Військові навчання в Білорусі: росія підвищує ставки у протистоянні з Україною і НАТО
16 травня президент Білорусі Олександр Лукашенко провів у Мінську зустріч з міністром оборони росії Андрієм Бєлоусовим.
За інформацією офіційних джерел РБ, однією з тем зустрічі стали майбутні військові навчання з росією. Проведення спільних білорусько-російських навчань «Захід-2025» планується на середину вересня.
Коментуючи характер майбутніх військових навчань на території країни Лукашенко заявив, що білоруські війська готові до спільних військових навчань з росією і «ні на кого нападати не збираються».
Крім того, Лукашенко запевнив Бєлоусова, що білоруські військові готові не тільки вилетіти за планом на полігони росії, але й, навпаки — прийняти російські війська. І провести спільні навчання спільного угруповання військ. «У цьому плані росія може не турбуватися», - заявив він.
Варто зауважити, що усі ці заяви білоруського керівництва спрямовані й на Україну, і в бік країн Заходу, особливо НАТО. На користь першого говорить те, що росія зацікавлена в ескалації напруги на українсько-білоруському кордоні. Для його прикриття знадобиться значна кількість оперативних резервів Збройних сил України. На це і розраховують російські окупанти, намагаючись послабити Донецький напрямок фронту, де нині армія країни-окупанта намагається вести наступ.
Заяви Лукашенка також розраховані на залякування західних країн, які роздумують над рішенням відправити в Україну своїх військових.
Не випадково українська сторона і, відповідно, наші західні партнери, зокрема, Франція, порушували питання щодо можливості розміщення іноземного контингенту саме на білоруському напрямку для прикриття українсько-білоруського кордону і з метою вивільнення оперативних резервів ЗСУ, які можуть бути передислоковані на найнебезпечніші напрямки.
Судячи з усього, російська федерація та її спецслужби вживають превентивних заходів з метою недопущення подібного сценарію розвитку. А саме — можливості присутності західних фахівців або військовослужбовців окремих країн НАТО безпосередньо для прикриття україно-білоруського кордону.
Нагадаю, у лютому поточного року президент України Зеленський казав, що Росія планує в 2025 році підготувати для посилення Білоруського напрямку 15 дивізій чисельністю 100-150 тисяч військових.
А вже у квітні Зеленський заявляв, що влітку 2025 року росія може до чогось готуватися у Білорусі, прикриваючись військовими навчаннями. «Подивіться на Білорусь – цього літа росія готує там щось, прикриваючись військовими навчаннями. Саме так зазвичай починаються її нові атаки. Але куди цього разу? Я не знаю. Україна? Литва? Польща? Але ми всі маємо бути готовими. Усі наші інституції відкриті до співпраці»,- зявив він.
Потенціал армії Білорусі більш ніж серйозний, є відповідні засоби ураження, зокрема РСЗВ «Полонез», які можуть створити певні загрози потенційному противнику. В першу чергу — країнам НАТО, країнам Балтії.
На території Білорусі розміщені:
-дивізіони оперативно-тактичних комплексів РСЗВ «Полонез» із дальністю ураження до 300 км;
-батареї С-300, які модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км;
-20 тактичних ракет «Точка» і 60 тактичних ракет Р-11.
До потенційних загроз варто віднести наявність на озброєнні і на консервації ЗС РБ більше 1,3 тисячі танків Т-72Б. Це дуже багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64. А Т-72 — нова модель, до того ж, яка пройшла певну модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь.
Збройні Сили РБ — це близько 55 тисяч особового складу. Із них 15 тисяч — цивільні. Сухопутні війська рб налічують до 24 тисяч жителів. Найбільш боєздатними є три бригади: 38-та гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар’їна Гірка).
Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч осіб. Навчений резерв — близько 290 тисяч осіб. До чверті військовослужбовців — контрактники.
