Як метрополія Китай зажадав у своєї сировинної колонії Росії газ за внутрішніми російськими цінами
Путін не зміг домовитися з головою КНР Сі Цзіньпіном про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» під час свого нещодавнього візиту до Пекіна, розповіли Financial Times знайомі з питанням джерела.
За їхніми словами, це сталося головним чином через вимоги Пекіна щодо ціни майбутніх поставок газу. Китай захотів купувати газ у Росії за «сильно субсидованими» внутрішніми російськими цінами, що Москва вважала «необґрунтованим», стверджують співрозмовники FT.
Також Пекін дав зрозуміти, що має намір купувати лише невелику частину з 50 млрд кубометрів на рік, які Москва хоче поставляти по «Силі Сибіру-2».
Через те, що переговори щодо газопроводу зайшли в глухий кут, у ще неопублікованому звіті одного великого російського банку, з яким ознайомилася FT, газопровід було виключено з базового прогнозу для «Газпрому». Це призвело до зниження очікуваного прибутку експортної монополії майже на 15% у 2029 році, коли, згідно з розрахунками банку, газопровід мав бути запущений.
Росія вже постачає Китаю газ із суттєвими знижками. Так, згідно з макроекономічним прогнозом Мінекономрозвитку РФ, до 2027 року російський газ для Китаю обходитиметься на 28% дешевше, ніж для споживачів у Європі та Туреччині. Так, у 2024 році експортна ціна для китайського ринку становитиме $257 за 1000 куб. м проти $320,30 для європейського і турецького ринків. Однак у наступні три роки різниця почне зростати. У 2025-му ціна для Китаю буде на рівні $243,7, а для Європи і Туреччини — $320,1, у 2026-му — $233 і $320 відповідно, а у 2027-му — $227,8 і $315,4.
До Китаю Росія експортує газ трубопроводом «Сила Сибіру», максимальна проєктна потужність якого — 38 млрд куб. м на рік. У 2023 році обсяг експорту газопроводом досяг 22,7 млрд куб. м. «Газпром» очікує виходу «Сили Сибіру» на повну експортну потужність до 2025 року.
Також Росія пропонує Китаю побудувати газопровід «Сила Сибіру-2», яким газ із родовищ на Ямалі постачатимуть на китайський ринок. Протяжність трубопроводу становитиме 3550 км, з яких 950 км мають пройти через територію Монголії.
Однак Китай не бажає інвестувати в новий газопровід і пропонує Росії самостійно оплатити багатомільярдний проект, писала The South China Morning Post з посиланням на знайоме із ситуацією джерело в Москві.
При цьому, у Росії немає вибору, оскільки після фактичної втрати європейського ринку країні нікуди дівати «величезні обсяги» газу. Через це минулого року «Газпром» уже скоротив видобуток на чверть, що стало рекордом в історії експортної держмонополії.
На фото: тонкий китайський тролінг — Путін у Китаї, злегка лише вищий за китайські вази.
США готові обговорювати з Україною розширення географії ударів по ресурсній федерації.
Глава українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба заявив, що Україна проситиме про розширення масштабу застосування західної зброї.
Вашингтон готовий обговорити з Києвом розширення масштабу ударів по території Московії, заявив координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі:
«Я думаю, нікого не має шокувати те, що Зеленський, з одного боку, вдячний, а з іншого — продовжує просувати свій кейс. Ми продовжимо обговорення. Ми змінили наш підхід у підтримці України", — сказав Кірбі на брифінгу, відповідаючи на запитання про розширення географії ударів американською зброєю по об'єктах на території Московії.
Минулого тижня США та країни ЄС дозволили Україні атакувати західною зброєю міжнародно визнану територію ресурсної федерації.
У випадку зі США, дозвіл стосується застосування РСЗВ HIMARS, артилерійських комплексів і ракет із дальністю до 70-80 км по прикордонних районах, звідки російські війська атакують територію України.
При цьому, Вашингтон, як і раніше, забороняє завдавати ударів за допомогою ракет ATACMS з дальністю польоту до 300 км.
Дорогу здолає той, хто йде.
«Рубайте їх, хлопці!»©
На ілюстрації: вангування десятирічної давності, що повністю збулося.
Китайська загроза.
Думка Сі Цзіньпіна (ДСЦ) нині є основною ідеологією, що керує Китаєм. Однак вона нечасто піддається глибокому аналізу на Заході.
