Хуцпа по-кремлівськи: нафтою для путіноміки стали пересічні росіяни
Хуцпа по-кремлівськи — Путін укотре кинув підвідомче населення і доручив готувати підвищення податків для малого бізнесу: нафтою для путіноміки стали пересічні росіяни.
Кремль запускає реформу податків для малого і середнього бізнесу, щоб наповнити федеральний бюджет, по якому вдарили провал сировинних доходів і вичерпання Фонду національного добробуту (ФНД).
У найближчі півроку уряд РФ спільно розробить проєкт посилення параметрів спрощеної системи оподаткування (ССО), якою користуються мільйони російських ІП і малих компаній. Таке доручення Путін дав за підсумками зустрічі з представниками бізнес-об'єднання «Ділова Росія».
За ідеєю диктатора, малий бізнес потрібно переводити на сплату ПДВ — ключового податку для федеральної скарбниці, який приносить уряду кожен п'ятий рубль доходів.
Для цього, згідно з дорученням Путіна, планують знизити поріг максимального річного доходу, за якого підприємці, які використовують ССО, звільняються від сплати ПДВ. Зараз він становить 60 млн рублів.
Потім організації, що здійснюють торговельну діяльність, мають бути «поетапно» повністю виведені зі ССО, випливає з доручення, опублікованого на сайті Кремля.
Відповідальним за майбутню реформу Путін призначив особисто прем'єра Михайла Мішустіна, якому належить відзвітувати про виконання до 1 грудня.
Гроші гостро потрібні федеральному бюджету, який витрачає на війну, армію і зброю кожен третій рубль — рекордну частку з часів СРСР.
Нафтогазові доходи падають із двозначною швидкістю слідом за цінами на російську нафту, а резервів, щоб залатати бюджетні дірки, стає дедалі менше: ліквідні активи ФНД з початку війни скоротилися втричі, до 2,8 трлн рублів.
У 2022-2024 рр. уряд уже підвищував ПВКК на нафту і газ, запроваджував для великого бізнесу «податок на надприбуток» і курсові мита.
У 2025 році стартувала найбільша за десятиліття податкова реформа: було підвищено податок на прибуток, запроваджено диференційовану шкалу ПДФО, а крім того, зросли мита й акцизи, зокрема на паливо.
За розрахунками Мінфіну ресурсної федерації, це принесе в бюджет 3,6 трлн рублів поточного року і майже 15 трлн — за 6 років.
Незважаючи на це, бюджету може знадобитися подальше коригування податкової системи, повідомив в травні на колегії Мінфіну ресурсної федерації глава відомства Антон Силуанов.
Зараз кожен четвертий рубль доходів уряду забезпечує сировинна рента, але "рентні доходи — нестабільне джерело, і на довгій дистанції скорочуватиметься, якщо не вичерпається за певний час зовсім", попередив Силуанов:
"Тому бачимо завдання Мінфіну з урахуванням нестійкості рентних доходів у майбутньому вибудовувати податкову політику й адміністрування з урахуванням мінімізації цих ризиків".
Це той самий Силуанов, який лише тиждень тому на Петербурзькому міжнародному економічному форумі заявив, що російська влада не виношує планів чергового коригування податків, незважаючи на складну ситуацію з виконанням бюджету цьогоріч, але планує обговорити ефективність податкових пільг, сказав міністр фінансів Антон Силуанов:
"У нас дійсно шторм ідеальний. І в бюджеті те ж саме. Штормить серйозно.
Проте щодо податків ми торік обговорювали тему і домовилися, що базово податки не чіпаємо, і це правильно, бо це теж такий інститут для передбачуваності нашої політики".
Петербурзький економічний форум, який в останні кілька років викликав інтерес спостерігачів виключно цінами на повій та обіди, а також тим, чи приїдуть на нього таліби і в якій кількості, раптом опинився в центрі уваги. І цілком заслужено.
