ЗСУ зараз за допомогою дронів керує путіномікою
Внесені до планшетів
Кармічні карти
І дрони вже проклали свій маршрут...
Путіноміка втратила третину нафтопереробки через удари по НПЗ: «Найгірша паливна криза в історії».
«Татнефть», п’ятий за величиною російський виробник нафти та газу, з 14 червня обмежив продаж пального на своїх заправках у кількох регіонах країни, повідомили «Комерсанту» на гарячій лінії компанії.
На АЗС «Татнефти» на один автомобіль дозволяють купити 20 літрів бензину, 40 літрів дизельного палива та 200 літрів палива для вантажівок.
Обмеження, які почали вводити з минулої п'ятниці, поширилися на Татарстан, Удмуртію, Москву, Петербург, а також Оренбурзьку, Нижньогородську, Воронезьку, Самарську та інші області.
Представник «Татнефті» повідомив, що на даний момент причини та терміни введених обмежень невідомі.
Обмеження стали наслідком ударів безпілотників ЗСУ 12 червня, в результаті яких НПЗ «Танеко» в Нижньокамську повністю зупинив переробку нафти. Після атаки та подальших пожеж на території заводу, найбільшого у «Татнефті», було припинено переробку сировини на обох первинних установках загальною продуктивністю 43 000 тонн на добу.
У 2024 році «Танеко» переробив 17 млн тонн нафти та виробив 2,7 млн тонн автобензину, 8,5 млн тонн дизельного палива, 1,3 млн тонн нафтового коксу.
Компанія, яка є однією з найбільших у РФ вертикально інтегрованих структур, має дві тисячі автозаправок у п'яти державах, 800 з яких знаходяться в Росії.
За оцінками аналітиків Energy Intelligence, обсяги нафтопереробки у Російській Федерації внаслідок українських атак до кінця першого тижня червня впали нижче 4 млн барелів на добу і стали найнижчими за останні 21 рік. Згідно з розрахунками, вже простоює майже третина потужностей НПЗ — 2,14 млн барелів на день.
До 10 червня з дефіцитом палива та перебоями в постачанні зіткнулися щонайменше 25 російських регіонів без урахування окупованих територій України. Якщо включити до цього списку шість захоплених українських регіонів — Крим, Севастополь, Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області — кількість проблемних регіонів сягне 31.
Слідом за бензином складнощі виникли у аграріїв, які скаржаться на перебої з постачанням дизельного палива на півдні Росії, у Центрально-Чорноземній зоні та Поволжі.
У Іркутській області, наприклад, закликали готуватися до «повного зупинення всього сільського господарства» через дефіцит дизельного палива.
Дефіцит палива, який вже охопив 25 регіонів Росії та спричинив проблеми із заправкою техніки напередодні жнив на півдні Росії, поширився на Іркутську область.
Про скарги місцевих аграріїв на брак солярки повідомив депутат законодавчих зборів регіону Степан Франтенко, який є заступником генерального директора підприємства «Белореченское», найбільшого агрохолдингу Іркутської області.
За його словами, іркутські сільгоспвиробники також розповідають про зростання цін на дизельне паливо через спекулянтів, а дослідно-виробниче господарство (ДВГ) «Буретське» в Усольському районі вже зупинило посівну через дефіцит пального.
«На всі спроби аграріїв домовитися з постачальниками — дві відповіді:
— або в них просто немає палива;
— або їхнє завдання — постачання на захід Росії.
Якщо ми зараз ліміти не виберемо, то не буде кормів, не буде зерна, можна просто не витрачати сотні мільйонів, а просто готуватися до повного закриття всього сільського господарства Іркутської області», — заявив депутат на засіданні комітету законодавчих зборів з питань сільського господарства 11 червня.
