Столтенберг: "Шлях до миру — це більше зброї для України"
Для встановлення стабільного миру в Україні країни Заходу мають продовжувати постачання зброї для ЗСУ, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг:
"Що об'ємнішою буде наша довгострокова підтримка, то швидше Москва зрозуміє, що вона не може нас пересидіти, і тим швидше закінчиться війна. Це може звучати як парадокс, але таким чином шлях до миру — це більше зброї для України".
Столтенберг також зазначив, що НАТО продовжить вести Україну до членства в альянсі, щоб країна могла вступити в альянс без зволікання, коли настане відповідний час.
На нещодавній нараді міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі блок затвердив план із розширення своєї участі в постачанні Україні зброї та навчання військовослужбовців ЗСУ.
Однак країни НАТО, як і раніше, не погодили пропозиції Столтенберга щорічно виділяти для оборони України 40 млрд доларів. Вони також уточнюють формулювання, що описують перспективу вступу України.
Очікується, що ці питання мають бути узгоджені до саміту глав держав НАТО, який відбудеться у Вашингтоні в липні.
У своєму виступі Столтенберг також заявив, що Китай повинен зіткнутися з наслідками свого рішення підтримувати Росію, оскільки ця країна також прагне зберігати хороші відносини із Заходом:
"Пекін не може мати і те, і інше. У якийсь момент, якщо Китай не змінить поведінку, союзники повинні змусити його заплатити. Мають бути наслідки".
Білий дім теж заявив, що НАТО — майбутнє України.
Координатор стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джон Кірбі на брифінгу Білого дому заявив, що Вашингтон вважає НАТО майбутнім України і надаватиме їй підтримку в цьому процесі:
"Ми віримо, що НАТО фігурує в майбутньому України. Ми будемо опрацьовувати з ними кожен крок на шляху туди".
У Білому домі підкреслили, що для вступу в НАТО Україні "необхідно здобути перемогу в конфлікті з Росією".
Один із головних супротивників Путіна в Європі практично забезпечив собі місце нового керівника НАТО.
Марк Рютте, який йде з посади прем'єр-міністра Нідерландів, домовився практично з усіма країнами НАТО про підтримку його кандидатури як нового генерального секретаря альянсу. При Рютте Нідерланди стали одними з головних прихильників військової підтримки України.
"Путіну не можна віддавати ні п'яді її землі, як це помилково зробили європейські держави, пішовши на поступки Гітлеру перед Другою світовою війною", — пояснював Рютте.
Кандидатуру генсека мають одноголосно підтримати всі 32 країни, що входять до НАТО. Проти Рютте висловлювався прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який традиційно гальмує практично всі європейські ініціативи щодо допомоги Україні. Але тепер Рютте отримав добро Угорщини та Словаччини, пише Bloomberg.
Орбан раніше заявляв, що Угорщина має намір отримати право не брати участь у спільних операціях альянсу з допомоги Україні. Минулого тижня він отримав на це згоду нинішнього керівника НАТО Єнса Столтенберга. Після зустрічі з Орбаном у понеділок Рютте пообіцяв поважати цю домовленість. "У світлі цієї обіцянки Угорщина готова підтримати кандидатуру Рютте на пост генсека НАТО", — написав Орбан у вівторок у Х.
Із нідерландським прем'єром також зустрівся президент Словаччини Петер Пеллегріні. Він повідомив, що підтримав Рютте в обмін на обіцянку, що НАТО захищатиме повітряний простір Словаччини після передачі нею Україні засобів ППО.
Публічно підтримку Рютте не озвучила поки що лише Румунія, яка запропонувала власного кандидата — президента країни Клауса Іоанніса. Однак румунський уряд заявив у квітні, що не блокуватиме призначення Рютте, якщо він чітко пообіцяє зробити гарантування безпеки у Східній Європі пріоритетом НАТО і регіон отримає більш вагоме представництво в альянсі.
