Першопричина війни: за що ж Путін воює з Україною?
Сьогодні путінська Росія воює з Україною зовсім не за території.
Коли Путін вторгся в Україну, у нього було два мотиви:
— забезпечити собі місце в історії; та
— відродити радянську чи навіть російську імперію.
Україна в різні часи входила до складу обох імперій.
Путін хотів розширити кордони Росії та надати їй більшої геополітичної ваги.
Він думав, що саме так його запам’ятають на віки, але також він хотів запобігти демократизації Росії.
Якщо подивитися, коли насправді почалася ця війна, а це 2014 рік, — вона почалася одразу після масових акцій протесту в Україні, через які президент Янукович втік із країни.
Колишнього президента звалила народна демонстрація, яка вимагала боротьби з корупцією, приборкання олігархії, проведення чесних виборів.
Зміна влади призвела до революційних змін у характері системи українського управління.
Саме такої революції Путін найбільше боїться у себе вдома:
— він керує глибоко корумпованою політичною системою;
— він контролює ЗМІ;
— він контролює суди;
— він так чи інакше через своїх ставлеників-олігархів, які беззаперечно виконують усі його забаганки, контролює значну частину путіноміки.
Путін дуже боїться, що революція знизу, подібна до тієї, що відбулася в Україні, де Янукович і його організована злочинна група теж усе це «контролювали», може охопити Росію.
Тому Путін сьогодні розглядає війну в Україні як відновлення російської сфери впливу в межах імперії, але також і як відновлення сфери самодержавства та політичної диктатури.
Це його особиста війна за збереження власної влади та власної політичної системи і саме тому війна триватиме щонайменше доти, доки Путін перебуватиме при владі та/або буде живий.
Російські Моргани
Ті, хто перебуває 30 років при владі в Росії, могли б стати найбагатшими людьми у світі. Жити до кінця днів ні в чому собі не відмовляючи і залишити мільярди нащадкам.
Чесно чи нечесно зароблені, але ці гроші могли б стати початком російських кланів Морганів, Рокфеллерів та інших Ротшильдів. Адже Моргани теж не з торгівлі тюльпанами починали.
Але цього не бути. У найближчі 50 років найкращі юристи всього світу займатимуться полюванням на ці гроші. За кожного біженця висунуть позов на сотні тисяч, за кожного вбитого українця – на мільйони, за знищені міста України – на мільярди.
Уся сила правової системи Заходу буде на це спрямована.
Кожен офшор, кожен траст із російськими засновниками буде обшуканий, а у разі будь-якого зв'язку з російською владою – конфісковано.
Російські бізнесмени повторять долю німецьких після Другої світової війни. Все це вже було. Було чимало випадків, коли навіть у німців, які всю війну просиділи в таборах, конфіскували усі закордонні активи. Просто за фактом громадянства.
І найголовніше, найбільше шукати ці гроші буде новий уряд Росії, або її країни-наступника. Тому що позови пред'являтимуть передусім до нього.
Перспективи саме такі.
Як прийшло, так і пішло.
Легкі гроші.
Ось така справжня путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.
"Рубайте їх, хлопці!"©
Будьмо!
Коли Путін вторгся в Україну, у нього було два мотиви:
— забезпечити собі місце в історії; та
— відродити радянську чи навіть російську імперію.
Україна в різні часи входила до складу обох імперій.
Путін хотів розширити кордони Росії та надати їй більшої геополітичної ваги.
Він думав, що саме так його запам’ятають на віки, але також він хотів запобігти демократизації Росії.
Якщо подивитися, коли насправді почалася ця війна, а це 2014 рік, — вона почалася одразу після масових акцій протесту в Україні, через які президент Янукович втік із країни.
Колишнього президента звалила народна демонстрація, яка вимагала боротьби з корупцією, приборкання олігархії, проведення чесних виборів.
Зміна влади призвела до революційних змін у характері системи українського управління.
Саме такої революції Путін найбільше боїться у себе вдома:
— він керує глибоко корумпованою політичною системою;
— він контролює ЗМІ;
— він контролює суди;
— він так чи інакше через своїх ставлеників-олігархів, які беззаперечно виконують усі його забаганки, контролює значну частину путіноміки.
Путін дуже боїться, що революція знизу, подібна до тієї, що відбулася в Україні, де Янукович і його організована злочинна група теж усе це «контролювали», може охопити Росію.
Тому Путін сьогодні розглядає війну в Україні як відновлення російської сфери впливу в межах імперії, але також і як відновлення сфери самодержавства та політичної диктатури.
Це його особиста війна за збереження власної влади та власної політичної системи і саме тому війна триватиме щонайменше доти, доки Путін перебуватиме при владі та/або буде живий.
Російські Моргани
Ті, хто перебуває 30 років при владі в Росії, могли б стати найбагатшими людьми у світі. Жити до кінця днів ні в чому собі не відмовляючи і залишити мільярди нащадкам.
Чесно чи нечесно зароблені, але ці гроші могли б стати початком російських кланів Морганів, Рокфеллерів та інших Ротшильдів. Адже Моргани теж не з торгівлі тюльпанами починали.
Але цього не бути. У найближчі 50 років найкращі юристи всього світу займатимуться полюванням на ці гроші. За кожного біженця висунуть позов на сотні тисяч, за кожного вбитого українця – на мільйони, за знищені міста України – на мільярди.
Уся сила правової системи Заходу буде на це спрямована.
Кожен офшор, кожен траст із російськими засновниками буде обшуканий, а у разі будь-якого зв'язку з російською владою – конфісковано.
Російські бізнесмени повторять долю німецьких після Другої світової війни. Все це вже було. Було чимало випадків, коли навіть у німців, які всю війну просиділи в таборах, конфіскували усі закордонні активи. Просто за фактом громадянства.
І найголовніше, найбільше шукати ці гроші буде новий уряд Росії, або її країни-наступника. Тому що позови пред'являтимуть передусім до нього.
Перспективи саме такі.
Як прийшло, так і пішло.
Легкі гроші.
Ось така справжня путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.
"Рубайте їх, хлопці!"©
Будьмо!
Нет комментариев