Утім армія Білорусі не братиме участі в безпосередньому збройному зіткненні зі Збройними силами України (ЗСУ). По-перше, це заборонено Конституцією Білорусі. Є, звичайно, розуміння того, що білоруський диктатор Лукашенко і конституція — поняття несумісні. Проте, Лукашенко прекрасно розуміє: коли Білорусь стане учасником війни росії проти України, то відповідно, стане країною-агресором. З усіма наслідками, що випливають як для Білорусі, так і для самого Лукашенка.
Але якщо гіпотетично припустити можливу частку ЗС РБ у вторгненні на територію України, то білоруси можуть виставити близько 15-20 тисяч підготовленого особового складу.
Варто у цьому аспекті нагадати і заяву Лукашенка щодо можливості реалізації так званого «Сувальського коридору».
«Сувальський коридор» – це ділянка прикордоння Литви й Польщі протяжністю приблизно 100 км, яка на заході межує з Калінінградською областю росії, на сході – з Білоруссю (розташований поблизу польського міста Сувалки). В разі війни з рф його захоплення закриє союзникам НАТО шлях сушею до країн Балтії і з’єднає території РБ і Калінінградської області росії. Тому він має величезне стратегічне значення.
За інформацією Business Insider, якщо танки росії швидко захоплять Сувальський коридор і закріплять свої позиції, вони зможуть відрізати Литву, Латвію і Естонію від решти Європи і союзників по НАТО. Тоді Альянсу доведеться прийняти складне рішення, чи дійсно варто ризикувати своїми військами для порятунку балтійських країн.
Варто зазначити, що починаючи з 2014 року, росія періодично погрожує захопити Сувальський коридор. Це є частиною її гібридної війни проти Заходу. Мета – створити постійну загрозу країнам НАТО та тиснути на них.
Про відповідні загрози з боку рф ще у листопаді 2015 р. заявив тодішній командувач Сухопутних сил США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес. За його словами, за дуже короткий час білоруські та російські військові можуть об’єднатися та заблокувати литовсько-польський кордон. І ізолювати цим трьох союзників НАТО від основних Альянсу. Саме тому, на думку Ходжеса, США та НАТО мають стримувати Росію від нападу на Балтійські країни.
«Звільнення наших союзників коштує дорожче, ніж стримування», – наголосив він.
У російських ЗМІ активно поширюється теза, що «Сувальська проблема виникла не вчора, а в 1944-1945 рр., коли радянська влада, страждаючи на геополітичний ідіотизм, передала соціалістичній Польщі міста Сувалки, Августів та Білосток, попередньо відторгнувши їх від Білоруської РСР». І, відповідно після розпаду СРСР Калінінградська область виявилася відрізаною від російської федерації територіями Польщі, Литви, Латвії та Естонії, які вступили до блоку НАТО.
За інформацією західних ЗМІ, 17 січня минулого року, росія провела випробування систем РЕБ у тестовому режимі у Калінінграді. У наслідок цього була заблокована робота GPS в районі Сувальського коридору та на території Польщі.
Не випадково останнім часом Польща активно передислокує важку бронетехніку, включаючи танки «Абрамс» та отримані з Південної Кореї на цей напрям. Важку бронетехніку отримала 15-та механізована бригада імені Завіші Чорного 16-ї Поморської механізованої дивізії імені короля Казімежа Ягеллончика( місце постійної дислокації – Гижицьк, біля кордону з Калінінградською областю) та 9-а бронекавалерійська бригада 16-ї Поморської механізованої дивізії у Браньові.
Раніше міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що ще цього року у цьому районі буде створено новий саперний батальйон, який входитиме до складу 15-ї механізованої бригади 16-ї механізованої дивізії.
Крім того у районі польського Ломжа наразі зосереджені частини американського 66 танкового полку, французької 7 танкової бригади і 152 піхотного полку, шведського Йетського інженерного полку і польських військ. Угрупування військ налічує близько 6 тис. військовослужбовців.
