Хто є справжнім союзником України?


Спеціальна водна операція (СВО) йде за планом по всій ресурсній федерації.
Це і є гібридна відповідь ноосфери.
Доброволець із Орська пише: «Страшно уявити, що буде. Вода змішалася з каналізацією, машинною олією, бензином, дизпаливом, розмиті вигрібні ями, смітники, скотомогильники».

Раділи, коли Каховську греблю підірвали?
Отримайте та розпишитися!
Дзвонить Кірієнко-Ізраїтель до Кремля.
Або стукайте у рейку, що монопенісуально.

Азія, різкий континентальний клімат, але із глобальним потеплінням танення снігу йде прискореними темпами. Як і у нас: зима і потім одразу включається літо – весни як такої немає.
Але ці «лідери» типу Трампа та Путіна заперечують потепління – тепер нехай побачать результат – затоплення.
Сибір, включаючи Тюмень, – на черзі.
А там вічна мерзлота, воді взагалі нема куди йти, тільки випаровуватися в атмосферу.

Пишуть, що в Оренбурзькій області навіть затопило шахти з ракетами з ЯО.



«Після нас хоч потоп» перетворилося для «дорогих росіян» на потоп зараз.
Поволжя і Сибір: повінь, загибель усіх посівів, голод.
Третій вершник – Голод.
А потім четвертій – Смерть.
Карма, однак.
Час життя скінчився.
Настав час смерті.
Амінь.



А як же інші союзники України, окрім ноосфери?
Те, що сталося у небі над Ізраїлем, сталося б і в українському небі 24.02.2022, якби Україна була членом НАТО. Якщо на столі є опція – членство в НАТО, але без окупованих територій, то, на мою думку, відповідь очевидна.
Думайте.

Bloomberg: “Україна перебуває у найуразливішому становищі за роки війни.
За словами західних чиновників, гостра нестача боєприпасів та живої сили на фронті, а також прогалини у протиповітряній обороні показують, що Україна перебуває у найуразливішому становищі за понад два роки війни.
США не бачать ознак швидкого прориву російських військ, сказав американський чиновник, але моральний дух України перебуває на низькому рівні, і не можна виключати можливості розвалу армії.
Вперше з початку вторгнення менш як половина українців вірять, що країна зможе повернути всі захоплені Росією території, показало лютневе опитування київської групи «Рейтинг».
І хоча більшість українців, як і раніше, вірять у перемогу, вони все частіше задаються питанням, що вона може спричинити за собою
".

Ви, звичайно ж, будете сміятися, але цей кадр Байдена д-р Валландер, яка зганьбилася заявами про неприпустимість ударів ЗСУ по НПЗ ресурсної федерації та втягнула в цю погану аферу і свого шефа, голову Пентагону Ллойда Остіна, була президентом і генеральним директором Фонду США в Росії, який сприяє інвестиціям США у Росію.
Нічого особистого, лише бізнес, тільки бабло!
Вона може бути заступником міністра оборони в США?
Конфлікту інтересів немає, так, мої маси?
Цілком зрозуміла активізація путінських агентів у Вашингтоні, але мені незрозуміло, чому вони й досі служать у Пентагоні?



Історія питання з «проханнями» США не чіпати російські НПЗ.

Представники президентської адміністрації США кілька разів просили українську владу перестати атакувати нафтопереробну інфраструктуру Росії. У відповідь Україна, яка вже четвертий місяць не отримує військової допомоги від Вашингтона, лише активізувала нальоти безпілотників.

Як підрахували у МЕА, після ударів України по найбільших НПЗ ресурсної федерації нафтові доходи Московії впали на 20%.
Лише у березні провал експорту нафтопродуктів позбавив путіноміку $2 млрд виручки.

