Першопричина війни: за що ж Путін воює з Україною?
Сьогодні путінська Росія воює з Україною зовсім не за території.
Коли Путін вторгся в Україну, у нього було два мотиви:
— забезпечити собі місце в історії; та
— відродити радянську чи навіть російську імперію.
Україна в різні часи входила до складу обох імперій.
Путін хотів розширити кордони Росії та надати їй більшої геополітичної ваги.
Він думав, що саме так його запам’ятають на віки, але також він хотів запобігти демократизації Росії.
Якщо подивитися, коли насправді почалася ця війна, а це 2014 рік, — вона почалася одразу після масових акцій протесту в Україні, через які президент Янукович втік із країни.
Колишнього президента звалила народна демонстрація, яка вимагала боротьби з корупцією, приборкання олігархії, проведення чесних виборів.
Зміна влади призвела до революційних змін у характері системи українського управління.
Саме такої революції Путін найбільше боїться у себе вдома:
— він керує глибоко корумпованою політичною системою;
— він контролює ЗМІ;
— він контролює суди;
— він так чи інакше через своїх ставлеників-олігархів, які беззаперечно виконують усі його забаганки, контролює значну частину путіноміки.
Путін дуже боїться, що революція знизу, подібна до тієї, що відбулася в Україні, де Янукович і його організована злочинна група теж усе це «контролювали», може охопити Росію.
Тому Путін сьогодні розглядає війну в Україні як відновлення російської сфери впливу в межах імперії, але також і як відновлення сфери самодержавства та політичної диктатури.
Це його особиста війна за збереження власної влади та власної політичної системи і саме тому війна триватиме щонайменше доти, доки Путін перебуватиме при владі та/або буде живий.
Російські Моргани
Ті, хто перебуває 30 років при владі в Росії, могли б стати найбагатшими людьми у світі. Жити до кінця днів ні в чому собі не відмовляючи і залишити мільярди нащадкам.
Чесно чи нечесно зароблені, але ці гроші могли б стати початком російських кланів Морганів, Рокфеллерів та інших Ротшильдів. Адже Моргани теж не з торгівлі тюльпанами починали.
Але цього не бути. У найближчі 50 років найкращі юристи всього світу займатимуться полюванням на ці гроші. За кожного біженця висунуть позов на сотні тисяч, за кожного вбитого українця – на мільйони, за знищені міста України – на мільярди.
Уся сила правової системи Заходу буде на це спрямована.
Кожен офшор, кожен траст із російськими засновниками буде обшуканий, а у разі будь-якого зв'язку з російською владою – конфісковано.
Російські бізнесмени повторять долю німецьких після Другої світової війни. Все це вже було. Було чимало випадків, коли навіть у німців, які всю війну просиділи в таборах, конфіскували усі закордонні активи. Просто за фактом громадянства.
І найголовніше, найбільше шукати ці гроші буде новий уряд Росії, або її країни-наступника. Тому що позови пред'являтимуть передусім до нього.
Перспективи саме такі.
Як прийшло, так і пішло.
Легкі гроші.
Ось така справжня путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.
"Рубайте їх, хлопці!"©
Будьмо!
Путінські «герої СВО»: хто вони?
Учасників СВО, які на болотах створили організовану злочинну групу, судять за знищення сотень російських солдатів та хабарі за гарантію, що їх не відправлять у штурм.
У Москві розпочався суд над колишнім військовослужбовцем 272-го гвардійського мотострілецького полку Павлом Гудочкіним, який втік із колонії на війну в Україну і якого разом із товаришами по службі звинувачують у вбивствах, побиттях, хабарництві та інших злочинах проти підлеглих.
У справі, яку розглядає 235-й гарнізонний військовий суд Москви, 46 епізодів. Раніше винесли вироки двом співучасникам 38-річного обвинуваченого з позивним «Боєць» — лейтенанту Геннадію Казакову та Олександру Овчарову («Єрмак»).
Вони, як і інші фігуранти — Віталій Козлов та Олександр Тонілін («Тоні»), визнали свою провину та дали свідчення один проти одного.
Жертвами «обнулювачів» стали понад 300 путінських військових.
За даними слідства, зловмисники створили організовану злочинну групу (ОЗГ) у складі штурмових підрозділів 272-го полку, який у 2023–2025 роках воював на Куп’янському напрямку.