Багато заяв, які прозвучали на ньому, — від слів міністра економічного розвитку Максима Решетнікова, що це «за цифрами в нас охолодження, а за поточними відчуттями вже на межі переходу в рецесію», і від виступу голови правління Ощадбанку Германа Грефа, який відверто повідомив, що в Росії припинилися всілякі серйозні інвестиції, до промови голови бюджетного комітету Державної думи Андрія Макарова, який висловився в тому ключі, що Росія за інвестиційним кліматом посідає 126 місце зі 133 можливих, що гідні умови для бізнесу в країні не є гідними, не мають жодного впливу.
Причина активізації дискусій на економічні теми полягала скоріше за все в тому, що стало помітним назрівання серйозних політичних рішень, які здалися представникам економічного блоку уряду вкрай тривожними і небезпечними.
Наприкінці 2022 р. було ухвалено бюджет, у якому на війну наступного року виділялося 4,98 трлн рублів, а 2024-го — «лише» 4,64 трлн. Однак уже 2023-го новий бюджет виділяв на 2024 р. 10,8 трлн рублів — у 2,3 (!) раза більше, ніж планувалося нещодавно, потім усе повторилося: 2024-го на 2025-й було виділено 13,5 трлн. рублів.
Фінансовий план 2025 р. вкрай небезпечний для ресурсної федерації, оскільки Кремль вирішив уперше витратити на війну більше, ніж він збирався отримати за весь рік нафтогазових доходів (10,94 трлн рублів).
Але справи пішли набагато гірше: нафтогазові доходи у квітні були серйозно переглянуті в бік зниження. Державна Дума позаминулого тижня схвалила поправки, які скоригували нафтогазові доходи до 8,32 трлн рублів — і таким чином, якщо бюджет буде виконано в його новій версії, витрати на війну перевищать усі надходження від нафтогазу на 62,2%.
Катастрофічною ця ситуація неминуче стане в разі, якщо Кремль учетверте скоригує бюджет і знову спробує наростити військові витрати у 2026 р. — наприклад, до 17-19 трлн рублів.
Чи може це статися? Судячи з усього, саме такого розвитку подій і чекають зараз в економічному блоці уряду на Московії.
Путін відверто і самовпевнено розтринькав унікальний шанс, що випав на його долю, на укладення миру на досить вигідних умовах і отримання в союзники Дональда Трампа.
Але якщо вам раз за разом повторюють, що треба лише трохи потерпіти, а потім настане повернення до норми, яке не настає; якщо обіцяють «в принципі» не змінювати податкову систему, а потім вона стрімко змінюється щороку; якщо спочатку експропріюють власність «недружніх» інвесторів, а потім приходять і за вашою, незрозуміло на яких підставах, ніхто не сумніватиметься в тому, як правильно прочитати «сигнали» Кремля.
Ні продовження війни, ні пошук миру не можуть бути гіршими самі по собі, ніж створення в економіці відчуття тотальної невизначеності, чим Кремль і займається.
Путін каже своїм підданим: "Спочатку я забрав у вас свободу в обмін на «стабільність» і доходи, але «вороги» зараз змушують мене забрати у вас і доходи, і пенсії, і «стабільність».
Натомість я даю вам війну, ненависть до всього оточуючого не «російського» світу та імперську «велич», які будуть відволікати вас від моєї корупції та кривавих злочинів".
Піддані з радістю, горілкою і танцями проковтнули і це.
Історичний досвід свідчить про те, що в аналогічному стані Росія перебувала століттями.
Війна та імперська «велич» грошей коштує.
Ваших грошей, «недорогі росіяни».
Dixi.
Тим часом у Чити бюджетників змусили шукати добровольців на війну з Україною.
Міністерство культури Забайкальського краю зажадало від співробітників музеїв, театрів, бібліотек та інших підвідомчих установ зайнятися вербуванням «добровольців» на війну з Україною, пише «Чита.ру» з посиланням на самих працівників.