Утім, загроза конфлікту у Сувальському коридорі може бути використана росією, щоб тиснути через західних партнерів на Україну. Мета – змусити йти на територіальні поступки та припинити опір російській агресії.
Останні зустрічі і заяви Лукашенка свідчать про те, що Білорусь російська федерація використовує як елемент своєї військово-політичної доктрини щодо підвищення ставок у протистоянні з Україною і блоком НАТО. Ось це найбільш небезпечний сценарій.
На зустрічі з Олександром Лукашенком міністр оборони росії Білоусов заявив, що росія та Білорусь не просто союзники. Але й мають спільний оборонний простір і зобов'язані зміцнювати його якнайшвидше в нинішній дуже складній міжнародній обстановці.
Тому варто говорити про те, що в першу чергу, російська федерація йде на підвищення так званих ставок. При чому зустріч Лукашенка і Білоусова співпадають по часу з різкою активізацією російського наступу на лінії фронту в Україні.
З іншого боку російська федерація заявляє про свою готовність до так званих «мирних перемовин», але на російських умовах. Армія рф не випадково пішла в наступ, щоб мати можливість до наступного раунду так званих «мирних переговорів» з позицій можливого контролю значної частини території Донецької області, виходити на так звані «мирні ініціативи» щодо закінчення війни.
Утім, якщо аналізувати можливості нового загострення ситуації на україно-білоруському кордоні, то, в цьому випадку важливу роль відіграватимуть зовнішні фактори. В першу чергу, ідеться про позицію КНР. Варто нагадати, що в момент максимальної напруги ситуації минулого року відбулися спільні білорусько-китайські навчання. Вони фактично поставили крапку на спробах росіян дестабілізувати ситуацію на білорусько-українському кордоні та на їхніх намаганнях знову використати ту територію як плацдарм для вторгнення в Україну.
Тоді Китай дав чітко зрозуміти росії, що розглядає Білорусь як зону власного воєнно-політичного впливу, а тому незацікавлений у дестабілізації ситуації на території цієї країни. Ба більше, Китай розглядає її як плацдарм для власної політичної та економічної експансії на Європейський континент.
До речі, про такі плани свідчать і розширення економічної співпраці КНР з Білоруссю, і намагання Мінська диверсифікувати власний ВПК за рахунок Пекіна. Яскравий приклад останнього — спільне виробництво ОТРК «Полонез».
На моє переконання, фактор США стане другою запорукою якщо не унеможливлення, то мінімізації шансів російського вторгнення з території Білорусі.
Інша цікава деталь: на момент нещодавньої зустрічі американської делегації з росіянами в Ер-Ріяді практично паралельно відбувалася зустріч американської сторони з президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
За підсумками цієї зустрічі США натякнули, що вони дадуть можливість Лукашенку перепочити від російського воєнно-політичного тиску. А це — доволі серйозні заяви, враховуючи, що росія вже розглядала Білорусь ледь не як власну територію. Крім того, за вербальним сигналом з боку США були зроблені і деякі економічні кроки. Насамперед — зняття секторальних санкцій на продаж білоруського калію, що дозволило тамтешнім підприємствам знову повернутися на світовий ринок. А Білорусь у цьому сегменті торгівлі є фактичним монополістом.
Таким чином, і Китай, і США не зацікавлені в розширенні воєнної агресії РФ через Білорусь. Зокрема, й на країни НАТО: Польщу, Литву, Латвію й Естонію.
Інформація про можливу активізацію росіян на білорусько-українському кордоні знову почала з’являтися торік.
Тоді очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив про ймовірність розширення театру бойових дій і загрози атакувати територію України з півночі.
Тоді у інтерв’ю NV Буданов заявив, що атака росіян із півночі вже триває і є тенденція на загострення, тому проблему ігнорувати не можна. При цьому Буданов не уточнив, чи буде це Сумський або Чернігівський напрямки, зазначивши, що це може спровокувати паніку.
