Глава Центробанку ресурсної федерації заявила про вичерпання останніх ресурсів путіноміки
Ресурси, які давали змогу російській економіці два роки показувати зростання в умовах війни та санкцій, вичерпано, заявила на Петербурзькому міжнародному економічному форумі в четвер голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна:
"Ми зростали два роки досить високими темпами через те, що були задіяні вільні ресурси".
За словами Набіулліної, йдеться про робочу силу, виробничі потужності, запаси капіталу банківської системи, а також гроші Фонду національного добробуту, за допомогою якого уряд латав «дірки» в бюджеті та оплачував трильйонні мегапроєкти:
"Нам треба розуміти, що багато хто з цих ресурсів справді вичерпані".
Рівень безробіття, за даними Росстату, опустився до історичного мінімуму в 2,3%, а масова еміграція і вербування чоловіків на війну породили брак кадрів, який уряд ресурсної федерації оцінює в 2 млн осіб.
Ліквідні активи Фонду національного добробуту (ФНД) з початку війни скоротилися втричі — до 2,8 трлн рублів.
Запаси валюти у фонді знизилися до 153,7 млрд юанів — мінімуму з моменту його створення у 2008 році, а золотий запас ФНД схуд до 139,5 тони, хоча перед початком війни перевищував 400 тонн.
ФНД може бути повністю вичерпаний у 2026 році, попереджали експерти РАНХиГС.
Російська економіка перебуває «на межі рецесії», заявив на сесії ПМЕФ із Набіулліною глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін. За даними Росстату, у першому кварталі темпи зростання ВВП сповільнилися втричі — з 4,1% до 1,4%, а квартал до кварталу економіка вперше з 2022 року почала стискатися.
Прибутки бізнесу в березні обвалилися на третину, а в ключовому, нафтогазовому секторі — вдвічі. Промисловість опинилася на межі стагнації (1,2% зростання за січень-квітень), а цивільні галузі почали скорочуватися. Оборот роздробу сповільнився в 3 рази — 2,4% на кінець квітня проти 7,2% на кінець грудня.
Фактично, чиновники і міністри економічного блоку путіноміки кажуть Путіну, що настав час обирати — війна чи економіка, сказав «Новой газете.Европа» керівник одного з російських експертних центрів:
"Такі голоси дедалі голосніше й гучніше лунатимуть, — упевнений експерт. — Говоритимуть езоповою мовою, що витрати більше не тягнемо, ФНД закінчується, заново його поповнювати нізвідки".
Після трьох років військової мобілізації путіноміка охолоджується, констатує Олександр Коляндр, науковий співробітник Center for European Policy Analysis:
"Економіка видихається, а спад легко може перетворитися на обвал, — попереджає він. — Невірні рішення чиновників, подальше падіння цін на нафту, необережність з інфляцією — і Росія може опинитися у великій біді".
Приплив іноземних інвестицій у Росію обвалився до мінімуму з початку століття.
Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) піднесла своєрідний подарунок до Петербурзького міжнародного економічного форуму, що стартував у четвер.
В опублікованій доповіді про прямі іноземні інвестиції у світі ООН показала, що Росія змогла залучити торік у свою економіку лише $3,3 млрд — мінімум із 2001 року, коли країна тільки-но почала виходити з фінансової кризи, що сталася трьома роками раніше.
Ці цифри дають усі підстави поставити в лапки слово «міжнародний» у назві ПМЕФ. Приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) впав торік на 62,8% порівняно з 2023 роком і в 11,7 раза порівняно з довоєнним 2021-м, коли він становив $38,8 млрд.
"Нічого супер-привабливого в Росії сьогодні немає, щоб іноземні компанії кров з носу мали б усе кинути і йти в Росію заробляти гроші", — сказав Reuters економіст, колишній заступник голови Банку Росії Сергій Алексашенко.
За даними самого ЦБ ресурсної федерації, за останні три роки вкладення нерезидентів у реальний сектор РФ скоротилися на 57%: із $497,7 млрд ПІІ (накопиченим підсумком), які були в бізнесу на 1 січня 2022 року, на початок 2025-го залишилося лише $216 млрд — мінімальна сума з 2009 року.