За словами людей, їх зобов'язали шукати охочих вирушити на фронт, переконувати їх підписувати контракт із Міноборони, а також у щоденному режимі звітувати про цю роботу. За відмову від виконання нових обов'язків співробітникам «загрожують санкції». План із відбору рекрутів підписано главою Мінкульту регіону Альоною Ячменєвою.
Згідно з документом, співробітники мають регулярно «проводити агітацію» у відомчих установах, на масових заходах і в громадських місцях. Крім того, їм наказали поширювати друковані матеріали про службу в ЗС РФ, а також щотижня «оновлювати агітацію в соцмережах» і щомісяця зустрічатися з представниками пунктів відбору на військову службу.
Подібні розпорядження розіслані в усі міністерства Забайкалля, повідомило джерело «Чита.ру», що працює в одному з держорганів. Самі співробітники розповіли, що Мінкульт змушує брати «додаткове навантаження» в примусовому порядку і без відповідних виплат.
Раніше в Забайкаллі не змогли знайти водіїв сміттєвозів після того, як працівники підприємств з поводження з відходами пішли на війну з Україною.
Тепер Забайкалля тоне в смітті.
Їм не звикати.
Путін програв щось гірше, ніж війну, він втратив Захід: як це змінює майбутнє Європи, України і самої Росії?
Коли Володимир Путін вторгся в Україну у 2022 році, він зробив ставку проти Заходу, під яким розуміли Європу та Сполучені Штати, пише в The New York Times Майкл Кіммадж, історик, який спеціалізується на Холодній війні та РФ.
У статті "Путін втратив Захід. Це було не за планом" Кіммадж пише, що Путін розраховував, що Захід не матиме мужності врятувати Україну.
Перемога Росії довела б, що «золотий вік» Заходу закінчився, а сама вона може вільно стверджувати себе на світовій арені у партнерстві з Китаєм.
Проте «ставка пана Путіна не виправдалася». Війна затяглася, і Кремлю довелося застосовувати два підходи щодо Заходу.
Один — для внутрішнього вжитку, демонізуючи Захід та згуртовуючи росіян у цивілізаційній битві проти нього.
Другий – на експорт, що мав на меті розділити сам Захід.
Певну роль у цьому проєкті мало відіграти і обрання Дональда Трампа президентом США, після якого «Захід мав роздерти себе на частини, залишивши Україну Росії».
Але і ці сподівання виявилися ілюзорними. Після початкового ентузіазму президент Трамп охолонув до свого російського колеги, нещодавно назвавши його «божевільним».
Він може й надалі діяти втілюючи своє заявлене бажання вести бізнес з паном Путіним, але не зможе дати йому ані Україну, ані Заход.
Причина цього полягає у тому, що жорстока війна, розв'язана Росією, так налякала Захід, що підштовхнула його до колективних зусиль стримування та остаточно налаштувала Європу проти Росії. І ці зміни, вважає автор NYT, визначатимуть долю РФ на десятиліття вперед.
Росія завжди потребувала Заходу та отримувала вигоду від контактів з ним. Через непотрібну війну пан Путін втратив його назавжди.
Далі у статті історик нагадує, як Росія була частиною європейських справ від XVII сторіччя як імперія і брала в них активну участь – від розділу Польщі разом із Пруссією та Габсбурзькою Австрією, до участі у Наполеонівських та інших війнах на континенті у XIX сторіччі.
У ХХ сторіччі навіть Радянський Союз, "дитя війни та революції", не віддалявся так від Європи.
Після Другої світової війни Москва правила половиною Європи, залишаючи іншу половину стурбованою радянською загрозою. У 1989 році, коли радянська влада почала розпадатися, Михайло Горбачов лірично говорив про «спільний європейський дім» від Лісабона до Владивостока.
Метастази Путіна: проте з приходом до влади Володимира Путіна відносини Росії із Заходом почали псуватися.
Одержимий нібито невдачами 1990-х років, він прагнув категорично блокувати розширення НАТО замість того, щоб домовлятися про розумний перелік вимог щодо баз, розміщення військ та розгортання ракет.