За словами Франтенка, аграріям замість оптових закупівель пропонують заправлятися на звичайних АЗС:
«Вже починається тиха паніка. Ми люди стійкі, звикли до всього, але бажано знати і розуміти, що ми хоч щось зможемо запустити. Якщо немає такої можливості, будемо намагатися, не знаю, з Китаю везти, Сі Цзіньпіна просити. Бо інакше все», — заявив він і додав, що попросив Мінсільгосп запропонувати варіанти вирішення проблеми.
З нестачею авіапалива ще наприкінці травня зіткнулися аеропорти Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга, Уфи, а в середині червня в 6 містах, включаючи Нижній Новгород і Краснодар, були введені обмеження на заправку пасажирських літаків.
У ресурсній федерації набирає обертів повномасштабна паливна криза. Проблема вже не зводиться до сезонного зростання цін чи біржових спекуляцій.
Джерело шоку лежить у сфері пропозиції.
Проблема посилюється тим, що дрони все частіше атакують не головні, а вторинні установки на НПЗ, що відповідають за випуск бензину та дизеля.
Їх ремонт займає місяці та ускладнюється санкціями, що обмежують постачання обладнання.
Палива стає дедалі менше, і ринок реагує зростанням цін. З початку року А-92 подорожчав на біржі на 28%, А-95 — на 34%, дизельне паливо — на 43%, авіапаливо — на 40%.
Зліт цін на АЗС став рекордним з травня 2018 року, коли бензин подорожчав більш ніж на 5% за місяць.
Уряд Путіна намагається загасити пожежу на паливному ринку грошима та пільгами. У квітні та травні нафтові компанії отримали з бюджету 700 млрд рублів субсидій, а в червні отримали дозвіл знизити якість бензину та продавати паливо класу «Євро-3» замість «Євро-5».
Найтривожніший момент полягає в тому, що криза тільки починається. Пік сезонного попиту традиційно припадає на серпень–вересень, а ознаки дефіциту та прискорення зростання цін з’явилися вже в червні.
Якщо ситуація з НПЗ не стабілізується, паливний фактор може стати одним із ключових драйверів інфляції у другому півріччі, а якщо зростання цін на паливо закріпиться, то це вже стане проблемою всієї путіноміки.
Вранці 16 червня Сили оборони України провели унікальну за складністю та масштабом операцію, повністю прорвавши багатошарову протиповітряну оборону Москви та завдавши удару по Московському нафтопереробному заводу в Капотні.
Об'єкт розташований лише за 15 кілометрів від центру російської столиці.
Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив успіх місії, подякувавши бійцям СБУ, СБС, ССО, ГУР та ракетних військ за точний і результативний удар.
Для захисту Москви російське командування зосередило рекордну кількість зенітних засобів, створивши три основні щільні кільця ППО та ще додаткові. На шляхах ймовірного підльоту з боку України розгорнуто стаціонарні та мобільні пастки. Оборона столиці імперії терористів включає в себе далекобійні зенітні ракетні системи С-400 «Тріумф», комплекси середньої дальності С-350 «Витязь» і «Бук-М3», а також зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», що прикривають їх у ближній зоні. Для боротьби з низьколітаючими дронами задіяні численні пости візуального спостереження, мобільні групи зі скорострільними зенітними гарматами та потужні комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ), що глушать сигнали супутникової навігації.
Рано-вранці 16 червня вся ця розхвалена оборонна система зіткнулася з безпрецедентним за щільністю нальотом українських безпілотників і програла цю битву. Намагаючись зупинити прорив, російські військові відкрили ураганний загороджувальний вогонь. У небо над Підмосков'ям випускалися зграї зенітних ракет, канонада вибухів гриміла безперервно протягом кількох годин. Через масовану стрілянину та загрозу падіння уламків у небі було введено екстрений план «Килим», який повністю паралізував роботу всіх чотирьох головних цивільних аеропортів: Внуково, Домодєдово, Шереметьєво та Жуковського.
