Надія лише на культ жінки в українській культурі
Важливе!
Насправді ти не знаєш, чи твоє життя — це подорож,
Чи це сон, чи це лише сподівання.
Чи це чийсь план, що розгортається день за днем.
Ти цього не усвідомлюєш, якщо не озираєшся назад.
Ти не знаєш, чи є в цьому сенс.
У певні моменти навіть сенс не має значення.
Важливі лише кармічні зв’язки з предками.
З книги «Юнг говорить».
1. Люди не усвідомлюють того факту, що, поки вони живуть свідомим життям, у несвідомому постійно розгортається міф — міф, який триває століттями, потік архетипних ідей, що проходить крізь століття через окрему людину.
2. Насправді це схоже на безперервний потік, який проявляється у великих рухах — політичних чи духовних.
Наприклад, в епоху, що передувала Реформації, люди бачили сни про великі зміни. Саме тому такі глибокі перетворення можна було передбачити.
3. Якби хтось був достатньо проникливим, щоб побачити, що відбувається в підсвідомості, він міг би це передбачити.
Я передбачив підйом нацизму в Німеччині, спостерігаючи за снами моїх німецьких пацієнтів. У їхніх снах усе це вже передвіщалося — і досить детально.
4. Я був абсолютно впевнений ще за кілька років до Гітлера — я міг назвати навіть рік: у 1918 році я вже був упевнений, що насувається щось, щось дуже велике й дуже катастрофічне.
І я знав це лише завдяки спостереженню за несвідомим.
Є щось дуже специфічне в різних націях.
5. Це дивовижний факт, що архетип аніми відіграє дуже велику роль у західній літературі — французькій та англосаксонській.
Але не в німецькій. У німецькій літературі надзвичайно мало прикладів, де аніма відіграє значну роль.
Це пов’язано з тим, що в Німеччині жінку майже ніколи не ховали просто як жінку — вона мала бути похована принаймні як «дружина сажотруса» або з якимось іншим титулом. У неї мав бути титул — інакше її ніби й не існувало.
І тому складається враження — зауважте, це звучить різко, але добре ілюструє мою думку, — ніби в Німеччині насправді немає жінок.
Є «фрау доктор», «фрау професор», «фрау комерц-рат», бабуся, теща, дідусь, батько, син, дочка, сестра.
Але немає жінки як Жінки — la femme fatale не існує. Така ось ідея.
6. Це надзвичайно важливий факт, який показує, що в німецькому мисленні існує особливий міф, щось дуже специфічне.
І психологам дійсно варто було б звертати увагу на такі речі. Але вони вважають за краще думати, що я — пророк.
Ха!
Кінець цитати.
Культ жінки в українській культурі, який часто називають «матріархальним міфом», являє собою історично сформовану традицію високого суспільного та сакрального статусу жінки, що кардинально відрізнялася від патріархальних засад багатьох сусідніх народів. Сучасні історики сходяться на думці, що класичного матріархату в Україні не було, проте жінка тут історично мала унікальний рівень автономії, юридичних прав та духовного авторитету.
Витоки та сакральний рівень.
Берегиня та Рожаниці: Коріння поклоніння сягає дохристиянських язичницьких вірувань, де центральне місце займали божества родючості, домашнього вогнища та захисниці роду.
Культ Богородиці: З приходом християнства язичницькі образи трансформувалися у глибоке шанування Божої Матері. Українське козацтво, незважаючи на свій суто чоловічий та військовий уклад життя, вважало Покров Пресвятої Богородиці своєю головною заступницею.
Свята Варвара: Шанування цієї святої набуло в Україні колосальних масштабів у XVII–XVIII століттях, зміцнивши релігійне «жіноче начало» у народній свідомості.
Соціально-правовий статус.
Юридичні права: Згідно з Литовськими статутами XVI століття, українські шляхтянки та міщанки мали право володіти особистим майном, розпоряджатися приданим, успадковувати землю та самостійно виступати в суді.
Побутова автономія: Поки чоловіки роками перебували в походах (козацтво) або на заробітках (чумацтво), жінка залишалася повноцінною та повноправною головою господарства, керуючи всіма економічними процесами.
Свобода вибору: В українському фольклорі та шлюбних традиціях за дівчиною завжди залишалося право останнього слова, наприклад, «гарбуз» як знак відмови небажаному нареченому.
Існував навіть рідкісний для Європи звичай, коли дівчина могла сама прийти свататися до хлопця.
Літературний та національний міф.
Образ матері: В українській літературі та фольклорі мати — це не просто мати, а головна носійка національної ідентичності, мови, традицій та моральних цінностей.
