Англосакси та слов'яни
Дві події, які, на перший погляд не мають нічого спільного між собою, відбулись сьогодні: сьогодні двоє заможних людей повернулись додому як герої. Хто ці двоє? Порошенко та Новак Джокович. Обоє заможні, обоє відомі у світі. І обоє думають, що закони пишуться не для них. Але якщо в Україні поки що закони дійсно пишуться тільки для тих, у кого не густо у кишені, то, слава богу, їснуть країни, де закони все ж поширюються і на смертних і на тих, хто думає, що вони особливі.
Я ціную Джоковича як талановитого тенісиста, хоча ніколи особливо ним не цікавилась. Але події останніх днів примусили звернути увагу на цього спортсмена. І треба визнати, що пан Джокович дуже втратив від того, що світ навів на нього лупу. Стало неприємно, коли дізналась, що він вирішив, що може приймати участь у змаганнях, не виконуючи вимог, які виконують переважна більшість громадян цивілізованих країн. Виявилось, що він навіть давав інтерв'ю під час своєї хвороби на коронавірус без маски.
Неприємно вразило, коли батько і одночасно тренер тенисіста Срдян Джокович кваліфікував рішення австралійських суддів про позбавлення візи синові як замах на вбивство. Президент Сербії пішов ще далі і звинуватив президента Австралії Скотта Моррісона у заграванні зі своїми виборцями, щоб отримати більше голосів на виборах, які відбудуться незабаром. В новинах Іспанії навіть говорили, що він погрожував, що Сербія розірве дипломатичні стосунки з Австралією.
Поки відбувалась епопея з Джоковичем, мої відчуття були роздвоєні: з одного боку жаліла Джоковича і бажала мирного вирішення конфлікту. З іншого боку думала про те, що все ж закони мають виконуватись. У протилежному випадку мир просто загрузне у хаосі. Але коли почали з'являтись подробиці щодо поведінки Джоковича, його оточення, його президента, мої симпатії ставали все меншими. Коли ж я обговорювала поведінку серба з моїми колегами іспанцями, всі однозначно стверджували, що закони мають виконуватись усіма членами суспільства.
Треба ж було так статись, що саме у ці дні спалахнув скандал з англійським прем'єром Борисом Джонсоном щодо поведінки його та його оточення у період карантину. Спочатку стало відомо, що під час похорону і трауром за чоловіком англійської королеви Елизавети Другої принцем Едінбургським, коли королева, виконуючи вимоги діючих правил, сиділа у жалобному вбранні самотня як останній листочок на дереві на довгій церковній лавці у каплиці Святого Георгія Віндзорського палацу під час відспівування покійного чоловіка, на Даунінг-стріт 10 політики з оточення Бориса Джонсона проводили свою традиційну вечірку з випиванням вина. (Англійський варіант «Велюру»?)
Борис Джонсон та інші політики теж вирішили, що закони і правила то не для них. (Доля вже один раз покарала Б. Джонсона, пославши йому таку важку форму коронавірусу, що медики вже хотіли радити готуватись до найгіршого. Це було покарання за те, що Джонсон спочатку не сприйняв серйозно Covid) Але англійці так не думають. В останні дні факти про порушення карантину високопосадовцями стали однією з важливих новин. Рейтиг Бориса Джонсона різко впав і дорівнює 22%. Такий самий рейтинг мала Тереза Мей перед відставкою, коли вона ніяк не могла підписати остаточний документ про вихід Великобританії з ЄС.
Члени Парламенту вже набрали половину потрібних голосів, щоб відправити у відставку Бориса Джонсона.
Борис Джонсон задумав план порятунку. По-перше, він введе сухий закон у парламенті. По друге, він звільнить свого персонального секретаря Мартіна Рейнольдса, песонал по комунікаціям теж буде звільненим.
Не знаю, чи переживе Борис Джонсон Скандал. Мене у цій історії так само в історії з Джоковичем радує те, що в англо-саксонському світі є преса, політики, громадянське суспільство яке ще знає, що таке добро і що таке зло, що є сили, які вимагають виконувати закони всіма членами суспільства, якими б відомими, впливовими чи заможними вони б не були. Депортація Джоковича, коливання крісла під Борисом Джонсоном мені особисто дають надію і віру у те, що ще не все світі пропало, прогнило і смердить.