Навіть якщо військові дії закінчаться завтра, мало хто із серйозних великих компаній готовий буде розглядати Росію як місце для інвестицій, вважає Алексашенко:
"Усі добре бачать, що з кожним днем ситуація з правами власності стає тільки гіршою".
Націоналізація набирає обертів. За останні три роки влада вилучила понад десяток іноземних компаній, останнім із цього списку став аеропорт «Домодєдово». Менше місяця тому диктатор Путін закликав «душити» іноземні IT-компанії, які, за його словами, діють проти Росії, але при цьому не до кінця пішли з російського ринку.
Меншим, ніж із 2001 року, приплив ПІІ був тільки в рік, коли Путін розв'язав війну в Україні: у 2022 році він виявився від'ємним, склавши -$15,2 млрд, за даними UNCTAD. Від'ємне значення показує, що іноземні компанії, які раніше вклали гроші в Росію, терміново їх репатріювали.
Тим часом глава «Северстали» заявив про загрозу повного зупинення металургійних заводів у Росії.
Санкції, втрата зовнішніх ринків і підвищення ключової ставки ЦБ поставили на межу колапсу російську металургію — одну з найбільших галузей промисловості, що охоплює понад 600 тисяч зайнятих і забезпечує економіці 10% експортних доходів.
Через падіння попиту і дорогі кредити в країні існує ризик повного зупинення металургійних заводів, заявив на ПМЕФ-2025 гендиректор «Северстали» Олександр Шевельов.
За його оцінками, цього року сталевари можуть зіткнутися з неможливістю продати до 6 млн тонн сталі, або майже 10% від торішнього виробництва. Прогноз споживання сталі на поточний рік досить песимістичний, сказав Шевельов — попит усередині Росії може знизитися з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн:
"Це дуже велике зниження, це, строго кажучи, обсяг споживання цілої галузі".
Продажі металу на експорт тим часом стали збитковими через різке зростання курсу рубля:
"Галузь сьогодні практично не може експортувати металопродукцію, тому що економічно це невигідно, невиправдано", — поскаржився Шевельов.
За його словами, металургійним заводам потрібен курс долара 90-100 рублів, а також зниження ключової ставки ЦБ, яке б «пожвавило ділову активність» у галузях-споживачах сталі:
"Але поки що все йде до того, що ми можемо зіткнутися, зокрема, і зі зупинкою навіть деяких підприємств, у яких не дуже добре із собівартістю".
За даними World Steel Association, виробництво сталі в Росії впало на 8,6% — рекордно серед усіх найбільших країн-виробників, за за січень-квітень поточного року просіло ще на 7,2%. Експорт від початку війни обвалився на третину: торік сталевари вивезли за кордон 20 млн тонн продукції проти 32 млн тонн 2021 року.
Сталеливарна галузь занурилася в повноцінну кризу, відзначають аналітики БКС: експортні ціни на російську сталь просіли від початку року на 5% у доларах і 26% у рублях, а по попиту всередині країни вдарила криза в будівництві. Найбільші компанії галузі скотилися у збитки. Новолипецький металургійний комбінат (НЛМК) закінчив минулий рік у мінусі на 0,3 млрд рублів, а у 2025-му році збитковим став ММК — головний постачальник сталі в Росії: він втратив 1,2 млрд рублів за перший квартал.
Уряд ресурсної федерації розглядає можливість зниження податків для сталеливарних підприємств, повідомив напередодні глава Мінпромторгу Антон Аліханов:
"Поточний рівень курсу нацвалюти, на жаль, є фактично загороджувальним для експортерів. У цій ситуації ми вважаємо правильним працювати над оптимізацією фіскального навантаження на металургійну галузь і скороченням регуляторних витрат".
Чиновники фінансово-економічного блоку уряду ресурсної федерації в четвер спробували дати визначення стану російської економіки, що гальмує, на четвертий рік війни Москви в Україні, але не змогли домовитися про майбутню модель зростання.
Охолодження путіноміки останніми місяцями зачіпає дедалі більше показників, а серед експертів дедалі частіше лунають слова «спад» і «рецесія», тоді як диктатор Путін велів уряду домогтися «м'якої посадки» економіки, не допускаючи її надмірного заморожування, «як у кріокамері».