Провідну роль серед зловмисників відігравав Казаков, його справа включає 62 епізоди.
Гудочкін, як стверджують силовики, був безпосереднім виконавцем злочинів, а решта учасників займали підлегле становище.
Члени ОЗУ, як заявляє слідство, вимагали гроші у тих, хто бажав уникнути участі в штурмових діях, отримати медичну допомогу або піти у відпустку.
Тих, хто відмовлявся, били, а деяких із них «обнуляли», зокрема з метою приховування вимагань.
Також зловмисники викрадали кошти штурмовиків через банківські додатки, які були встановлені на телефонах потерпілих, йдеться в матеріалах справи.
Слідство висунуло Гудочкіну звинувачення у вбивствах у складі групи з корисливих мотивів, загальнонебезпечним способом та з метою приховування інших злочинів, перевищенні повноважень із застосуванням насильства, розкраданнях та вимагання зброї, а також її незаконному обігу, отриманні особливо великих хабарів та крадіжках.
Обвинувачений пішов на війну з колонії суворого режиму, куди він потрапив у 2016 році за пособництво у найманому вбивстві 22-річного байкера Іллі Самойленка.
Чоловік був засуджений до 16 років позбавлення волі, однак уклав контракт з Міноборони й не відбув призначений термін.
Вже засуджені у справі Казакова — Гудочкіна можуть знову попроситися на фронт після набрання вироками законної сили.
Згідно з колективною скаргою військовослужбовців 272-го полку, поданою у 2025 році до прокуратури Московського військового округу, члени ОЗУ «обнулили» близько 300 осіб:
«З 2023 року почалися масові вбивства рядових бійців командирами цієї частини. Під різними приводами командири «обнуляли» солдатів, а потім знімали гроші з їхніх карток за допомогою телефонів, вилучених у вбитих бійців».
Причому вбивства тривали й після затримання частини обвинувачених.
Родичі військових заявляли, що злочинці для приховування доказів закопували тіла вбитих «у занедбаних місцях або підривали їх протитанковими мінами».
У скарзі зазначалися й інші численні зловживання у підрозділі.
Судячи з усього, після закінчення СВО ці «герої» навчатимуть «героїзму» російських школярів.
Принаймні, так хоче Путін.
Путін рано чи пізно залишить свою посаду — чи то через смерть, чи через хворобу, чи — всупереч усім помітним намірам — добровільно.
Що станеться після цього, вже зрозуміло.
Читайте уважно, хто саме і як буде «керувати» «прекрасною Росією майбутнього».
Амінь.
Оновлення 17.08.2026. Вчасно зрадити — це передбачити.
Головна відставка року сталася через кілька годин після виходу відеоролика «ВЕБ: у війні нам не перемогти» на каналі В'ячеслава Ширяєва.
Ніколи раніше гучні відставки не траплялися в неділю, але оскільки посилання надіслали особисто Шувалову, то буря розгорілася миттєво — і незважаючи на графік.
Переляканий до смерті Шувалов наказав негайно звільнити головного економіста ВЕБ Андрія Клепача, який обіймав цю посаду 12 років і встиг стати найавторитетнішим фахівцем з макроекономіки в РФ.
Шувалов не встиг усвідомити, що, звільняючи Клепача в неділю, він підсилює значення кожної тези свого головного економіста:
✓ РФ не виграє конкуренцію у війні на виснаження;
✓ Ми програємо конкуренцію Україні;
✓ Українська економіка, незважаючи ні на що, виживає;
✓ Існує ілюзія, що там (в Україні — прим. ЄП) усе завалиться. Не завалилося й не завалиться. У нас зростають витрати;
✓ Може виникнути соціальна криза, причому тоді, коли її ніхто особливо не очікує. Але ніхто не очікував, нагадаю, і Лютневої революції.
Шувалову слід було б зробити паузу й відправити Клепача на пенсію, коли галас вщухне.
Метушня власника зграі коргі надто схожа на самовикриття, тому його самого в недалекому майбутньому «з’їдять» в апаратній боротьбі під кремлівським килимом.
Розподіл залишків ФНБ і «скарбничок» режиму відбувається виключно через ВЕБ. Бажаючих замінити Шувалова на цьому «крані» — хоч відбавляй.
Але головним наслідком недільної бурі стане не крах Шувалова, а визнання головного економіста ВЕБ у «своїй батьківщині» пророком і консолідація еліт на основі «Консенсусу Клепача».