Незважаючи на те, що ППО Москви працювала на межі своїх технологічних можливостей, Сили безпілотних систем України переграли супротивника. Масовий запуск дронів перевантажив радари російських комплексів, вичерпав їхній боєкомплект і засліпив станції наведення. С-400 і «Панцирі» виявилися безсилими проти скоординованої, правильно побудованої атаки. В результаті грамотно розрахованого маршруту важкий український дрон-камікадзе неушкодженим пройшов крізь усі зони вогневого ураження і снайперським пострілом врізався в ключову технологічну установку заводу. Відразу після вибуху на стратегічному підприємстві почалася масштабна пожежа. Стовп густого чорного диму в Капотні видно з багатьох районів Москви.
Московський НПЗ, що належить структурі «Газпром нафта», є головним паливним центром центрального регіону Росії.
— Потужність переробки: Підприємство щорічно переробляє від 10,5 до 12 мільйонів тонн сирої нафти.
— Частка на ринку: Завод повністю задовольняє понад 40% усіх потреб Москви та Московської області в автомобільному бензині та близько 50% у дизельному паливі.
Крім того, МНПЗ є ключовим постачальником авіаційного гасу для всього Московського авіавузла.
— Технологічна вразливість: Основу виробничого циклу заводу складають високотехнологічні комбіновані установки «Євро+» та новітній комплекс глибокої переробки нафти. Удар саме по цих вузлах паралізує виробництво високоякісного палива. Відновлення таких потужностей в умовах жорстких міжнародних санкцій практично неможливе, оскільки вимагає дефіцитного імпортного обладнання, яке легально постачати до Росії заборонено.
Хочу нагадати, що згідно з опитуваннями, 75% москвичів за продовження війни.
Отримайте, розпишіться.
Вранці 16 червня не тільки ми, а й увесь світ побачив, що внаслідок атаки українських безпілотників сталася сильна пожежа на нафтопереробному заводі в Капотні, у Москві.
Це завод, який постачає російській столиці паливо та інші нафтопродукти.
Загорівся й нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Це також наслідок ударів українських безпілотників.
Що дуже характерно — це показова ілюстрація того, що триває не лише війна за територію, не лише за якісь матеріальні речі, а й за цінності.
У відповідь на удар по Лаврі, по кіностудії Довженка, по київському музейному комплексу «Мистецький арсенал», по Будинку органної музики в Дніпрі, по Харківському художньому музею Україна не стала відповідати ударами по Кремлю, по Ісаакіївському собору, по Третьяковській галереї, по «Мосфільму», а удар був по вуглеводневій матусі ресурсної федерації.
Обидві сторони визначили ті цінності, які мають значення:
— Росія визначила ту головну цінність, яка формує та підтримує український народ, — це культура;
— Україна відповідає симетрично щодо найголовнішої цінності бензоколонки — вуглеводнів.
Фактично ЗСУ зараз за допомогою дронів керує путіномікою.
З весни цього року Росія перетворилася з експортера палива на імпортера.
Основні поставки на Петербурзьку паливну біржу надходять із Білорусі.
Поставки білоруських нафтопереробних заводів зросли за рік у 26 разів.
Не у відсотках, а у 26 разів.
Тим часом дефіцит бензину охопив понад 50 регіонів ресурсної федерації.
Паливна криза в Росії продовжує поширюватися: за оцінками The Bell, обмеження на відпуск палива для приватних автомобілів діють уже в 53 регіонах країни, а також на окупованих територіях України.
Зокрема, як пише видання, у 18 суб’єктах продають не більше 50 літрів або одного повного бака бензину. Аналогічні ліміти введено в окупованих Криму, Севастополі, Херсонській та Запорізькій областях, а також у «ДНР» і «ЛНР».
Ще в 11 регіонах фіксується нестача пального на значній частині АЗС, хоча формальних обмежень щодо літражу поки що немає.
Головна причина дефіциту — систематичні удари українських дронів по нафтопереробній інфраструктурі. За даними Reuters, до кінця травня практично всі великі НПЗ у центральній частині Росії скоротили або призупинили роботу.
"Рубайте їх, хлопці!"©
Будьмо!