Близький до путінського уряду Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) писав цього тижня, що в основній масі цивільних секторів спостерігається спад, і не видно, що може розігнати економіку.
Найпохмуріший діагноз на традиційній економічній сесії в рамках щорічного Петербурзького форуму пролунав від глави Мінекономрозвитку Максима Решетнікова — російська економіка опинилася на порозі скочування в рецесію:
«За цифрами в нас охолодження, але в нас усі наші цифри — це дзеркало заднього виду. За поточними відчуттями бізнесу і за індикаторами, ми, загалом, уже, мені здається, на межі переходу в рецесію.
Підприємства не хочуть інвестувати в умовах жорсткої ДКП, поточний рівень відсоткових ставок демотивує заходити в нові проєкти.
Можливо єдиним винятком є ще ВПК. Ми розуміємо, що у нас суттєве розширення попиту у ВПК призвело до зростання інвестицій, до зростання активності».
Доступні на кінець травня статистичні дані свідчать про практично повну зупинку економічного зростання путіноміки, а продовження спостережуваних тенденцій означитиме зростання ймовірності рецесії вже в другому кварталі 2025 року, ідеться в опублікованій цього тижня доповіді Інституту народногосподарського прогнозування РАН.
Президент Ощадбанку Герман Греф заявив про повне зупинення нових інвестицій у Росії: "Так довго тривати не може".
Нинішнє охолодження економіки загрожує обернутися великими проблемами в недалекому майбутньому.
На папері в Росії інвестиційний бум: у I кварталі вкладення в основний капітал зросли на 8,7% до січня-березня 2024 року, але в реальності все не так красиво.
Бізнес практично перестав запускати нові проєкти, розповів президент Сбербанку Герман Греф. Свою частку у фінансуванні інвестпроєктів Сбер оцінює в 60-65%.
"Підприємства зупинили інвестиційний цикл, — заявив Греф. — Ми, найбільший банк, який фінансує інвестиційні проєкти в країні, уперше за довгий час, з початку цього року, ми не профінансували жодного нового інвестиційного проєкту. Ми дофінансуємо тільки старі проєкти".
Він зазначив, що поведінка бізнесу змінилася і заявок на фінансування практично немає:
"Вона раціональна, зрозуміла. Але так довго тривати не може, — попередив Греф, — тому що ми будемо платити за зупинку інвестиційної активності економічним зростанням на перспективі двох-трьох років".
Основне джерело інвестицій у ресурсній федерації — власні кошти компаній, на нього припадає більше половини вкладень — 56,7% торік. Головне джерело залучених коштів — бюджети всіх рівнів (16,6%), кредити банків лише треті за значимістю (10,9%), важливі інші позики (8,8%).
Прибутки компаній скорочуються: минулого року вони перевищили збитки на 30,4 трлн руб. — це на 6,9% менше, ніж роком раніше — при тому, що інфляція становила 9,5%.
Ставки за кредитами не тільки стали непідйомними, а й у багатьох галузях ще торік зрівнялися або перевищили рентабельність, зазначав близький до влади аналітичний центр ЦМАКП, зазначаючи, що це позбавляє приватні інвестиції сенсу.
Високі ставки демотивують бізнес, нарікав міністр економічного розвитку Максим Решетніков.
У цьому полягає «раціональність», про яку говорив Греф.
Центробанк відповідає, що прибутки хоч і скорочуються, але залишаються високими за історичними мірками, а багато компаній за попередні два роки бурхливого зростання накопичили фінансові резерви. Регулярні опитування тисяч підприємств, які він проводить, дають картину, схожу на ту, що описав Греф, але не в таких масштабах:
"За опитуваннями, компанії продовжують оптимізувати свої інвестиційні плани, фокусуючись на проєктах на стадії завершення", — зазначали керівники ЦБ під час обговорення ключової ставки наприкінці березня. Усе це, на їхню думку, "сприяє більш плавному уповільненню зростання інвестиційної активності цього року".
ЦБ додає ще дві важливих причини гальмування інвестицій — висока інфляція та повна невизначеність:
"Підприємства повідомляють, що значущим стримувальним фактором розширення інвестицій є істотне зростання вартості матеріалів та обладнання".