Однак тоді це була оперативна гра української сторони з метою дезорієнтувати росіян щодо характеру та мети передислокації українських підрозділів ЗСУ на Сумський напрямок і, відповідно, проведення успішної Курської контрнаступальної операції. Отже, поява в той час такої інформації була виправдана об’єктивними причинами.
Нині, подібна інформація знову з’явилася в українському інформаційному просторі після заяв очільника Генерального штабу ЗСУ Олександра Сирського. Зокрема — щодо можливості проведення військових навчань за участі РФ на території Республіки Білорусь. А тому, відповідно, не виключається і можливий сценарій повторення подій лютого 2022 року.
В цьому контексті не зайвим буде нагадати, що протяжність українсько-білоруського кордону становить понад тисячу кілометрів. А це в разі загострення воєнної ситуації створює серйозну проблему для української сторони. Навіть, враховуючи складний рельєф і стан місцевості, для прикриття такої ділянки фронту потрібно відволікання достатньої кількості живої сили, озброєння та матеріально-технічних засобів.
Наразі за даними ГУР МОУ на території Білорусі не зафіксовано достатньої кількості російських військ, яку можна було б кваліфікувати як контингент вторгнення.
Про підготовку можуть свідчити конкретні дії: передусім, приведення в дію логістичних ланцюгів. Зокрема, активізація залізничного сполучення між Росією та Білоруссю для перекидання особового складу та військової техніки, а також пожвавлення повітряного сполучення між двома країнами. Додатковим індикатором стане розгортання польових таборів, госпіталів, складів з боєкомплектом тощо.
Однак ці моменти досить легко моніторити. Необхідні засоби у нас є. Ситуація залишається повністю під контролем української сторони.
Таким чином, говорити про те, що російські окупанти сформували ударне угруповання, яке має на меті повторити сценарій лютого 2022 року, жодних підстав немає. Але враховуючи розвиток подій у лютому 2022 року, треба бути готовими до будь-якого сценарію.
За інформацією офіційних джерел РБ, однією з тем зустрічі стали майбутні військові навчання з росією. Проведення спільних білорусько-російських навчань «Захід-2025» планується на середину вересня.
Коментуючи характер майбутніх військових навчань на території країни Лукашенко заявив, що білоруські війська готові до спільних військових навчань з росією і «ні на кого нападати не збираються».
Крім того, Лукашенко запевнив Бєлоусова, що білоруські військові готові не тільки вилетіти за планом на полігони росії, але й, навпаки — прийняти російські війська. І провести спільні навчання спільного угруповання військ. «У цьому плані росія може не турбуватися», - заявив він.
Варто зауважити, що усі ці заяви білоруського керівництва спрямовані й на Україну, і в бік країн Заходу, особливо НАТО. На користь першого говорить те, що росія зацікавлена в ескалації напруги на українсько-білоруському кордоні. Для його прикриття знадобиться значна кількість оперативних резервів Збройних сил України. На це і розраховують російські окупанти, намагаючись послабити Донецький напрямок фронту, де нині армія країни-окупанта намагається вести наступ.
Заяви Лукашенка також розраховані на залякування західних країн, які роздумують над рішенням відправити в Україну своїх військових.
Не випадково українська сторона і, відповідно, наші західні партнери, зокрема, Франція, порушували питання щодо можливості розміщення іноземного контингенту саме на білоруському напрямку для прикриття українсько-білоруського кордону і з метою вивільнення оперативних резервів ЗСУ, які можуть бути передислоковані на найнебезпечніші напрямки.
Судячи з усього, російська федерація та її спецслужби вживають превентивних заходів з метою недопущення подібного сценарію розвитку. А саме — можливості присутності західних фахівців або військовослужбовців окремих країн НАТО безпосередньо для прикриття україно-білоруського кордону.
