Луганщина: Лисичанськ в напівкільці, але війська окупанта виснажені і втрачають боєздатність.
Російські загарбники продовжують вести наступ на Лисичанськ. За даними Генштабу ЗСУ, спершу вони хочуть оточити місто, а вже згодом – штурмувати.
Противник атакує позиції українських захисників зі ствольної та реактивної артилерії. Вони обстрілюють Сіверськ, Білогорівку, Лисичанськ та Вовчоярівку.
Минулої доби окупанти штурмували Лисичанський нафтопереробний завод, Тополівку, північ Вовчоярівки та Малорязанцевого.
Водночас наступ противника у напрямку Лоскутівка – Лисичанський желатиновий завод українські воїни зупинили та змусили його відійти.
Зараз поблизу міста тривають бойові дії. Російські загарбники намагаються просунутися в бік місцевого нафтопереробного заводу. Також ворог намагається захопити частину автошляху Бахмут – Лисичанськ, однак йому це не вдається.
Місто перебуває у напівкільці, але ЗСУ контролюють ситуацію
Географічно місто розташоване вище, ніж усі сусідні міста та села. Це дозволяє Збройним Силам України тримати під вогневим контролем найближчі населені пункти за допомогою ствольної артилерії.
Не варто й забувати, що росіяни сконцентрували на території Луганської області величезну кількість живої сили та техніки. За різними оцінками, від 55 до 60 батальйонно-тактичних груп. Загальна чисельність БТГр, яку окупанти залучили на війні проти України – близько 106 – 110. Проти такої кількості нелегко боротися.
Можна говорити, що на певній ділянці фронту коефіцієнт переваги росіян у живій силі від 1 до 7 – від 1 до 10. Вони використовують тактику продавлення української оборони за допомогою живої сили.
Якщо в Лисичанську розпочнуться вуличні бої, то російська окупаційна армія може зазнати колосальних втрат. До прикладу, після боїв в Сєвєродонецьку загарбники вивели з Луганської області 76 десантно-штурмову дивізію, яку вважають однією з найкращих.
Втрати мобілізованих та бойовиків з Донецька та Луганська взагалі ніхто не рахує. Відомо, що лише в Первомайську у центральної міської лікарні за період із 15 травня по 15 червня перебувало на лікуванні близько 900 окупантів, а частина з них — 124 особи — померли.
Станом на кінець червня відомо про смерть як мінімум 3 798 людей. Серед російських регіонів, які втрачають солдатів більше за інші, виділяються: Бурятія, Забайкальський та Алтайський край, — тобто одні з найбідніших регіонів Росії.
Саме тому можливий штурм Лисичанська може перетворитися для російських окупантів у великі проблеми. За оцінками спеціалістів, після штурму Сєвєродонецька російські БТГ можна охарактеризувати лише як «слабкі роти»: їхня «середня» чисельність становить приблизно 4−5 БТР/БМП, 2−4 ОБТ і дві роти по 15−20 вцілілих бійців.
За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни, надійна, але обмежена українська оборона Сєвєродонецька призвела до великих витрат для росіян, незважаючи на нову російську тактику, спрямовану на обмеження російських втрат. Українська сторона може продовжувати такий підхід, доки російська атака не досягне кульмінації або українські сили не досягнуть більш придатних для оборони позицій уздовж більш прямої лінії, всіяної укріпленими містами та селищами.
Виходячи з цього, є всі підстави вважати, що Лисичанськ може перетворитися на могильник для збройних сил Росії.
Інформація російських пропагандистів про те, що Лисичанськ нібито вже оточений і противник контролює значну частину міста, не відповідає дійсності.
Противник атакує позиції українських захисників зі ствольної та реактивної артилерії. Вони обстрілюють Сіверськ, Білогорівку, Лисичанськ та Вовчоярівку.
Минулої доби окупанти штурмували Лисичанський нафтопереробний завод, Тополівку, північ Вовчоярівки та Малорязанцевого.
Водночас наступ противника у напрямку Лоскутівка – Лисичанський желатиновий завод українські воїни зупинили та змусили його відійти.
Зараз поблизу міста тривають бойові дії. Російські загарбники намагаються просунутися в бік місцевого нафтопереробного заводу. Також ворог намагається захопити частину автошляху Бахмут – Лисичанськ, однак йому це не вдається.
Місто перебуває у напівкільці, але ЗСУ контролюють ситуацію
Географічно місто розташоване вище, ніж усі сусідні міста та села. Це дозволяє Збройним Силам України тримати під вогневим контролем найближчі населені пункти за допомогою ствольної артилерії.
Не варто й забувати, що росіяни сконцентрували на території Луганської області величезну кількість живої сили та техніки. За різними оцінками, від 55 до 60 батальйонно-тактичних груп. Загальна чисельність БТГр, яку окупанти залучили на війні проти України – близько 106 – 110. Проти такої кількості нелегко боротися.
Можна говорити, що на певній ділянці фронту коефіцієнт переваги росіян у живій силі від 1 до 7 – від 1 до 10. Вони використовують тактику продавлення української оборони за допомогою живої сили.
Якщо в Лисичанську розпочнуться вуличні бої, то російська окупаційна армія може зазнати колосальних втрат. До прикладу, після боїв в Сєвєродонецьку загарбники вивели з Луганської області 76 десантно-штурмову дивізію, яку вважають однією з найкращих.
Втрати мобілізованих та бойовиків з Донецька та Луганська взагалі ніхто не рахує. Відомо, що лише в Первомайську у центральної міської лікарні за період із 15 травня по 15 червня перебувало на лікуванні близько 900 окупантів, а частина з них — 124 особи — померли.
Станом на кінець червня відомо про смерть як мінімум 3 798 людей. Серед російських регіонів, які втрачають солдатів більше за інші, виділяються: Бурятія, Забайкальський та Алтайський край, — тобто одні з найбідніших регіонів Росії.
Саме тому можливий штурм Лисичанська може перетворитися для російських окупантів у великі проблеми. За оцінками спеціалістів, після штурму Сєвєродонецька російські БТГ можна охарактеризувати лише як «слабкі роти»: їхня «середня» чисельність становить приблизно 4−5 БТР/БМП, 2−4 ОБТ і дві роти по 15−20 вцілілих бійців.
За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни, надійна, але обмежена українська оборона Сєвєродонецька призвела до великих витрат для росіян, незважаючи на нову російську тактику, спрямовану на обмеження російських втрат. Українська сторона може продовжувати такий підхід, доки російська атака не досягне кульмінації або українські сили не досягнуть більш придатних для оборони позицій уздовж більш прямої лінії, всіяної укріпленими містами та селищами.
Виходячи з цього, є всі підстави вважати, що Лисичанськ може перетворитися на могильник для збройних сил Росії.
Інформація російських пропагандистів про те, що Лисичанськ нібито вже оточений і противник контролює значну частину міста, не відповідає дійсності.
Нет комментариев