Трохи раніше, у січні, проведений Центробанком моніторинг підприємств засвідчив, що "серед чинників, що обмежують інвестиційну активність, зріс вплив рівня ставок за інвестиційними кредитами та невизначеності економічної ситуації".
За перші чотири місяці портфель корпоративних кредитів з урахуванням облігацій зріс на 1 трлн руб., або на 1,1%. Настільки слабке зростання пов'язане з тим, що в цей час бюджет активно авансував держзамовлення, і багато компаній гасили старі кредити або залучали менше нових.
Сбер за п'ять місяців збільшив корпоративний кредитний портфель на 1,5% без урахування валютної переоцінки.
Це кредити не на інвестиції, а на поточну діяльність, пояснював перший заступник Грефа Олександр Ведяхін:
"Ми бачимо зміну структури портфеля, зменшення інвестиційної складової та збільшення оборотного капіталу. Це показує, що на поточних ставках підприємствам бракує грошей для того, щоб розвивати бізнес, вони йдуть у банк по оборотний капітал".
Глава найбільшого російського банку, державного Ощадбанку Герман Греф на діловому сніданку в рамках Петербурзького економічного форуму в п'ятницю сказав про "ідеальний шторм" для путіноміки через високі відсоткові ставки та над-зміцнений курс рубля, що впливає на доходи бюджету від експорту.
Російська влада не виношує планів чергового коригування податків, незважаючи на складну ситуацію з виконанням бюджету цьогоріч, але планує обговорити ефективність податкових пільг, сказав міністр фінансів Антон Силуанов:
"У нас дійсно шторм ідеальний. І в бюджеті те ж саме. Штормить серйозно.
Проте щодо податків ми торік обговорювали тему і домовилися, що базово податки не чіпаємо, і це правильно, бо це теж такий інститут для передбачуваності нашої політики.
Планів жодних, природно, у нас змінювати ту конструкцію, про яку ми домовилися, немає. Щодо пільг можна подивитися, такі податкові витрати. Ми бачимо, що не завжди вони працюють адресно й ефективно. Мені здається, тут є над чим подумати".
Багато хто вірить…
Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та чудові дівчатка.
"Ми зростали два роки досить високими темпами через те, що були задіяні вільні ресурси".
За словами Набіулліної, йдеться про робочу силу, виробничі потужності, запаси капіталу банківської системи, а також гроші Фонду національного добробуту, за допомогою якого уряд латав «дірки» в бюджеті та оплачував трильйонні мегапроєкти:
"Нам треба розуміти, що багато хто з цих ресурсів справді вичерпані".
Рівень безробіття, за даними Росстату, опустився до історичного мінімуму в 2,3%, а масова еміграція і вербування чоловіків на війну породили брак кадрів, який уряд ресурсної федерації оцінює в 2 млн осіб.
Ліквідні активи Фонду національного добробуту (ФНД) з початку війни скоротилися втричі — до 2,8 трлн рублів.
Запаси валюти у фонді знизилися до 153,7 млрд юанів — мінімуму з моменту його створення у 2008 році, а золотий запас ФНД схуд до 139,5 тони, хоча перед початком війни перевищував 400 тонн.
ФНД може бути повністю вичерпаний у 2026 році, попереджали експерти РАНХиГС.
Російська економіка перебуває «на межі рецесії», заявив на сесії ПМЕФ із Набіулліною глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін. За даними Росстату, у першому кварталі темпи зростання ВВП сповільнилися втричі — з 4,1% до 1,4%, а квартал до кварталу економіка вперше з 2022 року почала стискатися.
Прибутки бізнесу в березні обвалилися на третину, а в ключовому, нафтогазовому секторі — вдвічі. Промисловість опинилася на межі стагнації (1,2% зростання за січень-квітень), а цивільні галузі почали скорочуватися. Оборот роздробу сповільнився в 3 рази — 2,4% на кінець квітня проти 7,2% на кінець грудня.
