109 років тому екіпаж «Завидного» підняв український прапор: що відомо про історичну подію
12 жовтня 1917 року екіпаж есмінця “Завидний” Чорноморського флоту підняв національний український прапор і оприлюднив маніфест на захист національних прав України. Моряки вимагали автономії України у складі Росії та закликали боротися за права пригноблених народів.
У жовтні 2026 року виповнилося 109 років від цієї події, яка стала одним із символів боротьби за українізацію Чорноморського флоту та створення українських військово-морських сил.
Після Лютневої революції 1917 року український національний рух поширився й на військовий флот. У травні Перший Всеукраїнський військовий з’їзд підтримав ідею українізації Чорноморського флоту. Українські військові прагнули, щоб флот став частиною збройних сил України.
Одним із осередків цього руху був Севастополь, де діяли українські морські організації. Вони об’єднували моряків, які виступали за національні права та зміну порядку підпорядкування флоту.
Есмінець “Завидний” став одним із найвідоміших символів українізації флоту. 12 жовтня 1917 року його екіпаж відкрито заявив про свою українську ідентичність.Того ж дня команда оприлюднила маніфест, у якому пояснила мотиви свого вчинку.
“Ми, українці ескадрового міноносця “Завидний”, підняли свій національний український прапор на гафелі задля того, щоби показати, що не дивлячись на віковий гніт, все-таки живі ще сини нашої славної матері-України”, – йшлося в документі.
Моряки наголошували, що їхній вчинок мав продемонструвати готовність українців боротися за відновлення національних прав. Водночас маніфест відображав політичні погляди частини українського руху того часу: екіпаж вимагав проголошення автономії України.
“Цим ми показали, що ми вимагаємо автономії як для інших, так і для всієї рідної і дорогої матері-України”, – заявляла команда.
Цей крок відкрив шлях іншим великим кораблям флоту, а саме: крейсер “Пам’ять Меркурія” та лінкор “Воля”, які згодом також підняли українські стяги.
Підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту викликало спротив російського керівництва. 17 жовтня 1917 року морський міністр Тимчасового уряду Дмитро Вердеревський відреагував на ці події телеграмою до Української Центральної Ради.
Вердеревський назвав підняття українських прапорів “актом сепаратизму”. Він аргументував свою позицію тим, що Чорноморський флот утримувався коштом російської державної скарбниці, а тому, на його думку, не мав використовувати інших прапорів, крім російського.
Міністр також очікував, що Центральна Рада вплине на моряків і доможеться спускання українських прапорів.
Ця реакція показала, що суперечка про прапор була не лише питанням символіки. Вона стосувалася того, кому має належати військовий флот і чи можуть українці самостійно визначати його національну належність.
Для екіпажу “Завидного” відповідь була однозначною. У маніфесті моряки заявили, що не спустять піднятий прапор, доки існуватимуть вони та їхній корабель.
“Так, ми, українці, не спустимо піднятий нами наш національний прапор до того часу, як існуємо ми і існує міноносець “Завидний””, – наголошувалося в документі.
Подальша доля корабля розгорталася на тлі боротьби за контроль над Чорноморським флотом після розпаду Російської імперії. Наприкінці 1917 року більшовики посилили свій вплив на флоті. У грудні “Завидний” вирушив до Одеси за наказом українського морського міністерства, однак у січні 1918 року його захопили більшовики.
Попри це, боротьба за українську символіку на кораблі тривала. 29 квітня 1918 року есмінець знову підняв український прапор. Проте вже на початку травня корабель захопили німецькі війська та перейменували на R 13.
У листопаді 1918 року есмінець повернувся до складу українського флоту, однак згодом опинився під контролем англо-французьких сил. 24 квітня 1919 року його підірвали англійці разом з іншими кораблями Чорноморського флоту. Після повторного захоплення Севастополя Червоною армією корабель отримав назву “Марті”, але до складу дієвого флоту вже не повернувся. У 1925 році його вивели зі складу флоту.