У лютому на Мюнхенській конференції з безпеки віце-президент США Камала Харріс попередила Володимира Зеленського, що удари по НПЗ можуть призвести до зростання світових цін на енергоносії та спровокувати Росію на безжальніші обстріли української території.
Вона попросила утриматися від нових атак, чим викликала роздратування президента України та його помічників, які вважали їх одним із небагатьох досягнень у протистоянні з більшим і добре озброєним противником, розповіли The Washington Post знайомі з розмовою чиновники.
За їхніми словами, у Києві не прислухалися до слів Харріс, зокрема тому, що не розуміли, наскільки її прохання відображає позицію президентської адміністрації США загалом.

Але Вашингтон продовжував наполягати, розповіли газеті інші американські чиновники – представники Міністерства оборони та розвідки. Ця тема порушувалася у численних бесідах, у тому числі під час березневого візиту до Києва радника з національної безпеки Джейка Саллівана.

Однак Україна продовжувала посилати безпілотники і, наприклад, 2 квітня завдала удару по НПЗ «Татнафти», третьому за потужністю в Росії, розташованому за 1300 км від лінії фронту. Загалом, за підрахунками Reuters, з ладу було виведено 14% нафтопереробних потужностей ресурсної федерації.

На початку квітня про те, що США не підтримують удари ЗСУ по російській території загалом, нагадав держсекретар Ентоні Блінкен.

Минулого тижня міністр оборони США Ллойд Остін вже прямо засудив дії Києва. Ці атаки можуть призвести до ефекту доміно на світовому енергетичному ринку, сказав він на слуханнях у сенатському комітеті у справах збройних сил:
«Відверто кажучи, я думаю, Україні краще завдавати ударів по тактичних та оперативних цілях, які можуть прямо впливати на поточні бойові дії», — сказав Остін у Сенаті.

У Європі, щоправда, проти обстрілу російських НПЗ не заперечують.
"Український народ діє в рамках самооборони, а ми вважаємо Росію агресором, — відповів міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне на запитання щодо українських нальотів.— Що ще скажеш у таких обставинах? Думаю, ви мене зрозуміли".

Західні санкції складено таким чином, щоб російська нафта та нафтопродукти продовжували надходити на світовий ринок, зазначає Хеліма Крофт, директор зі стратегії на світових сировинних ринках RBC Capital Markets:
«Така була домовленість з Україною: ми даємо вам гроші та зброю, а ви не чіпаєте експортні об'єкти, не чіпаєте російські енергоресурси, бо ми не хочемо спровокувати масштабну енергетичну кризу».

Але в ситуації, коли США вже більше півроку не можуть схвалити новий пакет військової допомоги, а за підсумками президентських виборів у листопаді до Білого дому взагалі може повернутися ізоляціоніст Дональд Трамп, пріоритети України можуть змінюватися, вважає Крофт:
"Якщо вони не отримують зброї та грошей, які їм обіцяли, який у них стимул дотримуватися домовленості з Вашингтоном?"

Як пише WaPo, «побажання» американців злить керівників у Києві, які вважають удари по НПЗ:
1. справедливою відповіддю на постійні обстріли своїх міст та електростанцій;
2. необхідністю підвищити витрати Росії від агресії та;
3. нагальною потребою в умовах нестачі снарядів для протистояння російській армії на фронті.

Російським нафтовикам поки що вдалося відновити лише третину потужностей нафтопереробних заводів, які постраждали від ударів українських дронів у січні, лютому та березні, повідомляє Reuters з посиланням на знайомі із ситуацією джерела та галузеву статистику.

За підрахунками агентства, на середину квітня в режимі аварійного простою через зовнішні впливи, як і раніше, знаходилися установки переробки нафти потужністю 90,5 тисячі тонн на добу — або 9,9% від сукупної потужності російських НПЗ. В останній тиждень березня сумарна продуктивність аварійно зупинених первинних установок сягала 123 800 тонн на добу, або 13,6% загальної потужності.

«Рубайте їх, хлопці!»©

Нет комментариев