Фактично, чиновники і міністри економічного блоку путіноміки кажуть Путіну, що настав час обирати — війна чи економіка, сказав «Новой газете.Европа» керівник одного з російських експертних центрів:
"Такі голоси дедалі голосніше й гучніше лунатимуть, — упевнений експерт. — Говоритимуть езоповою мовою, що витрати більше не тягнемо, ФНД закінчується, заново його поповнювати нізвідки".
Після трьох років військової мобілізації путіноміка охолоджується, констатує Олександр Коляндр, науковий співробітник Center for European Policy Analysis:
"Економіка видихається, а спад легко може перетворитися на обвал, — попереджає він. — Невірні рішення чиновників, подальше падіння цін на нафту, необережність з інфляцією — і Росія може опинитися у великій біді".
Приплив іноземних інвестицій у Росію обвалився до мінімуму з початку століття.
Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) піднесла своєрідний подарунок до Петербурзького міжнародного економічного форуму, що стартував у четвер.
В опублікованій доповіді про прямі іноземні інвестиції у світі ООН показала, що Росія змогла залучити торік у свою економіку лише $3,3 млрд — мінімум із 2001 року, коли країна тільки-но почала виходити з фінансової кризи, що сталася трьома роками раніше.
Ці цифри дають усі підстави поставити в лапки слово «міжнародний» у назві ПМЕФ. Приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) впав торік на 62,8% порівняно з 2023 роком і в 11,7 раза порівняно з довоєнним 2021-м, коли він становив $38,8 млрд.
"Нічого супер-привабливого в Росії сьогодні немає, щоб іноземні компанії кров з носу мали б усе кинути і йти в Росію заробляти гроші", — сказав Reuters економіст, колишній заступник голови Банку Росії Сергій Алексашенко.
За даними самого ЦБ ресурсної федерації, за останні три роки вкладення нерезидентів у реальний сектор РФ скоротилися на 57%: із $497,7 млрд ПІІ (накопиченим підсумком), які були в бізнесу на 1 січня 2022 року, на початок 2025-го залишилося лише $216 млрд — мінімальна сума з 2009 року.
Навіть якщо військові дії закінчаться завтра, мало хто із серйозних великих компаній готовий буде розглядати Росію як місце для інвестицій, вважає Алексашенко:
"Усі добре бачать, що з кожним днем ситуація з правами власності стає тільки гіршою".
Націоналізація набирає обертів. За останні три роки влада вилучила понад десяток іноземних компаній, останнім із цього списку став аеропорт «Домодєдово». Менше місяця тому диктатор Путін закликав «душити» іноземні IT-компанії, які, за його словами, діють проти Росії, але при цьому не до кінця пішли з російського ринку.
Меншим, ніж із 2001 року, приплив ПІІ був тільки в рік, коли Путін розв'язав війну в Україні: у 2022 році він виявився від'ємним, склавши -$15,2 млрд, за даними UNCTAD. Від'ємне значення показує, що іноземні компанії, які раніше вклали гроші в Росію, терміново їх репатріювали.
Тим часом глава «Северстали» заявив про загрозу повного зупинення металургійних заводів у Росії.
Санкції, втрата зовнішніх ринків і підвищення ключової ставки ЦБ поставили на межу колапсу російську металургію — одну з найбільших галузей промисловості, що охоплює понад 600 тисяч зайнятих і забезпечує економіці 10% експортних доходів.
Через падіння попиту і дорогі кредити в країні існує ризик повного зупинення металургійних заводів, заявив на ПМЕФ-2025 гендиректор «Северстали» Олександр Шевельов.
За його оцінками, цього року сталевари можуть зіткнутися з неможливістю продати до 6 млн тонн сталі, або майже 10% від торішнього виробництва. Прогноз споживання сталі на поточний рік досить песимістичний, сказав Шевельов — попит усередині Росії може знизитися з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн:
"Це дуже велике зниження, це, строго кажучи, обсяг споживання цілої галузі".
Продажі металу на експорт тим часом стали збитковими через різке зростання курсу рубля:
"Галузь сьогодні практично не може експортувати металопродукцію, тому що економічно це невигідно, невиправдано", — поскаржився Шевельов.