Нагадаю, у лютому поточного року президент України Зеленський казав, що Росія планує в 2025 році підготувати для посилення Білоруського напрямку 15 дивізій чисельністю 100-150 тисяч військових.
А вже у квітні Зеленський заявляв, що влітку 2025 року росія може до чогось готуватися у Білорусі, прикриваючись військовими навчаннями. «Подивіться на Білорусь – цього літа росія готує там щось, прикриваючись військовими навчаннями. Саме так зазвичай починаються її нові атаки. Але куди цього разу? Я не знаю. Україна? Литва? Польща? Але ми всі маємо бути готовими. Усі наші інституції відкриті до співпраці»,- зявив він.
Потенціал армії Білорусі більш ніж серйозний, є відповідні засоби ураження, зокрема РСЗВ «Полонез», які можуть створити певні загрози потенційному противнику. В першу чергу — країнам НАТО, країнам Балтії.
На території Білорусі розміщені:
-дивізіони оперативно-тактичних комплексів РСЗВ «Полонез» із дальністю ураження до 300 км;
-батареї С-300, які модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км;
-20 тактичних ракет «Точка» і 60 тактичних ракет Р-11.
До потенційних загроз варто віднести наявність на озброєнні і на консервації ЗС РБ більше 1,3 тисячі танків Т-72Б. Це дуже багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64. А Т-72 — нова модель, до того ж, яка пройшла певну модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь.
Збройні Сили РБ — це близько 55 тисяч особового складу. Із них 15 тисяч — цивільні. Сухопутні війська рб налічують до 24 тисяч жителів. Найбільш боєздатними є три бригади: 38-та гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар’їна Гірка).
Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч осіб. Навчений резерв — близько 290 тисяч осіб. До чверті військовослужбовців — контрактники.
Утім армія Білорусі не братиме участі в безпосередньому збройному зіткненні зі Збройними силами України (ЗСУ). По-перше, це заборонено Конституцією Білорусі. Є, звичайно, розуміння того, що білоруський диктатор Лукашенко і конституція — поняття несумісні. Проте, Лукашенко прекрасно розуміє: коли Білорусь стане учасником війни росії проти України, то відповідно, стане країною-агресором. З усіма наслідками, що випливають як для Білорусі, так і для самого Лукашенка.
Але якщо гіпотетично припустити можливу частку ЗС РБ у вторгненні на територію України, то білоруси можуть виставити близько 15-20 тисяч підготовленого особового складу.
Варто у цьому аспекті нагадати і заяву Лукашенка щодо можливості реалізації так званого «Сувальського коридору».
«Сувальський коридор» – це ділянка прикордоння Литви й Польщі протяжністю приблизно 100 км, яка на заході межує з Калінінградською областю росії, на сході – з Білоруссю (розташований поблизу польського міста Сувалки). В разі війни з рф його захоплення закриє союзникам НАТО шлях сушею до країн Балтії і з’єднає території РБ і Калінінградської області росії. Тому він має величезне стратегічне значення.
За інформацією Business Insider, якщо танки росії швидко захоплять Сувальський коридор і закріплять свої позиції, вони зможуть відрізати Литву, Латвію і Естонію від решти Європи і союзників по НАТО. Тоді Альянсу доведеться прийняти складне рішення, чи дійсно варто ризикувати своїми військами для порятунку балтійських країн.
Варто зазначити, що починаючи з 2014 року, росія періодично погрожує захопити Сувальський коридор. Це є частиною її гібридної війни проти Заходу. Мета – створити постійну загрозу країнам НАТО та тиснути на них.
Про відповідні загрози з боку рф ще у листопаді 2015 р. заявив тодішній командувач Сухопутних сил США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес. За його словами, за дуже короткий час білоруські та російські військові можуть об’єднатися та заблокувати литовсько-польський кордон. І ізолювати цим трьох союзників НАТО від основних Альянсу. Саме тому, на думку Ходжеса, США та НАТО мають стримувати Росію від нападу на Балтійські країни.
