Чи є життя після Путіна?
Термін життя режиму прив'язаний до терміну життя Путіна і його найближчого оточення. Їхнє життя і життя їхнього потомства, і та система спадкової аристократії, яку вони намагалися закласти, все це перебуває під загрозою прямого фізичного знищення, винищення, викорінення.
З іншого боку, коли вони просто змарніють, друге покоління, умовно кажучи, їхніх дітей або тих, кого вони виберуть спадкоємцями, не матиме тих самих мотивацій: завжди зміна лідерів в авторитарних державах призводить до зміни парадигми.
Ця конфронтаційна тупикова лінія взаємодії з цивілізованим світом — вона далі безглузда.
Сьогоднішні соратники Путіна докралися до мишей: глава «Роснефти» Сєчін попросив у китайців грошей на розвиток сировинної економіки ресурсної федерації.
Росія сподівається на те, що Китай збільшить інвестиції в сировинний сектор її економіки, заявив у вівторок під час VI російсько-китайського енергетичного бізнес-форуму глава «Роснефти» Ігор Сєчін.
За його словами, нафтова, газова і вугільна промисловість Росії характеризуються «високою інвестиційною прибутковістю» і «відсутністю ризику повернення коштів», а прямі інвестиції в ці сектори з КНР зміцнили б енергетичну безпеку.
Минулого року до Китаю з РФ було вивезено і прокачано 55 млн тонн російської нафти, 40 млрд кубометрів російського газу, а також понад 100 млн тонн вугілля, перерахував Сєчін.
У результаті, Росія, за його словами, забезпечила 20% імпорту енергоресурсів Китаєм, потреби якого будуть тільки зростати:
"Зокрема, за оцінками МЕА, споживання рідких вуглеводнів у Китаї збільшиться на 9% до 2030 року. Російські компанії готові зробити свій внесок у питання забезпечення енергобезпеки та споживання енергії Китаю".
Але Росії потрібні китайські інвестиції. Вони «створили б істотний синергетичний ефект», заявив глава «Роснефти»:
"Росія — одна з небагатьох країн, яка послідовно вкладається в розвиток традиційної енергетики, а Китай за останні кілька років перетворився з імпортера на експортера капіталу. Так, минулого року оголошені Китаєм прямі інвестиції в нові проекти за кордоном перевищили рекордні $160 млрд. Сподіваємося на збільшення прямих інвестицій Китаю в енергетичний сектор Росії".
За підсумками минулого року взаємний товарообіг Росії та КНР досяг рекордних $240 млрд, додавши 26,2%. При цьому, Китай закуповує у Росії виключно сировину.
На паливні товари, включно з нафтою, газом і вугіллям, припадає три чверті всього експорту з РФ, згідно з підрахунками Інституту Гайдара.
Росія закуповує в КНР головним чином техніку (40%) і автомобілі (15%), при цьому частка китайських товарів у російському імпорті наближається до половини — 43% станом на лютий 2024 року.
Тим часом У Росії почався дефіцит бензину Аі-95: «На всіх не вистачає».
Російський паливний ринок зіткнувся з нестачею бензину Аі-95 після серії ударів України по нафтопереробних заводах, через які випуск палива в країні впав до мінімумів за два роки.
Дефіцит Аі-95 на біржових торгах паливом набув хронічного характеру, розповіли Reuters трейдери та учасники ринку. Через брак оптових партій ціни на бензин стрімко зростають і наприкінці минулого тижня наблизилися до рекордів паливної кризи минулої осені.
На Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі котирування «Преміум 95» 19 липня досягли 73 605 рублів за тонну, а з початку літа злетіли на 44%, або 22,5 тисячі рублів.
«'П'ятого' просто не вистачає на всіх», — скаржиться один із трейдерів. За його словами, на ринку виник «ажіотаж», тому що незабаром почнуться осінні ремонти на НПЗ, і дефіцит може посилитися.