ДСЦ — це велика концепція. Загальна мета — створити єдиний патріотичний народ, об'єднаний однією партією, однією ідеологією і одним лідером.
Ті, хто хочуть, щоб бізнес із Китаєм повернувся до того, що вони вважають нормальним (тобто до епохи Ден Сяопіна), і хто не визнає реальну політику ДСЦ, сліпі, здійснюючи серйозні прорахунки.
Робота з Китаєм має починатися з визнання і розуміння реальної політики ДСЦ.
ДСЦ, включена до конституції КПК на 19-му з'їзді партії в 2017 році, тепер представляє державну ідеологію Китаю.
ДСЦ містить взаємопов'язані ідеї побудови помірно процвітаючого суспільства, поглиблення економічних реформ, управління країною відповідно до закону і посилення партійної дисципліни.
Філософія Сі Цзіньпіна проектується на весь світ за допомогою заохочення китайських підприємств до розвитку за кордоном, особливо в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».
«Думка Сі Цзіньпіна про соціалізм із китайськими особливостями для нової ери» пов'язана з мрією про національне відродження до 2050 року, що включає возз'єднання з Тайванем.
Оскільки Сі офіційно є ядром, ідеологічне опрацювання жорстко контролюється КПК, що робить наголос на сувору дисципліну і високо-централізовану ієрархію. Ідеологічне опрацювання за допомогою ДСЦ вважається неефективним, якщо воно не має всеосяжного характеру.
Іншими словами, вона повинна повністю проникнути в громадянське суспільство і впровадитися у свідомість з раннього віку.
Хоча Сі Цзіньпін і Путін ще раз підтвердили своє безмежне партнерство, але глобальне бачення Сі Цзіньпіна включає принцип «Китай понад усе» — щоб Китай став найбільшою державою світу до середини століття.
Реальна політика КПК ставить партію в центр економічного і технічного розвитку, соціальної згуртованості, законодавства та управління. Перевага КПК подається як єдиний спосіб реалізувати Китайську мрію.
Коротше кажучи, епоха реформ і відкритості Китаю закінчилася. Під час взаємодії з Китаєм більше не існує звичайного ділового середовища, тому що всі китайські підприємства мають відповідати вимогам ДСЦ і верховенству КПК.
Чи зможе товариш Сі обдурити кібернетику, нам ще належить переконатися.
За їхніми словами, це сталося головним чином через вимоги Пекіна щодо ціни майбутніх поставок газу. Китай захотів купувати газ у Росії за «сильно субсидованими» внутрішніми російськими цінами, що Москва вважала «необґрунтованим», стверджують співрозмовники FT.
Також Пекін дав зрозуміти, що має намір купувати лише невелику частину з 50 млрд кубометрів на рік, які Москва хоче поставляти по «Силі Сибіру-2».
Через те, що переговори щодо газопроводу зайшли в глухий кут, у ще неопублікованому звіті одного великого російського банку, з яким ознайомилася FT, газопровід було виключено з базового прогнозу для «Газпрому». Це призвело до зниження очікуваного прибутку експортної монополії майже на 15% у 2029 році, коли, згідно з розрахунками банку, газопровід мав бути запущений.
Росія вже постачає Китаю газ із суттєвими знижками. Так, згідно з макроекономічним прогнозом Мінекономрозвитку РФ, до 2027 року російський газ для Китаю обходитиметься на 28% дешевше, ніж для споживачів у Європі та Туреччині. Так, у 2024 році експортна ціна для китайського ринку становитиме $257 за 1000 куб. м проти $320,30 для європейського і турецького ринків. Однак у наступні три роки різниця почне зростати. У 2025-му ціна для Китаю буде на рівні $243,7, а для Європи і Туреччини — $320,1, у 2026-му — $233 і $320 відповідно, а у 2027-му — $227,8 і $315,4.
До Китаю Росія експортує газ трубопроводом «Сила Сибіру», максимальна проєктна потужність якого — 38 млрд куб. м на рік. У 2023 році обсяг експорту газопроводом досяг 22,7 млрд куб. м. «Газпром» очікує виходу «Сили Сибіру» на повну експортну потужність до 2025 року.
Також Росія пропонує Китаю побудувати газопровід «Сила Сибіру-2», яким газ із родовищ на Ямалі постачатимуть на китайський ринок. Протяжність трубопроводу становитиме 3550 км, з яких 950 км мають пройти через територію Монголії.