За його словами, металургійним заводам потрібен курс долара 90-100 рублів, а також зниження ключової ставки ЦБ, яке б «пожвавило ділову активність» у галузях-споживачах сталі:
"Але поки що все йде до того, що ми можемо зіткнутися, зокрема, і зі зупинкою навіть деяких підприємств, у яких не дуже добре із собівартістю".
За даними World Steel Association, виробництво сталі в Росії впало на 8,6% — рекордно серед усіх найбільших країн-виробників, за за січень-квітень поточного року просіло ще на 7,2%. Експорт від початку війни обвалився на третину: торік сталевари вивезли за кордон 20 млн тонн продукції проти 32 млн тонн 2021 року.
Сталеливарна галузь занурилася в повноцінну кризу, відзначають аналітики БКС: експортні ціни на російську сталь просіли від початку року на 5% у доларах і 26% у рублях, а по попиту всередині країни вдарила криза в будівництві. Найбільші компанії галузі скотилися у збитки. Новолипецький металургійний комбінат (НЛМК) закінчив минулий рік у мінусі на 0,3 млрд рублів, а у 2025-му році збитковим став ММК — головний постачальник сталі в Росії: він втратив 1,2 млрд рублів за перший квартал.
Уряд ресурсної федерації розглядає можливість зниження податків для сталеливарних підприємств, повідомив напередодні глава Мінпромторгу Антон Аліханов:
"Поточний рівень курсу нацвалюти, на жаль, є фактично загороджувальним для експортерів. У цій ситуації ми вважаємо правильним працювати над оптимізацією фіскального навантаження на металургійну галузь і скороченням регуляторних витрат".
Чиновники фінансово-економічного блоку уряду ресурсної федерації в четвер спробували дати визначення стану російської економіки, що гальмує, на четвертий рік війни Москви в Україні, але не змогли домовитися про майбутню модель зростання.
Охолодження путіноміки останніми місяцями зачіпає дедалі більше показників, а серед експертів дедалі частіше лунають слова «спад» і «рецесія», тоді як диктатор Путін велів уряду домогтися «м'якої посадки» економіки, не допускаючи її надмірного заморожування, «як у кріокамері».
Близький до путінського уряду Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) писав цього тижня, що в основній масі цивільних секторів спостерігається спад, і не видно, що може розігнати економіку.
Найпохмуріший діагноз на традиційній економічній сесії в рамках щорічного Петербурзького форуму пролунав від глави Мінекономрозвитку Максима Решетнікова — російська економіка опинилася на порозі скочування в рецесію:
«За цифрами в нас охолодження, але в нас усі наші цифри — це дзеркало заднього виду. За поточними відчуттями бізнесу і за індикаторами, ми, загалом, уже, мені здається, на межі переходу в рецесію.
Підприємства не хочуть інвестувати в умовах жорсткої ДКП, поточний рівень відсоткових ставок демотивує заходити в нові проєкти.
Можливо єдиним винятком є ще ВПК. Ми розуміємо, що у нас суттєве розширення попиту у ВПК призвело до зростання інвестицій, до зростання активності».
Доступні на кінець травня статистичні дані свідчать про практично повну зупинку економічного зростання путіноміки, а продовження спостережуваних тенденцій означитиме зростання ймовірності рецесії вже в другому кварталі 2025 року, ідеться в опублікованій цього тижня доповіді Інституту народногосподарського прогнозування РАН.
Президент Ощадбанку Герман Греф заявив про повне зупинення нових інвестицій у Росії: "Так довго тривати не може".
Нинішнє охолодження економіки загрожує обернутися великими проблемами в недалекому майбутньому.
На папері в Росії інвестиційний бум: у I кварталі вкладення в основний капітал зросли на 8,7% до січня-березня 2024 року, але в реальності все не так красиво.
Бізнес практично перестав запускати нові проєкти, розповів президент Сбербанку Герман Греф. Свою частку у фінансуванні інвестпроєктів Сбер оцінює в 60-65%.
"Підприємства зупинили інвестиційний цикл, — заявив Греф. — Ми, найбільший банк, який фінансує інвестиційні проєкти в країні, уперше за довгий час, з початку цього року, ми не профінансували жодного нового інвестиційного проєкту. Ми дофінансуємо тільки старі проєкти".