За словами джерел Reuters, у нафтозаводів зараз немає вільних обсягів, які можна було б направити на ринок, щоб збити ціни.
За даними Bloomberg, обсяги переробки нафти в Росії в червні стали найнижчими з 2022 року після того, як наприкінці травня встали два великих НПЗ «Роснефти» — Туапсинський і Комсомольський. Перший з них вдруге з початку року зазнав атаки українських дронів, через які вже зупиняв виробництво взимку. Тоді на відновлення заводу від пожежі пішло понад три місяці.
Загалом у червні простоювало 15,5% потужностей російських НПЗ, або 4,1 млн тонн — удвічі більше, ніж у травні, підрахував Reuters. Офіційну оперативну статистику з випуску НПЗ з кінця травня засекречено: Міненерго перестало надавати щотижневі дані в Росстат, посилаючись на «геополітичну ситуацію» і необхідність захистити ринок від загрози «маніпуляцій».
Бензин Аі-92 також зростає в ціні, хоча й повільніше: з початку червня він подорожчав на біржі на 23%. У результаті різниця між вартістю Аі-92 і Аі-95 вперше в історії перевищила 15 тисяч рублів за тонну.
Джерела Reuters пов'язують брак Аі-95 ще й з тим, що попит на нього помітно зріс останніми роками, а НПЗ, відрізані санкціями від іноземних технологій, виявилися не готові наростити його випуск.
Те, що відбувається в російській галузі нафтопереробки — це відкладений ефект санкцій. Рішення у влади немає: наростити випуск не вийде, поки діють санкції на ввезення обладнання для НПЗ і тривають атаки дронів.
На тлі вологих хотілок Сєчіна Bank of China — один із двох великих китайських держбанків, що мають дочірні підрозділи в Росії, — більше не працює з Московською біржею, що потрапила під санкції, повідомляє «Комерсант» із посиланням на знайомі з ситуацією джерела.
«Дочка» китайської кредитної організації — АТ «Бенк оф Чайна» — виконувала на біржі функції клірингового банку за юанями, через неї проходили всі операції в китайській валюті на біржовому ринку. Однак з 15 липня банк відмовився від цієї ролі. Причиною стало внесення Мосбіржі в американські санкційні списки, розповіли джерела видання.
У результаті, торгівля юанями — де-факто останньою валютою на російському біржовому ринку — виявилася залежна від єдиного китайського банку — ICBC Bank. За словами джерел «Комерсант», його російська «дочка» зараз проводить кліринг юаневих операцій.
Втім, і це може тривати недовго, не виключають співрозмовники «Комерсант» на фінансовому ринку: ліцензія Мінфіну США, яка все ще дозволяє проводити операції з підсанкційною біржею, діє до середини серпня.
Коли її термін закінчиться, китайським банкам загрожуватимуть санкції, і біржова торгівля юанем у Росії може повністю зупинитися.
США 12 червня оголосили про введення санкції проти Московської біржі та її ключових розрахункових структур — Національного клірингового центру і національного розрахункового депозитарію.
Наступного дня біржа зупинила торги доларом США, євро і гонконзьким доларом, а за кілька тижнів у торгового майданчика почали виникати проблеми з юаневими операціями.
Параліч у зовнішніх розрахунках став головною проблемою ресурсної федерації цього року.
Незважаючи на заклики Путіна зробити російську економіку самодостатньою, зв'язки із зовнішнім світом продовжують відігравати важливу роль. Сировинний експорт допомагає наповнювати бюджет, а імпортні товари необхідні всім секторам економіки — продовольчому, споживчому, промисловому і ВПК, який продовжує закуповувати західну електроніку, необхідну для ракет, дронів та інших видів озброєнь.
Однак посилення санкцій дедалі сильніше ускладнює проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, приводячи у відчай як бізнесменів, так і керівників Центробанку.
