Банки на Московії: дружба дружбою, а юань нарізно
Російським банкам закрили більше половини рахунків у доларах і євро по всьому світу, а юань недоступний.
Як наслідок, поставки в ресурсну федерацію імпортних товарів почали скорочуватися — на 18%, за даними ЦБ РФ на травень.
Китай — ключовий торговий партнер Кремля, що забезпечує половину всього імпорту в РФ, — зрізав поставки майже на 15%, імпорт турецьких товарів впав на третину.
Російські експортери продовжують продавати на ринку валюту, дотримуючись указу Путіна: у березні вони «викинули» на ринок $13 млрд, у квітні $13,2 млрд. Порівняно з початком року продажі навіть зросли, вказує ЦБ: у січні та лютому це було $11,7 млрд на місяць.
Однак валютна виручка все частіше «зависає» за кордоном через відмову банків обробляти платежі, випливає зі статистики регулятора: за січень-квітень іноземні активи російських компаній підскочили на $33,2 млрд.
Це сталося, зокрема, через «лаги в розрахунках за зовнішньоекономічною діяльністю», зазначав ЦБ, звітуючи по платіжному балансу економіки в травні. Пік проблем припав на березень, коли за кордоном «застрягли» $15,5 млрд.
Валюти в Росії стає дедалі менше, і це стосується навіть юанів, визнає Центробанк: з грудня, коли платежі зіткнулися з проблемами, у російських банків спостерігається зниження ліквідних активів у китайській валюті.
Як наслідок, банки, які торік були «донорами», забезпечуючи юанями «колег», самі зіткнулися з необхідністю шукати китайську валюту.
«Низка великих банків, які раніше розміщували юаневу ліквідність, у першому кварталі 2024 року почала залучати її», — вказує ЦБ.
У результаті різко зріс попит на юаневі кредити від самого Центробанку, які той надає в рамках операцій «своп». Максимальний обсяг ЦБ довелося залити в ринок у лютому, коли його юаневі ліміти були повністю вибрані.
«При цьому, концентрація контрагентів Банку Росії за операціями “валютний своп” була відносно низькою, що свідчить про наявність потреби в доступі до додаткової юаневої ліквідності з боку ринку загалом, а не тільки окремих великих учасників», — йдеться в огляді.
Надій на допомогу Пекіна в постачанні Росії юанями ЦБ не відчуває. Основним джерелом фондування юаневих активів у Росії можуть бути переважно внутрішні заощадження, попереджає регулятор.
Дружба дружбою, а юані нарізно: Центробанк визнав провал спроб залучити юані в ресурсну федерацію.
Поки російська влада хвалиться, що змогла замінити «токсичні» долар і євро, перевівши значну частину операцій у юань, Центробанк б'є на сполох.
Для нормальної роботи компанії повинні мати можливість залучати фінансування в юанях, а вони в російських банків у дефіциті. Китай їх не надає, тож розраховувати можна тільки на ЦБ і на заощадження російських компаній і громадян.
Близько 90% всіх платежів між Росією і Китаєм проводяться в рублях і юанях, рішення перевести двосторонні розрахунки в національні валюти було своєчасним, радів під час візиту до Китаю Путін.
Але санкції роблять проведення розрахунків дедалі складнішим, і результатом може стати ускладнення транскордонних платежів, констатує Центробанк в «Огляді фінансової стабільності».
Тим паче, що «тенденція розширення кореспондентських зв'язків у “нетоксичних” валютах сповільнилася на тлі загрози США застосувати вторинні санкції» — таку можливість надав підписаний президентом Джо Байденом у грудні 2023 року указ.
Це ускладнило взаємодію російських банків і з кредитними організаціями з низки «дружніх» країн, зазначає ЦБ.
Кошти на рахунках російських банків у юанях скорочуються з жовтня, пише ЦБ, а попит компаній на кредити в юанях високий. З грудня кредитування в юанях стало випереджати динаміку залучених коштів у юанях. Це було особливо помітно наприкінці минулого року — на початку цього року.
В окремі дні ситуація з юаневою ліквідністю була критичною. Наприкінці лютого ставка за операціями валютний своп (купівля валюти з подальшим зворотним продажем) у юанях доходила до 180% річних.
Щоб згладити коливання, ЦБ вирішив на початку і наприкінці кожного місяця, коли попит на юані досягає піку, вдвічі збільшити свій ліміт за такими операціями (до 20 млрд юанів).