Однак Китай не бажає інвестувати в новий газопровід і пропонує Росії самостійно оплатити багатомільярдний проект, писала The South China Morning Post з посиланням на знайоме із ситуацією джерело в Москві.
При цьому, у Росії немає вибору, оскільки після фактичної втрати європейського ринку країні нікуди дівати «величезні обсяги» газу. Через це минулого року «Газпром» уже скоротив видобуток на чверть, що стало рекордом в історії експортної держмонополії.
На фото: тонкий китайський тролінг — Путін у Китаї, злегка лише вищий за китайські вази.
США готові обговорювати з Україною розширення географії ударів по ресурсній федерації.
Глава українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба заявив, що Україна проситиме про розширення масштабу застосування західної зброї.
Вашингтон готовий обговорити з Києвом розширення масштабу ударів по території Московії, заявив координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі:
«Я думаю, нікого не має шокувати те, що Зеленський, з одного боку, вдячний, а з іншого — продовжує просувати свій кейс. Ми продовжимо обговорення. Ми змінили наш підхід у підтримці України", — сказав Кірбі на брифінгу, відповідаючи на запитання про розширення географії ударів американською зброєю по об'єктах на території Московії.
Минулого тижня США та країни ЄС дозволили Україні атакувати західною зброєю міжнародно визнану територію ресурсної федерації.
У випадку зі США, дозвіл стосується застосування РСЗВ HIMARS, артилерійських комплексів і ракет із дальністю до 70-80 км по прикордонних районах, звідки російські війська атакують територію України.
При цьому, Вашингтон, як і раніше, забороняє завдавати ударів за допомогою ракет ATACMS з дальністю польоту до 300 км.
Дорогу здолає той, хто йде.
«Рубайте їх, хлопці!»©
На ілюстрації: вангування десятирічної давності, що повністю збулося.
Китайська загроза.
Думка Сі Цзіньпіна (ДСЦ) нині є основною ідеологією, що керує Китаєм. Однак вона нечасто піддається глибокому аналізу на Заході.
ДСЦ — це велика концепція. Загальна мета — створити єдиний патріотичний народ, об'єднаний однією партією, однією ідеологією і одним лідером.
Ті, хто хочуть, щоб бізнес із Китаєм повернувся до того, що вони вважають нормальним (тобто до епохи Ден Сяопіна), і хто не визнає реальну політику ДСЦ, сліпі, здійснюючи серйозні прорахунки.
Робота з Китаєм має починатися з визнання і розуміння реальної політики ДСЦ.
ДСЦ, включена до конституції КПК на 19-му з'їзді партії в 2017 році, тепер представляє державну ідеологію Китаю.
ДСЦ містить взаємопов'язані ідеї побудови помірно процвітаючого суспільства, поглиблення економічних реформ, управління країною відповідно до закону і посилення партійної дисципліни.
Філософія Сі Цзіньпіна проектується на весь світ за допомогою заохочення китайських підприємств до розвитку за кордоном, особливо в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».
«Думка Сі Цзіньпіна про соціалізм із китайськими особливостями для нової ери» пов'язана з мрією про національне відродження до 2050 року, що включає возз'єднання з Тайванем.
Оскільки Сі офіційно є ядром, ідеологічне опрацювання жорстко контролюється КПК, що робить наголос на сувору дисципліну і високо-централізовану ієрархію. Ідеологічне опрацювання за допомогою ДСЦ вважається неефективним, якщо воно не має всеосяжного характеру.
Іншими словами, вона повинна повністю проникнути в громадянське суспільство і впровадитися у свідомість з раннього віку.
Хоча Сі Цзіньпін і Путін ще раз підтвердили своє безмежне партнерство, але глобальне бачення Сі Цзіньпіна включає принцип «Китай понад усе» — щоб Китай став найбільшою державою світу до середини століття.
Реальна політика КПК ставить партію в центр економічного і технічного розвитку, соціальної згуртованості, законодавства та управління. Перевага КПК подається як єдиний спосіб реалізувати Китайську мрію.
Коротше кажучи, епоха реформ і відкритості Китаю закінчилася. Під час взаємодії з Китаєм більше не існує звичайного ділового середовища, тому що всі китайські підприємства мають відповідати вимогам ДСЦ і верховенству КПК.
Чи зможе товариш Сі обдурити кібернетику, нам ще належить переконатися.
Нет комментариев