Уряд заявив про критичну залежність ресурсної федерації від імпорту стратегічних металів: докралися до мишей
Хоча на території Росії є запаси майже всіх відомих корисних копалин, країна перебуває в залежності від імпорту критично важливих видів сировини. Про це йдеться в Стратегії розвитку мінерально-сировинної бази РФ до 2050 року, яку затвердив уряд.
Згідно з документом, наразі за рахунок закупівель за кордоном «істотною мірою» забезпечуються потреби економіки в 16 видах корисних копалин, які віднесено до категорії стратегічних.
Серед них — уран, який використовується для виробництва палива для атомних електростанцій і за запасами якого Росія перебуває в трійці світових лідерів.
Також імпортуються стратегічні метали — титан, хром, літій і марганець, визнають автори документа:
— перший використовується переважно в цивільному та військовому авіабудуванні;
— сталі з високим вмістом хрому використовуються серед іншого для виготовлення корпусів підводних човнів і космічних двигунів;
— літій застосовується в ядерній енергетиці, використовується під час плавки алюмінію, створення ракетного палива, а також необхідний для широкого впровадження технологій накопичення енергії;
— марганець необхідний для виплавки нержавіючої та інших спеціальних видів сталі.
Крім того, Росія імпортує молібден, вольфрам, берилій, цирконій, ніобій, тантал, реній, а також рідкоземельні метали, перераховують автори стратегії.
Не забезпечені власним видобутком потреби в йоді, графіті та бетонітових глинах, які використовуються в ливарному виробництві. Завозяться з-за кордону плавиковий шпат, каолін і мусковіт.
За оцінками Рахункової палати ресурсної федерації, перед початком війни залежність від імпорту деяких корисних копалин була практично тотальною. За рахунок зарубіжних закупівель покривалися 100% потреб економіки в титані, хромі, марганці, літії, йоді та майже 90% попиту на цирконій.
«У Російській Федерації розвідано значні запаси практично всіх видів дефіцитних корисних копалин», — пише уряд ресурсної федерації.
Однак розробляти їх, крім важких умов і віддаленої географії, заважають відсутність виробничих потужностей і власних технологій, визнають автори стратегії.
Наразі, згідно з документом, Росія на 90% залежить від іноземного бурового обладнання та аналітичного ПЗ для видобутку корисних копалин, на 50% — від імпортних гірничих машин, на третину — від зарубіжного обладнання.
«Подолання залежності від імпорту вимагає інвентаризації невикористовуваного фонду надр дефіцитних видів сировини з його геолого-економічною оцінкою, аналізом та оновленням геолого-розвідувальних даних, розробкою нових технологій збагачення і глибокої переробки мінеральної сировини по всьому ланцюжку», — йдеться в стратегії.
Крім того, заповнити дефіцит корисних копалин можна за рахунок «міжнародних проектів», пропонує уряд. За задумом чиновників, російські компанії могли б купувати «мінерально-сировинні активи» в «дружніх» країнах, щоб потім завозити сировину в РФ.
«Важливо в повному обсязі забезпечити поточні та перспективні потреби економіки в стратегічних видах твердих корисних копалин, водночас істотно скоротивши залежність від іноземних постачань, передусім марганцю, хрому і титану», — заявив після ухвалення стратегії прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін.
Він додав, що влада має намір нарощувати зусилля з дослідження територій, щоб знайти «нові великі родовища».
Не така вже ця «ресурсна федерація» і ресурсна, як виявляється.
Тим часом Китай перекрив Росії 80% платежів у юанях.
Ситуація з російськими платежами до Китаю продовжує погіршуватися: китайські банки стали повертати в Росію близько 80% переказів у юанях, розповіли «Коммерсанту» обізнані джерела.
За їхніми словами, китайська сторона посилює вимоги «по наростаючій» із грудня 2023 року. Тоді президент США Джо Байден підписав указ, що дає змогу американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти кредитних організацій третіх країн за співпрацю з російськими підсанкційними компаніями та допомогу військово-промисловому комплексу (ВПК).
Після чергового посилення санкцій у червні, коли США зарахували до визначення ВПК РФ усіх підсанкційних осіб, зокрема російські банки, на китайському боці перекази почали зависати до кількох тижнів, після чого їх нерідко скасовують без пояснення причини, говорить один зі співрозмовників «Коммерсанта». У підсумку, за його словами, клієнт зазнає втрат на курсі та конвертації. «Комісію всі візьмуть, а платіж виконано не буде», — зазначило джерело.