Для розв'язання проблем із платежами, які стали виникати у відносинах навіть із «дружніми» країнами, будь-які засоби хороші, не варто гребувати застарілими або екзотичними механізмами, говорив місяць тому перший заступник голови Банку Росії Володимир Чистюхін:
«Те, що здавалося нам учорашнім днем, непопулярним — там, не знаю, свопи, якісь клірингові системи, використання крипти — все треба апробувати, все треба пробувати».
Банк Росії, який до війни виступав проти використання криптовалюти, тепер просуває ідею проведення в ній міжнародних розрахунків.
Причому, вони можуть бути запущені і без попереднього експерименту, говорила перший заступник голови ЦБ Ольга Скоробогатова.
«Якщо не буде нормальних розрахунків за продукцію із зовнішньоекономічної діяльності, для нашої і експортно, і імпортно залежної країни це просто все, це погибель», — скаржився Чистюхін.
У міру того, як санкції «б'ють дедалі сильніше і сильніше», використання Росією криптовалют стає приводом для занепокоєння, і Вашингтон не залишить цього поза увагою, попередила міністр фінансів США Джанет Єллен.
Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Діагноз путіноміки — пацієнт швидше мертвий, ніж живий: Набіулліна заявила про вичерпання останніх резервів російської економіки.
Резерви робочої сили і виробничих потужностей у російській економіці «практично вичерпані», заявила на прес-конференції в п'ятницю глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.
За її словами, зараз економіка перебуває в стані «перегріву», масштаби якого стали рекордними принаймні за останні 16 років.
При цьому що російський ВВП збільшується на 5%, завдяки трильйонним вливанням у виробництво зброї, водночас прискорюється інфляція: темпи зростання цін у липні перевищували 9% рік до року і стали найвищими з лютого 2023 року.
Це свідчить про те, що «економіка, як і раніше, перебуває в стані значного перегріву», заявила Набіулліна. При цьому можливостей наростити випуск товарів і послуг у бізнесу практично не залишилося. Дефіцит кадрів і потужностей для виробництва «може призвести до ситуації, коли темпи зростання економіки будуть сповільнюватися, незважаючи на всі спроби стимулювати попит», попередила глава ЦБ. «По суті, це сценарій стагфляції, і зупинити її можна буде лише ціною глибокої рецесії», — додала вона.
За словами Набіулліної, щоб запобігти такому сценарію, Центробанк пішов на нове підвищення ключової ставки, яка і без того перебувала на найвищому рівні з перших місяців війни. З 16% ставку ЦБ було збільшено до 18%, найвищої позначки серед великих економік світу, і, за прогнозом ЦБ, залишиться двозначною до кінця 2026 року.
Російська економіка наступного року сповільнить темпи зростання практично до нуля, інфляція в ній у півтора раза перевищить початкові прогнози, а поставки імпортних товарів і далі скорочуватимуться. Такі параметри Банк Росії заклав у новий блок макроекономічних прогнозів, який опублікував у п'ятницю за підсумками засідання щодо ключової ставки.
За прогнозом ЦБ, після зростання на 3,6% торік російський ВВП додасть ще 3,5-4% у поточному, після чого економіка може сповільнитися в 7-8 разів. У 2025 році Центробанк прогнозує збільшення ВВП на 1,5% в оптимістичному сценарії та лише на 0,5% у песимістичному.
Слідом за економічним зростанням може обнулитися і зростання інвестицій, яке цього року оцінюють у 7-9%. У 2025 році капітальні вкладення додадуть 2% у кращому випадку, а в гіршому — не зростуть зовсім. Російським споживачам також доведеться затягнути паски, вважають у ЦБ: витрати домашніх господарств на купівлю товарів і послуг додадуть лише 0-1%, згідно з прогнозом регулятора.
Проблемою для економіки, що встала на військові рейки, стає розгін інфляції: трильйонні вливання в оборонні заводи і виплати завербованим на війну контрактникам роздули грошову масу в країні з рекордною за 15 років швидкістю (понад 20% рік до року). А дефіцит кадрів після відправки на війну майже мільйона осіб породив «перегони зарплат» — небачені з другої половини 2000-х.