Інших джерел юанів крім ЦБ у банків мало. Ця валюта обмежено конвертована, і Народний банк Китаю дозує обіг юаня за межами країни. Він, наприклад, у 2022 році не дав згоди на випуск Росією юаневих євробондів.
Мінфін не втрачає надії, але далеко не просунувся:
«Право залучити позики в юанях є. Переговори з китайськими партнерами йдуть досить давно, поки рішення немає», — говорив у лютому міністр Антон Силуанов.
«Через валютні обмеження в Китаї та ризики вторинних санкцій банки материкового Китаю не можуть виконувати функції провайдерів юаневої ліквідності», — пише ЦБ, і підсумовує:
«Основним джерелом фондування юаневих активів російських банків можуть бути внутрішні заощадження російських компаній і громадян».
Банкам практично ніде залучати юані на довгі терміни, зазначав заступник голови правління Ощадбанку Анатолій Попов:
«Проблема в тому, що поки що практика заощаджень у населення в юанях не сформувалася, а великі корпорації традиційно не розміщують довгі пасиви в юанях».
Росіяни юань поки не розсмакували. На початок року на юані, за даними ЦБ, припадало 22% валютних вкладів населення в банках. За рік вона зросла вдвічі (було 11,4%), але приріст становив лише $3 млрд: самі валютні вклади сильно скоротилися. На 1 січня вони становили 8,4% від усіх депозитів фізичних осіб.
«Фізики юань поки не розуміють — тому й ставки зростають», — пояснював керуючий директор ГРП Private Banking Єгор Сусін.
Обмеження можливості залучати зовнішнє фінансування і складнощі в проведенні платежів у юанях відображаються в стійкому зростанні прибутковості облігацій у юанях на російському ринку, зазначає ЦБ. Ставки за облігаціями стабільно вищі за ставки за свопами ЦБ.
«Компанії тримають у юанях значно більше, але вони водночас активно позичають у юанях — приблизно стільки, скільки в російських банків виходить залучити. Юаневий ринок уже великий, але такий, що формується, — будь-яка додаткова ліквідність одразу абсорбується зростанням кредиту", — зазначає Сусін.
Він спробував звести юаневий баланс Росії і дійшов висновку: «Весь час ходимо на межі ліквідності».
Візит Путіна до Китаю не поліпшив ситуацію з розрахунками: «Надії все менше».
Надії бізнесу на те, що Путін у Китаї домовиться про пом'якшення підходу до російських платежів, поки що не виправдалися. Ситуація з платежами не покращилася, головним підсумком візиту Путіна до Сі Цзіньпіня залишаються топінамбур і яловичі хрящики.
"Взаємна торгівля та інвестиції Росії та Китаю надійно захищені від негативного впливу третіх країн", — зазначив Путін після переговорів з лідером Китаю Сі Цзіньпіном під час візиту в середині травня. Вони домовилися зміцнювати контакти між банками.
Російський бізнес дуже розраховує на це зміцнення. Китай став головним торговельним партнером Росії, але після того, як США пригрозили відрізати його банки від доларової системи, якщо вони допомагатимуть Росії обходити санкції, надсилати гроші до Китаю й отримувати платежі звідти стало дуже складно. За оцінками імпортерів, з лютого до Китаю благополучно доходила добре, якщо чверть платежів з Росії — причому не тільки в доларах, а й юанях, і ситуація постійно погіршувалася.
«Чекаємо конкретики, — говорив минулого тижня керівник великої російської зовнішньоторговельної компанії, — ходять чутки то про створення системи розподілених платежів через банки другого-третього рівня, то про створення спеціального експортно-імпортного банку для роботи з Росією».
Іноді з'являлися проблиски надії:
«Один наш клієнт повідомив, що платежі до великого китайського банку почали доходити за 5-7 днів, замість місяця, а менеджери деяких банків повідомили клієнтам, що раніше популярний у постачальників “забороненого товару” банк Zhejiang Chouzhou відновив приймання платежів із Росії, але потім виявлялося, що це, як і раніше, проблиски удачі, — коли комусь щастить, і в нього проходить платіж навіть за санкційний товар, а в когось усе залишається як і колись», — розповідає топ-менеджер імпортера промислового устаткування і комплектуючих.
Очікування конкретних рішень від зустрічі на вищому рівні змістилися на цей тиждень, визнає керівник зовнішньоторговельної компанії:
«Має бути хоч щось, не дарма ж наш їздив», — сподівається він. Поки що — марно.