«З нашого досвіду банки нічого не запитують: гроші просто зависають на кореспондентських рахунках на 30-40 днів і повертаються назад», — говорить керуючий партнер консалтингової компанії “Сапожніков і партнери” Олексій Сапожніков.
За його словами, іноді товар прибуває в Росію і китайський постачальник не може отримати свої гроші протягом п'яти-шести місяців. Однак нерідко поставки тривають на умовах постоплати, додав Сапожніков.
Російським компаніям дедалі більше доводиться вдаватися до послуг посередників — платіжних агентів або «торгових домів», каже засновник Sagrada Legal Олег Ушаков:
«У першому випадку агенти відповідають тільки за платіжні послуги, у другому — йдеться про те, що на такі будинки покладається не тільки переказ платежу, а й функція руху товару», — пояснив Ушаков.
Використання посередника тягне за собою подорожчання угоди, оскільки клієнтам потрібно закладати додаткову комісію. У середньому вона становить 3-5%, але може доходити до 8-10% залежно від складності логістичного ланцюжка і суми угоди, уточнює Ушаков.
При цьому, щоб угода не потрапляла під ризики комплаєнсу і була непідсанкційною, може знадобитися не тільки проводити «нейтральний» платіж, а й фактично ввезти товар із КНР спочатку до нейтральної юрисдикції, а потім уже в Росію, підсумував експерт.
Глава Держдепу пригрозив Китаю новими санкціями за підтримку Путіна.
Вашингтон продовжить запроваджувати санкції щодо китайських компаній, якщо Пекін не припинить здійснювати підтримку оборонно-промислового комплексу Росії. Таку заяву зробив держсекретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван І в Лаосі, пише Reuters з посиланням на високопоставленого представника Держдепу.
Керівники зовнішньополітичних відомств розмовляли на полях саміту голів МЗС Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у Лаосі протягом майже півтори години. Це була їхня шоста зустріч із червня 2023 року, коли Блінкен відвідав Пекін, що свідчить про поліпшення відносин між двома державами, зазначає видання.
Після початку війни з Україною Китай став найбільшим торговельним партнером Росії, замінюючи західні компанії, які покинули ринок РФ через санкції. За підсумками січня-лютого 2024 року на китайські товари припало 43% усього російського імпорту, або $24,4 млрд, підрахували експерти Інституту Гайдара. До Китаю пішло приблизно третина російського експорту, головним чином вуглеводні — на них припало 74% усіх товарів, закуплених КНР у РФ.
За постачання Росії товарів подвійного призначення США запровадили санкції проти більш ніж 100 китайських компаній. Обмежувальні заходи і загроза вторинних санкцій призвели до проблем у російсько-китайській торгівлі: банки КНР почали блокувати платежі слідом за кредитними організаціями Туреччини, ОАЕ та інших країн, які Кремль називає «дружніми». У результаті вже в березні поставки з Китаю в Росію обвалилися на 14,2%, експорт техніки (крім автомобілів) просів більш ніж на 15%.
Для Китаю російський ринок збуту залишається вторинним, на РФ припадає лише 3% китайського експорту, вказують експерти Інституту Гайдара. «Лідируючі позиції в товарообігу Китаю міцно посідають недружні до Росії країни, що посилює ризики зниження постачань за загрози введення вторинних санкцій», — попереджають вони.
Наприкінці квітня Ентоні Блінкен у рамках свого візиту до Китаю попередив Сі Цзіньпіна про можливе введення нових санкцій, якщо Пекін не припинить постачати Москві товари, що дають їй змогу «відновлювати промислову базу». «Ми вже ввели санкції щодо більш ніж 100 китайських підприємств. Ми повністю готові вжити додаткових заходів», — заявив тоді Блінкен.
Китай відзвітував про вивезення з Росії рекордного обсягу природних ресурсів.
Росія продовжує нарощувати поставки сировинних товарів до Китаю, повідомляють «Ведомости» з посиланням на дані митниці КНР.
Згідно зі статистикою відомства, у першому півріччі з РФ на китайський ринок було продано товарів на рекордні $65,2 млрд — на 4% більше, ніж роком раніше.
При цьому, експортний потік майже на 90% складався з природних ресурсів. Три чверті російських поставок до Китаю припадало на нафту, нафтопродукти і газ, випливає з митної статистики.
За півроку нафтові компанії продали китайським НПЗ 55,1 млн тонн чорного золота — на 5% більше, ніж роком раніше. Середня ціна цієї нафти збільшилася на 9%, до $80,3 за барель.