Під керівництвом Рютте Нідерланди оголосили про виділення Україні допомоги в розмірі 5,6 млрд євро, зокрема на постачання озброєнь — 4,3 млрд євро. За цими показниками країна посідає 7-ме і 5-те місця відповідно серед союзників України, за даними Кільського інституту світової економіки. При цьому в деяких питаннях Нідерланди були лідером, зокрема, першими погодилися надати Києву винищувачі F-16.
Майже через рік після російського вторгнення в Україну Рютте попереджав під час виступу в Атлантичній раді:
"Навіть якщо ми на одну мить уявимо собі, що Путін може досягти успіху в Україні… там це все не закінчиться, він буде продовжувати. Цей урок нам дала історія".
Рютте не став, "як деякі, проводити аналогію між Путіним і Гітлером". Але порівняв нинішню ситуацію з «мюнхенською змовою» 1938 р., коли Велика Британія і Франція погодилися віддати Німеччині Чехословаччину, розраховуючи на збереження миру. Британський прем'єр Чемберлен, повернувшись із переговорів, заявив: "Я приніс вам мир", — на що Черчилль відповів, нагадавши Рютте знамениту історію: "Британії довелося обирати між війною і ганьбою. Британія вибрала ганьбу. Вона отримає війну".
"Для мене це повна аналогія із ситуацією в Україні, частину якої окупував Путін", — сказав тоді Рютте.
А зроблену минулого тижня пропозицію Путіна почати мирні переговори з умовою, що Україна віддасть йому повністю території Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, та ще й відмовиться вступати в НАТО, Рютте назвав "безглуздою". На його думку, її було зроблено "явно в стані паніки".
Новий генеральний секретар НАТО вступить на посаду в жовтні, але його кандидатура має бути узгоджена до липневого саміту альянсу.
У рідкісні секунди часткового протверезіння, практично не приходячи до тями, Медведєв заявив про плани підрахувати збитки від санкцій і пред'явити рахунок Заходу.
Він що, начальника не слухає?
Санкції ж на благо для ресурсної федерації!
Дайте йому оселедця.
Товариш Сі зробив висновки?
Як пише газета Financial Times із посиланням на обізнані джерела, США провокували Китай здійснити напад на Тайвань, заявив голова КНР Сі Цзіньпін голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.
Сі Цзіньпін на зустрічі з керівником ЄК, що відбулася у квітні 2023 року, повідомив, що Вашингтон обманом намагався змусити Пекін напасти на острівну державу, але китайський очільник не попався на американську «приманку».
Одне з джерел газети стверджує, що голова КНР висловив ці ж застереження китайським чиновникам.
Тайвань відокремився від Китаю після громадянської війни між національним урядом партії «Гоміньдан», очолюваної Чаном Кайши, і військами Комуністичної партії під керівництвом Мао Цзедуна. Чан Кайши, який програв, разом із 1,5 млн прихильників 1949 року втік на Тайвань, після чого оголосив про незалежність острова. Ділові та неформальні контакти між острівною державою і КНР відновилися лише через 40 років — наприкінці 1980-х. З початку 1990-х років сторони стали контактувати через неурядові організації. Проте Пекін досі вважає Тайвань своєю територією і наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані.
20 травня в Тайвані відбулася інавгурація нового президента Лай Цінде, який у рамках церемонії закликав Пекін визнати незалежність острівної держави і «припинити залякувати Тайвань за допомогою політичних і військових засобів».
Він також попросив Китай узяти на себе відповідальність разом із Тайванем за роботу, спрямовану на підтримання стабільності та миру «по обидва боки Тайванської протоки».
У канцелярії у справах Тайваню при Держраді КНР у відповідь заявили, що мир у Тайванській протоці несумісний із незалежністю Тайбея.
23 травня Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) почала спільні навчання флоту, військово-повітряних сил і ракетних військ поблизу Тайваню. У КНР назвали це «відповіддю на сепаратистські дії сил, які виступають за незалежність Тайваню, і жорстким попередженням проти втручання і провокацій з боку зовнішніх сил».
У відповідь армія Тайваню була приведена в стан підвищеної боєготовності. Наступного дня офіційний представник Міноборони КНР У Цянь заявив, що нове керівництво Тайваню підводить острів до війни з Китаєм.