«Схоже, угоди про постачання до Китаю топінамбура і яловичих хрящів — це єдиний великий прорив під час візиту», — іронізує інший імпортер.
Керівник Россільгоспнагляду Сергій Данкверт і керівник Головного митного управління КНР Юй Цзяньхуа підписали під час візиту протоколи, що відкривають доступ на китайський ринок цим коренеплодам і субпродуктам.
Поки що ситуація з платежами навіть погіршується, показало опитування імпортерів, агентів, банкірів і митних брокерів.
Ось кілька новин останніх 10 днів.
Деякі регіональні сільськогосподарські банки Китаю, через які найкраще «проскакували» російські гроші, оголосили про тимчасове припинення транзакцій з Росії:
«Оптимісти бачать у цьому ознаки створення якоїсь нової, ефективної системи платежів, а песимісти — триваючі труднощі через небажання китайських партнерів потрапити під американські санкції», — розповідає менеджер компанії-платіжного агента.
Великі банки — державний Bank of China, Agricultural Bank of China, Industrial and Commercial Bank of China, Zhejiang Chouzhou — тепер запитують експортну декларацію за більшістю контрактів із Росією, що позбавляє російських закупівельників можливості схитрувати і вивезти з Китаю, як висловився один із них, «більш санкційне обладнання під виглядом менш санкційного».
Раніше компанії, щоб платіж пройшов, намагалися вказувати за запитами банку більш невинні коди товарів, наприклад, швейне обладнання замість токарних верстатів. Тепер же коди товарів, а іноді й експортні декларації, запитують навіть деякі платіжні агенти, які організовують переказ грошей у Китай через треті країни:
«Тобто, навіть посередники тепер не хочуть надто ризикувати», — каже менеджер однієї з таких компаній.
На цьому неприємності не закінчуються. Кілька банків Казахстану припинили переказувати гроші з Росії до Китаю, тому що Bank of China регулярно «розгортає» казахстанські платежі за санкційні коди продукції, скаржиться співробітник імпортера авто-комплектуючих.
Це популярний спосіб ввезення товарів у Росію, який хоч і підвищує вартість поставки, адже зараз у Казахстані товар доводиться розмитнювати, країна не дозволяє прямого транзиту багатьох видів продукції в Росію:
«А за ним, як зазвичай, незабаром підтягнуться й інші. Тож поки що чекаємо. Надії на домовленості перших осіб дедалі менше».
Тим часом власник AliExpress перестав приймати рублі і відправляти замовлення в Росію.
Китайська компанія Alibaba, яка володіє маркетплейсом AliExpress, посилила умови для російського бізнесу: припинила приймати рублі та не дає змоги оформити поставку в ресурсну федерацію.
Посилення політики Alibaba пов'язане насамперед із загрозою вторинних санкцій, через які виникли й інші проблеми з російськими платежами в Китаї.
У 2022 році Alibaba припинила інвестувати в російську «дочку» AliExpress. У 2023-му виручка компанії на Московії скоротилася на 36%, майже до 10 млрд руб.
Складнощі з проведенням російських платежів у банках Китаю спостерігаються з грудня минулого року. Вони почалися після підписання президентом США Джо Байденом указу, згідно з яким американський Мінфін може запроваджувати заходи проти іноземних банків, які працюють із підсанкційними особами з Росії або сприяють постачанню певних матеріалів і обладнання російському військово-промисловому комплексу.
PS. Reuters: Політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю повідомило в понеділок, що запобігання і знешкодження фінансових ризиків пов'язане з національною безпекою та безпекою активів китайських громадян, зазначивши, що ці ризики є серйозною проблемою, з якою необхідно впоратися.
Оцінки нерухомості, на яку припадає приблизно половина добробуту домогосподарств у Китаї, впали в усій країні останніми роками через послідовне зниження цін — сектор забудовників переживає кризу та розчавлений боргами.
Правила фінансового регулювання мають бути суворими, щоб надіслати сильний сигнал про відповідальність, повідомив керівний орган Компартії за підсумками неоголошеного засідання під керівництвом голови КНР Сі Цзіньпіня.
Політбюро додало, що органи фінансового нагляду мають бути «з колючками», повідомило державне інформаційне агентство Сіньхуа.