Ось така справжня путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.
Кармічні карти
І дрони вже проклали свій маршрут...
Путіноміка втратила третину нафтопереробки через удари по НПЗ: «Найгірша паливна криза в історії».
«Татнефть», п’ятий за величиною російський виробник нафти та газу, з 14 червня обмежив продаж пального на своїх заправках у кількох регіонах країни, повідомили «Комерсанту» на гарячій лінії компанії.
На АЗС «Татнефти» на один автомобіль дозволяють купити 20 літрів бензину, 40 літрів дизельного палива та 200 літрів палива для вантажівок.
Обмеження, які почали вводити з минулої п'ятниці, поширилися на Татарстан, Удмуртію, Москву, Петербург, а також Оренбурзьку, Нижньогородську, Воронезьку, Самарську та інші області.
Представник «Татнефті» повідомив, що на даний момент причини та терміни введених обмежень невідомі.
Обмеження стали наслідком ударів безпілотників ЗСУ 12 червня, в результаті яких НПЗ «Танеко» в Нижньокамську повністю зупинив переробку нафти. Після атаки та подальших пожеж на території заводу, найбільшого у «Татнефті», було припинено переробку сировини на обох первинних установках загальною продуктивністю 43 000 тонн на добу.
У 2024 році «Танеко» переробив 17 млн тонн нафти та виробив 2,7 млн тонн автобензину, 8,5 млн тонн дизельного палива, 1,3 млн тонн нафтового коксу.
Компанія, яка є однією з найбільших у РФ вертикально інтегрованих структур, має дві тисячі автозаправок у п'яти державах, 800 з яких знаходяться в Росії.
За оцінками аналітиків Energy Intelligence, обсяги нафтопереробки у Російській Федерації внаслідок українських атак до кінця першого тижня червня впали нижче 4 млн барелів на добу і стали найнижчими за останні 21 рік. Згідно з розрахунками, вже простоює майже третина потужностей НПЗ — 2,14 млн барелів на день.
До 10 червня з дефіцитом палива та перебоями в постачанні зіткнулися щонайменше 25 російських регіонів без урахування окупованих територій України. Якщо включити до цього списку шість захоплених українських регіонів — Крим, Севастополь, Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області — кількість проблемних регіонів сягне 31.
Слідом за бензином складнощі виникли у аграріїв, які скаржаться на перебої з постачанням дизельного палива на півдні Росії, у Центрально-Чорноземній зоні та Поволжі.
У Іркутській області, наприклад, закликали готуватися до «повного зупинення всього сільського господарства» через дефіцит дизельного палива.
Дефіцит палива, який вже охопив 25 регіонів Росії та спричинив проблеми із заправкою техніки напередодні жнив на півдні Росії, поширився на Іркутську область.
Про скарги місцевих аграріїв на брак солярки повідомив депутат законодавчих зборів регіону Степан Франтенко, який є заступником генерального директора підприємства «Белореченское», найбільшого агрохолдингу Іркутської області.
За його словами, іркутські сільгоспвиробники також розповідають про зростання цін на дизельне паливо через спекулянтів, а дослідно-виробниче господарство (ДВГ) «Буретське» в Усольському районі вже зупинило посівну через дефіцит пального.
«На всі спроби аграріїв домовитися з постачальниками — дві відповіді:
— або в них просто немає палива;
— або їхнє завдання — постачання на захід Росії.
Якщо ми зараз ліміти не виберемо, то не буде кормів, не буде зерна, можна просто не витрачати сотні мільйонів, а просто готуватися до повного закриття всього сільського господарства Іркутської області», — заявив депутат на засіданні комітету законодавчих зборів з питань сільського господарства 11 червня.
За словами Франтенка, аграріям замість оптових закупівель пропонують заправлятися на звичайних АЗС:
«Вже починається тиха паніка. Ми люди стійкі, звикли до всього, але бажано знати і розуміти, що ми хоч щось зможемо запустити. Якщо немає такої можливості, будемо намагатися, не знаю, з Китаю везти, Сі Цзіньпіна просити. Бо інакше все», — заявив він і додав, що попросив Мінсільгосп запропонувати варіанти вирішення проблеми.