Формування міфу: Романтизація та концептуалізація «українського матріархату» сформувалася на рубежі XIX–XX століть у працях етнографів та істориків: В. Охримовича, М. Грушевського, які вбачали у високому статусі жінки корінну відмінність українців від авторитарно-патріархальної культури Російської імперії.
«Перероби все те, що зробило з тобою суспільство. Перероби все те, що зробили з тобою батьки та вчителі. Перероби все те, що зробили з тобою поліцейський, політик і священик — і ти знову станеш творчим, знову відчуєш те тремтіння, яке відчував із самого початку. Він, як і раніше, чекає, пригнічений. Він може розгорнутися. І коли в тобі розгортається творча енергія, ти релігійний. Для мене релігійна людина — це творча людина. Кожен народжується творчим, але дуже небагато людей залишаються творчими.
Твоє завдання — вийти з цієї пастки. Ти можеш. Звісно, тобі знадобиться величезна сміливість, бо коли ти почнеш переробляти все те, що зробило з тобою суспільство, ти втратиш респектабельність. Тебе не вважатимуть респектабельним. Ти почнеш здаватися диваком; люди вважатимуть тебе дивним. Ти будеш трохи дивним, люди подумають: «Щось не так із цим бідолахою».
Це найбільша сміливість — рухатися в житті, в якому люди вважатимуть тебе дивним.
Звісно, тобі доведеться ризикнути.
Якщо хочеш бути творчим, тобі доведеться ризикнути всім.
Але це того варте.»
© Бхагван Шрі Раджніш
Серпень!
"Рубайте їх, хлопці!"©
Будьмо!
"Україна має можливості ефективно боротися проти комплексів, які розгорнуті для обстрілу балістичною зброєю і заради такої протидії отримує від США всю необхідну розвідувальну інформацію".
Американці вважають можливим застосування по комплексах, пускових та інших його складових, американські ракети AGM-188A Rusty Dagger, якими було уражено Воронезький завод напівпроводникових приборів, проте наголошують на "необхідності організації комплексного підходу до організації такої протидії".
Американці вважають, що наявність у України балістичної зброї малої дальності здатна була б значно скоротити можливості ресурсної федерації у застосуванні власної балістичної зброї.
Нам нагадали, як путіністи вісім підтверджених разів успішно атакувало балістикою місця розташування пускових та інших складових систем «Петріот», не зважаючи на їх постійну зміну дислокації.
Насправді ти не знаєш, чи твоє життя — це подорож,
Чи це сон, чи це лише сподівання.
Чи це чийсь план, що розгортається день за днем.
Ти цього не усвідомлюєш, якщо не озираєшся назад.
Ти не знаєш, чи є в цьому сенс.
У певні моменти навіть сенс не має значення.
Важливі лише кармічні зв’язки з предками.
З книги «Юнг говорить».
1. Люди не усвідомлюють того факту, що, поки вони живуть свідомим життям, у несвідомому постійно розгортається міф — міф, який триває століттями, потік архетипних ідей, що проходить крізь століття через окрему людину.
2. Насправді це схоже на безперервний потік, який проявляється у великих рухах — політичних чи духовних.
Наприклад, в епоху, що передувала Реформації, люди бачили сни про великі зміни. Саме тому такі глибокі перетворення можна було передбачити.
3. Якби хтось був достатньо проникливим, щоб побачити, що відбувається в підсвідомості, він міг би це передбачити.
Я передбачив підйом нацизму в Німеччині, спостерігаючи за снами моїх німецьких пацієнтів. У їхніх снах усе це вже передвіщалося — і досить детально.
4. Я був абсолютно впевнений ще за кілька років до Гітлера — я міг назвати навіть рік: у 1918 році я вже був упевнений, що насувається щось, щось дуже велике й дуже катастрофічне.
І я знав це лише завдяки спостереженню за несвідомим.
Є щось дуже специфічне в різних націях.
5. Це дивовижний факт, що архетип аніми відіграє дуже велику роль у західній літературі — французькій та англосаксонській.
Але не в німецькій. У німецькій літературі надзвичайно мало прикладів, де аніма відіграє значну роль.
Це пов’язано з тим, що в Німеччині жінку майже ніколи не ховали просто як жінку — вона мала бути похована принаймні як «дружина сажотруса» або з якимось іншим титулом. У неї мав бути титул — інакше її ніби й не існувало.
І тому складається враження — зауважте, це звучить різко, але добре ілюструє мою думку, — ніби в Німеччині насправді немає жінок.
Є «фрау доктор», «фрау професор», «фрау комерц-рат», бабуся, теща, дідусь, батько, син, дочка, сестра.
Але немає жінки як Жінки — la femme fatale не існує. Така ось ідея.