Судячи з усього, товариш Сі зробив висновки з путінської авантюри почати повномасштабну війну з Україною.
"Що об'ємнішою буде наша довгострокова підтримка, то швидше Москва зрозуміє, що вона не може нас пересидіти, і тим швидше закінчиться війна. Це може звучати як парадокс, але таким чином шлях до миру — це більше зброї для України".
Столтенберг також зазначив, що НАТО продовжить вести Україну до членства в альянсі, щоб країна могла вступити в альянс без зволікання, коли настане відповідний час.
На нещодавній нараді міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі блок затвердив план із розширення своєї участі в постачанні Україні зброї та навчання військовослужбовців ЗСУ.
Однак країни НАТО, як і раніше, не погодили пропозиції Столтенберга щорічно виділяти для оборони України 40 млрд доларів. Вони також уточнюють формулювання, що описують перспективу вступу України.
Очікується, що ці питання мають бути узгоджені до саміту глав держав НАТО, який відбудеться у Вашингтоні в липні.
У своєму виступі Столтенберг також заявив, що Китай повинен зіткнутися з наслідками свого рішення підтримувати Росію, оскільки ця країна також прагне зберігати хороші відносини із Заходом:
"Пекін не може мати і те, і інше. У якийсь момент, якщо Китай не змінить поведінку, союзники повинні змусити його заплатити. Мають бути наслідки".
Білий дім теж заявив, що НАТО — майбутнє України.
Координатор стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джон Кірбі на брифінгу Білого дому заявив, що Вашингтон вважає НАТО майбутнім України і надаватиме їй підтримку в цьому процесі:
"Ми віримо, що НАТО фігурує в майбутньому України. Ми будемо опрацьовувати з ними кожен крок на шляху туди".
У Білому домі підкреслили, що для вступу в НАТО Україні "необхідно здобути перемогу в конфлікті з Росією".
Один із головних супротивників Путіна в Європі практично забезпечив собі місце нового керівника НАТО.
Марк Рютте, який йде з посади прем'єр-міністра Нідерландів, домовився практично з усіма країнами НАТО про підтримку його кандидатури як нового генерального секретаря альянсу. При Рютте Нідерланди стали одними з головних прихильників військової підтримки України.
"Путіну не можна віддавати ні п'яді її землі, як це помилково зробили європейські держави, пішовши на поступки Гітлеру перед Другою світовою війною", — пояснював Рютте.
Кандидатуру генсека мають одноголосно підтримати всі 32 країни, що входять до НАТО. Проти Рютте висловлювався прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який традиційно гальмує практично всі європейські ініціативи щодо допомоги Україні. Але тепер Рютте отримав добро Угорщини та Словаччини, пише Bloomberg.
Орбан раніше заявляв, що Угорщина має намір отримати право не брати участь у спільних операціях альянсу з допомоги Україні. Минулого тижня він отримав на це згоду нинішнього керівника НАТО Єнса Столтенберга. Після зустрічі з Орбаном у понеділок Рютте пообіцяв поважати цю домовленість. "У світлі цієї обіцянки Угорщина готова підтримати кандидатуру Рютте на пост генсека НАТО", — написав Орбан у вівторок у Х.
Із нідерландським прем'єром також зустрівся президент Словаччини Петер Пеллегріні. Він повідомив, що підтримав Рютте в обмін на обіцянку, що НАТО захищатиме повітряний простір Словаччини після передачі нею Україні засобів ППО.
Публічно підтримку Рютте не озвучила поки що лише Румунія, яка запропонувала власного кандидата — президента країни Клауса Іоанніса. Однак румунський уряд заявив у квітні, що не блокуватиме призначення Рютте, якщо він чітко пообіцяє зробити гарантування безпеки у Східній Європі пріоритетом НАТО і регіон отримає більш вагоме представництво в альянсі.
Під керівництвом Рютте Нідерланди оголосили про виділення Україні допомоги в розмірі 5,6 млрд євро, зокрема на постачання озброєнь — 4,3 млрд євро. За цими показниками країна посідає 7-ме і 5-те місця відповідно серед союзників України, за даними Кільського інституту світової економіки. При цьому в деяких питаннях Нідерланди були лідером, зокрема, першими погодилися надати Києву винищувачі F-16.
