого народу, етносу та/або нації. Вона виражається за допомогою філософського осмислення та/або художніх творів.
Національна ідея покликана дати відповідь на низку питань, що характеризують народ. Зокрема, питання історії та виникнення нації, а також питання про історичну місію та про сенс існування.
Часто національна ідея має релігійний аспект, тому що релігія є одним із потужних чинників, які сприяють об'єднанню народу.
Ідея нації є не те, що вона сама думає про себе в часі, але те, що Бог думає про неї у вічності.
На думку ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова:
"Ті моральні ідеї хороші, які йдуть на користь у конкурентній боротьбі за існування. Добра поведінка це така, яка йде на користь роду, зла — на шкоду йому. Ця ідея непримиренна, безкомпромісна, груба, фанатична, аморальна. Вона керується тільки тим, що в інтересах виду (англ. species). Цими ознаками вирізняється кожна велика національна ідея, і це, а не щось інше, дає їй таку вибухову силу в історії".
Ідеологічну доктрину Дмитра Донцова, сформульовану ним 1926 року в праці «Націоналізм», було прийнято на ідеологічне озброєння Організацією Українських Націоналістів (ОУН) на її установчому з'їзді 1929 року.
Відтоді минуло майже сто років, українська нація не просто вижила, переживши дві світові війни, більшовицький голодомор, а й створила власну країну і через три Майдани визначила вектор свого розвитку, закріпивши його в Конституції: геть від Московії та повернення в Європу.
Путінські ідеологи сучасного російського нацизму не просто так заперечують існування українського народу, декларуючи його частиною російського, відмовляючи нам і нашій історії, корінні, культурі, і своєму шляху в розвитку.
Така природа всякого нацизму, і росіяни нічого нового тут не придумали. Вони так бачать свою історичну місію: поневолювати навколишні народи, знищувати їхню самосвідомість і культуру.
Саме в такому стані Московія перебуває століття, з моменту того, як була заснована Києвом.
Ця війна геть-чисто розбиває московський імперський міф і дає шанс на виживання не тільки нам, а й усім поневоленим століттями народам.
Щойно влада на Московії ослабне, на ресурсну федерацію чекає неминучий розпад.
Див. мою замітку 2015 року.
Нам своє потрібно робити. Завдання української тверезомислячої частини суспільства займатися пропагандою і просуванням української національної ідеї щодня.
Вона має буквально звучати з кожної праски.
Так переможемо.
Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Нет комментариев