З нестачею авіапалива ще наприкінці травня зіткнулися аеропорти Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга, Уфи, а в середині червня в 6 містах, включаючи Нижній Новгород і Краснодар, були введені обмеження на заправку пасажирських літаків.
У ресурсній федерації набирає обертів повномасштабна паливна криза. Проблема вже не зводиться до сезонного зростання цін чи біржових спекуляцій.
Джерело шоку лежить у сфері пропозиції.
Проблема посилюється тим, що дрони все частіше атакують не головні, а вторинні установки на НПЗ, що відповідають за випуск бензину та дизеля.
Їх ремонт займає місяці та ускладнюється санкціями, що обмежують постачання обладнання.
Палива стає дедалі менше, і ринок реагує зростанням цін. З початку року А-92 подорожчав на біржі на 28%, А-95 — на 34%, дизельне паливо — на 43%, авіапаливо — на 40%.
Зліт цін на АЗС став рекордним з травня 2018 року, коли бензин подорожчав більш ніж на 5% за місяць.
Уряд Путіна намагається загасити пожежу на паливному ринку грошима та пільгами. У квітні та травні нафтові компанії отримали з бюджету 700 млрд рублів субсидій, а в червні отримали дозвіл знизити якість бензину та продавати паливо класу «Євро-3» замість «Євро-5».
Найтривожніший момент полягає в тому, що криза тільки починається. Пік сезонного попиту традиційно припадає на серпень–вересень, а ознаки дефіциту та прискорення зростання цін з’явилися вже в червні.
Якщо ситуація з НПЗ не стабілізується, паливний фактор може стати одним із ключових драйверів інфляції у другому півріччі, а якщо зростання цін на паливо закріпиться, то це вже стане проблемою всієї путіноміки.
Вранці 16 червня Сили оборони України провели унікальну за складністю та масштабом операцію, повністю прорвавши багатошарову протиповітряну оборону Москви та завдавши удару по Московському нафтопереробному заводу в Капотні.
Об'єкт розташований лише за 15 кілометрів від центру російської столиці.
Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив успіх місії, подякувавши бійцям СБУ, СБС, ССО, ГУР та ракетних військ за точний і результативний удар.
Для захисту Москви російське командування зосередило рекордну кількість зенітних засобів, створивши три основні щільні кільця ППО та ще додаткові. На шляхах ймовірного підльоту з боку України розгорнуто стаціонарні та мобільні пастки. Оборона столиці імперії терористів включає в себе далекобійні зенітні ракетні системи С-400 «Тріумф», комплекси середньої дальності С-350 «Витязь» і «Бук-М3», а також зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», що прикривають їх у ближній зоні. Для боротьби з низьколітаючими дронами задіяні численні пости візуального спостереження, мобільні групи зі скорострільними зенітними гарматами та потужні комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ), що глушать сигнали супутникової навігації.
Рано-вранці 16 червня вся ця розхвалена оборонна система зіткнулася з безпрецедентним за щільністю нальотом українських безпілотників і програла цю битву. Намагаючись зупинити прорив, російські військові відкрили ураганний загороджувальний вогонь. У небо над Підмосков'ям випускалися зграї зенітних ракет, канонада вибухів гриміла безперервно протягом кількох годин. Через масовану стрілянину та загрозу падіння уламків у небі було введено екстрений план «Килим», який повністю паралізував роботу всіх чотирьох головних цивільних аеропортів: Внуково, Домодєдово, Шереметьєво та Жуковського.