«Звільнення наших союзників коштує дорожче, ніж стримування», – наголосив він.
У російських ЗМІ активно поширюється теза, що «Сувальська проблема виникла не вчора, а в 1944-1945 рр., коли радянська влада, страждаючи на геополітичний ідіотизм, передала соціалістичній Польщі міста Сувалки, Августів та Білосток, попередньо відторгнувши їх від Білоруської РСР». І, відповідно після розпаду СРСР Калінінградська область виявилася відрізаною від російської федерації територіями Польщі, Литви, Латвії та Естонії, які вступили до блоку НАТО.
За інформацією західних ЗМІ, 17 січня минулого року, росія провела випробування систем РЕБ у тестовому режимі у Калінінграді. У наслідок цього була заблокована робота GPS в районі Сувальського коридору та на території Польщі.
Не випадково останнім часом Польща активно передислокує важку бронетехніку, включаючи танки «Абрамс» та отримані з Південної Кореї на цей напрям. Важку бронетехніку отримала 15-та механізована бригада імені Завіші Чорного 16-ї Поморської механізованої дивізії імені короля Казімежа Ягеллончика( місце постійної дислокації – Гижицьк, біля кордону з Калінінградською областю) та 9-а бронекавалерійська бригада 16-ї Поморської механізованої дивізії у Браньові.
Раніше міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що ще цього року у цьому районі буде створено новий саперний батальйон, який входитиме до складу 15-ї механізованої бригади 16-ї механізованої дивізії.
Крім того у районі польського Ломжа наразі зосереджені частини американського 66 танкового полку, французької 7 танкової бригади і 152 піхотного полку, шведського Йетського інженерного полку і польських військ. Угрупування військ налічує близько 6 тис. військовослужбовців.
Утім, загроза конфлікту у Сувальському коридорі може бути використана росією, щоб тиснути через західних партнерів на Україну. Мета – змусити йти на територіальні поступки та припинити опір російській агресії.
Останні зустрічі і заяви Лукашенка свідчать про те, що Білорусь російська федерація використовує як елемент своєї військово-політичної доктрини щодо підвищення ставок у протистоянні з Україною і блоком НАТО. Ось це найбільш небезпечний сценарій.
На зустрічі з Олександром Лукашенком міністр оборони росії Білоусов заявив, що росія та Білорусь не просто союзники. Але й мають спільний оборонний простір і зобов'язані зміцнювати його якнайшвидше в нинішній дуже складній міжнародній обстановці.
Тому варто говорити про те, що в першу чергу, російська федерація йде на підвищення так званих ставок. При чому зустріч Лукашенка і Білоусова співпадають по часу з різкою активізацією російського наступу на лінії фронту в Україні.
З іншого боку російська федерація заявляє про свою готовність до так званих «мирних перемовин», але на російських умовах. Армія рф не випадково пішла в наступ, щоб мати можливість до наступного раунду так званих «мирних переговорів» з позицій можливого контролю значної частини території Донецької області, виходити на так звані «мирні ініціативи» щодо закінчення війни.
Утім, якщо аналізувати можливості нового загострення ситуації на україно-білоруському кордоні, то, в цьому випадку важливу роль відіграватимуть зовнішні фактори. В першу чергу, ідеться про позицію КНР. Варто нагадати, що в момент максимальної напруги ситуації минулого року відбулися спільні білорусько-китайські навчання. Вони фактично поставили крапку на спробах росіян дестабілізувати ситуацію на білорусько-українському кордоні та на їхніх намаганнях знову використати ту територію як плацдарм для вторгнення в Україну.
Тоді Китай дав чітко зрозуміти росії, що розглядає Білорусь як зону власного воєнно-політичного впливу, а тому незацікавлений у дестабілізації ситуації на території цієї країни. Ба більше, Китай розглядає її як плацдарм для власної політичної та економічної експансії на Європейський континент.