Хтось мав це все сказати першим.
Коли Путін вторгся в Україну, у нього було два мотиви:
— забезпечити собі місце в історії; та
— відродити радянську чи навіть російську імперію.
Україна в різні часи входила до складу обох імперій.
Путін хотів розширити кордони Росії та надати їй більшої геополітичної ваги.
Він думав, що саме так його запам’ятають на віки, але також він хотів запобігти демократизації Росії.
Якщо подивитися, коли насправді почалася ця війна, а це 2014 рік, — вона почалася одразу після масових акцій протесту в Україні, через які президент Янукович втік із країни.
Колишнього президента звалила народна демонстрація, яка вимагала боротьби з корупцією, приборкання олігархії, проведення чесних виборів.
Зміна влади призвела до революційних змін у характері системи українського управління.
Саме такої революції Путін найбільше боїться у себе вдома:
— він керує глибоко корумпованою політичною системою;
— він контролює ЗМІ;
— він контролює суди;
— він так чи інакше через своїх ставлеників-олігархів, які беззаперечно виконують усі його забаганки, контролює значну частину путіноміки.
Путін дуже боїться, що революція знизу, подібна до тієї, що відбулася в Україні, де Янукович і його організована злочинна група теж усе це «контролювали», може охопити Росію.
Тому Путін сьогодні розглядає війну в Україні як відновлення російської сфери впливу в межах імперії, але також і як відновлення сфери самодержавства та політичної диктатури.
Це його особиста війна за збереження власної влади та власної політичної системи і саме тому війна триватиме щонайменше доти, доки Путін перебуватиме при владі та/або буде живий.
Російські Моргани
Ті, хто перебуває 30 років при владі в Росії, могли б стати найбагатшими людьми у світі. Жити до кінця днів ні в чому собі не відмовляючи і залишити мільярди нащадкам.
Чесно чи нечесно зароблені, але ці гроші могли б стати початком російських кланів Морганів, Рокфеллерів та інших Ротшильдів. Адже Моргани теж не з торгівлі тюльпанами починали.
Але цього не бути. У найближчі 50 років найкращі юристи всього світу займатимуться полюванням на ці гроші. За кожного біженця висунуть позов на сотні тисяч, за кожного вбитого українця – на мільйони, за знищені міста України – на мільярди.
Уся сила правової системи Заходу буде на це спрямована.
Кожен офшор, кожен траст із російськими засновниками буде обшуканий, а у разі будь-якого зв'язку з російською владою – конфісковано.
Російські бізнесмени повторять долю німецьких після Другої світової війни. Все це вже було. Було чимало випадків, коли навіть у німців, які всю війну просиділи в таборах, конфіскували усі закордонні активи. Просто за фактом громадянства.
І найголовніше, найбільше шукати ці гроші буде новий уряд Росії, або її країни-наступника. Тому що позови пред'являтимуть передусім до нього.
Перспективи саме такі.
Як прийшло, так і пішло.
Легкі гроші.
Ось така справжня путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.
"Рубайте їх, хлопці!"©
Будьмо!
Путінські «герої СВО»: хто вони?
Учасників СВО, які на болотах створили організовану злочинну групу, судять за знищення сотень російських солдатів та хабарі за гарантію, що їх не відправлять у штурм.
У Москві розпочався суд над колишнім військовослужбовцем 272-го гвардійського мотострілецького полку Павлом Гудочкіним, який втік із колонії на війну в Україну і якого разом із товаришами по службі звинувачують у вбивствах, побиттях, хабарництві та інших злочинах проти підлеглих.
У справі, яку розглядає 235-й гарнізонний військовий суд Москви, 46 епізодів. Раніше винесли вироки двом співучасникам 38-річного обвинуваченого з позивним «Боєць» — лейтенанту Геннадію Казакову та Олександру Овчарову («Єрмак»).
Вони, як і інші фігуранти — Віталій Козлов та Олександр Тонілін («Тоні»), визнали свою провину та дали свідчення один проти одного.
Жертвами «обнулювачів» стали понад 300 путінських військових.
За даними слідства, зловмисники створили організовану злочинну групу (ОЗГ) у складі штурмових підрозділів 272-го полку, який у 2023–2025 роках воював на Куп’янському напрямку.
Провідну роль серед зловмисників відігравав Казаков, його справа включає 62 епізоди.