Ось такі домашні проблеми у товариша Сі, які він сподівається вирішити «маленькою переможною війною» на Тайвані.
Як наслідок, поставки в ресурсну федерацію імпортних товарів почали скорочуватися — на 18%, за даними ЦБ РФ на травень.
Китай — ключовий торговий партнер Кремля, що забезпечує половину всього імпорту в РФ, — зрізав поставки майже на 15%, імпорт турецьких товарів впав на третину.
Російські експортери продовжують продавати на ринку валюту, дотримуючись указу Путіна: у березні вони «викинули» на ринок $13 млрд, у квітні $13,2 млрд. Порівняно з початком року продажі навіть зросли, вказує ЦБ: у січні та лютому це було $11,7 млрд на місяць.
Однак валютна виручка все частіше «зависає» за кордоном через відмову банків обробляти платежі, випливає зі статистики регулятора: за січень-квітень іноземні активи російських компаній підскочили на $33,2 млрд.
Це сталося, зокрема, через «лаги в розрахунках за зовнішньоекономічною діяльністю», зазначав ЦБ, звітуючи по платіжному балансу економіки в травні. Пік проблем припав на березень, коли за кордоном «застрягли» $15,5 млрд.
Валюти в Росії стає дедалі менше, і це стосується навіть юанів, визнає Центробанк: з грудня, коли платежі зіткнулися з проблемами, у російських банків спостерігається зниження ліквідних активів у китайській валюті.
Як наслідок, банки, які торік були «донорами», забезпечуючи юанями «колег», самі зіткнулися з необхідністю шукати китайську валюту.
«Низка великих банків, які раніше розміщували юаневу ліквідність, у першому кварталі 2024 року почала залучати її», — вказує ЦБ.
У результаті різко зріс попит на юаневі кредити від самого Центробанку, які той надає в рамках операцій «своп». Максимальний обсяг ЦБ довелося залити в ринок у лютому, коли його юаневі ліміти були повністю вибрані.
«При цьому, концентрація контрагентів Банку Росії за операціями “валютний своп” була відносно низькою, що свідчить про наявність потреби в доступі до додаткової юаневої ліквідності з боку ринку загалом, а не тільки окремих великих учасників», — йдеться в огляді.
Надій на допомогу Пекіна в постачанні Росії юанями ЦБ не відчуває. Основним джерелом фондування юаневих активів у Росії можуть бути переважно внутрішні заощадження, попереджає регулятор.
Дружба дружбою, а юані нарізно: Центробанк визнав провал спроб залучити юані в ресурсну федерацію.
Поки російська влада хвалиться, що змогла замінити «токсичні» долар і євро, перевівши значну частину операцій у юань, Центробанк б'є на сполох.
Для нормальної роботи компанії повинні мати можливість залучати фінансування в юанях, а вони в російських банків у дефіциті. Китай їх не надає, тож розраховувати можна тільки на ЦБ і на заощадження російських компаній і громадян.
Близько 90% всіх платежів між Росією і Китаєм проводяться в рублях і юанях, рішення перевести двосторонні розрахунки в національні валюти було своєчасним, радів під час візиту до Китаю Путін.
Але санкції роблять проведення розрахунків дедалі складнішим, і результатом може стати ускладнення транскордонних платежів, констатує Центробанк в «Огляді фінансової стабільності».
Тим паче, що «тенденція розширення кореспондентських зв'язків у “нетоксичних” валютах сповільнилася на тлі загрози США застосувати вторинні санкції» — таку можливість надав підписаний президентом Джо Байденом у грудні 2023 року указ.
Це ускладнило взаємодію російських банків і з кредитними організаціями з низки «дружніх» країн, зазначає ЦБ.
Кошти на рахунках російських банків у юанях скорочуються з жовтня, пише ЦБ, а попит компаній на кредити в юанях високий. З грудня кредитування в юанях стало випереджати динаміку залучених коштів у юанях. Це було особливо помітно наприкінці минулого року — на початку цього року.
В окремі дні ситуація з юаневою ліквідністю була критичною. Наприкінці лютого ставка за операціями валютний своп (купівля валюти з подальшим зворотним продажем) у юанях доходила до 180% річних.
Щоб згладити коливання, ЦБ вирішив на початку і наприкінці кожного місяця, коли попит на юані досягає піку, вдвічі збільшити свій ліміт за такими операціями (до 20 млрд юанів).