Доходи від продажу газу, який «Газпром» качає до Китаю трубопроводом «Сила Сибіру», зросли на 17%, до $4 млрд. Запущена 2019 року труба має наступного року вийти на проектну потужність — 38 млрд, а цьогоріч нею планують поставити 30 млрд кубів газу.
Крім того, Китай закупив у Росії деревини на $1,7 млрд, металевих руд на $2,3 млрд, а також алюмінію і продукції з нього на $1,8 млрд.
Крім корисних копалин і металів, з РФ до КНР продавали рибу (на $1,3 млрд), а також рослинні та тваринні олії ($1 млрд). Втім, поставки цих товарів скоротилися — на 11% і 32% відповідно.
Експорт електроенергії з Росії до Китаю різко впав 2024 року: із січня до червня поставки знизилися на 76% рік до року, до 465 млн кВт-год.
Це випливає з китайської митної статистики, з якою ознайомився «Комерсант».
Загальна вартість поставленої електроенергії впала на 75%, до $21,5 млн, а середня вартість постачання 1 кВт-год становила приблизно $0,046.
За умови збереження поточних обсягів постачань обсяг експорту в КНР за підсумками року не перевищить 1 млрд кВт-год, що стане рекордно низьким показником за всю історію. Для порівняння: у 2010-2020 роках середньорічний обсяг експорту електроенергії з РФ до Китаю перебував на рівні 3 млрд кВт-год.
Експорт електроенергії в Китай на правах монополії здійснює "Інтер РАО". Поставки йдуть з Далекого Сходу в китайську провінцію Хейлунцзян. Загалом із Росії до Китаю йдуть три лінії ЛЕП — на 500 кВ, 110 кВ і 220 кВ.
"Інтер РАО" почало збільшувати експорт до Китаю з 2021 року через зростаючий попит у республіці. У 2022 році компанія експортувала в КНР рекордні 4,7 млрд кВт-год, але із середини 2023 року поставки найбільшою ЛЕП на 500 кВ практично зупинилися через дефіцит э/э на Далекому Сході.
У результаті, 2023 року експорт до Китаю знизився до 3,1 млрд кВт-год. В "Інтер РАО" підтвердили падіння обсягу постачань до КНР. Там зазначили, що на Далекому Сході, як і раніше, зберігається дефіцит э/э через ремонти теплової генерації на тлі зростання споживання. Найближчими роками ситуація з поставками не покращиться, оскільки попит на електроенергію на Далекому Сході зростає випереджальними темпами.
Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Згідно з документом, наразі за рахунок закупівель за кордоном «істотною мірою» забезпечуються потреби економіки в 16 видах корисних копалин, які віднесено до категорії стратегічних.
Серед них — уран, який використовується для виробництва палива для атомних електростанцій і за запасами якого Росія перебуває в трійці світових лідерів.
Також імпортуються стратегічні метали — титан, хром, літій і марганець, визнають автори документа:
— перший використовується переважно в цивільному та військовому авіабудуванні;
— сталі з високим вмістом хрому використовуються серед іншого для виготовлення корпусів підводних човнів і космічних двигунів;
— літій застосовується в ядерній енергетиці, використовується під час плавки алюмінію, створення ракетного палива, а також необхідний для широкого впровадження технологій накопичення енергії;
— марганець необхідний для виплавки нержавіючої та інших спеціальних видів сталі.
Крім того, Росія імпортує молібден, вольфрам, берилій, цирконій, ніобій, тантал, реній, а також рідкоземельні метали, перераховують автори стратегії.
Не забезпечені власним видобутком потреби в йоді, графіті та бетонітових глинах, які використовуються в ливарному виробництві. Завозяться з-за кордону плавиковий шпат, каолін і мусковіт.
За оцінками Рахункової палати ресурсної федерації, перед початком війни залежність від імпорту деяких корисних копалин була практично тотальною. За рахунок зарубіжних закупівель покривалися 100% потреб економіки в титані, хромі, марганці, літії, йоді та майже 90% попиту на цирконій.
«У Російській Федерації розвідано значні запаси практично всіх видів дефіцитних корисних копалин», — пише уряд ресурсної федерації.
Однак розробляти їх, крім важких умов і віддаленої географії, заважають відсутність виробничих потужностей і власних технологій, визнають автори стратегії.
Наразі, згідно з документом, Росія на 90% залежить від іноземного бурового обладнання та аналітичного ПЗ для видобутку корисних копалин, на 50% — від імпортних гірничих машин, на третину — від зарубіжного обладнання.