Гудочкін, як стверджують силовики, був безпосереднім виконавцем злочинів, а решта учасників займали підлегле становище.
Члени ОЗУ, як заявляє слідство, вимагали гроші у тих, хто бажав уникнути участі в штурмових діях, отримати медичну допомогу або піти у відпустку.
Тих, хто відмовлявся, били, а деяких із них «обнуляли», зокрема з метою приховування вимагань.
Також зловмисники викрадали кошти штурмовиків через банківські додатки, які були встановлені на телефонах потерпілих, йдеться в матеріалах справи.
Слідство висунуло Гудочкіну звинувачення у вбивствах у складі групи з корисливих мотивів, загальнонебезпечним способом та з метою приховування інших злочинів, перевищенні повноважень із застосуванням насильства, розкраданнях та вимагання зброї, а також її незаконному обігу, отриманні особливо великих хабарів та крадіжках.
Обвинувачений пішов на війну з колонії суворого режиму, куди він потрапив у 2016 році за пособництво у найманому вбивстві 22-річного байкера Іллі Самойленка.
Чоловік був засуджений до 16 років позбавлення волі, однак уклав контракт з Міноборони й не відбув призначений термін.
Вже засуджені у справі Казакова — Гудочкіна можуть знову попроситися на фронт після набрання вироками законної сили.
Згідно з колективною скаргою військовослужбовців 272-го полку, поданою у 2025 році до прокуратури Московського військового округу, члени ОЗУ «обнулили» близько 300 осіб:
«З 2023 року почалися масові вбивства рядових бійців командирами цієї частини. Під різними приводами командири «обнуляли» солдатів, а потім знімали гроші з їхніх карток за допомогою телефонів, вилучених у вбитих бійців».
Причому вбивства тривали й після затримання частини обвинувачених.
Родичі військових заявляли, що злочинці для приховування доказів закопували тіла вбитих «у занедбаних місцях або підривали їх протитанковими мінами».
У скарзі зазначалися й інші численні зловживання у підрозділі.
Судячи з усього, після закінчення СВО ці «герої» навчатимуть «героїзму» російських школярів.
Принаймні, так хоче Путін.
Путін рано чи пізно залишить свою посаду — чи то через смерть, чи через хворобу, чи — всупереч усім помітним намірам — добровільно.
Що станеться після цього, вже зрозуміло.
Читайте уважно, хто саме і як буде «керувати» «прекрасною Росією майбутнього».
Амінь.
Оновлення 17.08.2026. Вчасно зрадити — це передбачити.
Головна відставка року сталася через кілька годин після виходу відеоролика «ВЕБ: у війні нам не перемогти» на каналі В'ячеслава Ширяєва.
Ніколи раніше гучні відставки не траплялися в неділю, але оскільки посилання надіслали особисто Шувалову, то буря розгорілася миттєво — і незважаючи на графік.
Переляканий до смерті Шувалов наказав негайно звільнити головного економіста ВЕБ Андрія Клепача, який обіймав цю посаду 12 років і встиг стати найавторитетнішим фахівцем з макроекономіки в РФ.
Шувалов не встиг усвідомити, що, звільняючи Клепача в неділю, він підсилює значення кожної тези свого головного економіста:
✓ РФ не виграє конкуренцію у війні на виснаження;
✓ Ми програємо конкуренцію Україні;
✓ Українська економіка, незважаючи ні на що, виживає;
✓ Існує ілюзія, що там (в Україні — прим. ЄП) усе завалиться. Не завалилося й не завалиться. У нас зростають витрати;
✓ Може виникнути соціальна криза, причому тоді, коли її ніхто особливо не очікує. Але ніхто не очікував, нагадаю, і Лютневої революції.
Шувалову слід було б зробити паузу й відправити Клепача на пенсію, коли галас вщухне.
Метушня власника зграі коргі надто схожа на самовикриття, тому його самого в недалекому майбутньому «з’їдять» в апаратній боротьбі під кремлівським килимом.
Розподіл залишків ФНБ і «скарбничок» режиму відбувається виключно через ВЕБ. Бажаючих замінити Шувалова на цьому «крані» — хоч відбавляй.
Але головним наслідком недільної бурі стане не крах Шувалова, а визнання головного економіста ВЕБ у «своїй батьківщині» пророком і консолідація еліт на основі «Консенсусу Клепача».
Хтось мав це все сказати першим.
Нет комментариев