Подія 12 жовтня 1917 року мала колосальне історичне, геополітичне та символічне значення для українського державотворення. Підняття українських прапорів над Чорноморським флотом довело, що Україна є повноцінною морською державою із власними військово-морськими силами.
У жовтні 2026 року виповнилося 109 років від цієї події, яка стала одним із символів боротьби за українізацію Чорноморського флоту та створення українських військово-морських сил.
Після Лютневої революції 1917 року український національний рух поширився й на військовий флот. У травні Перший Всеукраїнський військовий з’їзд підтримав ідею українізації Чорноморського флоту. Українські військові прагнули, щоб флот став частиною збройних сил України.
Одним із осередків цього руху був Севастополь, де діяли українські морські організації. Вони об’єднували моряків, які виступали за національні права та зміну порядку підпорядкування флоту.
Есмінець “Завидний” став одним із найвідоміших символів українізації флоту. 12 жовтня 1917 року його екіпаж відкрито заявив про свою українську ідентичність.Того ж дня команда оприлюднила маніфест, у якому пояснила мотиви свого вчинку.
“Ми, українці ескадрового міноносця “Завидний”, підняли свій національний український прапор на гафелі задля того, щоби показати, що не дивлячись на віковий гніт, все-таки живі ще сини нашої славної матері-України”, – йшлося в документі.
Моряки наголошували, що їхній вчинок мав продемонструвати готовність українців боротися за відновлення національних прав. Водночас маніфест відображав політичні погляди частини українського руху того часу: екіпаж вимагав проголошення автономії України.
“Цим ми показали, що ми вимагаємо автономії як для інших, так і для всієї рідної і дорогої матері-України”, – заявляла команда.
Цей крок відкрив шлях іншим великим кораблям флоту, а саме: крейсер “Пам’ять Меркурія” та лінкор “Воля”, які згодом також підняли українські стяги.
Підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту викликало спротив російського керівництва. 17 жовтня 1917 року морський міністр Тимчасового уряду Дмитро Вердеревський відреагував на ці події телеграмою до Української Центральної Ради.
Вердеревський назвав підняття українських прапорів “актом сепаратизму”. Він аргументував свою позицію тим, що Чорноморський флот утримувався коштом російської державної скарбниці, а тому, на його думку, не мав використовувати інших прапорів, крім російського.
Міністр також очікував, що Центральна Рада вплине на моряків і доможеться спускання українських прапорів.
Ця реакція показала, що суперечка про прапор була не лише питанням символіки. Вона стосувалася того, кому має належати військовий флот і чи можуть українці самостійно визначати його національну належність.
Для екіпажу “Завидного” відповідь була однозначною. У маніфесті моряки заявили, що не спустять піднятий прапор, доки існуватимуть вони та їхній корабель.
“Так, ми, українці, не спустимо піднятий нами наш національний прапор до того часу, як існуємо ми і існує міноносець “Завидний””, – наголошувалося в документі.
Подальша доля корабля розгорталася на тлі боротьби за контроль над Чорноморським флотом після розпаду Російської імперії. Наприкінці 1917 року більшовики посилили свій вплив на флоті. У грудні “Завидний” вирушив до Одеси за наказом українського морського міністерства, однак у січні 1918 року його захопили більшовики.
Попри це, боротьба за українську символіку на кораблі тривала. 29 квітня 1918 року есмінець знову підняв український прапор. Проте вже на початку травня корабель захопили німецькі війська та перейменували на R 13.
У листопаді 1918 року есмінець повернувся до складу українського флоту, однак згодом опинився під контролем англо-французьких сил. 24 квітня 1919 року його підірвали англійці разом з іншими кораблями Чорноморського флоту. Після повторного захоплення Севастополя Червоною армією корабель отримав назву “Марті”, але до складу дієвого флоту вже не повернувся. У 1925 році його вивели зі складу флоту.
Подія 12 жовтня 1917 року мала колосальне історичне, геополітичне та символічне значення для українського державотворення. Підняття українських прапорів над Чорноморським флотом довело, що Україна є повноцінною морською державою із власними військово-морськими силами.
Нет комментариев