Він зазначив, що поведінка бізнесу змінилася і заявок на фінансування практично немає:
"Вона раціональна, зрозуміла. Але так довго тривати не може, — попередив Греф, — тому що ми будемо платити за зупинку інвестиційної активності економічним зростанням на перспективі двох-трьох років".
Основне джерело інвестицій у ресурсній федерації — власні кошти компаній, на нього припадає більше половини вкладень — 56,7% торік. Головне джерело залучених коштів — бюджети всіх рівнів (16,6%), кредити банків лише треті за значимістю (10,9%), важливі інші позики (8,8%).
Прибутки компаній скорочуються: минулого року вони перевищили збитки на 30,4 трлн руб. — це на 6,9% менше, ніж роком раніше — при тому, що інфляція становила 9,5%.
Ставки за кредитами не тільки стали непідйомними, а й у багатьох галузях ще торік зрівнялися або перевищили рентабельність, зазначав близький до влади аналітичний центр ЦМАКП, зазначаючи, що це позбавляє приватні інвестиції сенсу.
Високі ставки демотивують бізнес, нарікав міністр економічного розвитку Максим Решетніков.
У цьому полягає «раціональність», про яку говорив Греф.
Центробанк відповідає, що прибутки хоч і скорочуються, але залишаються високими за історичними мірками, а багато компаній за попередні два роки бурхливого зростання накопичили фінансові резерви. Регулярні опитування тисяч підприємств, які він проводить, дають картину, схожу на ту, що описав Греф, але не в таких масштабах:
"За опитуваннями, компанії продовжують оптимізувати свої інвестиційні плани, фокусуючись на проєктах на стадії завершення", — зазначали керівники ЦБ під час обговорення ключової ставки наприкінці березня. Усе це, на їхню думку, "сприяє більш плавному уповільненню зростання інвестиційної активності цього року".
ЦБ додає ще дві важливих причини гальмування інвестицій — висока інфляція та повна невизначеність:
"Підприємства повідомляють, що значущим стримувальним фактором розширення інвестицій є істотне зростання вартості матеріалів та обладнання".
Трохи раніше, у січні, проведений Центробанком моніторинг підприємств засвідчив, що "серед чинників, що обмежують інвестиційну активність, зріс вплив рівня ставок за інвестиційними кредитами та невизначеності економічної ситуації".
За перші чотири місяці портфель корпоративних кредитів з урахуванням облігацій зріс на 1 трлн руб., або на 1,1%. Настільки слабке зростання пов'язане з тим, що в цей час бюджет активно авансував держзамовлення, і багато компаній гасили старі кредити або залучали менше нових.
Сбер за п'ять місяців збільшив корпоративний кредитний портфель на 1,5% без урахування валютної переоцінки.
Це кредити не на інвестиції, а на поточну діяльність, пояснював перший заступник Грефа Олександр Ведяхін:
"Ми бачимо зміну структури портфеля, зменшення інвестиційної складової та збільшення оборотного капіталу. Це показує, що на поточних ставках підприємствам бракує грошей для того, щоб розвивати бізнес, вони йдуть у банк по оборотний капітал".
Глава найбільшого російського банку, державного Ощадбанку Герман Греф на діловому сніданку в рамках Петербурзького економічного форуму в п'ятницю сказав про "ідеальний шторм" для путіноміки через високі відсоткові ставки та над-зміцнений курс рубля, що впливає на доходи бюджету від експорту.
Російська влада не виношує планів чергового коригування податків, незважаючи на складну ситуацію з виконанням бюджету цьогоріч, але планує обговорити ефективність податкових пільг, сказав міністр фінансів Антон Силуанов:
"У нас дійсно шторм ідеальний. І в бюджеті те ж саме. Штормить серйозно.
Проте щодо податків ми торік обговорювали тему і домовилися, що базово податки не чіпаємо, і це правильно, бо це теж такий інститут для передбачуваності нашої політики.
Планів жодних, природно, у нас змінювати ту конструкцію, про яку ми домовилися, немає. Щодо пільг можна подивитися, такі податкові витрати. Ми бачимо, що не завжди вони працюють адресно й ефективно. Мені здається, тут є над чим подумати".
Багато хто вірить…
Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та чудові дівчатка.
Нет комментариев