Виправданий ризик – чому генерал Буданов особисто бере особисту участь в бойових операціях

Незважаючи на показову відкритість генерала Буданова, ми дуже мало знаємо про його реальну роботу. При цьому, найцікавіші факти його біографії найчастіше стають відомими не з його особистих розповідей. Свідомо чи ні, але його підлеглі часто обмовляються про те, що керівник української розвідки активно бере безпосередню участь у бойових операціях. Навіть проводять цікаві історичні паралелі.

Позивний «Роланд» з «спецпідрозділу Тимура» в інтерв’ю згадує випадки, коли Кирило Буданов особисто був присутній при проведенні операцій. При цьому наводить приклад американського генерала Джорджа Паттона, який наказував командувачам особисто відвідувати фронт і безпосередньо спілкуватися з солдатами. Це мало обопільний вплив – генерали не відривалися від землі і знали та бачили чим живуть і як воюють їхні підлеглі. Для самих підлеглих це був величезний моральний стимул – командири не ховаються в глибокому тилу, а воюють разом з нами.

Думаю, в цьому є раціональне зерно. Безліч проблем поточної війни виникають саме через нерозуміння певних офіцерів реальної ситуації на полі бою. Буданов в цьому сенсі хороший приклад. Якщо згадати новини останніх років, то він безпосередньо був присутнім при відбитті наступу на Харків, обороні Сєвєродонецька, звільненні Зміїного та ще безлічі операцій.

Ставитися до цього можна по різному. З одного боку – це величезний ризик. Бойові офіцери такого рівня справді на вагу золота навіть зараз. З іншого боку, вони тому і бойові, що не уникають роботи «в полі». Також не треба відкидати згаданий фактор мотивації особового складу. Генерал, який знаходиться зі своїми бійцями на полі бою має непересічний авторитет. До речі, один з наслідків – черги в рекрутингових центрах спецпідрозділів ГУР.

Розумію, що війна диктує свої правила. Найцікавіше поки залишається за кадром. Тож з нетерпінням чекаю докладних мемуарів.