В Україні, на жаль, сьогодні задушливо, тому що немає свіжого повітря ні у владних кабінетах, ні нижче.
Дивилась відео, де чоловіка збивають, здається у Харкові, на пішоходному переході. На пішоходному переході!!! Чоловік стоїть, а повз нього мчать машини. І жодна не загальмувала до тих пір, поки чоловіка не збили. Не загальмували водії, тому що в Україні мало хто виконує правила дорожнього руху. Коли я дивилась це відео, пригадала, як на початку 2000-х років я переходила вулицю взимку в Чернівцях на Соборій площі на пішоходному переході з моїми двома близнюками, які тоді мали три роки. Була зима, слизька бруківка була вкрита сніжною кашою. Коли я переходила з двома дітьми за руки, ніяка собака не зупинилась. Я раптом опинилась на вузькій слизькій дорозі між двома рядами машин, які рухались. Вже пройшло багато років з того дня, а я ще й сьогоді боюсь, що щось може трапитись.
Ніде не існує раю. І в Англії порушують правила та закони. Але журналісти, політики, громадяни хапають за ноги політиків, спортсменів і показують їм їхнє місце. І у нас є такі політики, такі журналісти, такі громадяни. Але їх критично мало. Більшість схожі на тих водіїв, які не зупиняються, коли пішохід переходить вулицю. Мене дуже злили відео на початку епідемії, які показували якісь заняття у садочку чи засідання депутатів районних рад, де було видно, що присутні тримали маски на бороді, на роті. Майже ніхто не одягав маску так, щоб закрити рот та ніс.
Якщо ми самі не будемо виконувати норм та законів, ми будемо обирати до органів влади людей, які також не виконують правил. І якщо такий прицип доходить до самого верху, то тоді ми маємо при владі людей, які зробили свій капітал, перебуваючи на державній службі як Петро П'ятий або маємо президента, який їде на відпочинок тоді, коли країна стоїть перед загрозою великої війни.
Те, що стало відомо про поведінку Бориса Джонсона і Новака Джоковича, думаю, вплине на подальшу кар'єру цих людей.
Коли відомості про не просто некрасиві вчинки, а про злочини наших політиків почнуть впливати на їхнє майбутнє? Сподіваюсь, питання не завжди буде риторичним.
Я ціную Джоковича як талановитого тенісиста, хоча ніколи особливо ним не цікавилась. Але події останніх днів примусили звернути увагу на цього спортсмена. І треба визнати, що пан Джокович дуже втратив від того, що світ навів на нього лупу. Стало неприємно, коли дізналась, що він вирішив, що може приймати участь у змаганнях, не виконуючи вимог, які виконують переважна більшість громадян цивілізованих країн. Виявилось, що він навіть давав інтерв'ю під час своєї хвороби на коронавірус без маски.
Неприємно вразило, коли батько і одночасно тренер тенисіста Срдян Джокович кваліфікував рішення австралійських суддів про позбавлення візи синові як замах на вбивство. Президент Сербії пішов ще далі і звинуватив президента Австралії Скотта Моррісона у заграванні зі своїми виборцями, щоб отримати більше голосів на виборах, які відбудуться незабаром. В новинах Іспанії навіть говорили, що він погрожував, що Сербія розірве дипломатичні стосунки з Австралією.
Поки відбувалась епопея з Джоковичем, мої відчуття були роздвоєні: з одного боку жаліла Джоковича і бажала мирного вирішення конфлікту. З іншого боку думала про те, що все ж закони мають виконуватись. У протилежному випадку мир просто загрузне у хаосі. Але коли почали з'являтись подробиці щодо поведінки Джоковича, його оточення, його президента, мої симпатії ставали все меншими. Коли ж я обговорювала поведінку серба з моїми колегами іспанцями, всі однозначно стверджували, що закони мають виконуватись усіма членами суспільства.