Не зумівши досягти робочих відносин з НАТО, Путін дозволив своїм страхам щодо незалежності України пустити метастази.
Це призвело у 2014 році до анексії Росією Криму та вторгнення на схід України. Вісім років по тому його прагнення до панування над Україною вибухнуло у жахливу війну, спровокувавши найсерйозніший розрив із Заходом у сучасній історії Росії.
Але хибно було би вважати, що при цьому Путін прагнув розірвати відносини Росії із Заходом. Він радше хотів переорієнтувати їх на свою користь, — повернути собі провідну роль і одночасно послабити Захід.
"Покараний Захід міг би схилитися перед російською доблестю, згорнувши альянс НАТО. Сусідні країни, що переживають паніку, могли б вийти з НАТО чи Європейського Союзу, підлещуючись до Москви. Трансатлантичні відносини, основа Заходу, могли б дати тріщину", — описує очікувані в Москві сценарії американський історик, але "нічого з цього не сталося".
Путін зробив для своєї країни щось набагато гірше, ніж розпочати невиграну та невиграшну війну: він змусив Європу само-організувати себе як військову противагу Росії.
Німеччина швидко переозброюється, Фінляндія та Швеція вступили до НАТО, а брекзит відійшов на другий план завдяки новій угоді про безпеку між Великою Британією та Європейським Союзом.
Єдиний шлях Росії до повернення партнерства з Європою — припинити війну на українських умовах, чого Путін ніколи не зробить.
Врешті, Путін сам себе вигнав з Європи. І президент Трамп, навіть якби хотів, не зможе врятувати Росію від її ізоляції.
Росія ефективно зупинена в Україні. Як виявилося, Європа, як, власне, і Сполучені Штати, можуть жити без Росії.
Загалом, "Захід може легко дозволити собі втратити Росію", хоч як добре було б мати поруч мирну версію цієї країни.
"Втрата Росією Заходу, навпаки, є для неї тяжким відкатом назад, на виправлення якого можуть знадобитися покоління. Це вибір Путіна і трагедія Росії", — підсумовує Майкл Кіммадж.
Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та чудові дівчатка.
Кремль запускає реформу податків для малого і середнього бізнесу, щоб наповнити федеральний бюджет, по якому вдарили провал сировинних доходів і вичерпання Фонду національного добробуту (ФНД).
У найближчі півроку уряд РФ спільно розробить проєкт посилення параметрів спрощеної системи оподаткування (ССО), якою користуються мільйони російських ІП і малих компаній. Таке доручення Путін дав за підсумками зустрічі з представниками бізнес-об'єднання «Ділова Росія».
За ідеєю диктатора, малий бізнес потрібно переводити на сплату ПДВ — ключового податку для федеральної скарбниці, який приносить уряду кожен п'ятий рубль доходів.
Для цього, згідно з дорученням Путіна, планують знизити поріг максимального річного доходу, за якого підприємці, які використовують ССО, звільняються від сплати ПДВ. Зараз він становить 60 млн рублів.
Потім організації, що здійснюють торговельну діяльність, мають бути «поетапно» повністю виведені зі ССО, випливає з доручення, опублікованого на сайті Кремля.
Відповідальним за майбутню реформу Путін призначив особисто прем'єра Михайла Мішустіна, якому належить відзвітувати про виконання до 1 грудня.
Гроші гостро потрібні федеральному бюджету, який витрачає на війну, армію і зброю кожен третій рубль — рекордну частку з часів СРСР.
Нафтогазові доходи падають із двозначною швидкістю слідом за цінами на російську нафту, а резервів, щоб залатати бюджетні дірки, стає дедалі менше: ліквідні активи ФНД з початку війни скоротилися втричі, до 2,8 трлн рублів.
У 2022-2024 рр. уряд уже підвищував ПВКК на нафту і газ, запроваджував для великого бізнесу «податок на надприбуток» і курсові мита.
У 2025 році стартувала найбільша за десятиліття податкова реформа: було підвищено податок на прибуток, запроваджено диференційовану шкалу ПДФО, а крім того, зросли мита й акцизи, зокрема на паливо.