До речі, про такі плани свідчать і розширення економічної співпраці КНР з Білоруссю, і намагання Мінська диверсифікувати власний ВПК за рахунок Пекіна. Яскравий приклад останнього — спільне виробництво ОТРК «Полонез».
На моє переконання, фактор США стане другою запорукою якщо не унеможливлення, то мінімізації шансів російського вторгнення з території Білорусі.
Інша цікава деталь: на момент нещодавньої зустрічі американської делегації з росіянами в Ер-Ріяді практично паралельно відбувалася зустріч американської сторони з президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
За підсумками цієї зустрічі США натякнули, що вони дадуть можливість Лукашенку перепочити від російського воєнно-політичного тиску. А це — доволі серйозні заяви, враховуючи, що росія вже розглядала Білорусь ледь не як власну територію. Крім того, за вербальним сигналом з боку США були зроблені і деякі економічні кроки. Насамперед — зняття секторальних санкцій на продаж білоруського калію, що дозволило тамтешнім підприємствам знову повернутися на світовий ринок. А Білорусь у цьому сегменті торгівлі є фактичним монополістом.
Таким чином, і Китай, і США не зацікавлені в розширенні воєнної агресії РФ через Білорусь. Зокрема, й на країни НАТО: Польщу, Литву, Латвію й Естонію.
Інформація про можливу активізацію росіян на білорусько-українському кордоні знову почала з’являтися торік.
Тоді очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив про ймовірність розширення театру бойових дій і загрози атакувати територію України з півночі.
Тоді у інтерв’ю NV Буданов заявив, що атака росіян із півночі вже триває і є тенденція на загострення, тому проблему ігнорувати не можна. При цьому Буданов не уточнив, чи буде це Сумський або Чернігівський напрямки, зазначивши, що це може спровокувати паніку.
Однак тоді це була оперативна гра української сторони з метою дезорієнтувати росіян щодо характеру та мети передислокації українських підрозділів ЗСУ на Сумський напрямок і, відповідно, проведення успішної Курської контрнаступальної операції. Отже, поява в той час такої інформації була виправдана об’єктивними причинами.
Нині, подібна інформація знову з’явилася в українському інформаційному просторі після заяв очільника Генерального штабу ЗСУ Олександра Сирського. Зокрема — щодо можливості проведення військових навчань за участі РФ на території Республіки Білорусь. А тому, відповідно, не виключається і можливий сценарій повторення подій лютого 2022 року.
В цьому контексті не зайвим буде нагадати, що протяжність українсько-білоруського кордону становить понад тисячу кілометрів. А це в разі загострення воєнної ситуації створює серйозну проблему для української сторони. Навіть, враховуючи складний рельєф і стан місцевості, для прикриття такої ділянки фронту потрібно відволікання достатньої кількості живої сили, озброєння та матеріально-технічних засобів.
Наразі за даними ГУР МОУ на території Білорусі не зафіксовано достатньої кількості російських військ, яку можна було б кваліфікувати як контингент вторгнення.
Про підготовку можуть свідчити конкретні дії: передусім, приведення в дію логістичних ланцюгів. Зокрема, активізація залізничного сполучення між Росією та Білоруссю для перекидання особового складу та військової техніки, а також пожвавлення повітряного сполучення між двома країнами. Додатковим індикатором стане розгортання польових таборів, госпіталів, складів з боєкомплектом тощо.
Однак ці моменти досить легко моніторити. Необхідні засоби у нас є. Ситуація залишається повністю під контролем української сторони.
Таким чином, говорити про те, що російські окупанти сформували ударне угруповання, яке має на меті повторити сценарій лютого 2022 року, жодних підстав немає. Але враховуючи розвиток подій у лютому 2022 року, треба бути готовими до будь-якого сценарію.
Нет комментариев