Інших джерел юанів крім ЦБ у банків мало. Ця валюта обмежено конвертована, і Народний банк Китаю дозує обіг юаня за межами країни. Він, наприклад, у 2022 році не дав згоди на випуск Росією юаневих євробондів.
Мінфін не втрачає надії, але далеко не просунувся:
«Право залучити позики в юанях є. Переговори з китайськими партнерами йдуть досить давно, поки рішення немає», — говорив у лютому міністр Антон Силуанов.
«Через валютні обмеження в Китаї та ризики вторинних санкцій банки материкового Китаю не можуть виконувати функції провайдерів юаневої ліквідності», — пише ЦБ, і підсумовує:
«Основним джерелом фондування юаневих активів російських банків можуть бути внутрішні заощадження російських компаній і громадян».
Банкам практично ніде залучати юані на довгі терміни, зазначав заступник голови правління Ощадбанку Анатолій Попов:
«Проблема в тому, що поки що практика заощаджень у населення в юанях не сформувалася, а великі корпорації традиційно не розміщують довгі пасиви в юанях».
Росіяни юань поки не розсмакували. На початок року на юані, за даними ЦБ, припадало 22% валютних вкладів населення в банках. За рік вона зросла вдвічі (було 11,4%), але приріст становив лише $3 млрд: самі валютні вклади сильно скоротилися. На 1 січня вони становили 8,4% від усіх депозитів фізичних осіб.
«Фізики юань поки не розуміють — тому й ставки зростають», — пояснював керуючий директор ГРП Private Banking Єгор Сусін.
Обмеження можливості залучати зовнішнє фінансування і складнощі в проведенні платежів у юанях відображаються в стійкому зростанні прибутковості облігацій у юанях на російському ринку, зазначає ЦБ. Ставки за облігаціями стабільно вищі за ставки за свопами ЦБ.
«Компанії тримають у юанях значно більше, але вони водночас активно позичають у юанях — приблизно стільки, скільки в російських банків виходить залучити. Юаневий ринок уже великий, але такий, що формується, — будь-яка додаткова ліквідність одразу абсорбується зростанням кредиту", — зазначає Сусін.
Він спробував звести юаневий баланс Росії і дійшов висновку: «Весь час ходимо на межі ліквідності».
Візит Путіна до Китаю не поліпшив ситуацію з розрахунками: «Надії все менше».
Надії бізнесу на те, що Путін у Китаї домовиться про пом'якшення підходу до російських платежів, поки що не виправдалися. Ситуація з платежами не покращилася, головним підсумком візиту Путіна до Сі Цзіньпіня залишаються топінамбур і яловичі хрящики.
"Взаємна торгівля та інвестиції Росії та Китаю надійно захищені від негативного впливу третіх країн", — зазначив Путін після переговорів з лідером Китаю Сі Цзіньпіном під час візиту в середині травня. Вони домовилися зміцнювати контакти між банками.
Російський бізнес дуже розраховує на це зміцнення. Китай став головним торговельним партнером Росії, але після того, як США пригрозили відрізати його банки від доларової системи, якщо вони допомагатимуть Росії обходити санкції, надсилати гроші до Китаю й отримувати платежі звідти стало дуже складно. За оцінками імпортерів, з лютого до Китаю благополучно доходила добре, якщо чверть платежів з Росії — причому не тільки в доларах, а й юанях, і ситуація постійно погіршувалася.
«Чекаємо конкретики, — говорив минулого тижня керівник великої російської зовнішньоторговельної компанії, — ходять чутки то про створення системи розподілених платежів через банки другого-третього рівня, то про створення спеціального експортно-імпортного банку для роботи з Росією».
Іноді з'являлися проблиски надії:
«Один наш клієнт повідомив, що платежі до великого китайського банку почали доходити за 5-7 днів, замість місяця, а менеджери деяких банків повідомили клієнтам, що раніше популярний у постачальників “забороненого товару” банк Zhejiang Chouzhou відновив приймання платежів із Росії, але потім виявлялося, що це, як і раніше, проблиски удачі, — коли комусь щастить, і в нього проходить платіж навіть за санкційний товар, а в когось усе залишається як і колись», — розповідає топ-менеджер імпортера промислового устаткування і комплектуючих.
Очікування конкретних рішень від зустрічі на вищому рівні змістилися на цей тиждень, визнає керівник зовнішньоторговельної компанії:
«Має бути хоч щось, не дарма ж наш їздив», — сподівається він. Поки що — марно.