Незважаючи на те, що ППО Москви працювала на межі своїх технологічних можливостей, Сили безпілотних систем України переграли супротивника. Масовий запуск дронів перевантажив радари російських комплексів, вичерпав їхній боєкомплект і засліпив станції наведення. С-400 і «Панцирі» виявилися безсилими проти скоординованої, правильно побудованої атаки. В результаті грамотно розрахованого маршруту важкий український дрон-камікадзе неушкодженим пройшов крізь усі зони вогневого ураження і снайперським пострілом врізався в ключову технологічну установку заводу. Відразу після вибуху на стратегічному підприємстві почалася масштабна пожежа. Стовп густого чорного диму в Капотні видно з багатьох районів Москви.
Московський НПЗ, що належить структурі «Газпром нафта», є головним паливним центром центрального регіону Росії.
— Потужність переробки: Підприємство щорічно переробляє від 10,5 до 12 мільйонів тонн сирої нафти.
— Частка на ринку: Завод повністю задовольняє понад 40% усіх потреб Москви та Московської області в автомобільному бензині та близько 50% у дизельному паливі.
Крім того, МНПЗ є ключовим постачальником авіаційного гасу для всього Московського авіавузла.
— Технологічна вразливість: Основу виробничого циклу заводу складають високотехнологічні комбіновані установки «Євро+» та новітній комплекс глибокої переробки нафти. Удар саме по цих вузлах паралізує виробництво високоякісного палива. Відновлення таких потужностей в умовах жорстких міжнародних санкцій практично неможливе, оскільки вимагає дефіцитного імпортного обладнання, яке легально постачати до Росії заборонено.
Хочу нагадати, що згідно з опитуваннями, 75% москвичів за продовження війни.
Отримайте, розпишіться.
Вранці 16 червня не тільки ми, а й увесь світ побачив, що внаслідок атаки українських безпілотників сталася сильна пожежа на нафтопереробному заводі в Капотні, у Москві.
Це завод, який постачає російській столиці паливо та інші нафтопродукти.
Загорівся й нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Це також наслідок ударів українських безпілотників.
Що дуже характерно — це показова ілюстрація того, що триває не лише війна за територію, не лише за якісь матеріальні речі, а й за цінності.
У відповідь на удар по Лаврі, по кіностудії Довженка, по київському музейному комплексу «Мистецький арсенал», по Будинку органної музики в Дніпрі, по Харківському художньому музею Україна не стала відповідати ударами по Кремлю, по Ісаакіївському собору, по Третьяковській галереї, по «Мосфільму», а удар був по вуглеводневій матусі ресурсної федерації.
Обидві сторони визначили ті цінності, які мають значення:
— Росія визначила ту головну цінність, яка формує та підтримує український народ, — це культура;
— Україна відповідає симетрично щодо найголовнішої цінності бензоколонки — вуглеводнів.
Фактично ЗСУ зараз за допомогою дронів керує путіномікою.
З весни цього року Росія перетворилася з експортера палива на імпортера.
Основні поставки на Петербурзьку паливну біржу надходять із Білорусі.
Поставки білоруських нафтопереробних заводів зросли за рік у 26 разів.
Не у відсотках, а у 26 разів.
Тим часом дефіцит бензину охопив понад 50 регіонів ресурсної федерації.
Паливна криза в Росії продовжує поширюватися: за оцінками The Bell, обмеження на відпуск палива для приватних автомобілів діють уже в 53 регіонах країни, а також на окупованих територіях України.
Зокрема, як пише видання, у 18 суб’єктах продають не більше 50 літрів або одного повного бака бензину. Аналогічні ліміти введено в окупованих Криму, Севастополі, Херсонській та Запорізькій областях, а також у «ДНР» і «ЛНР».
Ще в 11 регіонах фіксується нестача пального на значній частині АЗС, хоча формальних обмежень щодо літражу поки що немає.
Головна причина дефіциту — систематичні удари українських дронів по нафтопереробній інфраструктурі. За даними Reuters, до кінця травня практично всі великі НПЗ у центральній частині Росії скоротили або призупинили роботу.
"Рубайте їх, хлопці!"©
Будьмо!
Ось така справжня путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.
Нет комментариев