Треба ж було так статись, що саме у ці дні спалахнув скандал з англійським прем'єром Борисом Джонсоном щодо поведінки його та його оточення у період карантину. Спочатку стало відомо, що під час похорону і трауром за чоловіком англійської королеви Елизавети Другої принцем Едінбургським, коли королева, виконуючи вимоги діючих правил, сиділа у жалобному вбранні самотня як останній листочок на дереві на довгій церковній лавці у каплиці Святого Георгія Віндзорського палацу під час відспівування покійного чоловіка, на Даунінг-стріт 10 політики з оточення Бориса Джонсона проводили свою традиційну вечірку з випиванням вина. (Англійський варіант «Велюру»?)
Борис Джонсон та інші політики теж вирішили, що закони і правила то не для них. (Доля вже один раз покарала Б. Джонсона, пославши йому таку важку форму коронавірусу, що медики вже хотіли радити готуватись до найгіршого. Це було покарання за те, що Джонсон спочатку не сприйняв серйозно Covid) Але англійці так не думають. В останні дні факти про порушення карантину високопосадовцями стали однією з важливих новин. Рейтиг Бориса Джонсона різко впав і дорівнює 22%. Такий самий рейтинг мала Тереза Мей перед відставкою, коли вона ніяк не могла підписати остаточний документ про вихід Великобританії з ЄС.
Члени Парламенту вже набрали половину потрібних голосів, щоб відправити у відставку Бориса Джонсона.
Борис Джонсон задумав план порятунку. По-перше, він введе сухий закон у парламенті. По друге, він звільнить свого персонального секретаря Мартіна Рейнольдса, песонал по комунікаціям теж буде звільненим.
Не знаю, чи переживе Борис Джонсон Скандал. Мене у цій історії так само в історії з Джоковичем радує те, що в англо-саксонському світі є преса, політики, громадянське суспільство яке ще знає, що таке добро і що таке зло, що є сили, які вимагають виконувати закони всіма членами суспільства, якими б відомими, впливовими чи заможними вони б не були. Депортація Джоковича, коливання крісла під Борисом Джонсоном мені особисто дають надію і віру у те, що ще не все світі пропало, прогнило і смердить.
В Україні, на жаль, сьогодні задушливо, тому що немає свіжого повітря ні у владних кабінетах, ні нижче.
Дивилась відео, де чоловіка збивають, здається у Харкові, на пішоходному переході. На пішоходному переході!!! Чоловік стоїть, а повз нього мчать машини. І жодна не загальмувала до тих пір, поки чоловіка не збили. Не загальмували водії, тому що в Україні мало хто виконує правила дорожнього руху. Коли я дивилась це відео, пригадала, як на початку 2000-х років я переходила вулицю взимку в Чернівцях на Соборій площі на пішоходному переході з моїми двома близнюками, які тоді мали три роки. Була зима, слизька бруківка була вкрита сніжною кашою. Коли я переходила з двома дітьми за руки, ніяка собака не зупинилась. Я раптом опинилась на вузькій слизькій дорозі між двома рядами машин, які рухались. Вже пройшло багато років з того дня, а я ще й сьогоді боюсь, що щось може трапитись.
Ніде не існує раю. І в Англії порушують правила та закони. Але журналісти, політики, громадяни хапають за ноги політиків, спортсменів і показують їм їхнє місце. І у нас є такі політики, такі журналісти, такі громадяни. Але їх критично мало. Більшість схожі на тих водіїв, які не зупиняються, коли пішохід переходить вулицю. Мене дуже злили відео на початку епідемії, які показували якісь заняття у садочку чи засідання депутатів районних рад, де було видно, що присутні тримали маски на бороді, на роті. Майже ніхто не одягав маску так, щоб закрити рот та ніс.
Якщо ми самі не будемо виконувати норм та законів, ми будемо обирати до органів влади людей, які також не виконують правил. І якщо такий прицип доходить до самого верху, то тоді ми маємо при владі людей, які зробили свій капітал, перебуваючи на державній службі як Петро П'ятий або маємо президента, який їде на відпочинок тоді, коли країна стоїть перед загрозою великої війни.
Те, що стало відомо про поведінку Бориса Джонсона і Новака Джоковича, думаю, вплине на подальшу кар'єру цих людей.
Коли відомості про не просто некрасиві вчинки, а про злочини наших політиків почнуть впливати на їхнє майбутнє? Сподіваюсь, питання не завжди буде риторичним.
1 комментарий