За розрахунками Мінфіну ресурсної федерації, це принесе в бюджет 3,6 трлн рублів поточного року і майже 15 трлн — за 6 років.
Незважаючи на це, бюджету може знадобитися подальше коригування податкової системи, повідомив в травні на колегії Мінфіну ресурсної федерації глава відомства Антон Силуанов.
Зараз кожен четвертий рубль доходів уряду забезпечує сировинна рента, але "рентні доходи — нестабільне джерело, і на довгій дистанції скорочуватиметься, якщо не вичерпається за певний час зовсім", попередив Силуанов:
"Тому бачимо завдання Мінфіну з урахуванням нестійкості рентних доходів у майбутньому вибудовувати податкову політику й адміністрування з урахуванням мінімізації цих ризиків".
Це той самий Силуанов, який лише тиждень тому на Петербурзькому міжнародному економічному форумі заявив, що російська влада не виношує планів чергового коригування податків, незважаючи на складну ситуацію з виконанням бюджету цьогоріч, але планує обговорити ефективність податкових пільг, сказав міністр фінансів Антон Силуанов:
"У нас дійсно шторм ідеальний. І в бюджеті те ж саме. Штормить серйозно.
Проте щодо податків ми торік обговорювали тему і домовилися, що базово податки не чіпаємо, і це правильно, бо це теж такий інститут для передбачуваності нашої політики".
Петербурзький економічний форум, який в останні кілька років викликав інтерес спостерігачів виключно цінами на повій та обіди, а також тим, чи приїдуть на нього таліби і в якій кількості, раптом опинився в центрі уваги. І цілком заслужено.
Багато заяв, які прозвучали на ньому, — від слів міністра економічного розвитку Максима Решетнікова, що це «за цифрами в нас охолодження, а за поточними відчуттями вже на межі переходу в рецесію», і від виступу голови правління Ощадбанку Германа Грефа, який відверто повідомив, що в Росії припинилися всілякі серйозні інвестиції, до промови голови бюджетного комітету Державної думи Андрія Макарова, який висловився в тому ключі, що Росія за інвестиційним кліматом посідає 126 місце зі 133 можливих, що гідні умови для бізнесу в країні не є гідними, не мають жодного впливу.
Причина активізації дискусій на економічні теми полягала скоріше за все в тому, що стало помітним назрівання серйозних політичних рішень, які здалися представникам економічного блоку уряду вкрай тривожними і небезпечними.
Наприкінці 2022 р. було ухвалено бюджет, у якому на війну наступного року виділялося 4,98 трлн рублів, а 2024-го — «лише» 4,64 трлн. Однак уже 2023-го новий бюджет виділяв на 2024 р. 10,8 трлн рублів — у 2,3 (!) раза більше, ніж планувалося нещодавно, потім усе повторилося: 2024-го на 2025-й було виділено 13,5 трлн. рублів.
Фінансовий план 2025 р. вкрай небезпечний для ресурсної федерації, оскільки Кремль вирішив уперше витратити на війну більше, ніж він збирався отримати за весь рік нафтогазових доходів (10,94 трлн рублів).
Але справи пішли набагато гірше: нафтогазові доходи у квітні були серйозно переглянуті в бік зниження. Державна Дума позаминулого тижня схвалила поправки, які скоригували нафтогазові доходи до 8,32 трлн рублів — і таким чином, якщо бюджет буде виконано в його новій версії, витрати на війну перевищать усі надходження від нафтогазу на 62,2%.
Катастрофічною ця ситуація неминуче стане в разі, якщо Кремль учетверте скоригує бюджет і знову спробує наростити військові витрати у 2026 р. — наприклад, до 17-19 трлн рублів.
Чи може це статися? Судячи з усього, саме такого розвитку подій і чекають зараз в економічному блоці уряду на Московії.