«Подолання залежності від імпорту вимагає інвентаризації невикористовуваного фонду надр дефіцитних видів сировини з його геолого-економічною оцінкою, аналізом та оновленням геолого-розвідувальних даних, розробкою нових технологій збагачення і глибокої переробки мінеральної сировини по всьому ланцюжку», — йдеться в стратегії.
Крім того, заповнити дефіцит корисних копалин можна за рахунок «міжнародних проектів», пропонує уряд. За задумом чиновників, російські компанії могли б купувати «мінерально-сировинні активи» в «дружніх» країнах, щоб потім завозити сировину в РФ.
«Важливо в повному обсязі забезпечити поточні та перспективні потреби економіки в стратегічних видах твердих корисних копалин, водночас істотно скоротивши залежність від іноземних постачань, передусім марганцю, хрому і титану», — заявив після ухвалення стратегії прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін.
Він додав, що влада має намір нарощувати зусилля з дослідження територій, щоб знайти «нові великі родовища».
Не така вже ця «ресурсна федерація» і ресурсна, як виявляється.
Тим часом Китай перекрив Росії 80% платежів у юанях.
Ситуація з російськими платежами до Китаю продовжує погіршуватися: китайські банки стали повертати в Росію близько 80% переказів у юанях, розповіли «Коммерсанту» обізнані джерела.
За їхніми словами, китайська сторона посилює вимоги «по наростаючій» із грудня 2023 року. Тоді президент США Джо Байден підписав указ, що дає змогу американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти кредитних організацій третіх країн за співпрацю з російськими підсанкційними компаніями та допомогу військово-промисловому комплексу (ВПК).
Після чергового посилення санкцій у червні, коли США зарахували до визначення ВПК РФ усіх підсанкційних осіб, зокрема російські банки, на китайському боці перекази почали зависати до кількох тижнів, після чого їх нерідко скасовують без пояснення причини, говорить один зі співрозмовників «Коммерсанта». У підсумку, за його словами, клієнт зазнає втрат на курсі та конвертації. «Комісію всі візьмуть, а платіж виконано не буде», — зазначило джерело.
«З нашого досвіду банки нічого не запитують: гроші просто зависають на кореспондентських рахунках на 30-40 днів і повертаються назад», — говорить керуючий партнер консалтингової компанії “Сапожніков і партнери” Олексій Сапожніков.
За його словами, іноді товар прибуває в Росію і китайський постачальник не може отримати свої гроші протягом п'яти-шести місяців. Однак нерідко поставки тривають на умовах постоплати, додав Сапожніков.
Російським компаніям дедалі більше доводиться вдаватися до послуг посередників — платіжних агентів або «торгових домів», каже засновник Sagrada Legal Олег Ушаков:
«У першому випадку агенти відповідають тільки за платіжні послуги, у другому — йдеться про те, що на такі будинки покладається не тільки переказ платежу, а й функція руху товару», — пояснив Ушаков.
Використання посередника тягне за собою подорожчання угоди, оскільки клієнтам потрібно закладати додаткову комісію. У середньому вона становить 3-5%, але може доходити до 8-10% залежно від складності логістичного ланцюжка і суми угоди, уточнює Ушаков.
При цьому, щоб угода не потрапляла під ризики комплаєнсу і була непідсанкційною, може знадобитися не тільки проводити «нейтральний» платіж, а й фактично ввезти товар із КНР спочатку до нейтральної юрисдикції, а потім уже в Росію, підсумував експерт.
Глава Держдепу пригрозив Китаю новими санкціями за підтримку Путіна.
Вашингтон продовжить запроваджувати санкції щодо китайських компаній, якщо Пекін не припинить здійснювати підтримку оборонно-промислового комплексу Росії. Таку заяву зробив держсекретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван І в Лаосі, пише Reuters з посиланням на високопоставленого представника Держдепу.
Керівники зовнішньополітичних відомств розмовляли на полях саміту голів МЗС Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у Лаосі протягом майже півтори години. Це була їхня шоста зустріч із червня 2023 року, коли Блінкен відвідав Пекін, що свідчить про поліпшення відносин між двома державами, зазначає видання.
Після початку війни з Україною Китай став найбільшим торговельним партнером Росії, замінюючи західні компанії, які покинули ринок РФ через санкції. За підсумками січня-лютого 2024 року на китайські товари припало 43% усього російського імпорту, або $24,4 млрд, підрахували експерти Інституту Гайдара. До Китаю пішло приблизно третина російського експорту, головним чином вуглеводні — на них припало 74% усіх товарів, закуплених КНР у РФ.