Як підсумок: темпи зростання споживчих цін у Росії цього року становитимуть 6,5-7% і в півтора раза перевищать початкові очікування ЦБ (4,3-4,8%). Інфляційний тиск в економіці залишається високим, а «стійка інфляція в другому кварталі прискорилася», констатувала на пресконференції глава Центробанку Ельвіра Набіулліна.
Додаткові складнощі принесло посилення санкцій, через яке банки дружніх країн стали масово блокувати платежі російським компаніям. ЦБ це бачить, особливо в імпортерів, зазначила Набіулліна. За оцінкою ЦБ, поставки товарів у Росію з-за кордону за підсумками року знизяться на $12 млрд, а їхній підсумковий обсяг — $291 млрд — буде на 15% нижчим, ніж до анексії Криму.
Щоб стримати інфляцію, ЦБ підняв ключову ставку з 16% до 18% і, за словами Набіулліної, не виключає нових підвищень. Російська економіка перебуває в стані «максимального за 16 років перегріву», а резерви робочої сили і виробничих потужностей «практично вичерпані», сказала вона.
«Брак цих ресурсів може призвести до ситуації, коли темпи зростання економіки будуть сповільнюватися, незважаючи на всі спроби стимулювати попит, і весь стимул буде йти в прискорення інфляції. По суті, це сценарій стагфляції, і зупинити її можна буде лише ціною глибокої рецесії. Сьогоднішнє додаткове посилення нашої політики дасть змогу запобігти такому сценарію», — сказала глава ЦБ.
На фото нижче Шойгу і заарештований минулого тижня генерал Булгаков. Орденські планки в 14 рядів. Герой Росії, кавалер орденів «За заслуги перед Вітчизною» 2, 3 і 4 ступеня, ордена Олександра Невського, ордена Пошани, ордена «За військові заслуги» тощо.
Генерал Булгаков під санкціями ЄС, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії, Нової Зеландії. Здавалося б, шанована людина.
А виявилося, злодюжка, який видавав курятину за яловичину.
Sic transit gloria mundi.
З іншого боку, коли вони просто змарніють, друге покоління, умовно кажучи, їхніх дітей або тих, кого вони виберуть спадкоємцями, не матиме тих самих мотивацій: завжди зміна лідерів в авторитарних державах призводить до зміни парадигми.
Ця конфронтаційна тупикова лінія взаємодії з цивілізованим світом — вона далі безглузда.
Сьогоднішні соратники Путіна докралися до мишей: глава «Роснефти» Сєчін попросив у китайців грошей на розвиток сировинної економіки ресурсної федерації.
Росія сподівається на те, що Китай збільшить інвестиції в сировинний сектор її економіки, заявив у вівторок під час VI російсько-китайського енергетичного бізнес-форуму глава «Роснефти» Ігор Сєчін.
За його словами, нафтова, газова і вугільна промисловість Росії характеризуються «високою інвестиційною прибутковістю» і «відсутністю ризику повернення коштів», а прямі інвестиції в ці сектори з КНР зміцнили б енергетичну безпеку.
Минулого року до Китаю з РФ було вивезено і прокачано 55 млн тонн російської нафти, 40 млрд кубометрів російського газу, а також понад 100 млн тонн вугілля, перерахував Сєчін.
У результаті, Росія, за його словами, забезпечила 20% імпорту енергоресурсів Китаєм, потреби якого будуть тільки зростати:
"Зокрема, за оцінками МЕА, споживання рідких вуглеводнів у Китаї збільшиться на 9% до 2030 року. Російські компанії готові зробити свій внесок у питання забезпечення енергобезпеки та споживання енергії Китаю".