Путін відверто і самовпевнено розтринькав унікальний шанс, що випав на його долю, на укладення миру на досить вигідних умовах і отримання в союзники Дональда Трампа.
Але якщо вам раз за разом повторюють, що треба лише трохи потерпіти, а потім настане повернення до норми, яке не настає; якщо обіцяють «в принципі» не змінювати податкову систему, а потім вона стрімко змінюється щороку; якщо спочатку експропріюють власність «недружніх» інвесторів, а потім приходять і за вашою, незрозуміло на яких підставах, ніхто не сумніватиметься в тому, як правильно прочитати «сигнали» Кремля.
Ні продовження війни, ні пошук миру не можуть бути гіршими самі по собі, ніж створення в економіці відчуття тотальної невизначеності, чим Кремль і займається.
Путін каже своїм підданим: "Спочатку я забрав у вас свободу в обмін на «стабільність» і доходи, але «вороги» зараз змушують мене забрати у вас і доходи, і пенсії, і «стабільність».
Натомість я даю вам війну, ненависть до всього оточуючого не «російського» світу та імперську «велич», які будуть відволікати вас від моєї корупції та кривавих злочинів".
Піддані з радістю, горілкою і танцями проковтнули і це.
Історичний досвід свідчить про те, що в аналогічному стані Росія перебувала століттями.
Війна та імперська «велич» грошей коштує.
Ваших грошей, «недорогі росіяни».
Dixi.
Тим часом у Чити бюджетників змусили шукати добровольців на війну з Україною.
Міністерство культури Забайкальського краю зажадало від співробітників музеїв, театрів, бібліотек та інших підвідомчих установ зайнятися вербуванням «добровольців» на війну з Україною, пише «Чита.ру» з посиланням на самих працівників.
За словами людей, їх зобов'язали шукати охочих вирушити на фронт, переконувати їх підписувати контракт із Міноборони, а також у щоденному режимі звітувати про цю роботу. За відмову від виконання нових обов'язків співробітникам «загрожують санкції». План із відбору рекрутів підписано главою Мінкульту регіону Альоною Ячменєвою.
Згідно з документом, співробітники мають регулярно «проводити агітацію» у відомчих установах, на масових заходах і в громадських місцях. Крім того, їм наказали поширювати друковані матеріали про службу в ЗС РФ, а також щотижня «оновлювати агітацію в соцмережах» і щомісяця зустрічатися з представниками пунктів відбору на військову службу.
Подібні розпорядження розіслані в усі міністерства Забайкалля, повідомило джерело «Чита.ру», що працює в одному з держорганів. Самі співробітники розповіли, що Мінкульт змушує брати «додаткове навантаження» в примусовому порядку і без відповідних виплат.
Раніше в Забайкаллі не змогли знайти водіїв сміттєвозів після того, як працівники підприємств з поводження з відходами пішли на війну з Україною.
Тепер Забайкалля тоне в смітті.
Їм не звикати.
Путін програв щось гірше, ніж війну, він втратив Захід: як це змінює майбутнє Європи, України і самої Росії?
Коли Володимир Путін вторгся в Україну у 2022 році, він зробив ставку проти Заходу, під яким розуміли Європу та Сполучені Штати, пише в The New York Times Майкл Кіммадж, історик, який спеціалізується на Холодній війні та РФ.
У статті "Путін втратив Захід. Це було не за планом" Кіммадж пише, що Путін розраховував, що Захід не матиме мужності врятувати Україну.
Перемога Росії довела б, що «золотий вік» Заходу закінчився, а сама вона може вільно стверджувати себе на світовій арені у партнерстві з Китаєм.
Проте «ставка пана Путіна не виправдалася». Війна затяглася, і Кремлю довелося застосовувати два підходи щодо Заходу.
Один — для внутрішнього вжитку, демонізуючи Захід та згуртовуючи росіян у цивілізаційній битві проти нього.
Другий – на експорт, що мав на меті розділити сам Захід.
Певну роль у цьому проєкті мало відіграти і обрання Дональда Трампа президентом США, після якого «Захід мав роздерти себе на частини, залишивши Україну Росії».
