Маємо чергову православну загрозу

Маємо чергову православну загрозу — так, ніби мало було вогнищ коронавірусу в Лаврі, Почаєві і монастирях: «МИТЦІ Прикарпатського національного УНІВЕРСИТЕТУ від підніжжя гори Попіван в Чорногорі до самої її вершини СПОРУДЯТЬ ХРЕСНУ ДОРОГУ зі стаціями. Вона буде найдовша та найскладніша з усіх існуючих. Стації, у вигляді камінних брил у зріст людини із вмонтованими у них таблицями, відображатимуть останні моменти життя Ісуса Христа на його шляху до Голгофи» (новина від 5.06.2020).
—
Це при тому, що буквально 3 роки тому, в 2017-му, йшлось про міжнародний проєкт Центру екологічного моніторингу на Попівані для здійснення комплексної оцінки екологічної ситуації у Центральній та Східній Європі та попередження загроз виникнення екологічних катастроф.

І навіть рік тому, але також ще при п'ятому президенті, той же Університет Стефаника планував зробити на Попівані високогірну рятувальну станцію. 22 лютого 2019 року в місті Яремче підписано Грантову угоду між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польщі щодо проєкту «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру» в рамках програми ЄС транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна (PL-BU-UA) 2014-2020.

А закінчилось все — якимись «митцями» на чолі з ректором Ігорем Цепендою та проректором Ярославом Шинкаруком. І «стаціями». Кінець субальпійській флорі, кінець екологічному моніторингу: втулять капличку (чи й цілу церкву), кілька Матінок Божих, з десяток хрестів на верхівці… Гідний університетський проєкт, а шо.
==
А почалось все із передачі обсерваторії університету в сподіванні міжнародних наукових проєктів та грантів: десь 2009-го рішенням Верховинської районної ради та Івано-Франківської обласної ради обсерваторію на Попівані було передано в управління Університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську.
Університет за 10 років сподівання виправдав — нарешті понищить екологію, розколупає схили (робочі-дорожники вже працюють — фото власне з наради «видатних франківських науковців і митців» з робочими) і повтирцує хрести і Матінки Божі…



Так, теоретично це сфера компетенції Мінекології (котре треба для початку відновити з Міністерства енергетики та захисту довкілля України). Це сфера компетенції Генпрокуратури. Суто гіпотетично (якби їх таке цікавило) це сфера прямих інтересів прем'єра Шмигаля і шостого президента теж. Ну і профільного комітету ВР — Комітету з Питань Екологічної Політики та Природокористування.

Але найпевніше Попіван Чорногорський ми таки втратимо через напад прозелітизму в сильноправославних «митців» і «науковців» Університету Стефаника («Університет», мабуть, теж вже актуально в лапки брати). Бо будівельні бригади вже руйнують гору.

Але ще є шанс здійняти достатньо голосний протест українського суспільства, щоб хоча би роботи припинились. А може навіть щоб були звільнені і сіли з величезним штрафом всі причетні «митці» й «науковці» (з позбавленням всіх наукових звань, дипломів і забороною після відсидки працювати в освітній чи культурній сфері — нехай в монастирі десь замітають).

Бо Попіван Чорногорський (є ще Піп Іван Мармароський — той взагалі в міжнародному заповіднику з фонду ЮНЕСКО) є нашою спільною спадщиною, належить всім українцям, а не тільки сильноправославним «митцям і науковцям» Університету з Франика.