Але Росії потрібні китайські інвестиції. Вони «створили б істотний синергетичний ефект», заявив глава «Роснефти»:
"Росія — одна з небагатьох країн, яка послідовно вкладається в розвиток традиційної енергетики, а Китай за останні кілька років перетворився з імпортера на експортера капіталу. Так, минулого року оголошені Китаєм прямі інвестиції в нові проекти за кордоном перевищили рекордні $160 млрд. Сподіваємося на збільшення прямих інвестицій Китаю в енергетичний сектор Росії".
За підсумками минулого року взаємний товарообіг Росії та КНР досяг рекордних $240 млрд, додавши 26,2%. При цьому, Китай закуповує у Росії виключно сировину.
На паливні товари, включно з нафтою, газом і вугіллям, припадає три чверті всього експорту з РФ, згідно з підрахунками Інституту Гайдара.
Росія закуповує в КНР головним чином техніку (40%) і автомобілі (15%), при цьому частка китайських товарів у російському імпорті наближається до половини — 43% станом на лютий 2024 року.
Тим часом У Росії почався дефіцит бензину Аі-95: «На всіх не вистачає».
Російський паливний ринок зіткнувся з нестачею бензину Аі-95 після серії ударів України по нафтопереробних заводах, через які випуск палива в країні впав до мінімумів за два роки.
Дефіцит Аі-95 на біржових торгах паливом набув хронічного характеру, розповіли Reuters трейдери та учасники ринку. Через брак оптових партій ціни на бензин стрімко зростають і наприкінці минулого тижня наблизилися до рекордів паливної кризи минулої осені.
На Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі котирування «Преміум 95» 19 липня досягли 73 605 рублів за тонну, а з початку літа злетіли на 44%, або 22,5 тисячі рублів.
«'П'ятого' просто не вистачає на всіх», — скаржиться один із трейдерів. За його словами, на ринку виник «ажіотаж», тому що незабаром почнуться осінні ремонти на НПЗ, і дефіцит може посилитися.
За словами джерел Reuters, у нафтозаводів зараз немає вільних обсягів, які можна було б направити на ринок, щоб збити ціни.
За даними Bloomberg, обсяги переробки нафти в Росії в червні стали найнижчими з 2022 року після того, як наприкінці травня встали два великих НПЗ «Роснефти» — Туапсинський і Комсомольський. Перший з них вдруге з початку року зазнав атаки українських дронів, через які вже зупиняв виробництво взимку. Тоді на відновлення заводу від пожежі пішло понад три місяці.
Загалом у червні простоювало 15,5% потужностей російських НПЗ, або 4,1 млн тонн — удвічі більше, ніж у травні, підрахував Reuters. Офіційну оперативну статистику з випуску НПЗ з кінця травня засекречено: Міненерго перестало надавати щотижневі дані в Росстат, посилаючись на «геополітичну ситуацію» і необхідність захистити ринок від загрози «маніпуляцій».
Бензин Аі-92 також зростає в ціні, хоча й повільніше: з початку червня він подорожчав на біржі на 23%. У результаті різниця між вартістю Аі-92 і Аі-95 вперше в історії перевищила 15 тисяч рублів за тонну.
Джерела Reuters пов'язують брак Аі-95 ще й з тим, що попит на нього помітно зріс останніми роками, а НПЗ, відрізані санкціями від іноземних технологій, виявилися не готові наростити його випуск.
Те, що відбувається в російській галузі нафтопереробки — це відкладений ефект санкцій. Рішення у влади немає: наростити випуск не вийде, поки діють санкції на ввезення обладнання для НПЗ і тривають атаки дронів.
На тлі вологих хотілок Сєчіна Bank of China — один із двох великих китайських держбанків, що мають дочірні підрозділи в Росії, — більше не працює з Московською біржею, що потрапила під санкції, повідомляє «Комерсант» із посиланням на знайомі з ситуацією джерела.
«Дочка» китайської кредитної організації — АТ «Бенк оф Чайна» — виконувала на біржі функції клірингового банку за юанями, через неї проходили всі операції в китайській валюті на біржовому ринку. Однак з 15 липня банк відмовився від цієї ролі. Причиною стало внесення Мосбіржі в американські санкційні списки, розповіли джерела видання.