6. Це надзвичайно важливий факт, який показує, що в німецькому мисленні існує особливий міф, щось дуже специфічне.
І психологам дійсно варто було б звертати увагу на такі речі. Але вони вважають за краще думати, що я — пророк.
Ха!
Кінець цитати.
Культ жінки в українській культурі, який часто називають «матріархальним міфом», являє собою історично сформовану традицію високого суспільного та сакрального статусу жінки, що кардинально відрізнялася від патріархальних засад багатьох сусідніх народів. Сучасні історики сходяться на думці, що класичного матріархату в Україні не було, проте жінка тут історично мала унікальний рівень автономії, юридичних прав та духовного авторитету.
Витоки та сакральний рівень.
Берегиня та Рожаниці: Коріння поклоніння сягає дохристиянських язичницьких вірувань, де центральне місце займали божества родючості, домашнього вогнища та захисниці роду.
Культ Богородиці: З приходом християнства язичницькі образи трансформувалися у глибоке шанування Божої Матері. Українське козацтво, незважаючи на свій суто чоловічий та військовий уклад життя, вважало Покров Пресвятої Богородиці своєю головною заступницею.
Свята Варвара: Шанування цієї святої набуло в Україні колосальних масштабів у XVII–XVIII століттях, зміцнивши релігійне «жіноче начало» у народній свідомості.
Соціально-правовий статус.
Юридичні права: Згідно з Литовськими статутами XVI століття, українські шляхтянки та міщанки мали право володіти особистим майном, розпоряджатися приданим, успадковувати землю та самостійно виступати в суді.
Побутова автономія: Поки чоловіки роками перебували в походах (козацтво) або на заробітках (чумацтво), жінка залишалася повноцінною та повноправною головою господарства, керуючи всіма економічними процесами.
Свобода вибору: В українському фольклорі та шлюбних традиціях за дівчиною завжди залишалося право останнього слова, наприклад, «гарбуз» як знак відмови небажаному нареченому.
Існував навіть рідкісний для Європи звичай, коли дівчина могла сама прийти свататися до хлопця.
Літературний та національний міф.
Образ матері: В українській літературі та фольклорі мати — це не просто мати, а головна носійка національної ідентичності, мови, традицій та моральних цінностей.
Формування міфу: Романтизація та концептуалізація «українського матріархату» сформувалася на рубежі XIX–XX століть у працях етнографів та істориків: В. Охримовича, М. Грушевського, які вбачали у високому статусі жінки корінну відмінність українців від авторитарно-патріархальної культури Російської імперії.
«Перероби все те, що зробило з тобою суспільство. Перероби все те, що зробили з тобою батьки та вчителі. Перероби все те, що зробили з тобою поліцейський, політик і священик — і ти знову станеш творчим, знову відчуєш те тремтіння, яке відчував із самого початку. Він, як і раніше, чекає, пригнічений. Він може розгорнутися. І коли в тобі розгортається творча енергія, ти релігійний. Для мене релігійна людина — це творча людина. Кожен народжується творчим, але дуже небагато людей залишаються творчими.
Твоє завдання — вийти з цієї пастки. Ти можеш. Звісно, тобі знадобиться величезна сміливість, бо коли ти почнеш переробляти все те, що зробило з тобою суспільство, ти втратиш респектабельність. Тебе не вважатимуть респектабельним. Ти почнеш здаватися диваком; люди вважатимуть тебе дивним. Ти будеш трохи дивним, люди подумають: «Щось не так із цим бідолахою».
Це найбільша сміливість — рухатися в житті, в якому люди вважатимуть тебе дивним.
Звісно, тобі доведеться ризикнути.
Якщо хочеш бути творчим, тобі доведеться ризикнути всім.
Але це того варте.»
© Бхагван Шрі Раджніш
Серпень!
"Рубайте їх, хлопці!"©
Будьмо!
"Україна має можливості ефективно боротися проти комплексів, які розгорнуті для обстрілу балістичною зброєю і заради такої протидії отримує від США всю необхідну розвідувальну інформацію".
Американці вважають можливим застосування по комплексах, пускових та інших його складових, американські ракети AGM-188A Rusty Dagger, якими було уражено Воронезький завод напівпроводникових приборів, проте наголошують на "необхідності організації комплексного підходу до організації такої протидії".
Американці вважають, що наявність у України балістичної зброї малої дальності здатна була б значно скоротити можливості ресурсної федерації у застосуванні власної балістичної зброї.
Нам нагадали, як путіністи вісім підтверджених разів успішно атакувало балістикою місця розташування пускових та інших складових систем «Петріот», не зважаючи на їх постійну зміну дислокації.
Нет комментариев