Майже через рік після російського вторгнення в Україну Рютте попереджав під час виступу в Атлантичній раді:
"Навіть якщо ми на одну мить уявимо собі, що Путін може досягти успіху в Україні… там це все не закінчиться, він буде продовжувати. Цей урок нам дала історія".
Рютте не став, "як деякі, проводити аналогію між Путіним і Гітлером". Але порівняв нинішню ситуацію з «мюнхенською змовою» 1938 р., коли Велика Британія і Франція погодилися віддати Німеччині Чехословаччину, розраховуючи на збереження миру. Британський прем'єр Чемберлен, повернувшись із переговорів, заявив: "Я приніс вам мир", — на що Черчилль відповів, нагадавши Рютте знамениту історію: "Британії довелося обирати між війною і ганьбою. Британія вибрала ганьбу. Вона отримає війну".
"Для мене це повна аналогія із ситуацією в Україні, частину якої окупував Путін", — сказав тоді Рютте.
А зроблену минулого тижня пропозицію Путіна почати мирні переговори з умовою, що Україна віддасть йому повністю території Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, та ще й відмовиться вступати в НАТО, Рютте назвав "безглуздою". На його думку, її було зроблено "явно в стані паніки".
Новий генеральний секретар НАТО вступить на посаду в жовтні, але його кандидатура має бути узгоджена до липневого саміту альянсу.
У рідкісні секунди часткового протверезіння, практично не приходячи до тями, Медведєв заявив про плани підрахувати збитки від санкцій і пред'явити рахунок Заходу.
Він що, начальника не слухає?
Санкції ж на благо для ресурсної федерації!
Дайте йому оселедця.
Товариш Сі зробив висновки?
Як пише газета Financial Times із посиланням на обізнані джерела, США провокували Китай здійснити напад на Тайвань, заявив голова КНР Сі Цзіньпін голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.
Сі Цзіньпін на зустрічі з керівником ЄК, що відбулася у квітні 2023 року, повідомив, що Вашингтон обманом намагався змусити Пекін напасти на острівну державу, але китайський очільник не попався на американську «приманку».
Одне з джерел газети стверджує, що голова КНР висловив ці ж застереження китайським чиновникам.
Тайвань відокремився від Китаю після громадянської війни між національним урядом партії «Гоміньдан», очолюваної Чаном Кайши, і військами Комуністичної партії під керівництвом Мао Цзедуна. Чан Кайши, який програв, разом із 1,5 млн прихильників 1949 року втік на Тайвань, після чого оголосив про незалежність острова. Ділові та неформальні контакти між острівною державою і КНР відновилися лише через 40 років — наприкінці 1980-х. З початку 1990-х років сторони стали контактувати через неурядові організації. Проте Пекін досі вважає Тайвань своєю територією і наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані.
20 травня в Тайвані відбулася інавгурація нового президента Лай Цінде, який у рамках церемонії закликав Пекін визнати незалежність острівної держави і «припинити залякувати Тайвань за допомогою політичних і військових засобів».
Він також попросив Китай узяти на себе відповідальність разом із Тайванем за роботу, спрямовану на підтримання стабільності та миру «по обидва боки Тайванської протоки».
У канцелярії у справах Тайваню при Держраді КНР у відповідь заявили, що мир у Тайванській протоці несумісний із незалежністю Тайбея.
23 травня Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) почала спільні навчання флоту, військово-повітряних сил і ракетних військ поблизу Тайваню. У КНР назвали це «відповіддю на сепаратистські дії сил, які виступають за незалежність Тайваню, і жорстким попередженням проти втручання і провокацій з боку зовнішніх сил».
У відповідь армія Тайваню була приведена в стан підвищеної боєготовності. Наступного дня офіційний представник Міноборони КНР У Цянь заявив, що нове керівництво Тайваню підводить острів до війни з Китаєм.
Судячи з усього, товариш Сі зробив висновки з путінської авантюри почати повномасштабну війну з Україною.
Нет комментариев