У результаті, торгівля юанями — де-факто останньою валютою на російському біржовому ринку — виявилася залежна від єдиного китайського банку — ICBC Bank. За словами джерел «Комерсант», його російська «дочка» зараз проводить кліринг юаневих операцій.
Втім, і це може тривати недовго, не виключають співрозмовники «Комерсант» на фінансовому ринку: ліцензія Мінфіну США, яка все ще дозволяє проводити операції з підсанкційною біржею, діє до середини серпня.
Коли її термін закінчиться, китайським банкам загрожуватимуть санкції, і біржова торгівля юанем у Росії може повністю зупинитися.
США 12 червня оголосили про введення санкції проти Московської біржі та її ключових розрахункових структур — Національного клірингового центру і національного розрахункового депозитарію.
Наступного дня біржа зупинила торги доларом США, євро і гонконзьким доларом, а за кілька тижнів у торгового майданчика почали виникати проблеми з юаневими операціями.
Параліч у зовнішніх розрахунках став головною проблемою ресурсної федерації цього року.
Незважаючи на заклики Путіна зробити російську економіку самодостатньою, зв'язки із зовнішнім світом продовжують відігравати важливу роль. Сировинний експорт допомагає наповнювати бюджет, а імпортні товари необхідні всім секторам економіки — продовольчому, споживчому, промисловому і ВПК, який продовжує закуповувати західну електроніку, необхідну для ракет, дронів та інших видів озброєнь.
Однак посилення санкцій дедалі сильніше ускладнює проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, приводячи у відчай як бізнесменів, так і керівників Центробанку.
Для розв'язання проблем із платежами, які стали виникати у відносинах навіть із «дружніми» країнами, будь-які засоби хороші, не варто гребувати застарілими або екзотичними механізмами, говорив місяць тому перший заступник голови Банку Росії Володимир Чистюхін:
«Те, що здавалося нам учорашнім днем, непопулярним — там, не знаю, свопи, якісь клірингові системи, використання крипти — все треба апробувати, все треба пробувати».
Банк Росії, який до війни виступав проти використання криптовалюти, тепер просуває ідею проведення в ній міжнародних розрахунків.
Причому, вони можуть бути запущені і без попереднього експерименту, говорила перший заступник голови ЦБ Ольга Скоробогатова.
«Якщо не буде нормальних розрахунків за продукцію із зовнішньоекономічної діяльності, для нашої і експортно, і імпортно залежної країни це просто все, це погибель», — скаржився Чистюхін.
У міру того, як санкції «б'ють дедалі сильніше і сильніше», використання Росією криптовалют стає приводом для занепокоєння, і Вашингтон не залишить цього поза увагою, попередила міністр фінансів США Джанет Єллен.
Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Діагноз путіноміки — пацієнт швидше мертвий, ніж живий: Набіулліна заявила про вичерпання останніх резервів російської економіки.
Резерви робочої сили і виробничих потужностей у російській економіці «практично вичерпані», заявила на прес-конференції в п'ятницю глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.
За її словами, зараз економіка перебуває в стані «перегріву», масштаби якого стали рекордними принаймні за останні 16 років.
При цьому що російський ВВП збільшується на 5%, завдяки трильйонним вливанням у виробництво зброї, водночас прискорюється інфляція: темпи зростання цін у липні перевищували 9% рік до року і стали найвищими з лютого 2023 року.
Це свідчить про те, що «економіка, як і раніше, перебуває в стані значного перегріву», заявила Набіулліна. При цьому можливостей наростити випуск товарів і послуг у бізнесу практично не залишилося. Дефіцит кадрів і потужностей для виробництва «може призвести до ситуації, коли темпи зростання економіки будуть сповільнюватися, незважаючи на всі спроби стимулювати попит», попередила глава ЦБ. «По суті, це сценарій стагфляції, і зупинити її можна буде лише ціною глибокої рецесії», — додала вона.