За постачання Росії товарів подвійного призначення США запровадили санкції проти більш ніж 100 китайських компаній. Обмежувальні заходи і загроза вторинних санкцій призвели до проблем у російсько-китайській торгівлі: банки КНР почали блокувати платежі слідом за кредитними організаціями Туреччини, ОАЕ та інших країн, які Кремль називає «дружніми». У результаті вже в березні поставки з Китаю в Росію обвалилися на 14,2%, експорт техніки (крім автомобілів) просів більш ніж на 15%.
Для Китаю російський ринок збуту залишається вторинним, на РФ припадає лише 3% китайського експорту, вказують експерти Інституту Гайдара. «Лідируючі позиції в товарообігу Китаю міцно посідають недружні до Росії країни, що посилює ризики зниження постачань за загрози введення вторинних санкцій», — попереджають вони.
Наприкінці квітня Ентоні Блінкен у рамках свого візиту до Китаю попередив Сі Цзіньпіна про можливе введення нових санкцій, якщо Пекін не припинить постачати Москві товари, що дають їй змогу «відновлювати промислову базу». «Ми вже ввели санкції щодо більш ніж 100 китайських підприємств. Ми повністю готові вжити додаткових заходів», — заявив тоді Блінкен.
Китай відзвітував про вивезення з Росії рекордного обсягу природних ресурсів.
Росія продовжує нарощувати поставки сировинних товарів до Китаю, повідомляють «Ведомости» з посиланням на дані митниці КНР.
Згідно зі статистикою відомства, у першому півріччі з РФ на китайський ринок було продано товарів на рекордні $65,2 млрд — на 4% більше, ніж роком раніше.
При цьому, експортний потік майже на 90% складався з природних ресурсів. Три чверті російських поставок до Китаю припадало на нафту, нафтопродукти і газ, випливає з митної статистики.
За півроку нафтові компанії продали китайським НПЗ 55,1 млн тонн чорного золота — на 5% більше, ніж роком раніше. Середня ціна цієї нафти збільшилася на 9%, до $80,3 за барель.
Доходи від продажу газу, який «Газпром» качає до Китаю трубопроводом «Сила Сибіру», зросли на 17%, до $4 млрд. Запущена 2019 року труба має наступного року вийти на проектну потужність — 38 млрд, а цьогоріч нею планують поставити 30 млрд кубів газу.
Крім того, Китай закупив у Росії деревини на $1,7 млрд, металевих руд на $2,3 млрд, а також алюмінію і продукції з нього на $1,8 млрд.
Крім корисних копалин і металів, з РФ до КНР продавали рибу (на $1,3 млрд), а також рослинні та тваринні олії ($1 млрд). Втім, поставки цих товарів скоротилися — на 11% і 32% відповідно.
Експорт електроенергії з Росії до Китаю різко впав 2024 року: із січня до червня поставки знизилися на 76% рік до року, до 465 млн кВт-год.
Це випливає з китайської митної статистики, з якою ознайомився «Комерсант».
Загальна вартість поставленої електроенергії впала на 75%, до $21,5 млн, а середня вартість постачання 1 кВт-год становила приблизно $0,046.
За умови збереження поточних обсягів постачань обсяг експорту в КНР за підсумками року не перевищить 1 млрд кВт-год, що стане рекордно низьким показником за всю історію. Для порівняння: у 2010-2020 роках середньорічний обсяг експорту електроенергії з РФ до Китаю перебував на рівні 3 млрд кВт-год.
Експорт електроенергії в Китай на правах монополії здійснює "Інтер РАО". Поставки йдуть з Далекого Сходу в китайську провінцію Хейлунцзян. Загалом із Росії до Китаю йдуть три лінії ЛЕП — на 500 кВ, 110 кВ і 220 кВ.
"Інтер РАО" почало збільшувати експорт до Китаю з 2021 року через зростаючий попит у республіці. У 2022 році компанія експортувала в КНР рекордні 4,7 млрд кВт-год, але із середини 2023 року поставки найбільшою ЛЕП на 500 кВ практично зупинилися через дефіцит э/э на Далекому Сході.
У результаті, 2023 року експорт до Китаю знизився до 3,1 млрд кВт-год. В "Інтер РАО" підтвердили падіння обсягу постачань до КНР. Там зазначили, що на Далекому Сході, як і раніше, зберігається дефіцит э/э через ремонти теплової генерації на тлі зростання споживання. Найближчими роками ситуація з поставками не покращиться, оскільки попит на електроенергію на Далекому Сході зростає випереджальними темпами.
Ось така путня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчатка.
Нет комментариев