Путіноміка кидає в бій останні резерви - заощадження "дорогих росіян"


Здавайте заощадження, «дороги росіяне», цареві не вистачає грошей на війну.

За даними Росстату, на кінець жовтня 2023 року російські громадяни мали 62,6 трлн рублів заощаджень — майже два річні бюджети ресурсної федерації.
З них майже три чверті знаходилося в банках на депозитах: 46,2 трлн рублів у рублях та 4,7 трлн рублів в іноземній валюті.
Ще 16,4 трлн рублів росіяни накопичили у вигляді готівки, з яких 11,5 трлн рублів припадало на російську валюту, а залишок — на іноземну.
Обсяг таких заощаджень під матрацами за перші 10 місяців 2023 року збільшився на 470 млрд рублів, а з початку повномасштабної війни — приблизно на 2 трлн.

Уряд РФ в 2024 році має намір скоротити витрати бюджету на підтримку національної економіки на 6%, з 4,125 до 3,889 трлн рублів, а в 2025 році — ще на 16%, до 3,248 трлн.

Зекономлені гроші влада перенаправить на військові витрати, частка яких у бюджеті стане рекордною з радянських часів — 10,775 трлн рублів з 36,66 трлн, або майже 30%.

ДД РФ ще в червні 2022 року дозволила Путіну заморозити вклади «дорогих росіян» у будь-який зручний для нього час.
А навіщо терпілам вклади, якщо в них є Путін та війна?



Пам'ятаєте «реформу Павлова» з вилученням у підвідомчого населення 50 та 100 рублевих купюр на заході сонця СРСР?
Грошова реформа 1991 року також відома як «павлівська реформа» — на прізвище прем'єр-міністра СРСР Валентина Павлова — обмін великих банкнот, проведений в СРСР у січні — квітні 1991 року.
22 січня 1991 року президент СРСР Михайло Горбачов підписав Указ про вилучення з обігу та обміну 50- та 100-рублевих банкнот зразка 1961 року.
Реформою передбачалося, що 50- і 100-рублеві банкноти зразка 1961 року підлягають обміну на більш дрібні банкноти зразка того ж самого 1961 року.

Обмін банкнот, що вилучалися, супроводжувався суттєвими обмеженнями:
1. Стислі терміни обміну — три дні з 23 по 25 січня (з середи по п'ятницю).
2. Не більше 1000 рублів на людину — можливість обміну більшої кількості розглядалася у спеціальних комісіях до кінця березня 1991 року.
Одночасно була обмежена сума готівки, доступних для зняття в Ощадному банку СРСР — не більше 500 рублів на місяць на одного вкладника. Оскільки громадяни могли мати вклади у кількох ощадкасах, зокрема у різних містах, то на останніх сторінках цивільного паспорта співробітниками ощадкас робилися позначки про знятих із вкладів сумах.

Попри заяви радянського уряду, більшість грошей знаходилася не у підпільних мільйонерів, а на руках у населення. У Москві середній розмір сум готівки, успішно обміняної на підставі заяви, був близьким до 2000 рублів. Загалом у країні, як доповів Голова Держбанку Віктор Геращенко на засіданні Кабінету міністрів, до 26 січня до відділень Держбанку надійшли купюри на суму близько 40 млрд рублів, при тому що в обороті їх було на 48 млрд рублів. Таким чином, не було пред'явлено близько 8 млрд рублів. Тому спроба пограбуванням населення стабілізувати обіг готівки та частково вирішити проблему дефіциту на товарному ринку СРСР не вдалася.
Незабаром не стало і самого СРСР.

Тим часом Туреччина дозволила проводити розрахунки з Росією лише за гуманітарні товари.
Турецькі банки почали приймати платежі з Росії, але лише за «зеленим списком», до якого входить сільгосппродукція, медицина, текстиль, туризм та освіта.
Поточні розрахунки здійснюються лише у національних валютах.
Список можуть розширити, але його поповнять виключно гуманітарно-споживчі позиції, які надає сама Туреччина.
При цьому, не всі турецькі банки погодилися відновити прийом платежів навіть за «зеленим списком»: складності, наприклад, є з Golden Global.

Банки Туреччини на початку цього року практично повністю перестали приймати платежі із Росії. Ситуація загострилася після того, як США пригрозили запровадити вторинні санкції проти закордонних кредитних організацій, яких викриють в обслуговуванні постачання для російського оборонно-промислового комплексу.

Головний для імпортерів банк Китаю зупинив розрахунки з Росією та Білоруссю.
Chouzhou Commercial Bank інформував своїх клієнтів про припинення фінансових операцій із російськими та білоруськими організаціями.
З кінця грудня 2023 року проблеми також почалися в розрахунках з Китаєм, а наприкінці січня ключовий для імпорту в Росію китайський банк Chouzhou Commercial Bank повідомив про зупинення операцій з російськими та білоруськими компаніями.
Інші китайські банки також обмежили фінансові відносини з партнерами з Росії та перестали проводити платежі в доларах.
Це рішення загрожує логістичним колапсом через китайський Новий рік: вивезти товар буде неможливо до березня через довгі вихідні з 10 по 17 лютого.
Припинено транзакції через усі платіжні системи, не лише через SWIFT, а й через російську СПФС та китайську CIPS через побоювання з приводу західних санкцій.
Chouzhou не єдиний банк, який обмежив операції з Росією; інші китайські фінансові установи також запровадили суворі комплаєнс-вимоги, пов'язані із західними санкційними списками.

При оголошенні нових обмежень із боку США та Євросоюзу як турецькі, так і китайські банки побоюються запровадження вторинних санкцій.



Дракон прийде – порядок наведе.
З Новим китайським роком!

Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.

Нет комментариев