За словами Набіулліної, щоб запобігти такому сценарію, Центробанк пішов на нове підвищення ключової ставки, яка і без того перебувала на найвищому рівні з перших місяців війни. З 16% ставку ЦБ було збільшено до 18%, найвищої позначки серед великих економік світу, і, за прогнозом ЦБ, залишиться двозначною до кінця 2026 року.
Російська економіка наступного року сповільнить темпи зростання практично до нуля, інфляція в ній у півтора раза перевищить початкові прогнози, а поставки імпортних товарів і далі скорочуватимуться. Такі параметри Банк Росії заклав у новий блок макроекономічних прогнозів, який опублікував у п'ятницю за підсумками засідання щодо ключової ставки.
За прогнозом ЦБ, після зростання на 3,6% торік російський ВВП додасть ще 3,5-4% у поточному, після чого економіка може сповільнитися в 7-8 разів. У 2025 році Центробанк прогнозує збільшення ВВП на 1,5% в оптимістичному сценарії та лише на 0,5% у песимістичному.
Слідом за економічним зростанням може обнулитися і зростання інвестицій, яке цього року оцінюють у 7-9%. У 2025 році капітальні вкладення додадуть 2% у кращому випадку, а в гіршому — не зростуть зовсім. Російським споживачам також доведеться затягнути паски, вважають у ЦБ: витрати домашніх господарств на купівлю товарів і послуг додадуть лише 0-1%, згідно з прогнозом регулятора.
Проблемою для економіки, що встала на військові рейки, стає розгін інфляції: трильйонні вливання в оборонні заводи і виплати завербованим на війну контрактникам роздули грошову масу в країні з рекордною за 15 років швидкістю (понад 20% рік до року). А дефіцит кадрів після відправки на війну майже мільйона осіб породив «перегони зарплат» — небачені з другої половини 2000-х.
Як підсумок: темпи зростання споживчих цін у Росії цього року становитимуть 6,5-7% і в півтора раза перевищать початкові очікування ЦБ (4,3-4,8%). Інфляційний тиск в економіці залишається високим, а «стійка інфляція в другому кварталі прискорилася», констатувала на пресконференції глава Центробанку Ельвіра Набіулліна.
Додаткові складнощі принесло посилення санкцій, через яке банки дружніх країн стали масово блокувати платежі російським компаніям. ЦБ це бачить, особливо в імпортерів, зазначила Набіулліна. За оцінкою ЦБ, поставки товарів у Росію з-за кордону за підсумками року знизяться на $12 млрд, а їхній підсумковий обсяг — $291 млрд — буде на 15% нижчим, ніж до анексії Криму.
Щоб стримати інфляцію, ЦБ підняв ключову ставку з 16% до 18% і, за словами Набіулліної, не виключає нових підвищень. Російська економіка перебуває в стані «максимального за 16 років перегріву», а резерви робочої сили і виробничих потужностей «практично вичерпані», сказала вона.
«Брак цих ресурсів може призвести до ситуації, коли темпи зростання економіки будуть сповільнюватися, незважаючи на всі спроби стимулювати попит, і весь стимул буде йти в прискорення інфляції. По суті, це сценарій стагфляції, і зупинити її можна буде лише ціною глибокої рецесії. Сьогоднішнє додаткове посилення нашої політики дасть змогу запобігти такому сценарію», — сказала глава ЦБ.
На фото нижче Шойгу і заарештований минулого тижня генерал Булгаков. Орденські планки в 14 рядів. Герой Росії, кавалер орденів «За заслуги перед Вітчизною» 2, 3 і 4 ступеня, ордена Олександра Невського, ордена Пошани, ордена «За військові заслуги» тощо.
Генерал Булгаков під санкціями ЄС, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії, Нової Зеландії. Здавалося б, шанована людина.
А виявилося, злодюжка, який видавав курятину за яловичину.
Sic transit gloria mundi.
Нет комментариев