Але і ці сподівання виявилися ілюзорними. Після початкового ентузіазму президент Трамп охолонув до свого російського колеги, нещодавно назвавши його «божевільним».
Він може й надалі діяти втілюючи своє заявлене бажання вести бізнес з паном Путіним, але не зможе дати йому ані Україну, ані Заход.
Причина цього полягає у тому, що жорстока війна, розв'язана Росією, так налякала Захід, що підштовхнула його до колективних зусиль стримування та остаточно налаштувала Європу проти Росії. І ці зміни, вважає автор NYT, визначатимуть долю РФ на десятиліття вперед.
Росія завжди потребувала Заходу та отримувала вигоду від контактів з ним. Через непотрібну війну пан Путін втратив його назавжди.
Далі у статті історик нагадує, як Росія була частиною європейських справ від XVII сторіччя як імперія і брала в них активну участь – від розділу Польщі разом із Пруссією та Габсбурзькою Австрією, до участі у Наполеонівських та інших війнах на континенті у XIX сторіччі.
У ХХ сторіччі навіть Радянський Союз, "дитя війни та революції", не віддалявся так від Європи.
Після Другої світової війни Москва правила половиною Європи, залишаючи іншу половину стурбованою радянською загрозою. У 1989 році, коли радянська влада почала розпадатися, Михайло Горбачов лірично говорив про «спільний європейський дім» від Лісабона до Владивостока.
Метастази Путіна: проте з приходом до влади Володимира Путіна відносини Росії із Заходом почали псуватися.
Одержимий нібито невдачами 1990-х років, він прагнув категорично блокувати розширення НАТО замість того, щоб домовлятися про розумний перелік вимог щодо баз, розміщення військ та розгортання ракет.
Не зумівши досягти робочих відносин з НАТО, Путін дозволив своїм страхам щодо незалежності України пустити метастази.
Це призвело у 2014 році до анексії Росією Криму та вторгнення на схід України. Вісім років по тому його прагнення до панування над Україною вибухнуло у жахливу війну, спровокувавши найсерйозніший розрив із Заходом у сучасній історії Росії.
Але хибно було би вважати, що при цьому Путін прагнув розірвати відносини Росії із Заходом. Він радше хотів переорієнтувати їх на свою користь, — повернути собі провідну роль і одночасно послабити Захід.
"Покараний Захід міг би схилитися перед російською доблестю, згорнувши альянс НАТО. Сусідні країни, що переживають паніку, могли б вийти з НАТО чи Європейського Союзу, підлещуючись до Москви. Трансатлантичні відносини, основа Заходу, могли б дати тріщину", — описує очікувані в Москві сценарії американський історик, але "нічого з цього не сталося".
Путін зробив для своєї країни щось набагато гірше, ніж розпочати невиграну та невиграшну війну: він змусив Європу само-організувати себе як військову противагу Росії.
Німеччина швидко переозброюється, Фінляндія та Швеція вступили до НАТО, а брекзит відійшов на другий план завдяки новій угоді про безпеку між Великою Британією та Європейським Союзом.
Єдиний шлях Росії до повернення партнерства з Європою — припинити війну на українських умовах, чого Путін ніколи не зробить.
Врешті, Путін сам себе вигнав з Європи. І президент Трамп, навіть якби хотів, не зможе врятувати Росію від її ізоляції.
Росія ефективно зупинена в Україні. Як виявилося, Європа, як, власне, і Сполучені Штати, можуть жити без Росії.
Загалом, "Захід може легко дозволити собі втратити Росію", хоч як добре було б мати поруч мирну версію цієї країни.
"Втрата Росією Заходу, навпаки, є для неї тяжким відкатом назад, на виправлення якого можуть знадобитися покоління. Це вибір Путіна і трагедія Росії", — підсумовує Майкл Кіммадж.
Ось така трампня & путня, малята, гарненькі хлопчики та чудові дівчатка.
Нет комментариев