«Схоже, угоди про постачання до Китаю топінамбура і яловичих хрящів — це єдиний великий прорив під час візиту», — іронізує інший імпортер.
Керівник Россільгоспнагляду Сергій Данкверт і керівник Головного митного управління КНР Юй Цзяньхуа підписали під час візиту протоколи, що відкривають доступ на китайський ринок цим коренеплодам і субпродуктам.
Поки що ситуація з платежами навіть погіршується, показало опитування імпортерів, агентів, банкірів і митних брокерів.
Ось кілька новин останніх 10 днів.
Деякі регіональні сільськогосподарські банки Китаю, через які найкраще «проскакували» російські гроші, оголосили про тимчасове припинення транзакцій з Росії:
«Оптимісти бачать у цьому ознаки створення якоїсь нової, ефективної системи платежів, а песимісти — триваючі труднощі через небажання китайських партнерів потрапити під американські санкції», — розповідає менеджер компанії-платіжного агента.
Великі банки — державний Bank of China, Agricultural Bank of China, Industrial and Commercial Bank of China, Zhejiang Chouzhou — тепер запитують експортну декларацію за більшістю контрактів із Росією, що позбавляє російських закупівельників можливості схитрувати і вивезти з Китаю, як висловився один із них, «більш санкційне обладнання під виглядом менш санкційного».
Раніше компанії, щоб платіж пройшов, намагалися вказувати за запитами банку більш невинні коди товарів, наприклад, швейне обладнання замість токарних верстатів. Тепер же коди товарів, а іноді й експортні декларації, запитують навіть деякі платіжні агенти, які організовують переказ грошей у Китай через треті країни:
«Тобто, навіть посередники тепер не хочуть надто ризикувати», — каже менеджер однієї з таких компаній.
На цьому неприємності не закінчуються. Кілька банків Казахстану припинили переказувати гроші з Росії до Китаю, тому що Bank of China регулярно «розгортає» казахстанські платежі за санкційні коди продукції, скаржиться співробітник імпортера авто-комплектуючих.
Це популярний спосіб ввезення товарів у Росію, який хоч і підвищує вартість поставки, адже зараз у Казахстані товар доводиться розмитнювати, країна не дозволяє прямого транзиту багатьох видів продукції в Росію:
«А за ним, як зазвичай, незабаром підтягнуться й інші. Тож поки що чекаємо. Надії на домовленості перших осіб дедалі менше».
Тим часом власник AliExpress перестав приймати рублі і відправляти замовлення в Росію.
Китайська компанія Alibaba, яка володіє маркетплейсом AliExpress, посилила умови для російського бізнесу: припинила приймати рублі та не дає змоги оформити поставку в ресурсну федерацію.
Посилення політики Alibaba пов'язане насамперед із загрозою вторинних санкцій, через які виникли й інші проблеми з російськими платежами в Китаї.
У 2022 році Alibaba припинила інвестувати в російську «дочку» AliExpress. У 2023-му виручка компанії на Московії скоротилася на 36%, майже до 10 млрд руб.
Складнощі з проведенням російських платежів у банках Китаю спостерігаються з грудня минулого року. Вони почалися після підписання президентом США Джо Байденом указу, згідно з яким американський Мінфін може запроваджувати заходи проти іноземних банків, які працюють із підсанкційними особами з Росії або сприяють постачанню певних матеріалів і обладнання російському військово-промисловому комплексу.
PS. Reuters: Політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю повідомило в понеділок, що запобігання і знешкодження фінансових ризиків пов'язане з національною безпекою та безпекою активів китайських громадян, зазначивши, що ці ризики є серйозною проблемою, з якою необхідно впоратися.
Оцінки нерухомості, на яку припадає приблизно половина добробуту домогосподарств у Китаї, впали в усій країні останніми роками через послідовне зниження цін — сектор забудовників переживає кризу та розчавлений боргами.
Правила фінансового регулювання мають бути суворими, щоб надіслати сильний сигнал про відповідальність, повідомив керівний орган Компартії за підсумками неоголошеного засідання під керівництвом голови КНР Сі Цзіньпіня.
Політбюро додало, що органи фінансового нагляду мають бути «з колючками», повідомило державне інформаційне агентство Сіньхуа.
Ось такі домашні проблеми у товариша Сі, які він сподівається вирішити «маленькою переможною війною» на Тайвані.
Нет комментариев